UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда"""
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9763
Скачало455
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ких почуттів, а головна

особливість почуттів — їхня невиразність. Саме тому як оцінки часто

виступають різноманітні гіперболи, метафори, які добре виражають

суб'єктивне відношення мовця (пишучого) до предмета мовлення.

Властивості, що є в основі метафори, наповнені позамовними асоціаціями

розмовного мовлення, що відбиває емоційну реакцію людини. Гіпербола дає

експресивне посилення, перебільшує щирі розміри предметів, властивостей

ситуації, тим самим у мовленні створюється вартісність [19, c. 60].

 

Оцінюючи ситуацію, заголовок формує в читача певне відношення до події.

Він впливає на читача, переконує його через факти (представлені в

заголовку) і через авторську оцінку цих фактів. Заголовок формує в людей

правильне відношення до громадського життя й конкретних справ,

актуалізує проблеми сучасності, що представляють інтерес для суспільства

(політичні, економічні, філософські, моральні, питання культури й т.д.),

роблячи свій вплив на читача, заголовок не тільки орієнтує в подіях, але

й прагне вплинути на думку читача. У підході до заголовків у їхньому

відборі й оцінці завжди виявляється моральна позиція автора, що

привносить у висловлення емоційний елемент.

 

 

1.2 Засоби виразності в заголовках

 

 

 

Для створення виразності в заголовках можна використати практично

будь-який язиковий засіб, але заголовок повинен бути доречним,

експресивним. Заголовок може бути жагучим і закличним, формувати в

читачів певне відношення до публікації [21, c. 241].

 

Одним із засобів створення виразності можна назвати вибір авторами в

заголовок речень, різних за висловленням, тобто питальних, оповідальних,

спонукальних, а також різних за емоційною забарвленістю.

 

Питальні речення служать власне питанням — міркуванням, підкреслюють

потрібну думку, виражають припущення.

 

Окличні речення можуть виражати в публіцистичному мовленні: оцінку

(презирство, іронію, жаль, віру, замилування) спонукання до дії “Не рви

квітів і не даруй букет!”, безпосередній емоційний відпочинок “Поруч із

моєю Надею Лоліта відпочиває!”.

 

Ні, мабуть, жодного видання, зверненого до більш-менш широкої читацької

аудиторії, на сторінках якого не миготіли б прислів'я й приказки. І не

випадково: виступаючи в ролі загальновідомих істин, укладених у

відточену століттями образну форму, вони збагачують нашу думку,

дисциплінують логікові суджень, допомагають більш глибоко висвітити нове

в старому досвіді народу [21, c. 243].

 

Вони можуть бути категоричними, філософсько-меланхолічними, втішливими

або гіркими. Але найчастіше, іронізуючи й посміхаючись, вони б'ють не в

брову, а прямо в око, що й робить сьогодні прислів'я й приказки особливо

коштовним виразним засобом журналістики за умови, що цим засобом

користуються вміло й у гідних цілях.

 

Насамперед, журналісти, як правило, уживають прислів'я й приказки,

переінакшуючи їх за своїми потребами.

 

Авторські зміни, внесені в значення й форму прислів'їв різноманітні. По

науковому їх називають «стилістичними прийомами використання стійких

виражень у художньо-публіцистичному мовленні» [19, c. 39]. Незважаючи на

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ