UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Професійне зростання журналіста. Чинники, які сприяють вдосконаленню журналістських навичок
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5309
Скачало457
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

й практику масової комунікації,

масового інформування, визначає спрямування журналістської діяльності,

її сенс. Журналістська стратегія повинна випливати з суспільної природи

масового спілкування й масової інформації. Журналістика перестане бути

журналістикою чи набуде спотворених форм, якщо в основу стратегії своєї

праці журналісти покладуть невластиві природі комунікації принципи й

закони, якими б "ідеологічно доречними" на певний час ці закони й

принципи не були. Так, з погляду природи комунікації, комунікант (той,

хто говорить) завжди впливає на комуніката (того, хто слухає), бо метою

комуніканта завжди є певна емоційновольова, інтелектуальна чи фізична

реакція комуніката. Якщо реакції немає, то вважається, що процес

спілкування не відбувся. Враховуючи природу комунікації, ми повинні

визнати, - хочемо того чи ні! - що спілкування через будь-які засоби

комунікації завжди пов'язане з впливом на аудиторію. І незалежно від

того, в якому вигляді це спілкування відбувається: чи у вигляді

інформування, чи коментування, що є виявом роздумів, міркувань, чи

заклику, який є вираженням емоційно-вольової сфери мовця.

 

Найбільше дістається терміну "інформування". Його протиставляють

насамперед пропаганді та агітації. Це протиставлення саме по собі є

некоректним. Це все одно що протиставити розмову по телефону - розмові у

виробничій сфері. Одне іншого не виключає, не заперечує й не доповнює.

Інформування є видом комунікації, формою комунікативного впливу;

пропаганда ж, агітація, виховання, розваги є сферами суспільного впливу,

де комунікація займає визначальне, але окреме місце. Передана

інформація, навіть без коментарів, нейтральна, може бути використана і

як засіб поширення ідей, переконання, спонукання, тобто як засіб

пропаганди та агітації; і як приклад для вихованців, і як засіб

формування громадської думки. Якщо в новинах прозвучить факт, що в

Україні вирощено урожай найбільший за останні 100 років, то вже сам факт

виконає й пропагандистську й агітаційну функцію.

 

Докторант Інституту журналістики В. М. Владимиров влучно сказав з цього

приводу в статті "Місія журналістики: у порядку постановки питання",

надрукованій у другому томі "Наукових записок Інституту журналістики":

 

"Уявімо собі редакцію газети в ролі обслуги гармати. Артилеристи вправно

заряджають, наводять, стріляють - і снаряди у громові пострілу вилітають

з каналу ствола в бік цілі. Нібито все гаразд. Але хіба головне завдання

артилеристів - стріляти? Їхня місія - вражати цілі, саме для цього вони

існують в арміях усього світу і цим відрізняються від фахівців салютів

та феєрверків.

 

Так само й "інформування" - це наше комунікативне посилання, виліт

соціально значущої інформації по наших технічних каналах у бік

аудиторії.

 

А що ж відбувається там, на протилежному боці, так би мовити, траєкторії

факту?

 

Просто інформувати суспільство чи просто встановлювати комунікативний

зв`язок - цього занадто мало для преси… Що ж до преси соціально

відповідальної моделі - то стосовно неї термін "інформувати" вступає в

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ