UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Особливості дитячих телевізійних програм на українському телебаченні
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось27809
Скачало709
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

механізму контролю за дотриманням

ліцензійних зобов'язань. Нинішні ліцензійні зобов'язання регламентують

тільки відсоток дитячого загального обсягу віщання. З формальної точки

зору, ліцензія на можливість віщання, видана державним органом, виступає

як договір між телекомпанією й суспільством. Телеканали самостійно

ухвалюють рішення щодо формування програмної політики, керуючись

корпоративними інтересами.

 

По-друге, необхідно говорити про відповідальність за зміст програм для

юної аудиторії. Дитяча аудиторія численна і на неї можна орієнтуватись.

Водночас вона дуже специфічна, тому «дитячий продукт» має бути якісним,

цікавим, динамічним, захоплюючим і відповідати запитам такої глядацької

аудиторії. А це тягне за собою великі витрати. Деякі телевізійні канали

не просто не хочуть купувати дитячі програми - вони їх навіть

безкоштовно не беруть.

 

Більшість телеканалів припускають, що «дитячими програмами» (як записано

в їхніх ліцензіях) цілком можна вважати й мультфільми. Тому часто

телеканали обмежуються показом західних мультфільмів, що обходитися

телеорганізаціям набагато дешевше (хоч їхні агресивні герої викликають

певні побоювання в дитячих психологів), ніж підготовка власних

українськомовних телепередач для дітей. Повноцінні ж дитячі програми

виробляються тільки Національною телекомпанією України та обласними

державними телерадіокомпаніями, тобто на державні кошти через

держзамовлення. До того ж, телевізійні власники не хочуть віддавати

дитячим телепрограмам вечірній прайм, ставлячи їх на 4-5-ту ранку.

Цікаво, що в європейських країнах телемовникам не треба прописувати,

коли саме показувати дитячі програми. Телекомпанії змагаються за глядача

і розуміють, що дитячу програму не можна ставити на 4 ранку. Та, на

жаль, наших мовників це наразі не стосується.

 

В Європі є чітка регламентація того, скільки телеканал (комерційний чи

суспільний) зобов'язаний виділити власного бюджету й екранного часу для

дитячого продукту. Кожна держава займається програмами

національно-культурної ідентифікації,саме до якої відноситься й дитяча

продукція. Європейські країни по-різному виробляють свої механізми: або

визначають квоти в бюджеті компанії, або квоти екранного часу. Ще може

регламентуватися в бюджеті компанії – це певна квота для так званих

незалежних продюсерів, які отримують чіткий бюджет на дитячі програми і

зобов'язані віддати 25-40% незалежним виробникам [49].

 

Нині в Україні більш-менш успішно працюють десятки продакшнів, які

виробляють продукт для телеканалів. Це телесеріали, ігрові й політичні

шоу та інше. В цьому переліку немає ані дитячих програм, ані дитячих

фільмів чи мультфільмів [49]. На думку переважної більшості керівників

продакшнів, у всьому винен Закон «Про рекламу», згідно з яким у дитячих

програмах не можна розміщувати рекламу. Прийняття цієї норми призвело до

того, що телеканалам стало невигідно виробляти й купувати дитячий

телепродукт. Виходить замкнене коло. Канали не купують, бо невигідно,

рекламодавець не платить, бо не бачить рейтингів. А продакшни не

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ