UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Культурна проблематика на регіональних ЗМІ
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4749
Скачало491
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нські землі християнства, православна церква

розпочала боротьбу з язичницькими обрядами, в тому числі й з тризнами.

Однак ця боротьба не увінчалася повним викоріненням поганських обрядів,

хоча вони з часом й змінилися, набули інших форм та наповнилися новим

змістом. Хоч "родимі плями" давніх язичницьких звичаїв залишились в

народних традиціях і донині, безумовно, заслуга Церкви полягає в тому,

що докорінно було змінене їхнє первісне поганське ідейне навантаження, і

сьогодні ця обрядовість набула духовного християнського змісту. Таким

чином за християнського часу з'явився обряд поминання померлих. Це

православний похоронний обряд, панахиди, "батьківські поминальні

суботи".

 

В різних місцевостях України великоднє поминання померлих відбувається в

різні дні. І часто через це маємо плутанину місцевих і встановлених

Церквою традицій. Так Навський (дехто, не знаючи етимології цього слова,

каже "Намський") великдень святкується як народна традиція у четвер на

Світлому тижні (часом це роблять в четвер на Страсному тижні, а в

місцевостях, де він має назву Рахманський, – нерідко його взагалі

справляють окремо і святкують у середу четвертого тижня після Великодня

на так зване Переполовення, коли маємо половину терміну між Пасхою і

Трійцею). А наступного тижня, тобто на початку Фоминого тижня (в неділю,

понеділок або вівторок), урочисто справляють Проводи. І знову ж таки

вони в різних місцевостях здійснюються не в один день (на Галичині

бувають й другого дня Великодня). Це також Великдень для померлих, але

вже в церковній традиції.

 

Що стосується обрядової сторони, то наші предки вірили, що на третій

день Пасхи необхідно кидати шкаралупки з свячених крашанок у воду, щоб

вони пливли до Чорного моря, в країну померлих, або ж в країну Рахманів,

до якої вони і припливуть якраз в середу Переполовення. З цього, мовляв,

мерці Рахмани й довідуються, що в нас, живих, уже Великдень, і треба й

собі святкувати. Історично таке повір'я можна пояснити тим, що наші

предки, подорожуючи, доходили до Індії, де були так звані касти

брахманів. І, пов'язуючи ці чудові теплі краї з Раєм, "ірієм", "вирієм"

на Сході, розповідали оповідки про індійських йогів-аскетів, "рахманів",

що є "великі посники, і їдять крашанки раз на рік". Про ці та інші

вірування цікаво розповідає митрополит Іларіон у відомій своїй

монографії "Дохристиянські вірування українського народу". Зазначу

тільки, що, згідно з народним повір'ям, в Навський великдень суворо

забороняється копати землю, щоб таким чином не потурбувати померлих.

 

Проводи в Україні справляються урочисто. Люди всією сім'єю виїжджають на

цвинтарі, ідуть на кладовища, щоб у ці радісні Великодні дні разом

пом'янути своїх спочилих рідних та близьких. На могилки запрошуються

священики, які освячують їх і служать короткі молебні-панахиди. Рідні та

близькі покійних приносять паски, крашанки, святкові страви, і кожна

сім'я біля могилки свого рідного, "на гробках", поминає його за трапезою

добрим словом, згадуючи епізоди з життя покійного. Існує також звичай

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ