UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Редагування спецдокументації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось81881
Скачало1140
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ю мають форми: родовий відмінок - папера

(документа) і паперу (матеріалу); давальний відмінок - вазону (неживий

об’єкт) і Дмитрові (живий об’єкт).

 

Стилістичну диференціацію мають, наприклад, такі форми масло - масла (у

розмовному стилі це слово множини не має; у науково-технічних текстах

усі форми множини є нормативними); співать-співати (у розмовному і

художньому стилях допустимі обидві форми; у науково-технічних текстах

нормативна лише остання форма).

 

В окремих випадках питання щодо нормативності деяких закінчень може бути

вирішене лише на рівні словосполучень. Так, коли у тексті контактно

розташовані слова другої відміни чоловічого роду в давальному відмінку,

що називають живі об’єкти (наприклад, студентові Сиваченку), то

нормативним є чергування закінчень -ові та -у.

 

До числа постфіксів в українській мові належать -ся, - сь. Якщо наступне

слово починається з літери, що позначає приголосний звук, тоді в

попередньому пишуть -ся, якщо голосний, то -сь.

 

Слід уникати лінгвістичного необґрунтованого вживання частки - ся, - сь.

Приклад. Дослід виконується в такій послідовності... (правильно: Дослід

виконують у такій послідовності. .).

 

 

 

5.2.2 Морфологічні характеристики слів

 

В українській мові існують явища паралелізму в таких граматичних

категоріях, як рід, число, час, особа.

 

До іменинників чоловічого роду належать ті, що називають посади та

професії людей (президент, прем’єр-міністр, аспірант, лікар, фізик

тощо). Деякі з цих слів набули також паралельну форму жіночого роду

(аспірантка, лікарка). Ці форми стилістично диференціюють: у діловому

стилі використовують лише форму чоловічого роду, а в усіх інших стилях -

не регламентують.

 

Залежні слова від найменування професій узгоджується у формі чоловічого

роду.

 

Наприклад: Старший викладач Любов Іванівна; головний прокурор Лідія

Іванівна Лисенко.

 

Коли ж після таких сполук на позначення жіночого роду стоїть дієслово,

то воно узгоджується з прізвищем і вживається у формі жіночого роду.

Наприклад: Старший викладач О.С. Гаєвська наголосила на цих рядках

наказу директора.

 

У ділових документах не вживають узгодження типу: наша голова наказала,

головна лікар порадила.

 

Незначна частина слів української мови має дублетні форми, які різняться

категорією роду (жираф - жирафа, клавіш - клавіша, желатин - желатина

тощо). Рід таких іменників редакторові слід контролювати з СУМ, а

вживану форму - вибирати за частотним словником.

 

Використання категорії числа в українській мові також допускає винятки й

варіанти.

 

В усіх стилях нормативним є шанобливе використання щодо осіб категорії

множини замість однини. Приклад. Ви, мамо, відпочивайте...; Батько

працювали...; Ви, пане Президенте...

 

Сюди ж належить використання в науковому стилі вітчизняної літератури

форми першої особи множини замість однини - так зване авторське „ми" (як

ми показали в розділі №. .). У країнах Заходу прийнято використовувати

переважно авторське „я", тому в перекладах його можна залишати без змін.

 

В усіх стилях нормативним є використання однини замість множини у

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ