UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21234
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

туристів – В. Кадулін.

 

До середини 1906 р., коли редакція газети активно переходила у наступ, у

поле зору цензури потрапили популярні у Києві фейлетоністи і публіцисти,

активні співробітники „Киевской зари”: А. Мельницький, Н. Пономарев, А.

Ачкасов, П. Падашевський, В. Чаговець, В. Юревич, Л. Мунштейн, І.

Левинський та багато інших.

 

Цензура відмічала, що статті і особливо тенденційні фейлетони в цій

газеті пишуться особливою мовою,в якій прямому та ясному викладу фактів

і тенденцій надається перевага алегоріям, натякам, напівнатякам.

Київський генерал-губернатор писав до Головного управління у справах

друку, що: „Киевская заря” охотно применяет оружие насмешки, шаржа,

карикатур, которыми некоторые сотрудники, в том числе и Левинский,

пользуются достаточно ловко и умело” [13, с. 50]. Дійсно, приводом для

штрафів не раз слугувала „Хлопушка” та „Арабески” ?? сатиричні рубрики

газети, які вели Л. Мунштейн та І. Левинський.

 

Існують підстави думати, що між співробітниками редакції „Киевской зари”

були протиріччя, що утрудняли активне використання газети для більш

радикальної пропаганди. Не виключено, що у зв’язку з цим С. Бердяєв

передав її видання іншій особі, а сам залишився лише редактором (до №

12) і почав добиватися дозволу на випуск у Києві нового періодичного

органу.

 

24 квітня 1906 р. С. Бердяєв отимав дозвіл на право видання газети

„Свободный труд”, яку у світ не випускав,а через місяць змінив її назву

на „Работник”. При ній передбачалося видання щотижневого журналу під

тією ж назвою за програмою газети з малюнками та карикатурами.

 

„Киевская заря” продовжувала видаватися до 19 серпня 1906 р. Після її

заборони стала виходити „Киевская речь”, яка змогла протриматись майже

до кінця року. Завершальною ланкою ланцюга цих газет (починаючи з

„Киевской газеты”) була „Киевская мысль”,яка проіснувала до 1918 р.

Недивлячись на те, що цензурні переслідуванн посилювалися, „Киевская

мысль” повністю не втратила опозиційний характер по відношенню до

тогочасної влади. Ця газета була власністю тих осіб, які у її виданні

бачили комерційне, прибуткове підприємство. Бюджет газети був доволі

великим, тому, виходячи зі своїх фінансових інтересів, її власники

притримувались „золотої середини” для того, щоб не бути ні монархістами,

ні активними революціонерами.

 

У газетному фонді НБУВ зберігаються такі випуски газети „Киевская заря”:

№ 1 – 17, 19 – 22, 24 – 26, 29, 31, 35, 38, 40, 42 – 44, 47 – 49, 52,

54, 56 – 58, 61, 65, 68, 69, 72 – 87, 89, 91 – 95, 98 – 100, 102 – 107,

109 – 112, 115, 116, 118, 119, 121, 124 – 133, 136, 137, 140, 142, 144,

145, 147, 148 за 1906 р. Зберігаються тут і випуски забороненої

„Киевской жизни”: № 1 – 43 за 1906 р.

 

 

 

2.5 Надходження Катеринославської періодики до книгосховищ бібліотеки

ім. В. І. Вернадського

 

 

 

Катеринославська губернія, утворена 1802 р., була однією з найбільших у

Російській імперії. Нині її територію поділено між Дніпропетровською,

Запорізькою, Донецькою та Луганською областями. Цей густонаселений і

потужний у господарському та інтелектуальному відношенні край потребував

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] 36 [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ