UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Системи стрілецької зброї та засобів ближнього бою Збройних Сил та НГУ
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось8146
Скачало616
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і, примушували використовувати їх у

наступі, як правило, у других лініях на фланзі бойових порядків, замість

висунення їх у передові лінії.

 

В зв’язку з цим постало питання про ротний кулемет, достатньо легкий для

використання у першій лінії наступаючої піхоти та, разом з тим,

достатньо потужний, щоб у якийсь мірі виконувати обов’язки станкового

кулемета. Для цих цілей був застосований ручний кулемет із стрічковим

живленням. Конструктори П.П.Поляков та А.А.Дубинін, на чолі з інженером

О.І.Шиліним пристосували ручний кулемет ДПМ під стрічкове живлення (під

гвинтівочний патрон). Він був відпрацьований під час війни, але

прийнятий на озброєння лише після її закінчення під назвою “7,62-мм

ротний кулемет зразка 1946 року”.

 

Однак це не вирішувало проблеми створення ручного кулемета як головної

автоматичної зброї стрілецького відділення та взводу. При гвинтівочному

патроні нормального калібру вагу ручного кулемета із боєкомплектом у 300

патронів при будь-якому живленні неможна було отримати нижче 20 кг, а у

бойовому положенні зі 100 патронами - нижче 12-15 кг, що внаслідок

значно зрісшої рухомості піхоти па полі бою більш придатне для ротного

кулемета, ніж для зброї відділення та взводу. Для полегшення та

зменшення габаритів ручного кулемета потрібний був інший шлях. З 1943

року почалось відпрацювання зброї взводу (у тому рахунку і ручного

кулемета) під патрон зменшеної потужності (патрон зразку 1943 року).

 

Великокаліберний зенітний кулемет ДШК на потязі всієї війни успішно

використовувавсь для захисту рухомих та нерухомих обєктів. Під час його

бойової експлуатації були виявлені окремі мінуси (недостатня живучість

дрібних деталей, незручність універсального станку, ускладнена заміна

стволу та ін.), які були усунені під час модернізації кулемета.

 

Зчетверена зенітна установка з кулеметів “Максима” на початку війни

застосовувалась для оборони міст та інших важливих об’єктів. Надалі у

зв’язку з броніюванням літаків, 7,62-мм кулеметні установки поступаються

місцем великокаліберним системам.

 

Що стосується індивідуального озброєння піхоти, то основним зразком

такого озброєння на початку Великої Вітчизняної війни були магазинна

гвинтівка та карабін. Наприкінці війни перевага віддавалася карабіну,

завдяки його маневреним якостям, та зручності дій в ускладнених умовах

(на 340 мм коротше та на 0,4 кг легше гвинтівки). Він був модернізований

у 1944 році (введений невідємний багнет та інші дрібні змінення).

 

Під час війни самозарядна гвинтівка не набула загального визнання військ

з приводу присутності характерних недоліків (складність устрою,

необхідність більш ретельного уходу, ніж за магазинною гвинтівкою,

недостатня надійність дії в складних умовах бойових обставин). Але і

були виявлені її переваги: за потужністю вогню вона дорівнювала двом

магазинним; дозволяла спостерігати за цілями, на відвертаючи уваги на

перезарядження, тощо.

 

У ході Великої Вітчизняної війни остаточно визначилось місце

пістолета-кулемета, як основного виду стрілецького озброєння. Перші ж

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ