UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Періодичні видання Східної України початку ХХ століття у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського: надходження, зберігання, вивче
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21294
Скачало553
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ців та редакторів кожному

кроці. Чимало україномовних видань гинули під тиском місцевої влади на

перших номерах, навіть не встигнувши зарекомендувати себе перед

читацькою аудиторією. Так сталося з катеринославськими газетами

„Запоріжжє” і „Добра порада”, одеським часописом „Вісті”, київською

„Боротьбою”, петербурзькою газетою „Наша Дума”, що продовжувала

демократичні традиції журналу „Вільна Україна”, та деякими іншими

періодичними виданнями в Росії. Систематичних переслідувань зазнавала

полтавська газета „Рідний край”. Незважаючи на те, що 1906 р. був

відносно сприятливим для зародження української преси, чимало видань не

змогли втриматися через несприятливі політичні, адміністративні та

цензурні умови. Наприкінці року залишилося на території Наддніпрянської

України тільки три видання: „Рідний край” (Полтава), „Світова зірниця”

(Могилів-Подільський), „Рада” (Київ).

 

Тогочасна влада оголосила боротьбу з усіма прогресивними органами, що

з'явилися на хвилі демократичних здобутків революції. Так, у жовтні 1905

– грудні 1906 р. у Росії конфісковано понад 430 періодичних видань,

майже 370 газет і журналів закрито, 97 друкарень опечатано, 607

редакторів і видавців оштрафовані або арештовані. Вже наступного року

цей перелік поповнився новими даними: уряд призупинив випуск 413

періодичних видань, засудив 175 редакторів, оштрафував 556 видавців і

редакторів на загальну суму 333950 карбованців. Таким чином, стали

очевидними даремні сподівання на конституційні обіцянки, примарні

свободи та розрахунок на здоровий глузд місцевої влади. Таким чином

влада закреслювала свободу преси, проголошеної 17 жовтня 1905 р.

 

Що стосується періодичних видань, які друкувалися в Києві, то варто

зазначити, що усі газети, окрім вечірніх, друкувалися вночі, щоб вранці

надійти до замовника. Одним із джерел даних про тиражі газет можуть бути

протоколи про обшуки та конфіскації, проведені жандармами у випадках

накладення арешту на той чи інший номер якоїсь газети. Друкувалася

величезна кількість газет, так наприклад, газета „Работник” друкувалася

у 8000 примірників, з яких 2100 опечатувалося. „Друкувалася величезна

кількість таких газет, як „Закон и правда” та „Юго-Западный край” в

кількості 2600 екземплярів перша, а друга – 3700 екземплярів” [39, с.

25].

 

Тиражі журналів були значно меншими. Наприклад, перший номер „Киевской

старины” за січень 1905 р. обсягом 18 аркушів віддрукований у кількості

913 примірників, а журнал „Україна” за січень 1907 р. – 1110

примірників.

 

Надруковані газети з друкарні передавалися розповсюджувачам, на пошту, а

також на книжкові склади, звідки розподілялися в кіоски. Коли на

четвертий номер газети „Боротьба” був накладений арешт, жандарми

влаштували справжнє „полювання” за примірниками газети, які не вдалося

конфіскувати безпосередньо в друкарні. Розпорядження про затримання

арештованих газет київський цензор надсилав і на пошту. Начальник

київського поштово-телеграфного округу повинен був звітувати про

кількість газет і журналів, які були конфісковані та арештовані. Всі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ