UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Розвиток швидкості у військовослужбовців
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13787
Скачало273
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

- 170-180 уд/хв., початок бігу -

120-130 уд/хв.Перемінний бігШвидкість бігу довільна. Відпочинок - ходьба

100 м

 

Першочерговість підвищення максимальної швидкості визначається її тісним

зв’язком зі стартовою швидкістю та швидкісною витривалістю. Наприклад, у

бігу на 100 м динаміка приросту швидкості за кожну секунду є сталою

величиною і розраховується через значення її максимальної швидкості. За

1 с стартового розбігу бігун досягає 55% максимальної швидкості; за 2 с

– 76%; за 3 с – 91%; за 5 с – 99%; за 6 с – 100%. Різниця між

підготовленими і непідготовленими військовослужбовцями або спринтерами

різної кваліфікації визначається не відносними показниками приросту

швидкості, а її абсолютними значеннями, які залежать від максимальної

швидкості бігу. У підсумку це позначається на тій відстані і тій

максимальній швидкості, яких досягнув виконавець на кінець стартового

розгону. Чим вище рівень майстерності, тим більшу максимальну швидкість

має військовослужбовець і тим більшу відстань він долає у стартовому

розгоні за той же самий проміжок часу.

 

Швидкісна витривалість характеризується здатністю протидіяти втомі в

кінці дистанції. У кваліфікованих спортсменів швидкість знижується на

3-8% від максимального її значення. Особливо чутливе зменшення

починається в них після 80 м. Наприклад, у Флоренц Гріфіт-Джойнер (США)

– світової рекордсменки у бігу на 100 м – 10,49 с і на 200 м – 21,34 с -

швидкість бігу на 100 м у рекордному забігу зменшилась на 7%. Величина

зниження швидкості в кінці дистанції практично не залежить від

кваліфікації виконавців. Швидкісна витривалість на 70-99% визначається

генетичними факторами і успадковується. Різниця в тому, що з підвищенням

кваліфікації бігуни долають більшу відстань у стартовому розгоні та бігу

з максимальною швидкістю. Таким чином, у них поступово зменшується

частина дистанції, яка припадає на швидкісну витривалість. Для протидії

втомі людина підсвідомо збільшує довжину кроку на 2-6%. Втома викликає

зниження частоти кроків на 1-9%. Але зміни в техніці рухів для підтримки

максимальної швидкості бігу в цілому недостатні і не компенсують втому.

На фінішному відрізку бігу на 100 м у всіх без винятку бігунів

відбувається зниження швидкості.

 

Важливим для методики підготовки військовослужбовців у бігу на 100 м є

положення про те, що досягнення максимальної швидкості - 8 м/с, що

відповідає результату 13,5 с, відбувається переважно через збільшення

довжини кроків. У тренуванні збільшити довжину кроків набагато простіше,

ніж їх частоту. Достатньо більше уваги приділити силовому і

спеціально-силовому напрямку підготовки. Для військовослужбовців такої

майстерності однаково ймовірно досягнути тих ж самих результатів у бігу

на 100 м або присідаючи і вистрибуючи із гирею, або виконуючи спеціальну

бігову роботу на стадіоні.

 

Отже, практично невикористаним резервом швидкісної підготовки

військовослужбовців є збільшення сили м’язів, що беруть участь у

виконанні вправ. Причиною зневажливого ставлення до силового напрямку

може бути некритичне ставлення до тренування кваліфікованих спринтерів,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] 43 [44] [45] [46] [47]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ