UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13844
Скачало552
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати

(на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за

ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

 

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

 

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів

своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично

точним у викладанні думок автора, коректним щодо оцінювання його

результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

 

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує

рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження

компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність

викладеного матеріалу;

 

е) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи до окремих

слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках

ставлять знак оклику або знак запитання;

 

є) якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова,

робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює

виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора

роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами

таких застережень є (курсив наш – О.Т.), (підкреслено мною – О.Т.),

(розрядка моя – О.Т.).

 

2 При використанні монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають

велику кількість сторінок, необхідно точно вказувати номери сторінок

джерела, на які дається посилання.

 

Посилання в тексті роблять у квадратних дужках згідно з їхнім переліком,

наприклад [1, 7], де один – це номер джерела, сім – сторінка.

 

Бібліографічний апарат у науковому дослідженні – це не тільки ключ до

використаних автором джерел, а й свідчення розуміння ним наукової етики

й культури. Саме з нього можна зробити висновок про рівень ознайомлення

дослідника з літературою за заявленою темою. Бібліографічний апарат

наукової роботи складається з бібліографічного списку (списку

використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються

відповідно до чинних стандартів.

 

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий

містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після

висновків у послідовності використання. Такий список – одна з суттєвих

частин наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її

автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

 

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або

виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без

пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому

можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

 

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ