UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13850
Скачало552
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

недоконаного виду минулого часу

дійсного способу, бо вони не фіксують відношення до дії, яка описується,

на момент висловлювання. Рідше – дієслова умовного і майже ніколи –

наказового способу. Часто використовуються зворотні дієслова, пасивні

конструкції, що обумовлено необхідністю підкреслити об’єкт дії, предмет

дослідження ( «У цій статті розглядаються»).

 

У науковій мові особливо поширені вказівні займенники «цей», «той»,

«такий». Вони не тільки конкретизують предмет, але й визначають логічні

зв’язки між частинами висловлювання (наприклад, «Ці дані служать

достатньою підставою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо»,

«що-небудь» через неконкретність їх значення в науковій роботі не

використовуються.

 

За традицією у наукових працях замість «я» використовувати «ми», з

огляду на те, що вираз суб’єкта авторства як колективу додає

об’єктивізму. Справді, вираз авторства через «ми» дає змогу відобразити

власну думку як думку певної групи людей, наукової школи чи наукового

напряму.

 

4 Синтаксис наукового стилю також має свої особливості. Окремі речення і

частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості та

складні), як правило, дуже тісно пов’язані один з одним, кожен наступний

випливає з попереднього або є наступним ланцюжком. Для тексту

дослідження, який потребує складної аргументації й виявлення

причинно-наслідкової залежності, властиві складні речення різних видів з

чіткими синтаксичними зв’язками. Звідси розмаїття складених сполучників

підрядності: завдяки тому, що; між тим як; тому що; замість того, щоб; з

огляду на те, що; зважаючи на те, що; внаслідок того, що; після того,

що; в той час, як тощо.

 

У науковому тексті частіше зустрічаються складнопідрядні, ніж

складносурядні речення, оскільки підпорядковуючі конструкції відбивають

причинні, часові, наслідкові, умовні зв’язки, а окремі частини у

складнопідрядному реченні тісно пов’язані між собою. Частини ж

складносурядного речення немов би нанизуються одна на іншу, утворюючи

своєрідний ланцюг, окремі елементи якого мають незалежність і легко

піддаються перегрупуванню.

 

Безособові, неозначено-особові речення вживаються при описі фактів, явищ

та процесів.

 

Писемна форма наукової мови має й суто стилістичні особливості.

Об’єктивність викладу – основна її риса. Звідси наявність у тексті

наукових праць вставних слів і словосполучень на позначання ступеня

достовірності повідомлення. Завдяки таким словам той чи інший факт можна

подати як достовірний (дійсно, насправді, зрозуміло), припустимий (треба

гадати, як видно), можливий (можливо, ймовірно).

 

5 На рівні цілого тексту для наукового стилю важливою прикметою є

цілеспрямованість і прагматизм. Науковий текст характеризується тим, що

його складають лише точні, отримані в результаті тривалих спостережень і

наукових експериментів відомості та факти. Це обумовлює точність їх

словесного виразу і, таким чином, використання спеціальної термінології.

 

Завдяки спеціальним термінам з’являється можливість у короткій та

економічній формі давати розгорнуті визначення й характеристики наукових

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] 17 [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ