UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Розвиток швидкості у військовослужбовців
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13117
Скачало365
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

им вище рівень майстерності, тим більшу максимальну швидкість

має військовослужбовець і тим більшу відстань він долає у стартовому

розгоні за той же самий проміжок часу.

 

Швидкісна витривалість характеризується здатністю протидіяти втомі в

кінці дистанції. У кваліфікованих спортсменів швидкість знижується на

3-8% від максимального її значення. Особливо чутливе зменшення

починається в них після 80 м. Наприклад, у Флоренц Гріфіт-Джойнер (США)

– світової рекордсменки у бігу на 100 м – 10,49 с і на 200 м – 21,34 с -

швидкість бігу на 100 м у рекордному забігу зменшилась на 7%. Величина

зниження швидкості в кінці дистанції практично не залежить від

кваліфікації виконавців. Швидкісна витривалість на 70-99% визначається

генетичними факторами і успадковується. Різниця в тому, що з підвищенням

кваліфікації бігуни долають більшу відстань у стартовому розгоні та бігу

з максимальною швидкістю. Таким чином, у них поступово зменшується

частина дистанції, яка припадає на швидкісну витривалість. Для протидії

втомі людина підсвідомо збільшує довжину кроку на 2-6%. Втома викликає

зниження частоти кроків на 1-9%. Але зміни в техніці рухів для підтримки

максимальної швидкості бігу в цілому недостатні і не компенсують втому.

На фінішному відрізку бігу на 100 м у всіх без винятку бігунів

відбувається зниження швидкості.

 

Важливим для методики підготовки військовослужбовців у бігу на 100 м є

положення про те, що досягнення максимальної швидкості - 8 м/с, що

відповідає результату 13,5 с, відбувається переважно через збільшення

довжини кроків. У тренуванні збільшити довжину кроків набагато простіше,

ніж їх частоту. Достатньо більше уваги приділити силовому і

спеціально-силовому напрямку підготовки. Для військовослужбовців такої

майстерності однаково ймовірно досягнути тих ж самих результатів у бігу

на 100 м або присідаючи і вистрибуючи із гирею, або виконуючи спеціальну

бігову роботу на стадіоні.

 

Отже, практично невикористаним резервом швидкісної підготовки

військовослужбовців є збільшення сили м’язів, що беруть участь у

виконанні вправ. Причиною зневажливого ставлення до силового напрямку

може бути некритичне ставлення до тренування кваліфікованих спринтерів,

в якому значна увага приділяється розвитку швидкості рухів. Безумовне

віднесення бігу на 100 м до швидкісних вправ також зробило свою справу:

практично виключило засоби силової спрямованості у швидкісному

тренуванні військовослужбовців. За класифікацією, що подається у легкій

атлетиці, біг на 100 м відноситься до групи швидкісно-силових вправ.

Отже, віднесення вправи до цієї групи припускає необхідність силового

тренування для підвищення швидкісних можливостей людини.

 

Питання самоконтролю

 

1. Поясніть основні причини необхідності диференційованого розвитку

швидкісних можливостей військовослужбовців.

 

2. Охарактеризуйте показники фізичного навантаження у повторному і

сенсорному методах для розвитку швидкості простої рухової реакції.

 

3. Дайте характеристику диференційованому підходу до покращання часу

простої рухової реакції на прикладі бігу на 100 м.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] 43 [44] [45] [46] [47]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ