UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Редагування спецдокументації
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось82239
Скачало1145
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

не стало живою тканиною книги…” Хай це

визначення приблизне - за ним все „краще” в творі десь глибоко заховане

і його треба „виявити", проте воно якоюсь мірою окреслює коло обов’язків

редактора. Тільки ж як виконувати ті обов’язки? Яка методика роботи

редактора може вважатися прийнятною?

 

Правлячи те або інше місце викладу, редактор не завжди впевнений, що не

переступає межі прийнятного і дозволеного в його роботі. Він вносить в

текст окремі словесні, текстуальні і композиційні виправлення, кожне з

яких якоюсь мірою, хай зовсім непомітно, змінює авторську думку і часто

боляче вражає автора.

 

А й справді, чому редактор дозволяє собі уточнювати, підправляти автора?

Адже всім відомо, що створення книги - справа, насамперед, її творця,

письменника. Саме автор найбільш авторитетно може судити про слушність

чи зайвість першої-ліпшої композиційної ланки твору, того чи іншого

слова у викладі.

 

Ще і сьогодні можна чути, що закономірностей в роботі редактора годі

шукати, „рецептів редакторської роботи немає та й сумнівно, чи можуть

вони бути”. „Що робити в тому чи іншому випадку це вже справа редактора

зокрема".

 

Посилаючись на те, що він відповідає за книгу перед державою та читачем,

редактор часто правив в ній, що хотів і як хотів. У своїй роботі він

нерідко виходив з особистих уподобань і смаків. Тому в колах наших

провідних працівників пера свого часу склалася думка, що „безпосередньо

практична робота редакційних працівників часто залежить від сваволі і

особистих пристрастей”.

 

І дійсно, загальновизнаних посібників чи підручників з редагування

справді майже не було. Поодинокі інструкції не рятували справи.

Вважалося, що редактором можна стати, але навчити редагувати не можна. А

раз не можна навчити, то й підручник тут ні до чого.

 

Проте розуміння природи видавничого процесу може стати в пригоді

редакторові. Приміром, допоможе іноді уникнути прикрих незгод у ході

спільної праці автора і редактора. Тому немає нічого дивного в тому, що

серед письменників мали місце й такі думки: „Редактор - друг письменника

і перший його порадник! А редактор першої книги молодого письменника -

якоюсь мірою є і наставником для нього…"

 

Так, редагування - особливо відповідальна справа, і вершити її треба,

керуючись не тільки власними смаками й уподобаннями, а, насамперед,

добрим знанням природи редакторського процесу, знанням сильних і слабких

сторін процесу підготовки рукопису. Такі знання треба брати у наших

редакторів-практиків, у вчених і письменників, які частину свого часу

приділяли і видавничій роботі. На сьогодні є вже ряд книг з редагування,

які здобули загальне визнання, що є результатом роздумів над нашою

видавничою практикою і, можливо, зросли на ґрунті творчих суперечок.

 

 

 

1.3.2 Пошуки процесу редагування

 

У ході цих суперечок критичні та теоретичні пошуки природи редагування

йшли кількома напрямами. У напрямі заперечення всього того, що

збуджувало зневагу до редагування, до редакторського втручання в текст.

Чи не перше слово тут належить досвідченому редакторові, досліднику

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ