UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Культурна тематика на шпальтах газети ""Міг"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7931
Скачало416
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

,

також являє собою "суб'єкт-об'єктний процес", у якому в ролі "об'єкта"

виступає "Учень" (в узагальненому значенні), у ролі "суб'єкта" —

"Вчитель" (знов-таки в узагальненому значенні) [2, с. 442].

 

Навчальний процес являє собою чітко структурований, методологічно й

методично сталий процес "трансляції соціального досвіду в часі історії й

відтворення стійких форм громадського життя в просторі культури".

Навчально-виховний процес (тобто освіта) завжди має на увазі

цілеспрямоване, формально обумовлене прагнення до якомусь заздалегідь

заданому зразку (ідеалу, цензу). Тобто, у Вчителя (природно, дане

поняття взяте в самому широкому й знеособленому змісті) є об'єктивно

поставлена ціль — Держстандарти освіта (освітній ценз), досягнення якої

необхідно, наприклад, для підтвердження ліцензії освітньої установи і

його акредитації. У Вчителя є також, що розуміє суб'єктивно мета, —

рівень освіченості (навчаності) конкретних Учнів, що досягається в

практиці конкретного Вчителя. І, нарешті, є вибудувана система

послідовно реалізованих завдань (тематика навчання), проходження якої

дозволяє гарантированно досягти необхідного рівня освіченості Учня.

 

Журналістика до подібної структурованої й маючої чітку прив'язку за

часом діяльності проводити не може, не повинна й не буде, якщо вона,

дійсно, вільна, у повному змісті цього слова.

 

З іншого боку, у літературі давно існує поняття "формування", що у даний

момент досить відкрито для розуміння, але має однозначно

недетермінізований (точніше, слабодетермінізований) характер. Таке

розуміння можливо хоча б тому, що в літературі по теорії журналістики,

культурології й соціології культури не було знайдене однозначного й

цілеспрямованого дослідження процесів "формування". Більш того,

наприклад, у більшості енциклопедій взагалі відсутня стаття

"Формування". У силу "свободи" розуміння терміна можна припустити, що

його використання в потрібному нам значенні не буде перекручено

витлумачене або оскаржене [25, с. 454455].

 

Таким чином, можна спробувати побудувати схему процесу "формування".

Припустимо, що при написанні тих або інших матеріалів для публікації в

ЗМІ уявляє собі "свою" аудиторію як володіє певними знаннями в певній,

що цікавить його сфері. Журналіст припускає, що в аудиторії вже

вироблена певна шкала цінностей по темі публікації і є певна "дієва"

шкала. Інакше кажучи, освоєні й у тім або іншому ступені активності

застосовуються правила певної діяльністної реакції на ті або інші

описувані події (гнів, роздратування й готовність застосувати силу для

усунення описуваних недоліків — з одного боку, схвалення, задоволення,

готовність заохочувати різними способами — з іншого). І формування

якихось нових установок засобами журналістики можна описати як

пропозиція масової аудиторії шляхом публікації в ЗМІ якихось механізмів

для корекції, у тому числі й шляхом переформування масової свідомості як

всієї масової аудиторії, так і світогляду й світогляду кожної окремої

особистості.

 

Ці правила пропонуються у вигляді певної інформаційної матриці, з якої

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ