UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Культурна тематика на шпальтах газети ""Міг"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8179
Скачало443
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ою "суб'єкт-об'єктний процес", у якому в ролі "об'єкта"

виступає "Учень" (в узагальненому значенні), у ролі "суб'єкта" —

"Вчитель" (знов-таки в узагальненому значенні) [2, с. 442].

 

Навчальний процес являє собою чітко структурований, методологічно й

методично сталий процес "трансляції соціального досвіду в часі історії й

відтворення стійких форм громадського життя в просторі культури".

Навчально-виховний процес (тобто освіта) завжди має на увазі

цілеспрямоване, формально обумовлене прагнення до якомусь заздалегідь

заданому зразку (ідеалу, цензу). Тобто, у Вчителя (природно, дане

поняття взяте в самому широкому й знеособленому змісті) є об'єктивно

поставлена ціль — Держстандарти освіта (освітній ценз), досягнення якої

необхідно, наприклад, для підтвердження ліцензії освітньої установи і

його акредитації. У Вчителя є також, що розуміє суб'єктивно мета, —

рівень освіченості (навчаності) конкретних Учнів, що досягається в

практиці конкретного Вчителя. І, нарешті, є вибудувана система

послідовно реалізованих завдань (тематика навчання), проходження якої

дозволяє гарантированно досягти необхідного рівня освіченості Учня.

 

Журналістика до подібної структурованої й маючої чітку прив'язку за

часом діяльності проводити не може, не повинна й не буде, якщо вона,

дійсно, вільна, у повному змісті цього слова.

 

З іншого боку, у літературі давно існує поняття "формування", що у даний

момент досить відкрито для розуміння, але має однозначно

недетермінізований (точніше, слабодетермінізований) характер. Таке

розуміння можливо хоча б тому, що в літературі по теорії журналістики,

культурології й соціології культури не було знайдене однозначного й

цілеспрямованого дослідження процесів "формування". Більш того,

наприклад, у більшості енциклопедій взагалі відсутня стаття

"Формування". У силу "свободи" розуміння терміна можна припустити, що

його використання в потрібному нам значенні не буде перекручено

витлумачене або оскаржене [25, с. 454455].

 

Таким чином, можна спробувати побудувати схему процесу "формування".

Припустимо, що при написанні тих або інших матеріалів для публікації в

ЗМІ уявляє собі "свою" аудиторію як володіє певними знаннями в певній,

що цікавить його сфері. Журналіст припускає, що в аудиторії вже

вироблена певна шкала цінностей по темі публікації і є певна "дієва"

шкала. Інакше кажучи, освоєні й у тім або іншому ступені активності

застосовуються правила певної діяльністної реакції на ті або інші

описувані події (гнів, роздратування й готовність застосувати силу для

усунення описуваних недоліків — з одного боку, схвалення, задоволення,

готовність заохочувати різними способами — з іншого). І формування

якихось нових установок засобами журналістики можна описати як

пропозиція масової аудиторії шляхом публікації в ЗМІ якихось механізмів

для корекції, у тому числі й шляхом переформування масової свідомості як

всієї масової аудиторії, так і світогляду й світогляду кожної окремої

особистості.

 

Ці правила пропонуються у вигляді певної інформаційної матриці, з якої

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ