UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Становлення ракетної техніки класу ""земля-земля"" та основні шляхи її розвитку в канун та період Другої світової війни"
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7305
Скачало390
Опис
Якісна студентська робота. Можна закачати безкоштовно і миттєво
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

едення

міномета на ціль розрахунок йшов в розташоване поруч укриття. Запуск

проводився дистанційно, по проводах від акумулятора. Залп тривав близько

10 секунд. Залишений снарядами димовий слід був чудовим орієнтиром для

артилерії противника, тому розрахунку потрібно якомога швидше змінити

позицію. Але внаслідок того, що на радянському фронті “Nebelwerfer”

використовувався спільно зі штатною важкою артилерією, гаубицями і

гарматами, то такої потреби в укритті не було потрібно аж до 1943 року.

Основним недоліком міномета на пізніх етапах війни стала низька

мобільність, через яку він міг стати легкою здобиччю для ворожої

авіації. Для подолання цього недоліку міномет стали встановлювати на

напівгусеничне шасі. Така машина отримала назву “Panzerwerfer”. Іншим

способом подолання недостатньої мобільності, особливо популярним в кінці

війни, стало виробництво більш дешевих (часто дерев'яних) одноразових

пускових установок - так званих “Wurframen”(див. додаток З), які

доставлялися на вогневу позицію на тягачі. Після пуску розрахунок швидко

залишав позицію. Реактивні снаряди, які використовуються для

“Nebelwerfer”, також застосовувалися на літаках ППО [12].

 

Важливе місце у тогочасній ракетній техніці посідає 15 cm “Panzerwerfer”

42 auf Sf, або Sd.Kfz.4 (див. додаток И) - германська самохідна РСЗВ

періоду Другої світової війни. Створена в 1942 році на базі

напівгусеничного вантажного автомобіля “Opel Maultier”. В ході серійного

виробництва в 1943-1944 роках було випущено 300 Sd.Kfz.4 / 1, а також

289 підвожчиків боєприпасів до них, на тій же базі. Sd.Kfz.4 / 1 активно

використовувалися німецькими військами аж до кінця війни [13].

 

Оскільки жодна германська реактивна система залпового вогню не досягала

дальності стрільби “Катюш”, Верховне Головнокомандування вермахту

прийняло рішення про детальне вивчення конструкції радянської РСЗВ і

створення аналогічної системи. Реалізація цього завдання було доручено

заводу “Waffenfabrik Brunn”(колишні заводи “Ceska Zbrojovka” в Брно).

Фактично була скопійована сама радянська пускова установка: 48

направляючих незвичного для німців рейкового типу (офіційна назва: 8-cm

Raketen-Vielfachwerfer) монтували на бронетранспортері, для якого

використовувалися різні шасі. Зважаючи на велику вагу пускової установки

(48 балкових направляючих у чотири яруси), її довелося монтувати на базі

трофейного французького середнього танка SOMUA S35, що отримав у

вермахті позначення PzKpfw 35s або 739 (f). Реактивна система залпового

вогню, що отримала позначення Sd.Kfz.303(додаток І), стала єдиною

німецькою повністю гусеничної пусковий установкою реактивних снарядів.

Напрямні монтувалися замість знятої башти танка. Проте у бойових умовах

ця система так і не була використана [ 14].

 

Таким чином, у цей період Німеччина мала найбільш розвинений

науково-технічний потенціал у виробництві ракетної техніки, особливо в

ракетах стратегічного застосування з великою дальністю ураження.

 

2.2 Використання ракетних технологій у СРСР

 

СРСР – країна з величезним науково-технічним потенціалом, який став

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ