UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13845
Скачало552
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ті різних соціальних груп,

виявляють відмінності в трактуванні певної події різними ЗМІ тощо. Цей

метод активно використовують представники різних соціогуманітарних наук

(історики, політологи, психологи, юристи, мовознавці, літературознавці,

економісти, педагоги та ін.), коли намагаються встановити об’єктивні

ознаки різноманітних людських комунікацій.

 

5 Спостереження.

 

Спостереження – це пряма реєстрація подій очевидцем. Спостерігач або

самостійно спостерігає події, що відбуваються, або користується даними

спостережень інших осіб (чи приладів).

 

Під час спостереження виникають труднощі як об’єктивного, так і

суб’єктивного характеру. Об’єктивні – це те, що в журналістикознавстві

дослідник часто має справу із ситуаціями чи явищами соціального життя,

які не можна точно відтворити. Суб’єктивні пов’язані з людським

фактором, оскільки дослідник зіштовхується з емоціями. Якість отриманої

первинної інформації залежить від суб’єктивної оцінки людей, їхніх

ціннісних орієнтацій, інтересів, стереотипів тощо. До того ж люди можуть

змінити свою поведінку, довідавшись, що за ними спостерігають.

 

Спостереження не пасивний акт фотографічного відображення реальності

дослідником, бо все, що він бачить і чує, проходить крізь призму його

свідомості. Вплив установок, стереотипів і досвіду спостерігача може

призвести до упередженості, перекручувань спостережуваного явища.

Уподобання, звичні способи сприйняття дослідника можуть «програмувати»

спостереження, зосереджуючи увагу лише на певних фрагментах

спостережуваного явища.

 

Слід зазначити, що спостереження як самостійний метод краще

застосовувати в таких дослідженнях, які не вимагають репрезентативності

даних (наприклад, у попередніх наукових розвідках), а також тоді, коли

інформацію не можна отримати ніякими іншими методами.

 

Спостереження може бути структурованим й неструктурованим; проводитися в

польових умовах або лабораторії, систематично чи несистематично, за

участю дослідника чи без нього.

 

Систематичне спостереження передбачає визначення часу, періоду, ситуації

дослідження, а несистематичне характеризується спонтанністю.

 

Стимулююче спостереження передбачає вплив дослідника на події, які він

спостерігає. Дослідник створює певну ситуацію й оцінює реакцію на таке

втручання.

 

Наукове спостереження передбачає чітке формулювання завдання, конкретну

дослідницьку мету, проходить планомірно, систематично, постійно

контролюється, його дані фіксуються в протоколах (щоденниках) за

заздалегідь визначеною системою. Наукове спостереження дає можливість не

лише збирати факти, а й робити узагальнення.

 

Наукове спостереження має низку переваг порівняно над опитуванням: не

залежить від бажання об’єкта співпрацювати; дає можливість спостерігати

неусвідомлювану поведінку об’єкта.

 

6 Опитування.

 

Серед основних груп опитувань вирізняються інтерв’ю та анкетні

опитування, які мають усну й писемну форму. Опитування бувають різні, це

залежить і від кола опитуваних, і кількості одночасно опитуваних, і

кількості тем, які виносяться, й рівня стандартизації (довільна схема

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ