UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Культурна тематика на шпальтах газети ""Міг"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7932
Скачало416
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

з перенесенням уявлень про культивування, оброблення із природних

процесів створення продуктів життєдіяльності на людський розвиток [16,

с. 84].

 

Поступово метафора ставала все більш звичною, поки терміни типу

"культура розуму" не почали сприйматися прямо й безпосередньо, а не в

переносному значенні. Крім того, слово "культура" все частіше стало

використовуватися для характеристики процесу розвитку й удосконалювання

в цілому.

 

Сучасна наукова література характеризується стрімким зростанням числа

визначень культури. Підраховано, що майже за 50 років (з 1871 по 1919

рр.) дано всього сім визначень поняття "культура". А за наступні 30

років (1920 — 1950 рр.) — було введене в науковий обіг ще 137. До

початку 1970-х років існувало 250 визначень, а до теперішнього часу їхнє

число перевищило 500. У цей час існують принципово різні, можна навіть

сказати — діаметрально протилежні — точки зору по даному питанню, що

ускладнює побудову вивіреної системи культуроформуючих функцій

журналістики [16, с. 85].

 

Діапазон сучасних визначень поняття "культура" дуже широка:

 

— "культура — це те, що лишається з нами, коли все інше зникає",

 

— "культура — сукупність відносин до природи, до себе подібних і до

самого себе",

 

— "культура — форми духовного й соціального функціонування більш-менш

однорідних національних або територіальних співтовариств, що спираються

на певні моральні й релігійні цінності, втілені в науці, мистецтві й

способі життя",

 

— "культура — охоронниця духовного досвіду людства, а тому — ефективний

інструмент формування особистості",

 

— "культура — втілення потреби людини до впорядкування життя навколо

себе, що виражає в ритуалі, обряді, традиції",

 

— "культура — є динамічна даність, що цементує конкретне співтовариство

й повідомляє його існування визначеність і стійкість",

 

— "культура — історично певний рівень розвитку суспільства й людини,

виражена в типах і формах організації життя й діяльності людей, а також

у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях" [1, с. 155(156].

 

Існують і досить екзотичні визначення. Так, наприклад, Микола Рерих

пропонував уважати культурою "шанування світла", "пахощі, сполучення

життя й краси", "синтез піднесених і витончених досягнень" [16, с. 94].

 

В XX ст. відбулася ще одна подія, що кардинально змінило відношення до

культури. Наприкінці 1920-х років Е. Кассірер висунув ідею про те, що

культура з регулятивною складового буття людини повинна стати

конституціональною, тобто, що творить. Дана точка зору остаточно

затвердилася наприкінці XX ст. Культуру перестали розглядати як пасивний

феномен, надбудовний і вторинний. Культура стала як характеристика всіх

розумоводіяльних якостей людини й суспільства. При цьому нарешті

перестали розділяти основні сфери життя суспільства на економічну,

соціальну й, в останню чергу, культурну.

 

Найбільш відповідним сучасним поданням визначенням культури можна

вважати наступне: "Культура — створена людиною матеріальне й духовне

середовище перебування, а також процеси збереження, поширення й

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ