UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13860
Скачало552
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і долі окремої людини; реконструкція соціального досвіду і

його смислових структур, зокрема колективної історичної свідомості,

субкультурних стильових форм.

 

Класифікація. Для з’ясування зв’язків і закономірностей розвитку

досліджуваних об’єктів використовується класифікація, основним чинником

якої є групування, що дає змогу поділити цілісну сукупність об’єктів або

даних на однорідні групи так, щоб розходження всередині групи були

менші, ніж між групами. При групуванні важливо забезпечити однорідність

і порівнюваність ознак, за якими здійснюється розподіл.

 

Класифікація за певними ознаками й критеріями дає змогу виявити загальні

закономірності в різних явищах дійсності, окреслити можливі

причинно-наслідкові зв’язки між різнорідними фактами. Саме класифікація

дає змогу побачити наявність причинно-наслідкових залежностей.

 

Типологія – метод (результат) наукового пізнання, систематизації,

класифікації (зокрема газет, журналів, телерадіопрограм) на основі

загальних для них ознак і властивостей. Цей метод зорієнтований на пошук

стійких ознак і властивостей досліджуваних об’єктів. Центральне поняття

типології – тип як модель, що відбиває деякі істотні ознаки певної

кількості явищ, але свідомо ігнорує несуттєві ознаки.

 

Типологізація – виявлення подібності й розходження досліджуваних

соціальних об’єктів чи явищ, пошук надійних способів ідентифікації їх, а

також критеріїв групування в межах прийнятої дослідником моделі. Її

результатом є виділення певних типів досліджуваних об’єктів чи явищ.

Типологія відрізняється від класифікації: «клас» – це та чи інша

сукупність реальних об’єктів, тоді як «тип» – деякий ідеальний об’єкт,

сконструйований дослідником на основі поєднання ряду ознак.

 

Типологічний аналіз передбачає аналіз кожного видання на фоні вже

існуючих, розгляд досліджуваного ЗМІ з погляду того, чи має видання свою

нішу й наскільки точно в неї вписується, наскільки відповідає поточній

масово-інформаційній ситуації.

 

3 Методи аналізу документальної інформації.

 

Будь-яка інформація, зафіксована в друкованому чи рукописному тексті, на

фото- чи кіноплівці, на цифрових носіях тощо – документальна інформація.

У журналістикознавстві поняття документації відрізняється від

загальновживаного (документи – матеріали офіційних органів).

 

Класифікація документів. За способом фіксування інформації розрізняють

письмові, статистичні, іконографічні (кіно-, фотодокументи, картини

тощо), фонетичні (магнітофонні записи, грамплатівки, CD-записи тощо),

технічні (креслення, технічна творчість). Розрізняють цільові документи,

тобто обрані самим дослідником, та наявні документи. За ступенем

персоніфікації документи поділяються на особисті й безособові. Особисті

– це документи індивідуального обліку (листи, щоденники, заяви, медичні

картки, мемуарні записи та ін.). Безособові – статистичні або інші

архіви, матеріали преси, протоколи зборів тощо.

 

Залежно від статусу документи поділяються на офіційні (протоколи,

урядові матеріали, постанови, заяви, комюніке, стенограми офіційних

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ