UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Розвиток швидкості у військовослужбовців
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13035
Скачало362
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

альної швидкості.

Більшість військово-прикладних вправ знаходиться у проміжку між цими

крайніми точками кривої, тобто їх слід віднести до вправ

швидкісно-силового характеру. На такі вправи позитивний вплив має

підвищення як максимальної сили, так і максимальної швидкості.

Особливостями цього впливу є те, що вправи, які розташовані ближче до

того чи іншого краю, більше залежать від рівня розвитку тієї чи іншої

фізичної якості. У зоні значного опору підвищення максимальної сили

викликає збільшення швидкості рухів. Якщо опір незначний, то збільшення

сили практично не впливає на швидкість. Навпаки, підвищення рівня

максимальної швидкості викликає збільшення швидкісних можливостей тільки

в зоні незначного опору і практично не відбивається на швидкості рухів,

якщо опір достатньо значний. За умови підвищення максимальних величин

швидкості і сили з’являється можливість збільшити швидкість у всьому

діапазоні опору, який утворюється зовнішніми і внутрішніми силами. Із

цього видно, що досягнути збільшення швидкості у будь-якому русі можна в

принципі двома шляхами:

 

- за рахунок підвищення максимальної швидкості;

 

- за рахунок підвищення максимальної сили.

 

Максимальна швидкість рухів є наслідком поєднання швидкості і сили

людини. Якщо сила при виконанні вправи не більша 20% від максимальної

для виконавця, то вправа відноситься до швидкісної групи. За умови її

вияву на рівні 20-70% від максимально можливої, результат виконання

вправи залежить від стартової сили. Така вправа віднесена до групи

швидкісно-силових рухів. При показниках, більших за 70% максимальної

сили, швидкість виконання визначається вибуховою силою. Беручи до уваги

ці теоретичні положення, кількість швидкісних вправ для

військовослужбовців значно обмежується. Класична вправа – біг на 100 м –

відноситься до швидкісно-силової групи. Час подолання цієї дистанції

буде залежати як від швидкісних можливостей, так і розвитку сили

військовослужбовців. Перехід бігу на 100 м до групи швидкісних вправ

відбувається поступово – одночасно із підвищенням силових можливостей

людини. Взагалі елітні спринтери більше подібні на представників

атлетичних видів спорту, ніж на своїх найближчих колег - бігунів на

середні дистанції. Так, загальновідомий спринтер Бен Джонсон (Канада)

присідав зі штангою вагою 270 кг. Ось чому силова підготовка займає одне

із провідних місць у тренуванні бігунів на короткі дистанції.

 

Практика засвідчує, що досягнути суттєвого підвищення рівня максимальної

швидкості надзвичайно важко не тільки у військових умовах, але й в

умовах підготовки кваліфікованих спортсменів. Завдання підвищення

силових можливостей вирішується набагато простіше. Тому для підвищення

швидкості широко використовуються силові вправи. Їх ефективність тим

вища, чим більший опір необхідно долати під час руху. У процесі силової

підготовки необхідно вирішувати проблему, яка пов’язана з відповідністю

силових вправ специфіки швидкісних рухів. Ця специфіка залежить від

особливостей техніки вправи та умов її виконання. Якщо керуватись тим,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] 32 [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ