UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9836
Скачало456
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

гко передають основну ідею журналістського тексту

(«Мінімальний статутний капітал банків може бути збільшений»). Це

характерно, у першу чергу, для новинної журналістики. Американська

класифікація заголовків до новинних матеріалів повністю побудована за

принципом уживання повних речень. Крім того, часто зустрічається й

уживання повноструктурних речень, розповсюдженим прикладом є цитування

слів героя матеріалу або респондента («Володимир Мотиль: «Я завжди

відстоював право на самітність»»).

 

3. Стилістичний аспект. Типовими для сучасної періодики В. Славкін

уважає використання інтонаційно насичених речень («Лід рушив!», «Хто

вбив кролика Роджера?»), речень із чіткою ритмічною організацією («Моє

авто не пожене ніхто!»), використання прийомів язикової гри (заснованих

на омонімах, паронімах і багатозначності слів) («Театр воєнних дій»),

використання алюзій і ремінісценцій («Із всіх мистецтв для нас

найважливішим є Інтернет»), зниженої лексики («Пітерські фанати

заколивали громадськість»), використання запозичених слів («Міняю

батьківщину на фатерлянд») [23, c. 63].

 

У процесі роботи будемо брати до уваги прийоми стилістичної й

лексико-фразеологічної актуалізації заголовків, виділені А. Сафоновим,

види трансформації фразеологізмів, виділені й І. Лісічкиною, а також

критерії газетного заголовку за В. Славкіним.

 

 

 

1.1 Заголовок як самостійна мовна одиниця

 

 

 

Заголовок сприймається як мовний елемент, що перебуває поза текстом.

Заголовок коштує над текстом, відділяється від нього певним простором,

це дозволяє йому функціонувати в якості самодостатньої мовної одиниці.

 

Як самостійна мовна одиниця заголовок може сприйматися як оцінка.

 

Оцінка — передача суб'єктивного плану мовлення. Суб'єктивний план

створюється за допомогою емоційно-виразних засобів. Експресія

виражається не тільки лексичними й фонетичними засобами, але й чисто

граматичними [25, c. 44].

 

Мова наша — дитя часу: вона фіксує в семантиці слова наше відношення до

явища, нею названою. Це відношення може закріплюватися за словом

незалежно від контексту на якийсь час або навіть назавжди. Так,

наприклад, визначення «імпортний» десятиліттями позначало не стільки

товар, привезений з-за кордону, скільки якісний товар, у відмінності від

вітчизняного, м'яко говорячи неякісного. Крім того, відношення до явища

може виявляти себе в певній язиковій ситуації [25, c. 45].

 

Понятійне значення, зафіксоване словниками, обростає численними

коннотаціями – додатковими, значеннєвими й оцінними відтінками, які

далеко не завжди бувають відбиті в словниках, але які безпомилково

впізнаються всіма носіями мовної культури.

 

«Кремлівська дієта» («Запорізька Правда». № 6, 2004 р.).

 

Слово «кремлівська» по значеннєвих асоціаціях синонімічно слову «гарна».

 

“Безчастних - це голова” («Запорізька Правда». № 27, 2005 р.). Значення

оцінки виражається самостійними реченнями. Оцінюється предмет, особа (у

цьому випадку футболіст Володимир Безчастних), оцінка виражена іменником

„голова”.

 

Оцінні висловлення зв'язані зі сферою людських почуттів, а головна

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ