UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13908
Скачало556
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

послідовністю. Найважливішим засобом вираження зв’язків є

специфічна фразеологія, що вказує на послідовність розвитку думки

(спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже і т. ін.),

заперечення (проте, тимчасом, але у той час як, тим не менше, аж ніяк),

причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому,

відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від

однієї думки до іншої (відтак раніше ніж перейти до, звернімося до,

розглянемо, зупинимось на, розглянувши, перейдемо до, необхідно

зупинитися на, необхідно розглянути), результат, висновок, підсумовуючи,

слід сказати). Засобами логічного зв’язку можуть виступати також

займенники, прикметники, дієприкметники (цей, той, такий, зазначений,

названий, вказаний тощо).

 

Не завжди ці та подібні їм слова прикрашають наукову працю, але вони є

своєрідними дороговказами, які попереджають про повороти думки автора,

інформують про особливості його творчого шляху. Слова «дійсно»,

«зрозуміло», «насправді» вказують, що наступний текст повинен бути

доведенням, «з іншого боку», «навпаки», «але» готують читача до

сприйняття протиставлення, «бо», «оскільки» – пояснення.

 

До обов’язкових вимог об’єктивності викладу матеріалу належить посилання

на джерело повідомлення, автора висловленої думки. У тексті цю умову

можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і

словосполучень (на думку, за даними, за словами, як слушно зазначає).

 

Інколи зазначені словосполучення не тільки допомагають окреслити хід

думки дослідника, а й сприяють удосконаленню композиції роботи. Вони,

відіграючи роль невиділених частин, роз’яснюють внутрішню послідовність

викладу, а тому в науковому тексті дуже потрібні.

 

Фразеологія наукової прози є вельми специфічна. Вона покликана, з одного

боку, визначати логічні зв’язки між частинами висловлювань («як показав

аналіз», «на підставі отриманих даних», «підсумовуюче сказане», «звідси

випливає, що» тощо), з іншого боку, позначити певні поняття, будучи, по

суті, термінами.

 

3 Серед особливостей наукової мови, котрі суттєво впливають на

мовно-стилістичне оформлення дослідження слід відзначити наявність

великої кількості іменників із абстрактними значенням, а також

віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення тощо.).

 

У науковій прозі широко використовуються відносні прикметники, оскільки

саме вони на відміну від якісних дають змогу з граничною точністю

називати достатні і необхідні ознаки понять.

 

Використовуючи якісні прикметники, перевагу віддають аналітичним формам

вищого та найвищого ступенів. Для утворення найвищого ступеня часто

використовують слова «найбільш», «найменш».

 

Дієслово і дієслівні форми несуть особливе інформаційне навантаження.

Дієслівні форми служать для окреслення постійної ознаки предмета (у

наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі

даного дослідження), вони використовуються також при описі ходу

дослідження, доведення, в описі будови приладів і машин.

 

Широко вживаються також дієслівні форми недоконаного виду минулого часу

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ