UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13906
Скачало556
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

тизмом. Дав окремі публікації, передусім

харківських науковців, які так чи інакше сприяли еволюції українського

журналістикознавства.

 

Четвертий період (40-ві роки ХХ ст.) – так званий емігрантський.

 

Характерною ознакою його було дослідження з історії української преси й

теорії журналістики в контексті національно-визвольної боротьби.

 

П’ятий період (50-60-ті роки ХХ ст.) вважається становленням

«української школи» теорії журналістики. У цей час закладалися основи та

принципи українського журналістикознавства, які стали визначальними в

науковому розвитку. Дослідження велися з питань теорії та історії

журналістики, зокрема теорії публіцистики такими вченими, як Ю.

Лазебник, В. Здоровега, Д. Прилюк та ін.

 

Шостий період (70-80-ті роки ХХ ст.). Відбувається процес поглиблення

наукових досліджень з історії, теорії та практики журналістики,

вивчаються проблеми радіо і тележурналістики та особливості

функціонування ЗМІ.

 

2 Зачинателями української науки про журналістику є Іван Франко та Осип

Маковей. Їх ідеї розвинули М. Возняк, В. Щурат, І. Кревецький,

В. Ігнатієнко, М. Грушевський.

 

Українську періодику досліджували М. Бернштейн, О. Дей, П. Федченко,

В. Дмитрук, М. Шестопал, І. Дорошенко, В. Рубан, Л. Суярко, Й. Цьох,

М. Нечиталюк, О. Мукомела, І. Крупський.

 

Проблемам теорії масової комунікації й практики журналістської

діяльності присвячені наукові доробки Ю. Лазебника, В. Здоровеги,

Д. Прилюка, В. Рубана, І. Прокопенка, Д. Григораша, Й. Цьоха,

В. Полковенка, Є. Бондаря, І. Дем’янчука, А. Москаленка, В. Качкана,

В. Шкляра, Б. Чернякова, В. Демченка, І. Михайлина, О. Олександрова,

В. Лизанчука, В. Іванова, В. Різуна та багатьох інших.

 

Серед основних праць із різних проблем слід назвати дослідження

історико-журналістського процесу такими вченими, як І. Франко «Симптоми

розкладу в галицькій суспільності» (1878), «Українська альманахова

література» (1887), «З останніх десятиліть ХІХ ст.» (1901), «Нарис

історії українсько-руської літератури до 1890 р.» (1910), О. Маковей

«П’ятдесятилітній ювілей руської публіцистики» (1898), Б. Грінченко

«Тяжким шляхом: Про українську пресу» (1906), В. Щурат «Львівський

тижневик з 1749 р.» (1907), «Початки української публіцистики (В соті

роковини «Украинского вестника»)» (1916), М. Возняк «З зарання

української преси в Галичині» (1912), «З-за редакційних куліс

віденського Вісника та Зорі Галицької» (1912).

 

Теоретичним питанням журналістики присвячені праці: І. Франко «Альманах

чи газета» (1891), «Поза межами можливого» (1900), «Журнал і публіка»

(1900), «Принципи і безпринципність» (1903), «Дещо про нашу пресу»

(1905), «Новини нашої літератури» (1907), «Передмова (до збірки «В

наймах у сусідів»)» (1914), М. Грушевський «До наших читачів в Галичині»

(1906), «Наша газета» (1907), «До наших читачів в Росії» (1907), «До

наших читачів» (1907, 1908), «На українські теми. Видавнича криза»

(1909), цикл статей «Відгуки з життя та письменства» С. Єфремова,

написаних протягом 1906–1907 років.

 

Зародження української періодики в основі таких досліджень: І. Брик

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ