UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Розвиток швидкості у військовослужбовців
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13807
Скачало274
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

результат. Якщо розглянути полярні показники, то найбільш високими

спринтерами були: Д Карлос – 193 см (США) – результат у бігу 10,0с,

С.Уільямс – 192 см (США) – 9,9 с, а найменшими – А. Мерчисон –156 см

(США) – 10,1 с; О. Корнелюк – 164 см (Азербайджан) – 10,0 с; Е Фігерола

– 164 см (Куба) – 10,0 с; В.Борзов – 180 см (Україна) – 10,04 с. У жінок

діапазон ростових показників не менш значний, ніж у чоловіків.

 

Отже, за даними зросту або за масою тіла достатньо важко визначити

схильність до спеціалізованих занять спринтерським бігом на 100 м. Але

слід враховувати, що зізбільшенням довжини дистанції, а значить і

швидкісної витривалості, перевагу отримують високі спортсмени, які до

цього ще мають меншу масу тіла.

 

У відповідності до зросту спостерігаються різні поєднання довжини і

частоти кроків. Найбільша довжина кроку у бігу на 100 м зафіксована у С.

Уільямса – 254 см при частоті кроків 4,4 за секунду; найвища частота

кроків – 5,5 за секунду при їх довжині 198 см – у О. Корнелюка. Існують

декілька способів визначення оптимальної довжини кроків для бігу у

спортивній формі. Орієнтиром може бути відстань від кінчиків пальців

витягнутої руки вверх до підлоги. Ще простіший спосіб – довжина кроку

дорівнює 8 – 8,5 стопи конкретного виконавця. Для військових умов

складно подати конкретні рекомендації, оскільки довжина бігового кроку

залежить від умов виконання вправи (покриття місця проведення занять,

взуття військовослужбовців, наявності зброї чи іншого спорядження).

 

До морфологічних факторів, що визначають рівень швидкісних можливостей

військовослужбовців, відносять загальну масу м’язів, яка у дорослої

людини в нормі повинна бути не менше 40% всієї маси тіла. Якщо цей

відносний показник буде нижчим, то рівень не тільки швидкості, але й

сили та витривалості буде недостатнім. Крім того, м’язи людей, які мають

високу швидкість, складаються на 70-90% із білих “швидких” волокон.

Наявність таких волокон можна встановити за допомогою

медико-біологічного дослідження, наприклад, біопсії, або

спортивно-педагогічним тестуванням – виконанням стрибка вверх з місця з

урахуванням часу відштовхування. Чим вищий стрибок і менший час

відштовхування, тим більше “швидких” волокон у складі м’язів даної

людини.

 

Функціональні можливості при виконанні вправ на швидкість забезпечують

рухову діяльність працездатністю внутрішніх органів та систем.

 

У процесі тренування на швидкість підвищується здатність до утворення

енергії при розчепленні аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та

кретинфосфату (КФ) м’язів. Кваліфіковані спортсмени мають значно більші

запаси енергетичних речовин та більшу швидкість їх вивільнення, що

визначає значно більшу потужність роботи.

 

Вправи на швидкість пред’являють різні вимоги до функцій, що

забезпечують рухову діяльність. Спринтерський біг вимагає неоднакових

функціональних можливостей організму військовослужбовців. Наприклад,

вправи у бігу до 100 м (човниковий біг, біг на 60 м, 100 м) не висувають

граничних вимог до серцево-судинної системи. Об’єм серця кваліфікованих

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ