UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Редагування спецдокументації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось82209
Скачало1144
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вказати на деяку аналогію між описаною ситуацією і

ситуацією неповноти, зафіксованою в математиці теоремою Геделя (теорема

про повноту). Інтерпретація цієї теореми стосовно нормативної бази

моделі редагування матиме такий вигляд: будь-яка несуперечлива

нормативна база є неповною, а в разі її розширення до повної вона стає

суперечливою. Це означає, що в повідомленнях, опрацьованих на основі

будь-якої системи редагування, завжди буде якась кількість помилок чи

невиправлених ланцюжків знаків, правильність чи неправильність котрих в

рамках цієї нормативної бази довести неможливо. Висловлені міркування

тим очевидніші, що будь-які норми, наприклад, у мовознавстві, завжди

мають винятки.

 

 

 

3.4.1 Потужність нормативної бази

 

Потужністю нормативної бази будемо називати кількість норм, які входять

до неї. Нині не відомі дослідження, де було б підраховано, скільки норм

містить, наприклад, об'єднана нормативна база суспільства чи нормативна

база конкретних систем редагування.

 

Звичайно, у видавничих працівників час від часу виникає спокуса

збільшити потужність нормативної бази, щоб отримати повідомлення вищої

якості. Але при цьому часто не враховують, що зростання потужності

нормативної бази веде до ускладнення методів виявлення помилок і появи в

нормативній базі нових внутрішніх суперечностей, усувати які,

відповідно, стає дедалі важче.

 

Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що максимізація потужності

нормативної бази є недоцільною. Звідси випливає висновок: потужність

нормативної бази слід вибирати оптимальною відповідно до прийнятих

критеріїв оптимізації та вибраних обмежень.

 

 

 

3.4.2 Вибір нормативної бази

 

Як свідчить практика, на ринку повідомлень одні з них можуть мати багато

помилок, а інші - мало. Чи випливає з цього, що першу групу повідомлень

редагували, а другу - ні? Вважаємо, що повідомлення редагували на

основі, можливо, різних нормативних баз.

 

Намагання створити єдину і спільну для всіх ЗМІ нормативну базу

неодноразово і в усі часи повторювали в багатьох суспільствах. Проте

такі спроби рано чи пізно через існування в суспільстві різних

соціальних груп із різними життєвими цілями, а. значить, і різними

життєвими традиціями, зазнавали краху. Останніми в XX ст., але не

останніми в житті суспільства були спроби створити нацистську та

більшовицьку теорії редагування.

 

Доцільним виділити дві кардинально різні теорії редагування: моністичну

й плюралістичну. Моністична теорія редагування встановлює, що в

суспільстві всі без винятку ЗМІ завжди повинні використовувати в моделях

редагування тільки одну спільну для всіх нормативну базу. У противагу

цьому, плюралістична теорія редагування встановлює, що в суспільстві за

наявності спільної для всіх нормативної бази конкретні ЗМІ можуть

паралельно використовувати індивідуальні нормативні бази, котрі є

підмножинами спільної та включають, крім того, індивідуальні норми цих

ЗМІ.

 

Крім зазначених, звернемо увагу на ще одну вкрай важливу відмінність

моністичної та плюралістичної теорій редагування. Але перед цим дамо

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ