.

Гормонально-цитокіновий профіль при порушенні процесу допологової перебудови та шляхи його корекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 3230
Скачать документ

Харківський державний медичний університет

Муризіна Ірина Юріївна

УДК 618.514.7-084-089.843:[611.013.85:576.8.095.15

Гормонально-цитокіновий профіль при порушенні процесу допологової
перебудови та шляхи його корекції

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет
МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1, Інститут
проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна
Георгіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,
м. Київ, завідувач відділення патології вагітності і пологів;

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Громова Антоніна Макарівна, Українська медична стоматологічна академія,
м. Полтава, завідувач кафедри акушерства і гінекології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України, м. Киів, кафедра акушерства і гінекології № 1.

Захист відбудеться “11”листопада 2004 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “9” жовтня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед причин перинатальних втрат, родового
травматизму, маткових кровотеч важливу роль відіграють аномалії
пологової діяльності (АПД). З підвищенням частоти цієї патології від
7-8% до 33% за останні десятиріччя (О.Т. Михайленко, 1988; Г.К.
Степанківська, 1994; Е.А. Чернуха, 1999; И.С. Сидорова, 2000) пов’язане
неухильне зростання кількості оперативних розроджень (В.И. Кулаков,
1998), тоді як перинатальна захворюваність та смертність знижуються, на
жаль, досить повільно (А.М. Громова, 1992; Л.В.Тимошенко, 1994; А.Г.
Коломійцева, 1996).

Патогенез АПД складається з порушень функцій центральної нервової (ЦНС)
та стрес-асоційованих систем, відсутності кооперації клітинної та
гуморальної ланок імунітету, неадекватної ендокринної функції
фетоплацентарного комплексу (ФПК). Виснаження компенсаторно-адаптаційних
механізмів у подальшому призводять до полігландулярної недостатності,
дезінтеграції між функціонуванням міоцитів, судин та екстрацелюлярного
матриксу (ЕЦМ), погіршення матково-плацентарного кровообігу, ушкодження
рецепторного апарату матки та інтимних біохімічних процесів (Л.В.
Тимошенко, 1991; Е.А. Чернуха, 1999; Б.М. Венцківський, 1999).

Необхідною умовою фізіологічного перебігу пологового акту є біологічна
готовність (БГ) організму вагітної та ФПК до пологів, яка формується в
останні тижні гестації за рахунок перебудови нейро-імунно-ендокринних
(НІЕ) взаємо-відносин у системі мати-плацента-плід. За останній час
експериментальні та клінічні дослідження ряду авторів значно розширили
представлення про ініціацію і регуляцію пологового акту. Визначено роль
системи ендогенних імуномодуляторів (цитокінів): інтерлейкіни (ІЛ), які
являють собою паракринні фактори, мають вплив на секрецію гормонів та
нейропептидів, активність ферментів та білків-месенджерів, регулюють
стан мікроциркуляторного русла шляхом балансу між ендотелінами та
простациклінами, забеспечують поточну реалізацію генетично
детермінованих програм згідно із „запитом ситуації” (А.Ф. Возианов,
1998; В.М. Запорожан, 2003; Д.Є. Барковский, 2004). Локальний вплив
ІЛ-1? та ІЛ-8 на ЕЦМ шийки матки (ШМ) сприяє деградації її колагенового
каркасу, підвищенню гідрофільності тканин та створенню судинних лакун,
що є субстратом її дозрівання і необхідною умовою для повноцінної
біомеханічної роботи матки протягом переймів (P. Leppert, 1998, R. Di
Iorio, 1998; Y. Tanaka, 1998; M. Ogawa, 1998; Г.А. Савицкий, 2003).

Дисбаланс НІЕ взаємовідносин внаслідок функціональної та органічної
пато-логії, спадкової схильності потенцюється вагітністю (M. McLean,
1995; A. Steinborn, 1999; Д.Є. Барковський, 2003), призводячи до
розвитку фетоплацентарної недостат-ності (ФПН), що заважає розгорнути
генетично детерміновану програму дополого-вої перебудови наприкінці
гестації.

Порушення процесу допологової перебудови клінічно маніфестуються низькою
БГ до пологів (незрілою ШМ), що може доповнюватися симптомокомплексом
патологічного прелімінарного періоду (ППП) – реакції системи мати-ФПК,
спрямованої на розвиток пологової діяльності в умовах відсутності БГ до
неї (Beisher, 1987; Е.А. Чернуха, 1999). Пологи, які почалися на фоні
незрілої ШМ, у 76% ускладнюються передчасним злиттям вод, у 28% – АПД, у
32% – перинатальними захворюваннями (Г.І. Резніченко, 1997). Проте,
незважаючи на велику кількість дослідницьких робіт з вивчення АПД та
станів, пов’язаних з недостатньою БГ до пологів, багато аспектів цієї
проблеми далекі від розв’язання.

Сучасний арсенал засобів допологової підготовки (ДП) не завжди дозволяє
відкорегувати ці стани, діючи тільки на „верхівку айсберга”, й не в
силах розірвати порочні кола спотворених НІЕ взаємовідносин. У свою
чергу, ускладнення від застосування цих методів можуть негативно
впливати на організми матері та плоду, знижуючи їх адаптаційні
можливості. Цим пояснюється актуальність проведеного дослідження:
вивчення впливу тканинної терапії з використанням препарату
кріоконсервованої плацентарної тканини (ТТКПТ) на перебіг допологової
перебудови у випадках низької БГ до пологів (як з ППП, так і у разі його
відсутності). Досягнення в медико-біологічній науці, зокрема в
кріобіології та кріомедицині, дали можливість лікарям застосовувати
тканинні препарати для лікування різних захворювань. Створені в наш час
ефективні програми кріоконсервування дозволяють зберігати більшу частину
клітин імплантата життєздатними, тобто спроможними акцептувати
інформацію по цитокіновій сітці, створювати клони й відповідати на
стимули НІЕ сфери реціпієнта продукцією широкого спектра біологічно
активних субстанцій (цитокіни, гормони, нейропептиди). Цей ефект
доповнюється загальностимулюючою дією речовин, присутніх у препараті
плацентарної тканини під час забору, та тих, що утворюються в частині
клітин, які зазнають необоротних змін (В.І. Грищенко, 2000).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною планової науково-дослідної теми кафедри акушерства та
гінекології № 1 Харківського державного медичного університету:
„Розробка методів діагностики, лікування і профілактики в перинатальній
охороні плоду і при порушеннях в репродуктивній системі” (номер
Державної реєстрації 0198002629). Автор самостійно виконувала фрагменти
теми з вивчення впливу ТТКПТ на процес допологової перебудови організму
вагітних, гормональні, імунологічні, морфологічні показники

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи стало зниження частоти
аномалій пологової діяльності шляхом вивчення етіопатогенетичних
механізмів порушення процесу допологової перебудови в системі
мати-плацента-плід з розробкою на цій підставі лікувально-профілактичних
заходів для удосконалення допологової підготовки вагітних з високим
ризиком їх розвитку та лікування патологічного прелімінарного періоду.

Для досягнення мети були встановлені такі завдання:

Визначити вміст гормонів (прогестерон, естрадіол, кортизол) в сироватці
крові у вагітних з недостатньою біологічною готовністю до пологів,
включаючи патологічний прелімінарний період, у порівнянні з жінками із
зрілою шийкою матки при доношеній вагітності.

Визначити вміст цитокінів (ІЛ-1?, ІЛ-8) в шийково-вагінальному слизу
(ШВС) у вагітних з вищезазначеними станами.

Визначити внутрішньоутробний стан плода у вагітних з порушеннями процесу
допологової перебудови та наявність його зв’язку з післяпологовим
вмістом ?-ендорфіну в пуповинній крові.

Визначити вплив зазначених станів порушення допологової перебудови на
психо-емоційну сферу вагітних із груп, що обстежуються.

Провести морфологічне та імуногістохімічне дослідження послідів
обстежених жінок для визначення рівня міжклітинної кооперації.

Виділити основні клінічні варіанти порушення процесу допологової
перебудови, при яких доцільне застосування препарату кріоконсервованої
плацентарної тканини в якості тканинної терапії для удосконалення
допологової підготовки вагітних з цими станами.

Провести порівняльний аналіз ефективності допологової підготовки
вагітних із зазначеними станами з використанням зазначеного методу
тканинної терапії та із застосуванням виключно традиційних
медикаментозних засобів.

Установити дію кріоконсервованої плацентарної тканини на вміст гормонів
та локальний цитокіновий профіль, внутрішньоутробний стан плода з
післяпологовою оцінкою вмісту ?-ендорфіну в пуповинній крові,
морфологічним та імуногістохімічним дослідженням послідів.

Розробити методику допологової підготовки з використанням препарату
кріоконсервованої плацентарної тканини в якості тканинної терапії,
обрати найбільш ефективну тактику ведення вагітних з недостатньою
біологічною готовністю до пологів або патологічним прелімінарним
періодом.

Об’єкт дослідження – недостатня біологічна готовність до пологів,
патологічний прелімінарний період.

Предмет дослідження – фізіологічні й патофізіологічні зміни в системі
мати-плацента-плід протягом допологової перебудови, вплив ТТКПТ на
зрілість ШМ, психоемоційний стан вагітної, гормональні та цитокінові
показники, перебіг пологового акту та стан плода, морфофункціональний та
імуногістохімічний стан плаценти.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані
клініко-лабораторні, клініко-інструментальні, імуноферментні,
гістоморфологічні, імуногістохімічні та статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведений комплексний
аналіз змін локального цитокінового профілю вагітних з низькою БГ до
пологів і при ППП, стану плода і його стрес-лімітуючої системи
(?-ендорфін) та міжклітинної кооперації в плаценті при даної патології.

Розроблені нові підходи до проведення ДП і науково обґрунтована
ефективність використання ТТКПТ для стимуляції адекватних допологових
перетворень. Проведено аналіз клінічного перебігу підготовчого до
пологів періоду, трансформації гормонального й цитокінового профілю під
впливом ТТКПТ. Уперше визначені основні патогенетичні ланки, за рахунок
яких відбувається нормалізація процесу дозрівання ШМ та підготовки ФПК
до пологів під впливом ТТКПТ. Розроблені показання, оптимальні схеми
використання ТТКПТ для корекції станів, пов’язаних з недостатньою
допологовою перебудовою, та для профілактики АПД.

Уперше науково доведено, що застосування ТТКПТ в межах ДП ефективно для
адекватного дозрівання ШМ з подальшою ініціацією фізіологічної пологової
діяльності.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами проведених
досліджень розроблено принципово новий метод ДП. Використання ТТКПТ в
межах ДП розширює арсенал методів лікування ППП, підготовки ШМ і
профілактики АПД у сучасному акушерстві, що дозволить знизити показники
материнської та перинатальної захворюваності й смертності, скоротити
перебування вагітної в стаціонарі, зменшити ризик поліпрагмазії та
негативного впливу медикаментів на організми матері й плода.

Розроблений метод ДП впроваджено в практику пологових відділень
Харківських клінічних пологових будинків № 1, 2, 5, 7, Харківського
пологового будинку з неонатальним стаціонаром, Ізюмської центральної
районної лікарні.

За результатами дослідження оформлено нововведення, одержано патент на
винахід (№ 49672-А „Спосіб допологової підготовки”).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно розроблений
план роботи й методика проведення досліджень, проведений
патентно-інформаційний пошук за темою. Особисто обстежено 175 вагітних у
період підготовки до пологів з використанням клінічних,
гістерографічних, кардіотокографічних (КТГ) досліджень, визначення рівня
тривожності, забором і підготовкою матеріалу для визначення рівня
гормонів, ІЛ, ?-ендорфіну, морфологічного дослідження. Самостійно
проводилася ТТКПТ тематичним вагітним із подальшим спостереженням,
включаючи пологи та післяпологовий період. Автором проведено аналіз і
статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано основні
положення й висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати
дисертації були повідомлені та обговорені на засіданні Харківського
наукового медичного товариства (2002), міжвузівській конференції молодих
учених „Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2004), на ІІІ
Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми
суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), на
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання
тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно
активних речовин у сучасній медицині” (Одеса, 2003). Обговорення
матеріалів роботи відбулося на спільному засіданні кафедр акушерства і
гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету
(2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих праць, з них
9 – самостійних, 6 – у спеціалізованих журналах, зареєстрованих ВАК
України. Серед публікацій – 1 патент, 6 статей у вітчизняних журналах, 2
статті у збірниках наукових робіт, 6 тез доповідей, представлених на
конгресах і з’їздах, 1 нововведення.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 153
сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та
методів дослідження, п’яти розділів власних досліджень, аналізу й
узагальнення отриманих результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій. Бібліографічний розділ нараховує 268 використаних джерел
літератури, з них 151 країн СНД і 117 іноземних авторів. Робота
ілюстрована 9 малюнками, 26 таблицями, 16 фотографіями (обсяг 8
сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. У процесі роботи проведено комплексне
поглиблене обстеження 175 вагітних з терміном гестації від 38 до 42
тижнів, які були розподілені на клінічні групи. Основну групу склали 150
вагітних з низькою БГ до пологів: оцінка зрілості ШМ за шкалою Bishop
(ІБ) 6 балів).

Обстеження вагітних включало загальноклінічні, лабораторні,
інструменталь-ні, а також ряд спеціальних досліджень. З’ясовувалися
скарги, анамнез, оцінювався ступінь БГ до пологів (ІБ, окситоциновий
тест, амніоскопія, ультразвукове дослідження з детальною біометрією
плода, плацентографією, біофізичним профілем за Manning), вивчався стан
психоемоційної сфери за допомогою шкали особистісної та реактивної
тривожності Спілбергера-Ханіна (1979), для реєстрації больових відчуттів
використовувався тест МОРБО (Р.А. Дурінян, 1983) з графічним кресленням
профілю болю. Вивчався вміст деяких гормонів (естрадіол, прогестерон,
кортизол у сироватці крові) та пептидів (ІЛ-1?, ІЛ-8 у ШВС, ?-ендорфіну
в пуповинній крові) імуноферментним і радіоімунологічним методами.
Діагноз АПД встановлювався на підставі гістерографічних досліджень
(динамоутерометр ДУ-3), стан плода оцінювався за даними КТГ (ВМТ-9141).
Проводилося морфологічне дослідження плаценти з фарбуванням зрізів
гемотоксилін-еозіном, пікрофуксином за ван-Гізоном, за Малорі,
мукополісахариди ідентифікували PAS-реакцією з контролем амілазою,
плазматичне просякання – реакцією Рего. Імуногістохімічне дослідження
проведено на парафінових зрізах непрямим методом Кунса за методикою
Brosman (1979), диференціювання імунокомпетентних клітин (ІКК)
здійснювалося за допомогою моноклональних антитіл до різних типів
клітин, у тому числі до ІКК-продуцентів ІЛ-1?, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, фактору
некрозу пухлин в ?-ізоформі (ФНП-?). Колагени І, ІІІ, ІV, експресію
ендотеліну визначали також за допомогою відповідних моноклональних
антитіл. Препарати вивчали під люмінісцентним мікроскопом МЛ-2,
інтинсивність світіння визначалася на мікрофлюоріметрі з ФЕУ-35,
відносні об’єми деяких структурних компонентів плаценти визначали за
допомогою мікроскопа „Olympus” з програмним забезпеченням.

Імплантація( кріоконсервованої плацентарної тканини виконувалась за
стандартною методикою згідно з методичними рекомендаціями Інституту
проблем кріобіології та кріомедицини НАН України (В.І. Грищенко, 1998),
затвердженими МОЗ Україні, підшкірно у верхньо-зовнішний квадрант
сідниці під місцевою анестезією.

Результати всіх проведених досліджень підлягали статистичній обробці за
допомогою стандартного пакету статистичного аналізу Microsoft Excel 2000
з використанням параметричних методів аналізу. Вірогідність різниці між
групами порівняння визначалася за таблицями Ст’юдента, у роботі
враховувалися тільки вірогідні результати (р35 балів за шкалою Спілбергера-Ханіна).
Отримані під час гормональних досліджень резуль-тати (табл. 1)
відповідають даним літератури про середньофізіологічні показники для
вагітних напередодні пологів (Г.М. Савельева, 2000). Установлено вміст
ІЛ-1? та ІЛ-8 в ШВС, що в подальшому використовувалося нами як
фізіологічний орієнтир (табл. 1).

В основній групі у всіх жінок реєструвалась незріла ШМ (ІБ 2,89±0,39
балів). Окситоциновий тест у 1-й підгрупі був у 33,6% негативним й
слабопозитивний (в 2-й підгрупі не проводився через високий базальний
тонус 19,2±1,4 мм рт. ст.). Група характеризувалася компенсованим
дистресом плода: біофізічний профіль становив у середньому 6,7±0,4
(р0,05).

Таблиця 1

Вміст деяких гормонів у крові, цитокінів в ШВС у вагітних напередодні
пологів з адекватною та низькою БГ (M±m)

Гормон, цитокін Група

Контрольна (n=25) Основна

Низька БГ без ППП (n=87) ППП

(n=63)

Гормон (кров)

– естрадіол, нг/мл 26,4±0,45 20,4±0,81* 18,6±0,63*

– прогестерон, нг/мл 129,1±4,09 139,7±2,83 79,9±7,01*^

– кортизол, нмоль/л 566,3±27,35 338,6±28,5* 250,3±29,8*^

Цитокін (ШВС)

– ІЛ-1?, пг/мл 198,7±8,57 105,2±7,5* 93,7±8,93*

– ІЛ-8, пг/мл 3125,3±149,3 1653,2±162,7* 1280,7±197,5*

* – р0,05). Це поєднувалося з вищим відсотком
ефективності: 81,5% у разі ТТКПТ, 30% – при створенні ЕГВК, 76,25% – при
введенні ПГ-гелю. Варто зазначити й меншу при проведенні ТТКПТ кількість
таких ускладнень ДП як виникнення ППП у разі його відсутності (1А – 20%,
1В – 26,7%, 1С – випадків з’явлення ППП не зареєстровано) і пов’язаного
з ППП передчасного вилиття вод (відповідно в 56,7%, 43,4%, 14,8%).

Найбільш вираженою динаміка дозрівання ШМ була при використанні ТТКПТ:
різниця між початковим ІБ та ІБ в процесі ДП в 1С і 2В підгрупах
становила 5,1±0,5 та 4,7±0,3 балів відповідно, у разі застосування ЕГВК
(1А та 2В підгрупи) – 1,4±0,78 та 1,2±0,08 бали (p0,05) та достовірно зростав у 2В підгрупі (р0,05), а у 2А підгрупі його
рівень залишався зниженим порівняно з контрольною групою (р0,05), як і раніш поступаючись контрольному значенню
(р0,05). Представлена картина свідчить про кращий стан готовності
стрес-реалізуючої ланки напередодні пологів у випадках застосування
ТТКПТ.

Аналогічно ситуація складалася й з локальним умістом ІЛ-1? та ІЛ-8 в ШВС
(табл. 2) за винятком 1В підгрупи, де при застосуванні ПГ-гелю, як і при
ТТКПТ, рівні цих цитокінів наближались за значеннями до контрольної
групи (р>0,05), корелюючи між собою. На підставі таких змін можна прийти
до висновку про напруженість процесу біохімічної імунореактивної
перебудови ЕЦМ ШМ при використанні цих методів ДП.

Таблиця 2

Динаміка змін умісту гормонів у крові та цитокінів в ШВС залежно від
методу ДП (M±m)

Параметр Підрупи основної групи

1 підгрупа (низька БГ без ППП) 2 підгрупа (ППП)

1А (n=21) 1В (n=24) 1С (n=22) 2А (n=23) 2В (n=27)

Гормон (кров)

-естрадіол, нг/мл 22,7±0,88*^ 26,2±1,04 25,8±0,92 23,1±1,31* 25,1±1,22

-прогестерон, нг/мл 136,3±3,02 120,4±1,67*^ 129,2±4,32 96,7±6,03*?
124,8±5,7

-кортизол, нмоль/л 357,9±15,12*^ 398,7±21,27*^ 591,52±18,91
332,4±31,61*? 596,0±20,5

Цитокін (ШВС)

– ІЛ-1?, пг/мл 143,9±8,79*^ 196,3±12,48 213,6±15,62 147,1±6,67*?
206,1±11,4

– ІЛ-8, пг/мл 1819,6±117,3*^ 3084,1±138,6 3486,7±194,0 1835,5±132,4*?
3368,8±199,1

* – р0,05 порівняно з контролем), кількість акцелерацій збільшилася до
9,0±0,3 за 30 хв, як і їх амплітуда (20,0±2,7 мм рт. ст.) з тривалістю
(34,4±2,8 сек), частота й амплітуда осціляцій (16,8±1,5 в хв, 14,8±1,6
мм рт. ст.), що свідчить про задовільний стан плода. Нестресовий тест у
всіх жінок ТТКПТ-групи реєструвався як реактивний, у разі проведення
стресового тесту у 83% випадків його результати демонстрували достатні
компенсаторні можливості плода, оцінка КТГ за Fisher становила 8,6±0,23
бали.

?

>?

O

?????????????

aooooo;?kdE

Dняно з ТТКПТ-групою). Стресовий тест був позитивним у 11,6% ЕГВК-групи
та 10% ПГ-групи, слабопозитивним ще у 26,7% та 23,3% відповідно. Оцінка
КТГ за Fisher майже не зросла в ЕГВК-групі (7,2±0,4 бали, р>0,05), а в
ПГ-групі залишалася вірогідно меншою, ніж в ТТКПТ-групі (7,5±0,29 бали,
р0,05), так і
1В підгрупи (549,7±36,1 хв і 512,5±21,9 хв відповідно, р>0,05). У 1А і
2А підгрупах загальна тривалість пологів (693,4±59,9 хв і 682,4±55,35
хв) та І періоду (648,4±40,3 хв і 654,8±30,5 хв) були значно довшими,
ніж у попередніх підгрупах (р0,05). Кількість пізніх післяпологових ускладнень при проведенні
ТТКПТ (8,3%) поступалася їх частоті при введенні ПГ-гелю (16,7%) і
створенні ЕГВК (21,7%).

У 55% новонароджених ЕГВК-підгруп стан оцінено за шкалою Апгар >7 балів,
тоді як у ПГ-групи при народженні оцінку >7 балів отримали 66,7%
немовлят, а у ТТКПТ-підгрупах – 81,7% дітей. У разі застосування
останнього методу ДП також була меншою частота ускладнень раннього
неонатального періоду (8,3% проти відповідно 23,3% і 16,8% у випадках ДП
у вигляді виключно ЕГВК і ПГ-гелю). Краща готовність стрес-лімітуючої
ланки НІЕ сфери плода також спостерігалася при використанні ТТКПТ. Так,
рівень ?-ендорфіну в пуповинній крові після пологів в ТТКПТ-групах
становив 125,3±2,4 пмоль/л, що зіставляється з показником контрольної
групи, навіть дещо його перевищуючи (121,3±3,1 пмоль/л, р>0,05). У
ПГ-групі вміст ?-ендорфіну був нижчим (103,1±3,28 пмоль/л, р0,05), як і популяції
макрофагів і NK-клітин (р>0,05), тоді як продукція прозапальних
цитокінів, які досліджувалися, навіть перевищує показники групи контролю
(р0,05, рис. 1), відображуючи задовільний стан матково-плацентарного
кровообігу й спроможність ендотеліоцитів до адекватних зв’язків з ІКК.

Рис. 1. Інтенсивність світіння ендотеліну в залежності від методу ДП

Таким чином, наші дослідження довели, що використання ТТКПТ для ДП
дозволяє скоротити тривалість ДП з 5,8±0,4 діб (при ЕГВК) до 2,6±0,8 діб
(pАНОТАЦІЯ Муризіна І.Ю. Гормонально-цитокіновий профіль при порушенні процесу допологової перебудови та шляхи його корекції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004. Робота присвячена питанням профілактики, етіології, патогенезу, діагностики й корекції станів, пов’язаних з низькою біологічною готовністю до пологів. За допомогою клініко-інструментальних, імуноферментних, морфологічних та імуногістохімічних методів дослідження дано порівняльний аналіз стану системи мати-плацента-плід у 175 жінок, 150 з яких наприкінці гестації мали недостатню біологічну готовність (БГ) до пологів: 63 жінки з клінікою патологічного прелімінарного періоду (ППП), 87 жінок без проявів ППП. У 25 жінок перебіг прелімінарного й підготовчого до пологів періодів мав природний характер. Метою дисертаційної роботи стала оптимізація схеми допологової підготовки й лікування ППП на підставі аналізу впливу кріоконсервованої плацентарної тканини (КПТ) у жінок з недостатньою БГ до пологів на клінічний перебіг прелімінарного періода, пологів, рівень гормонів у сироватці крові та прозапальних інтерлейкінів у шийково-вагінальному слизу, на міжклітинну кооперацію в плаценті та вміст ?-ендорфіну в пуповинній крові після пологів. При порівнянні ефективності допологової підготовки з використанням КПТ у якості тканинної терапії по відношенню до традиційних методик встановлено, що під впливом КПТ відбувається вірогідне зростання рівнів естрадіолу й кортизолу, локально – інтерлейкінів (ІЛ-1? та ІЛ-8), нормалізація вмісту прогестерону на фоні швидкого дозрівання шийки матки, покращення психоемоційного стану жінок та стабілізації внутрішньоутробного стану плода. Це приводить до меншої кількості ускладнених пологів й оперативних розроджень, скорочення тривалості пологів за рахунок латентної фази, кращого стану новонароджених та стрес-лімітуючої ланки (?-ендорфін) у них. Імуногістохімічне дослідження послідів виявило в разі використання методу вищий ступінь активності клітинної ланки імунітету. Дано наукове обґрунтування та розроблено показання для використання тканинної терапії із застосуванням КПТ з метою підвищення БГ до пологів та зняття симптомів ППП. Ключові слова: кріоконсервована плацентарна тканина, незріла шийка матки патологічний прелімінарний період. АННОТАЦИЯ Мурызина И.Ю. Гормонально-цитокиновый профиль при нарушении процесса дородовой перестройки и пути его коррекции. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2004. Работа посвящена вопросам этиологии, патогенеза, диагностики и лечения состояний, связанных с низкой биологической готовностью к родам. С помощью клинико-инструментальных, иммуноферментных, морфологичес-ких и иммуногистохимических методов исследования представлен сравнительный анализ системы мать-плацента-плод у 175 женщин, из них у 150 в конце гестации была низкой степень биологической готовности к родам: 63 женщины с клиникой патологического прелиминарного периода (ППП), у остальных 87 симптомы ППП не регистрировались. У 25 женщин подготовительный к родам и прелиминарный периоды характеризовались физиологическим течением. Целью диссертационной работы стала оптимизация схемы дородовой подготовки и лечения ППП на основании анализа влияния криоконсервированной плацентарной ткани (КПТ) у женщин с низкой биологической готовностью к родам (как с симптомами ППП, так и при их отсутствии) на клиническое течение прелиминарного периода, родов, уровень гормонов в сыворотке крови и провоспалительных интерлейкинов в шеечно-вагинальной слизи (ШВС), на межклеточную кооперацию в плаценте и содержание ?-эндорфина в пуповинной крови как отражение тонуса стресс-лимитирующего звена. В процессе сравнительного анализа терапевтической эффективности дородовой подготовки с использованием препарата КПТ в качестве тканевой терапии по отношению к традиционным схемам доказана высокая эффективность метода: 81,5% при наличии клиники ППП и 83,1% – при её отсутствии. Дородовая подготовка с использованием тканевой терапии препаратом КПТ сопровождалась дозреванием шейки матки, улучшением в психоэмоциональной сфере женщин, стабилизацией внутриутробного состояния плода. Использование предлагаемого метода приводило к достоверному возрастанию содержания эстрадиола и кортизола (маркера стресс-реализующего звена) в сыворотке крови, интерлейкинов (ИЛ-1? и ИЛ-8) в ШВС, нормализации уровня прогестерона. В дальнейшем этот эффект закономерно подтверждался меньшим количеством осложнённых родов и оперативных вмешательств, сокращением продолжительности родов за счёт латентной фазы, лучшим состоянием новорожденных и их стресс-лимитирующего звена (достоверно более высокая концентрация ?-эндорфина в сыворотке пуповинной крови после родов). Если морфологическое исследование последов демонстрировало у всех женщин, имевших до родов нарушения процесса предродовой перестройки вне зависимости от метода дородовой подготовки, признаки дистрофических, дисциркуляторных и компенсаторно-приспособительных процессов, то иммуно-гистохимическое исследование плацент выявило ряд характерных отличий в случаях проведения указанного метода тканевой терапии: повышение активности клеточного звена иммунитета за счёт увеличения популяций CD4+, CD16+ (NK и макрофаги), хелперно-супрессорного соотношения, продукции провоспалительной группы цитокинов (ИЛ-1?, ИЛ-2, ИЛ-6, ИЛ-8 и ФНО-?), снижение экспрессии эндотелина эндотелиальной выстилкой сосудов, что свидетельствует о лучшем состоянии микроциркуляции и отражает способность эндотелиоцитов образовывать контакты с иммунокомпетентными клетками, что необходимо для создания нового уровня межклеточной кооперации. Клинико-инструментально подтверждено благотворное воздействие метода на внутриутробное состояние плода. Дано научное обоснование использования предлагаемого метода в рамках дородовой подготовки, разработаны оптимальные схемы использования тканевой терапии препаратом КПТ с целью повышения биологической готовности к родам, купирования симптомов ППП, что способствует улучшению оказания акушерской помощи, снижению удельного веса оперативных родоразрешений, маточных кровотечений, родового травматизма, гипоксии плода и асфиксии новорожденного, то есть уменьшению материнской и перинатальной заболеваемости и смертности. Ключевые слова: криоконсервированная плацентарная ткань, незрелая шейка матки, патологический прелиминарный период. SUMMARY Muryzina I.Y. The hormonal-cytokine profile at disoders of prelabour preparation and its correction. – Manuscript. Thesis for a candidate degree by speciality 14.01.01 – obstetrics and gynaecology. Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2004. The work is devoted to the issues of etiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment of states caused by insufficient biological readiness to labour. The comparative analysis of the state of the mother-placenta-fetus system in 175 pregnant women was done using clinical instrumental, immunoenzyme, morphological and immunohistochemical methods of research. 150 pregnant were characterized by unripe cervix. 63 of them had symptoms of disfunctional preliminary period (DPP), other 87 did not suffer from DPP. 25 pregnant women had physiological course of preliminary period, according to the ripeness of the cervix. The aim of the study was optimization of prelabour induction with the analysis of influence of tissue therapy with cryopreserved placental tissue (TTCPT) applied in pregnant women with unfavourable cervix on the clinical course of preliminary period, labour for woman and fetus, the hormone levels in the blood serum, proinflammatory cytokine levels in cervicovaginal fluid, intercellular cooperation in placental tissue and ?-endorphin concentration in the umbilical blood serum after delivery. The comparative evaluation was done between the TTCPT and traditional drug methods for prelabour induction. It was established that the best therapeutic effect was observed in case of TTCPT with increase of interleukin-1? and -8 concentration in cervicovaginal fluid, oestradiol and cortisol levels, normalization of progesterone level in blood serum confirmed by fast cervical ripening, improving of mother’s psychoemotional state and fetus condition. Later this effect of TTCPT was accompanied by smaller number of complicated deliveries and operations, shortening of labour duration due to latent phase, better newborn outcomes with higher ?-endorphin level in the umbilical blood serum (stresslimiting link). At immunohistochemical study, it was found out that there was higher activation of the cellular immune link. The indication, optimal schemes of TTCPT use for prelaboure induction were developed. Key words: cryopreserved placental tissue, unfavourable cervix, dysfunctional preliminary period. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АПД – аномалії пологової діяльності БГ – біологічна готовність ДП – допологова підготовка ДПД – дискоординована пологова діяльність ЕГВК – естрогено-глюкозо-вітаміно-кальцієвий фон ЕЦМ – екстрацелюлярний матрикс ІБ – індекс Бішопа (ступінь зрілості шийки матки за шкалою Bishop в балах) ІКК – імунокомпетентні клітини ІЛ – інтерлейкіни КТГ – кардіотокографія НІЕ – нейро-імунно-ендокринні ПГ – простагландиновий гель ППП – патологічний прелімінарний період СПД – слабкість пологової діяльності ТТКПТ – тканинна терапія препаратом кріоконсервованої плацентарної ткани ни ФНП-? – фактор некрозу пухлин у ?-ізоформі ФПК – фетоплацентарний комплекс ФПН – фетоплацентарна недостатність ЦНС – центральна нервова система ШВС – шийково-вагінальний слиз ШМ – шийка матки Підписано до друку 8.10.04. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк різографія. Умовних друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 097-04. Надруковано у друкарні ПП „Стиль-Іздат”. 61022, м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (0572) 580-108. ( - мається на увазі тканинна терапія з використанням препарату кріоконсервованої плацентарної тканини PAGE 21 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020