UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Культурна тематика на шпальтах газети ""Міг"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8199
Скачало446
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ренесенням уявлень про культивування, оброблення із природних

процесів створення продуктів життєдіяльності на людський розвиток [16,

с. 84].

 

Поступово метафора ставала все більш звичною, поки терміни типу

"культура розуму" не почали сприйматися прямо й безпосередньо, а не в

переносному значенні. Крім того, слово "культура" все частіше стало

використовуватися для характеристики процесу розвитку й удосконалювання

в цілому.

 

Сучасна наукова література характеризується стрімким зростанням числа

визначень культури. Підраховано, що майже за 50 років (з 1871 по 1919

рр.) дано всього сім визначень поняття "культура". А за наступні 30

років (1920 — 1950 рр.) — було введене в науковий обіг ще 137. До

початку 1970-х років існувало 250 визначень, а до теперішнього часу їхнє

число перевищило 500. У цей час існують принципово різні, можна навіть

сказати — діаметрально протилежні — точки зору по даному питанню, що

ускладнює побудову вивіреної системи культуроформуючих функцій

журналістики [16, с. 85].

 

Діапазон сучасних визначень поняття "культура" дуже широка:

 

— "культура — це те, що лишається з нами, коли все інше зникає",

 

— "культура — сукупність відносин до природи, до себе подібних і до

самого себе",

 

— "культура — форми духовного й соціального функціонування більш-менш

однорідних національних або територіальних співтовариств, що спираються

на певні моральні й релігійні цінності, втілені в науці, мистецтві й

способі життя",

 

— "культура — охоронниця духовного досвіду людства, а тому — ефективний

інструмент формування особистості",

 

— "культура — втілення потреби людини до впорядкування життя навколо

себе, що виражає в ритуалі, обряді, традиції",

 

— "культура — є динамічна даність, що цементує конкретне співтовариство

й повідомляє його існування визначеність і стійкість",

 

— "культура — історично певний рівень розвитку суспільства й людини,

виражена в типах і формах організації життя й діяльності людей, а також

у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях" [1, с. 155(156].

 

Існують і досить екзотичні визначення. Так, наприклад, Микола Рерих

пропонував уважати культурою "шанування світла", "пахощі, сполучення

життя й краси", "синтез піднесених і витончених досягнень" [16, с. 94].

 

В XX ст. відбулася ще одна подія, що кардинально змінило відношення до

культури. Наприкінці 1920-х років Е. Кассірер висунув ідею про те, що

культура з регулятивною складового буття людини повинна стати

конституціональною, тобто, що творить. Дана точка зору остаточно

затвердилася наприкінці XX ст. Культуру перестали розглядати як пасивний

феномен, надбудовний і вторинний. Культура стала як характеристика всіх

розумоводіяльних якостей людини й суспільства. При цьому нарешті

перестали розділяти основні сфери життя суспільства на економічну,

соціальну й, в останню чергу, культурну.

 

Найбільш відповідним сучасним поданням визначенням культури можна

вважати наступне: "Культура — створена людиною матеріальне й духовне

середовище перебування, а також процеси збереження, поширення й

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ