UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Чорнобильська катастрофа: особливости висвітлення в друкованих ЗМІ
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8728
Скачало519
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нергоблока, будівництво якого зупинилося після аварії

86-го. Він був готовий майже на 90 відсотків. Залишалося лише

завантажити ядерне паливо і запустити реактор. А нині блок, в який було

вкладено сотні мільйонів доларів, перебуває у жалюгідному стані, його

обладнання розтягли по кутах. Хто може дати стовідсоткову гарантію, що

така сама доля не спіткає три інших, ще укомплектованих його родичів?»

[14, с. 2-3]. Автор наводить можливі версії використання ресурсів ЧАЕС

без загрози для людей і середовища: «Пам’ятаю, колись пропонувалося

створити на основі енергоблоків ЧАЕС паро-газову станцію. Яка різниця,

чим нагрівати воду, щоб пар потрапляв на лопаті турбін і виробляв

електроенергію. Відтак і енергетичні потужності можна було б зберегти

для нашої держави, і працевлаштувати персонал станції, що також нині є

величезною проблемою» [14, с. 3]. Автор говорить про неприпустимість

використання зони відчуження в якості міжнародного кладовища відходів, і

з ним не можна не погодитись, оскільки це буде «величезний моральний

тиск на українців, що пережили найстрашнішу радіаційну катастрофу» [14,

с. 3].

 

У замітці «Чорнобильську АЕС закрито» від 16 грудня 2000 року

(наступного дня від попередньої) також торкаються економічного боку

питань, але при цьому абсолютно не чіпають екологічний. Якщо взяти до

уваги, що читачі переглядали матеріал «безробітний атом», то замітка не

дає жодної нової інформації, окрім певних цифр: «За оцінками фахівців

станції, одні тільки витрати, пов’язані з закриттям ЧАЕС, становитимуть

протягом найближчих 15 років щонайменше півтора мільярда доларів» [15,

с. 1].

 

«Чорнобильський фактор: єдино правильне рішення» дає нам детальний

аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи у сфері міжнародних відносин.

«У роки незалежності Україна послідовно виконувала вимоги МАГАТЕ щодо

експлуатації та контролю безпеки на атомних електростанціях. На

реконструкцію системи контролю діючого третього енергоблоку ЧАЕС

український уряд витратив 264 млн. доларів. Однак уряди

індустріально-розвинутих країн дедалі настійливіше вимагали повного

закриття атомної станції» [16, с. 6]. Автор показує, наскільки положення

України є залежним від цих 5-ти відсотків електроенергії, і наскільки

закордонні спостерігачі на це не зважають. З одного боку автор має рацію

– наскільки нам тепер, 8 років потому, відомо, країни, які вимагали

закриття станції так і не виконали своїх зобов’язань – не надали кошти

на будівництво інших, екологічно-безпечних станцій, що покрили б витрати

електроенергії. Тому таке агресивне ставлення їх до Українського уряду

було невиправданим. З іншого боку автор не враховує той момент, що для

Українців ЧАЕС несла таку ж загрозу, як і для громадян інших держав.

 

«Закриття ЧАЕС – це аварійний захист планети» – стаття учасника

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а точніше не стаття, а уривки з

його книги «Атомний синдром Чорнобиля». Тут автор дає оригінальну думку

про роль ЗМІ у висвітленні наслідків катастрофи, якої ми не помітили в

жодному попередньому матеріалі: «Та, пам’ятаю, пройшло лише кілька

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ