.

Анемія вагітних: патогенез, профілактика, лікування, прогнозування ускладнень та шляхи їх попередження (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
228 6265
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МАКАРЧУК Оксана Михайлівна

УДК 618.3-06+617-072.7+616-08.06+618.5

Анемія вагітних: патогенез, профілактика, лікування, прогнозування
ускладнень та шляхи їх попередження

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий консультант член-кореспондент АМН України, доктор медичних
наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний
університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства
та гінекології № 1

Офіційні опоненти доктор медичних наук, Дубчак Алла Єфремівна, Інститут
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий
співробітник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок

академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин
Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, медичний
інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа Київська медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології і
репродуктології, м.Київ

Захист відбудеться ”03” __лютого_____2005 року о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 при Національному
медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України (01030, м.Київ,
вул.Шевченка,17).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України (01057, м.Київ,
вул.Зоологічна, 3).

Автореферат розіслано “__25_____”_____грудня______2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні залишається очевидним, що проблема
залізодефіцитної анемії в клініці екстрагенітальної патології вагітних є
найбільш гострою і однією з важливих причин акушерської патології та
перинатальних втрат (В.К. Чайка та співавт., 1999; О.О. Процепко, Б.Ф.
Мазорчук, 1999; Н.А. Гайструк та співавт., 2001; А.Г. Коломійцева та
співавт., 2002). За даними ВООЗ, частота даного ускладнення гестації
коливається від 21 до 80%, а прихований дефіцит заліза до кінця
вагітності розвивається практично у всіх жінок (В.І. Медведь, 2002; В.Є.
Дашкевич, О.В.Прядко, 2004). Залізодефіцит та пов’язані з ним
метаболічні, гіпоксичні та імунні зрушення нерідко призводять до
вторинного розвитку та прогресування плацентарної недостатності (Б.М.
Венцківський та співавт., 1994; В.І. Грищенко та співавт., 1996; В.К.
Чайка та співавт., 1999; Ю.П. Вдовиченко, А.В. Ткаченко, 2002; В.М.
Запорожан та співавт., 2004). Високий відсоток невиношування, гестози,
аномалії пологової діяльності, акушерські кровотечі, післяродові
запальні процеси – це далеко неповний перелік тих тяжких ускладнень, які
виникають на фоні анемії вагітних (В.Я. Голота, В.О. Бенюк, 1992; Л.В.
Тимошенко та співавт., 1996; В.В. Камінський та співавт., 1999; Ю.С.
Паращук та співавт., 1999; А.Я. Сенчук, Б.М. Венцківський, 2000).

Деякі автори розцінюють анемію вагітних як гемогестоз, в результаті
якого імуносупресивний вплив поширюється і на систему гемопоезу, сприяє
порушенню обміну заліза і його засвоєнню кістковим мозком (Д. Димитров,
1985). Численні повідомлення вказують на зміни показників клітинного
імунітету, особливо Т-лімфоцитів та імунорегуляторних клітин –
Т-хелперів і Т-супресорів, окремих ланок гуморального імунітету, які
тісно пов’язані з тяжкістю та тривалістю анемії (Г.К. Степанківська та
співавт., 1990; Г.І. Резніченко та співавт., 2001; Ю.С. Паращук,
Е.В. Благовещенский, 2004). Розвиток і прогресування гемогестозу мають
зв’язок з порушенням кооперативних процесів імунної відповіді і
регуляторними взаємовідносинами у системі клітинного і гуморального
імунітету, що реалізуються через специфічні координатори імунної
відповіді, названі цитокінами (А.А. Ярилин, 1997; Я.Я. Ветра, 2000; Н.Н.
Володин, 2000; В.К. Чайка, 2002). Проте у доступній нам літературі
відсутні дані про вміст різних класів імуноглобулінів в окремих фракціях
сироватки крові, роль цитокінів в імунних реакціях плацентарного
комплексу, наявність факторів аутоімуноагресії з огляду на взаємозв’язок
зі змінами системи еритрону, а також суперечливими є повідомлення про
порушення функціональної здатності гепатоцитів.

Не зважаючи на те, що в останні роки появилася значна кількість
досліджень, результати котрих свідчать про участь імунних факторів у
патогенезі анемії вагітних та супроводжуючих її ускладнень, однак
питання, що є первинним – імунодефіцит чи гестаційне ускладнення –
залишається нині відкритим (В.Г. Карпенко, 2000; В.А. Климов, 2000; Д.Е.
Барковський, 2003).

Порушення балансу заліза в організмі вагітних, пов’язане тільки з
економічними і соціально-біологічними факторами, не дає вичерпної
відповіді про причини виникнення анемій вагітних (О.О. Процепко та
співавт., 1999; Р.Ю. Бортейчук та співавт., 2002). Залишаються
невиясненими питання механізму порушення обміну заліза і його асиміляції
при гемопоезі у взаємозв’язку з функціональною здатністю гепатоцитів.
Окремі повідомлення про підвищення активності багатьох ферментів
сироватки крові (Н.А. Гайструк, 2000), які свідчать тільки про факт
пошкодження гепатоцитів, не розкривають до кінця патогенетичних
механізмів порушення функціонального стану печінки у взаємозв’язку зі
змінами імунної системи та гемопоезу і на сьогодні потребують подальшої
прискіпливої уваги науковців.

Дані літератури, пов’язані з механізмом впливу гемотрансфузій на перебіг
анемії, носять суперечливий характер і недостатньо повно висвітлюють
зміни у вагітних (Аріа Шандер, 2001). Не дивлячись на відсутність
достатньої ефективності та доцільності гемотрансфузії у жінок з анеміями
вагітності, дане питання не знайшло відображення в повідомленнях
літератури і недостатньо вивчені механізми впливу перелитої крові у
таких вагітних.

Прогнозування і діагностика анемії вагітних та супроводжуючих її
ускладнень ще на сьогодні є недосконалими, а запропоновані методи
терапії малоефективними. Стандартні схеми лікування гестаційної анемії
не завжди задовільняють вимоги сучасного акушерства, тому актуальним є
пошук нових лікарських препаратів, які б ефективно коригували
імунологічний та біохімічний дисбаланс, володіли мембранопротекторними
властивостями та не впливали негативно на перебіг вагітності та стан
плода.

Усе вище викладене є достатньо переконливим обґрунтуванням актуальності
та необхідності проведення наукових пошуків у цьому напрямку.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт
кафедри акушерства та гінекології медичного факультету
Івано-Франківської державної медичної академії і є фрагментом
комплексної теми “Розробити і впровадити в практику охорони здоров’я
ефективні методи прогнозування ускладнень, їх діагностику, профілактику
і лікування у вагітних з групи ризику (гестози вагітних, анемії, ризик
внутрішньоутробного інфікування, пієлонефрит, вагіноз, багатовіддя) з
метою зниження перинатальної і материнської смертності” (№
держреєстрації 0104U007539), відповідальним виконавцем якої є дисертант.

Мета дослідження. Зниження частоти акушерських та перинатальних
ускладнень, покращення ефективності їх лікування та профілактики у жінок
з гестаційною анемією шляхом розробки і впровадження патогенетично
обґрунтованих прогностичних і лікувально-профілактичних заходів на
підставі створення наукової концепції патогенетичних механізмів їх
розвитку з урахуванням змін імунологічного гомеостазу, функції системи
еритрону, деяких біохімічних показників у взаємозв’язку з функціональним
станом фетоплацентарного комплексу.

Завдання дослідження.

Вивчити особливості акушерських та перинатальних ускладнень, їх
структуру, частоту та функціональний стан фетоплацентарного комплексу з
урахуванням ступеня тяжкості гестаційної анемії.

Провести комплексне дослідження імунного статусу вагітних, визначити
його роль в патогенезі гестаційної анемії та супроводжуючих її
ускладнень.

Визначити роль факторів аутоімуноагресії у порушенні структури
еритроцита та функції системи еритрону, розвитку і прогресуванні
плацентарної недостатності з урахуванням змін цитокінового профілю,
наявності фіксованих імунних комплексів різних класів імуноглобулінів у
структурах плацентарної тканини та динаміки титру антиплацентарних
антитіл у сироватці крові матері.

Вивчити характер і ступінь змін окисно-антиоксидантного гомеостазу та
обміну мікроелементів крові з урахуванням тяжкості гестаційної анемії.

З’ясувати особливості порушень білковосинтезуючої та ферментативної
функції печінки на основі оцінки змін окремих біохімічних показників,
вмісту церулоплазміну, трансферину та насиченості його залізом,
активності органоспецифічних ферментів печінки як маркерів цитолізу в
сироватці крові матері і новонародженого.

Встановити кількісні та якісні зміни еритропоезу у вагітних з
урахуванням тяжкості анемії та вивчити в порівняльному аспекті вплив
гемотрансфузії на деякі гематологічні, імунологічні та біохімічні
показники.

Встановити взаємозв’язок між клінічним перебігом гестаційного періоду,
утробним станом плода, наявністю та прогресуванням плацентарної
недостатності і виявленими порушеннями еритропоезу, метаболічного та
імунного гомеостазу.

На підставі отриманих даних провести багатофакторний аналіз, визначити
критерії ризику та розробити методику прогнозування розвитку
плацентарної недостатності та післяродових гнійно-запальних захворювань
у жінок з гестаційною анемією.

Враховуючи результати проведених досліджень імунологічного та
метаболічного гомеостазу, визначити показання до корекції виявлених
порушень з урахуванням ступеня тяжкості анемії, науково обґрунтувати,
розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів та
оцінити його ефективність.

Об’єкт дослідження – анемія вагітних.

Предмет дослідження – перебіг вагітності, пологів, стан новонародженого,
показники імунного статусу, функціональної здатності гепатоцитів,
окисно-антиоксидантного гомеостазу, зміни еритропоезу, функціональний
стан фетоплацентарного комплексу, прогнозування ускладнень,
медикаментозна корекція.

Методи дослідження – загальноклінічні, інструментальні, ехографічні,
доплерометричні, імунологічні, імунохімічні, імуноморфологічні,
імуноферментний аналіз, біохімічні, електронна скануюча мікроскопія,
математично-статистичний аналіз та автоматизована комп’ютерна
розшифровка методом оптоелектронного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено взаємозв’язок
між перебігом гестаційної анемії, розвитком плацентарної недостатності,
затримки розвитку плода (ЗРП) і змінами показників системного імунітету,
цитокінового статусу, білковосинтезуючої функції печінки, станом системи
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) / антиоксидантного захисту (АОЗ)
організму та архітектоніки еритроцитів, що дозволило розширити наявні
дані про патогенез гестаційної анемії та функціональні порушення в
системі “мати-плацента-плід”.

Доведено, що ведуча роль у патогенезі анемії вагітних та супроводжуючих
її ускладнень належить аутоімуноагресії, пусковим моментом для розвитку
якої є дисрегуляторні імунні зміни у фетоплацентарному комплексі з
гіперпродукцією прозапальних цитокінів, що призводить до поліорганних
пошкоджень як в організмі матері, так і плода з переважним ураженням
системи еритрону.

Уперше визначено тісний взаємозв’язок між порушеннями в системі
еритрону, змінами архітектоніки еритроцитів та аутоімуноагресивними
процесами і ураженням фетоплацентарного комплексу.

Уперше встановлено, що зростання продукції прозапальних цитокінів
супроводжує прогресування анемії, поглиблення гіпоксичного ураження
тканин, розвиток плацентарної недостатності та порушення функції системи
еритрону, а виснаження цитокінопродукуючої функції відображає зрив
компенсаторно-пристосувальних та захисних механізмів і може бути
провідним чинником розвитку тяжкої анемії.

Дістало подальшого розвитку більш глибоке вивчення імунного статусу у
жінок з гестаційною анемією на підставі оцінки якісних та кількісних
змін вмісту Ig G, Ig A, Ig M у окремих фракціях сироваткового білка
диск-електрофореграми (ДЕФ) в поліакриламідному гелі (ПААГ), порушення
процесів імуносупресії з активацією клітинних цитотоксичних реакцій,
ха-рактеристики цитокінового профілю, наявності фіксованих у структурах
плацентарної тканини імунних комплексів Ig G, Ig A, Ig M та титру
антиплацентарних антитіл, що вказує на зниження імунологічної
толерантності, ослаблення імунного захисту організму та аутоімунний
генез гестаційної анемії та плацентарної недостатності.

Дістало подальшого розвитку дослідження характеру та ступеня порушень
функціонального стану печінки відповідно до тяжкості анемії, зокрема
зміни спектру фракцій сироваткового білка диск-електрофореграми в
поліакриламідному гелі, що проявилися збільшенням вмісту церулоплазміну,
диспротеінемією посттрансферинової зони, збільшенням вмісту перед-?2- та
(2-макроглобулінів та (-ліпопротеїдів, а також зміною активності
органоспецифічних ферментів печінки як показників цитолізу.

Встановлено прогностичні критерії клінічного перебігу анемії вагітних та
розвитку ускладнень, а саме: плацентарної недостатності та
післяпологових запальних процесів, на підставі визначення вмісту
(2-макроглобулінів в динаміці гестації, характеристики цитокінового
профілю, а також якісних та кількісних змін вмісту Ig G в окремих
фракціях сироваткового білка диск-електрофореграми в поліакриламідному
гелі.

Уперше виділено найбільш вагомі чинники та їх комбінації щодо розвитку
плацентарної недостатності та гнійно-запальних ускладнень післяродового
періоду у жінок з гестаційною анемією на підставі проведеного
багатофакторного математичного аналізу, що дозволило якісно оцінити
ризик їх виникнення, а також вирішувати питання про необхідність і
терміни проведення профілактичних заходів.

Доведено, що запропонована комплексна медикаментозна терапія з
застосуванням препаратів, які володіють мембраностабілізуючим,
гепатопротекторним та імуномодулюючим ефектом і проявляють виражену
клінічну ефективність, дозволила нормалізувати дисбаланс імунної
системи, цитокінового статусу та біохімічних порушень, покращити функцію
плацентарного комплексу, зменшити кількість ускладнень вагітності,
родів, післяродового періоду та стану новонароджених.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені зміни імунного,
метаболічного гомеостазу та системи еритрону мають істотне значення в
оцінці особливостей патогенезу гестаційної анемії та супроводжуючих її
ускладнень, диференційованого підходу до проведення комплексу
лікувально-профілактичних заходів та відкривають нові шляхи для
патогенетичного обгрунтування терапії цієї патології.

Встановлено, що діагностичними критеріями прогнозування тяжкості
гестаційної анемії, розвитку плацентарної недостатності та
гнійно-запальних ускладнень післяродового періоду, крім
загальноприйнятих клініко-лабораторних і інструментальних параметрів,
можуть бути наступні показники: динаміка рівня (2–макроглобулінів та
вміст прозапальних цитокінів у сироватці крові, вміст різних класів
імуноглобулінів в окремих фракціях сироваткового білка
диск-електрофореграми в поліакриламідному гелі та субпопуляцій
Т-лімфоцитів, а також вміст малонового диальдегіду в крові, активність
органоспецифічних ферментів печінки, церулоплазміну та насичення
трансферину залізом.

На підставі виявлених змін складено диференційно-прогностичні таблиці та
розроблено метод індивідуального клініко-лабораторного прогнозування
розвитку плацентарної недостатності та гнійно-запальних ускладнень
післяродового періоду у жінок з гестаційною анемією, що є основою для
формування груп підвищеного ризику та своєчасного проведення
лікувально-профілактичних заходів.

На підставі отриманих даних запропоновано новий підхід до методів
лікування жінок з гестаційною анемією, зокрема, для відновлення
білковосинтезуючої функції печінки, корекції цитокінового дисбалансу,
антиоксидантного захисту, підвищення імунологічної толерантності та
усунення проявів аутоімуноагресії – вобензим та ліпін, а для корекції
гемограми, усунення дефіциту заліза і мікроелементів та імуномодулюючого
впливу – препарат спіруліна.

Впровадження результатів дослідження. Запропонована методика
прогнозування ускладнень у вагітних з гестаційною анемією та
лікувально-профілактичний комплекс впроваджено в практику роботи жіночих
консультацій, акушерських відділень Івано-Франківського обласного
перинатального центру, пологових будинків Івано-Франківської,
Хмельницької, Луганської та Закарпатської областей. Наукові розробки
дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства
та гінекології медичного факультету та факультету післядипломної освіти
лікарів Івано-Франківської державної медичної академії, Львівського
медичного університету. На підставі результатів досліджень розроблено,
опубліковано і впроваджено методичні рекомендації.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отриманні наукових даних є
основним. Дисертантом самостійно зібрано та проаналізовано сучасну
наукову літературу та патентну інформацію з проблеми патогенезу,
діагностики, лікування і профілактики анемії вагітних, доведено
пріоритетність, доцільність і необхідність виконання роботи, визначено
мету, завдання, об’єм та методи дослідження, якими досконало оволоділа.
У процесі виконання дисертації здобувачем проведено формування груп
хворих, самостійно виконано клініко-параклінічні, імунологічні,
імунохімічні та забезпечено виконання біохімічних, інструментальних та
морфологічних обстежень, здійснено первинну обробку, інтерпретацію та
статистичний аналіз отриманих результатів, а також комплексне лікування
з застосуванням запропонованих середників та при необхідності –
оперативне втручання. Особисто здобувачем написано всі розділи
дисертації, сформульовані висновки та науково обґрунтовано практичні
рекомендації, проведено розробку основних теоретичних і практичних
положень та забезпечено їх впровадження в медичну практику. В
опублікованих наукових працях дисертантові належить основна частина
внеску.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
досліджень оприлюднені та обговорені на Всеукраїнській науковій
конфе-ренції хірургів (Івано-Франківськ, 1999), IV з’їзді гематологів та
трансфузіологів України ( Київ, 2001), ІІ Національному з’їзді
фармакологів України “Фармакологія 2001 – крок у майбутнє”
(Дніпропетровськ, 2001), на VІ з’їзді Всеукраїнського лікарського
товариства (Чернівці, 2001), ІІ міжнародній науковій конференції
“Мікроциркуляція та її вікові зміни” (Київ, 2002), на науковій
конференції “Актуальні питання акушерства та гінекології (2002, 2004),
пленумах асоціації акушерів-гінекологів України (1999, 2001), обласному
товаристві акушерів-гінекологів (2002, 2003). Дисертаційна робота
апробована на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології
медичного факультету та факультету післядипломної освіти, терапії і
сімейної медицини, факультетської терапії, шпитальної терапії №1,
факультетської хірургії, загальної хірургії, біологічної хімії, анатомії
людини, пропедевтики дитячих захворювань та наукової комісії
Івано-Франківської державної медичної академії.

Публікація результатів дослідження. За матеріалами дисертації
опубліковано 36 наукових праць, із них – 26 у фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 7 – у матеріалах конгресів, конференцій,
з’їздів, з них 7 робіт у співавторстві, де дисертантові належить основна
частина внеску. Зареєстровано нововведення в реєстрі галузевих
нововведень, отримано патент України на винахід та видано методичні
рекомендації.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською
мовою на 354 сторінках машинописного тексту. Робота складається зі
вступу, огляду літератури, семи розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів роботи, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел (загальна кількість – 502, із них 351 –
кирилицею, 151 – латиною); ілюстрована 46 таблицями та 52 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У роботі наведені дані клінічного
обстеження 520 вагітних із залізодефіцитною анемією, серед них першу
групу склали 224 (43,1%) вагітні з анемією легкого ступеня (рівень
гемоглобіну 110-91 г/л), другу групу – 212 (40,8%) жінок з анемією
середнього ступеня (рівень гемоглобіну 90-71 г/л), третю групу – 84
(16,1%) жінки з анемією тяжкого ступеня (рівень гемоглобіну нижче 70
г/л). У контрольну групу ввійшли 100 жінок із фізіологічним перебігом
вагітності. Всі виділені групи були репрезентативні між собою за віком,
клініко-лабораторними проявами патології, а також за вираженістю змін
параметрів імунологічних та біохімічних досліджень – це дозволило
пов’язувати та аналізувати отриману динаміку в процесі їх
медикаментозної корекції.

Для вияснення окремих патогенетичних механізмів розвитку та перебігу
гестаційної анемії, порушення функції печінки, імунологічних зрушень, ми
проводили комплексне клінічне обстеження вагітних жінок з використанням
інструментальних, біохімічних та імунологічних досліджень.

Стан системи перекисного окислення ліпідів оцінювали за рівнем в крові
малонового диальдегіду, показники системи антиоксидантного захисту –
шляхом визначення активності церулоплазміну та насиченості трансферину
залізом за методом Г.О. Бабенка (1968), каталази – за методом А.А. Баха
та С. Зубкової та карбоангідрази – за В.П. Вендтом (Г.І. Назаренко,
2000). Для вивчення активності трансфераз використовували уніфікований
динітрофенілгідразиновий метод Райтмана-Френкеля, органоспецифічних
ферментів печінки – калориметричний метод Райхірда в модифікації Мореті
(А.И. Хазанов, 1968).

Спектр фракцій сироваткового білка вивчали методом диск-електрофорезу в
поліакриламідному гелі з застосуванням розробленого сумісно з нами в
клініці факультетської хірургії Івано-Франківської державної медичної
академії автоматичного апаратного комп’ютерного комплексу оптоелек-
тронного аналізу якісного і кількісного розшифрування отриманих фракцій.
Для визначення концентрації мікроелементів крові матері, пуповини та
плацентарної тканини використовували метод атомно-абсорбційного
аналізу.

Для більш глибокого розуміння явищ міжклітинної кооперації в орга-нізмі
вагітних з гестаційною анемією вивчали титри прозапальних та
протизапальних цитокінів (IL-1(, IL-8, IL-10) у сироватці крові методом
імуно-ферментного аналізу. Дослідження імунного статусу проводили шляхом
вивчення загальної кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій
способом непрямого варіанту імунофлуоресцентного методу за допомогою
моноклональних антитіл до CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+ (Т-хелпери), CD8+
(Т-супресори), CD56+ (природні кілери), CD24+ (В-лімфоцити), CD150
(В-лімфоцити активовані) та ІПО47 (Т-лімфоцити активовані), а кількісний
та якісний вміст імуноглобулінів G, A, M визначали в фракціях
сироваткового білка диск-електрофореграми в поліакриламідному гелі за
методикою М.Д.Василюка (1999). Для кількісного визначення
антиплацентарних антитіл використовували реакцію пасивної гемаглютинації
за Бойденом, фіксацію імунних комплексів в плацентарній тканині – з
застосуванням методу імунофлуоресценції.

Для виявлення топографічних особливостей та специфіки організації
клітинних елементів крові, зокрема еритроцитів, використовували метод
скануючої електронної мікроскопії.

З метою біофізичного моніторингу стану плода всім вагітним проводили
ультразвукове дослідження за допомогою апарата “ALOKA SSD-1700”
(Японія), обладнаного дуплексним імпульсним доплерівським блоком, із
використанням секторального та конвексного (3,5 МГц) датчиків.
Паралельно вивчали стан матково-плацентарного і плодово-плацентарного
кровотоку та проводили кардіомоніторне спостереження за допомогою
фетального монітора 8040А “Hewlett Packard” (США ).

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження
свідчать, що до групи жінок по ризику виникнення гестаційної анемії слід
віднести вагітних старше 30 років (27,3 %) та юних вагітних, що
народжують вперше (53,1 %), жінок, у яких вагітність наступила з
коротким, до 2 років, інтервалом між пологами (51,7 %), робота яких
пов’язана з професійними шкідливостями (19,2 %), а також жінок з
безпліддям, запальними процесами додатків (12,5 %), порушенням
менструального циклу (22,5 %) та вагітних, які в анамнезі вказували на
захворювання нирок, шлункового тракту та гепатобіліарної системи (8,3
%).

У 121 (23,3 %) жінки з гестаційною анемією спостерігалася загроза
переривання вагітності, у 144 (27,7 %) вагітних – прееклампсія різного
ступеня тяжкості, що слід пов’язати з формуванням вторинного
імунодефіциту за гіпосупресивним варіантом з одночасною активацією
аутоімунних процесів та пригніченням гемопоезу. Значний відсоток
становлять такі інтеркурентні за- хворювання як грип, аденовірусні
інфекції, хронічний тонзиліт (16,3 %), піелонефрит вагітних (12,1%), а
також порушення мікробіоценозу статевих шляхів (55,2 %), що не виключає
впливу інфекційного фактору на гемопоез і вказує на зниження
імунологічної реактивності у даної категорії жінок.

Вище описані особливості анамнезу та соматичного статусу у вагітних з
анемією істотно впливали на частоту ускладнень в пологах. В залежності
від тяжкості анемічного стану відсоток неускладнених пологів зменшувався
і становив (16,7±4,1) % в третій групі (р0,05 2,90±0,14

>0,05

Перша

Група (n=39) М±m

р

р1 2,14

±0,15

0,05 3,88±0,18

0,05 3,23±0,12

0,05

Друга

Група (n=51) М±m

р

р1 3,12

±0,14*

0,05

>0,05 2,64±0,12

0,05

Третя

група

(n=45) М±m

р

р1 4,32

±0,26*

?OaeaeA * X o -3/4 A A ae ???????A A ae ?????????? ???????? ?†n?n?n?n¦n?nAn?nTHn‹‚uuuuuu ?????????? ?????????? xjjjjjjjjjjj naaaaaaaaaaaaaaaaa nnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnn ??? ???????????сті. У разі ефективності зберігаючої терапії та пролонгації вагітності рівень даної фракції залишався низьким. У 44 (32,6 %) вагітних з гестаційною анемією та супроводжуючою її плацентарною недостатністю спостерігалася висока продукція даних білків (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020