.

Спільні механізми розвитку патологічних змін в окремих відділах системи травлення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
154 4883
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Непорада Каріне Степанівна

УДК 616.3 : 577.1

Спільні механізми розвитку патологічних змін в окремих відділах системи
травлення

14.03.04 – патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України, м. Полтава.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Тарасенко Лідія Мусіївна,

Українська медична
стоматологічна академія,

завідувач кафедри біологічної
хімії

Офіційні опоненти: чл.-кор. НАН України, доктор медичних наук,

професор Сагач Вадим Федорович,

Інститут фізіології ім. О.О.
Богомольця НАН України,

завідувач відділу фізіології
кровообігу

доктор медичних наук, професор

Гоженко Анатолій Іванович,

Одеський державний медичний
університет,

завідувач кафедри загальної і
клінічної

патологічної фізіології

доктор медичних наук

Нещерет Олександр Павлович,

Інститут ендокринології та обміну
речовин

ім. В.П. Комісаренка АМН України,

провідний науковий співробітник
лабораторії

епідеміології цукрового діабету

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України, лабораторія
регуляції метаболізму

Захист відбудеться “8” червня 2004 р. о 1400 годині на засіданні вченої
ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України
(01024 Київ, вул. Богомольця, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології ім.
О.О.Богомольця НАН України (01024 Київ, вул. Богомольця, 4).

Автореферат розісланий “7” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук
Сорокіна-Маріна З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Органи травного тракту складають єдину систему,
інтеграція діяльності якої зумовлює не тільки асиміляцію поживних
речовин, але й підтримує гомеостаз організму. Напередодні 100-річчя з
дня присудження І.П. Павлову Нобелевської премії за досягнення у
вивченні фізіології травлення актуальним залишається розкриття
механізмів узгодження функціонування окремих органів системи травлення
та вивчення метаболічної основи їх взаємозв’язку. Фізіологічні механізми
нейрогуморальної взаємодії органів гастродуоденальної зони достатньо
добре вивчені (Завьялов А.В. и соавт.,1996; Климов П.К.,1996;
Овсянников В.И.,1996; Ивашкин В.Т., Нечаев В.М., 2000; Фадєєнко Г.Д.,
2001 та ін.). Однак залишається не розкритим питання про метаболічну
основу взаємовідносин між органами системи травлення, а також спільні
патогенетичні ланки ушкодження органів порожнини рота при розвитку
патологічних процесів в інших відділах травного каналу в залежності від
особливостей реактивності організму, які мають важливе теоретичне і
суттєве практичне значення. Незважаючи на досягнення сучасної медицини,
досить обмежено в клінічній стоматології використовують системний підхід
у лікуванні і профілактиці захворювань тканин пародонта і трактують їх
генез з локальних позицій. Нерідко не враховується спільність провідних
механізмів, що ініціюють розвиток патологічних процесів у різних
відділах системи травлення. Помилковою є оцінка патологічних змін в
органах порожнини рота як вторинних, тобто ускладнень захворювань
шлунково-кишкового тракту, в той час як ініціюючу роль в ушкодженні
тканин різних відділів відіграють інші фактори. Вищезазначене зумовлює
необхідність об’єктивного аналізу механізмів розвитку патологічних змін
органів порожнини рота та інших відділів системи травлення, що науково
обґрунтовує тактику лікаря при проведенні профілактичних та лікувальних
заходів.

З метою вивчення взаємозв’язку органів порожнини рота з іншими відділами
системи травлення найбільш адекватним є аналіз патологічних змін, що
виникають в окремих органах травлення у осіб з відмінними типами
реагування на стресогенні подразники. Джерела літератури, які
висвітлюють дану проблему, досить обмежені.

Згідно з дослідженнями ряду авторів (Симоненков А.П., Федоров В.Д.,
2002; Величковский Б.Т., 2003; Мойбенко А.А. и соавт., 2003), ішемія як
універсальний механізм відіграє вирішальну роль у патогенезі ушкодження
клітин при екстремальних впливах. Враховуючи дане положення,
виправданим є використання потенційних вазодилятаторів, зокрема,
попередника оксиду азоту – L-аргініну, з метою усунення ішемії та її
наслідків. Відомо, що оксид азоту виконує роль біологічного месенджера
в різних фізіологічних процесах (Ванин А.Ф.,1998; Проскуряков С.Я. и
соавт., 1999; Гоженко А.І. та співав., 2001,2002; Сагач В.Ф., 2002;
Мойбенко А.А., Павлюченко В.Б., Даценко В.В., 2003; Лагодич Т.С., Шевчук
В.Г., 2003; Marsden P.A., Brenner B.M., 1999), бере участь в
антистресорному ефекті адаптації до повторних стресорних чинників
(Маленюк Е.Б. и соавт., 1998) і є фактором спадково детермінованої
стійкості до стресорних ушкоджень (Пшенникова М.Г. и соавт., 2001). На
теперішній час виділяють NO – ергічну систему, дія якої базується на
здатності NO обмежувати активацію ключових ланок стрес-реакції та
збільшувати потужність ендогенних захисних систем організму (Малышев
И.Ю., Манухина Е.Б., 1998). Однак поза увагою залишається питання про
роль NO в метаболічному забезпеченні та захисті органів системи
травлення при екстремальних впливах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи МОЗ України “Біохімічні
механізми індивідуально-типологічних особливостей організму” (№ держ.
реєстрації 0101U005497). Автор є відповідальним виконавцем зазначеної
теми.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розкрити спільні
патогенетичні механізми, які призводять до ушкодження органів системи
травлення при патологічних станах, і на підставі аналізу та
патогенетичної корекції цих ушкоджень обґрунтувати взаємозв’язок органів
порожнини рота з іншими її відділами у тварин з різною стресостійкістю.

Для досягнення мети поставлені такі задачі:

1. Проаналізувати патогенетичні механізми ушкодження тканин і на їх
основі розкрити взаємозв’язок органів порожнини рота і шлунка у тварин
з різними особливостями реактивності при гострому стресі.

2. Розробити модель попередньої адаптації до стресорних ушкоджень
тканин пародонта, шлунка і слинних залоз у тварин з різною
стресостійкістю для аналізу та обґрунтування універсальних механізмів їх
виникнення.

3. Розробити модель пептичної виразки з характерними проявами та
провідними механізмами розвитку захворювання у людини і проаналізувати
патогенез ушкодження органів порожнини рота і шлунка як критерій їх
взаємозв’язку.

4. Проаналізувати патологічні зміни слизової оболонки шлунка у тварин
при спонтанному пародонтиті.

5. Обґрунтувати ефективність попередника NO – L-аргініну з метою
корекції патологічних змін у тканинах пародонта, шлунка, слинних і
підшлункової залоз за пептичної виразки в залежності від типологічних
особливостей реактивності.

6. Дослідити стреспротекторні властивості тироліберину на окремі відділи
системи травлення і співставити його ефективність у тварин з різними
типами реагування.

7. Вивчити стреспротекторні властивості глутапірону на тканини
пародонта, шлунка і слинних залоз в залежності від типологічних
властивостей організму.

Об’єкт дослідження – метаболічні зміни в органах порожнини рота та
інших відділах системи травлення як критерій ушкодження клітин та їх
корекція за допомогою модуляторів.

Предмет дослідження – універсальні механізми ушкодження органів
порожнини рота при патологічних змінах в інших відділах системи
травлення в залежності від типологічних особливостей організму.

Методи дослідження – розподіл щурів за стресостійкістю на підставі
нейроетологічного тесту “відкрите поле” та факторно-аналітичного методу,
біохімічні дослідження тканин пародонта, слизової оболонки шлунка,
слинних та підшлункової залоз, сироватки крові; морфометричні
дослідження кісткової тканини пародонта та слизової оболонки шлунка;
гістоморфологічні методи; математико-статистичний аналіз з метою
вивчення паралелізму метаболічних та структурних змін в окремих органах
травлення при ушкодженні одного з них та під впливом патогенних чинників
в залежності від стресостійкості організму.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений паралелізм
розвитку однотипних метаболічних змін у тканинах пародонта, слинних
залоз і шлунка при гострому стресі. Вперше обґрунтовані
індивідуально-типологічні особливості метаболічних змін тканин слинних
залоз при гострому стресі: найбільш виражені розлади метаболізму в
тканинах слинних залоз спостерігаються у стресонестійких щурів.

Експериментально обґрунтована можливість ефективної профілактики
стресорних ушкоджень тканин пародонта, слинних залоз і шлунка за
допомогою розробленої нами схеми адаптації до гострого стресу (патент
України на винахід 52610 7 G09B23/28, 15.01.2003), яка обмежує
деполімеризацію складних білків сполучної тканини, нормалізує
протеїназно-інгібіторний баланс та гальмує підвищені процеси перекисного
окислення ліпідів (ПОЛ) в досліджуваних тканинах.

Вперше обґрунтована метаболічна основа взаємозв’язку різних механізмів
уражень органів порожнини рота, зокрема, тканин пародонта і слинних
залоз з іншими відділами травного каналу за експериментальної виразки
шлунка (деклараційний патент України на винахід 35336А, А 61 В 5/00,
15.03.2001). Дія патогенних факторів, які викликають виразкові ураження
слизової оболонки шлунка, призводить до розвитку метаболічних змін у
тканинах пародонта, інтенсивність яких залежить від індивідуальних
особливостей реактивності організму. Вперше з’ясовано взаємозв’язок
структурної дезорганізації тканин пародонта і шлунка при пептичній
виразці, що переконує в сполученні клітинних ушкоджень обох відділів
травного каналу.

Вперше доведено, що в механізмі розвитку метаболічних змін в тканинах
слинних залоз за пептичної виразки в експерименті відіграють роль ряд
провідних патогенетичних механізмів ушкодження клітин: активація
протеолізу, підсилення процесів ПОЛ на фоні зниження антиоксидантного
захисту та підвищення розпаду сіалопротеїнів, інтенсивність яких
залежить від індивідуальних властивостей організму. Найбільш виражені
зміни досліджуваних показників в тканинах слинних залоз спостерігаються
у стресонестійких щурів.

Пріоритетний характер носять одержані дані про цитопротекторну дію NO
на органи системи травлення при моделюванні пептичної виразки шлунка.
Вперше обґрунтована можливість використання попередника біосинтезу NО –
L-аргініну для корекції метаболічних змін у тканинах пародонта за
пептичної виразки шлунка. Доведено його превентивний і лікувальний
ефекти на тканини пародонта за пептичної виразки, про що свідчить
ослаблення деградації сполучнотканинних структур, усунення
протеїназно-інгібіторного дисбалансу та гальмування активації процесів
вільнорадикального окислення, запобігаючи виникненню або усуваючи
деструктивні зміни тканин пародонта. Отримані дані щодо протекторної дії
попереднього введення L-аргініну на тканини шлунка і підшлункової залози
за модельованої пептичної виразки шлунка. Вперше доведено захисний ефект
L-аргініну на тканини слинних залоз за пептичної виразки шлунка.

Вперше встановлені захисні ефекти тироліберину і глутапірону на
метаболічні процеси в тканинах пародонта, слинних залоз і шлунка за умов
гострого стресу, про що свідчить запобігання активації протеолізу,
вільнорадикального окислення та деполімеризації складних білків
сполучнотканинних структур.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні
дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузях медицини:
патологічній фізіології, клінічній біохімії, фармакології, стоматології
та гастроентерології.

Результати досліджень розширюють і доповнюють існуючі уявлення про
взаємозв’язок органів системи травлення при екстремальних станах з
урахуванням реактивності організму. Розроблена модель пептичної виразки
(патент України на винахід 35336А, А 61 В 5/00, 15.03.2001) може бути
основою для вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювань
органів системи травлення, механізмів дії фармакологічних препаратів та
розробки заходів індивідуальної профілактики.

Результати роботи розширюють можливості терапії стресорних ушкоджень
тканин пародонта, слинних залоз і шлунка шляхом застосування
тироліберину, глутапірону та попередника біосинтезу NO – L-аргініну з
урахуванням реактивності організму.

Впровадження результатів досліджень в практику. За матеріалами
дисертації отримані 3 патенти України на винахід, видано 2 інформаційних
листа і 1 нововведення. Результати досліджень знайшли відображення у
монографії “Слюнные железы. Биохимия, физиология, клинические аспекты”
(Л.М.Тарасенко, Г.А.Суханова, В.П.Мищенко, К.С.Непорада) та підручнику
“Функціональна біохімія” для студентів стоматологічного факультету вищих
медичних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Л.М.Тарасенко,
К.С.Непорада, В.К.Григоренко).

Отримані результати наукових досліджень впроваджені в практику роботи
гастроентерологічного відділення Миколаївської обласної лікарні,
терапевтичних відділень Гадяцької ЦРЛ Полтавської області і
Івано-Франківської МКЛ.

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрах
біологічної хімії, патологічної та нормальної фізіології, фармакології,
терапевтичної стоматології, післядипломної освіти лікарів-терапевтів і
лікарів-стоматологів Української медичної стоматологічної академії та
кафедрі гастроентерології Запорізького інституту удосконалення лікарів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, виконаним на базі кафедри біологічної хімії Української
медичної стоматологічної академії і клінічної лабораторії Інституту
патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка АМН України. Автором
особисто проаналізована наукова література з даної проблеми,
сформульовані мета і задачі дисертаційної роботи. Самостійно сплановані
і проведені експериментальні дослідження. Серія експериментів з
моделювання пептичної виразки шлунка виконана сумісно з д.мед.н.
І.М.Скрипником, а розподіл тварин з урахуванням
індивідуально-типологічних особливостей за допомогою нейроетологічного
тесту “відкрите поле” сумісно з д.мед.н. Т.О.Петрушанко. Морфологічні
дослідження проведені на базі кафедри патологічної анатомії УМСА за
консультативної допомоги д.мед.н., проф. А.П. Гасюка. Автором
самостійно проведено аналіз отриманих результатів,
математико-статистична обробка матеріалу, його інтерпретація,
формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались і обговорювались на ІІ конгресі патофізіологів України
(Київ, 1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції
лікарів-стоматологів (Полтава, 1996), науковій конференції “Актуальні
питання морфогенезу” (Чернівці, 1996), VII Українському біохімічному
з’їзді (Київ, 1997), другому Українському тижні гастроентерологів
(Дніпропетровськ, 1997), науково-практичній конференції “Досягнення та
невирішені питання гастроентерології” (Харків, 1998), V конференції
“Биоантиоксидант” (Москва, 1998), XIV з’їзді терапевтів України (Київ,
1998), XV з’їзді товариства фізіологів України (Донецьк, 1998), другому
Російському конгресі патофізіологів (Москва, 2000), ІІІ Національному
конгресі патофізіологів України (Одеса, 2000), 3rd Parnas Conference
(Львів, 2000), міжнародній науково-практичній конференції
“Стоматологія-2000” (Москва, 2000), міжнародній науковій конференції
“Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы”
(Донецьк, 2000), ІІ Національному з’їзді фармакологів України
(Дніпропетровськ, 2001), VIII Українському біохімічному з’їзді
(Чернівці, 2002), міжнародній науково-практичній конференції
“Фундаментальні науки – стоматології” (Полтава, 2003), першому
Європейському конгресі фізіологів (Нідерланди, Maaстрихт, 1995), 2rd
Parnas Conference (Gdansk, 1998), розширеному засіданні апробаційної
вченої ради №1 при Українській медичній стоматологічній академії,
засіданні сектору вісцеральних систем Інституту фізіології ім. О.О.
Богомольця НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 62 наукові роботи, у тому
числі 1 монографія, 30 статей у фахових наукових журналах, 25 тез
доповідей у матеріалах наукових конференцій і з’їздів. Отримано 3
патенти України на винахід, 1 нововведення, видано 2 інформаційних
листа.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 299 сторінках
принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису
об’єктів та методів досліджень, розділів власних досліджень, обговорення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку
використаних джерел літератури, який містить 510 найменувань (389
кирилицею та 121 латиницею). Робота ілюстрована 74 таблицями і 8
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи досліджень. Дослідження виконані на 640 статевозрілих
щурах-самцях лінії Вістар масою 140-220 г з дотриманням рекомендацій
щодо проведення медико-біологічних досліджень згідно з Європейською
конвенцією. Тварин утримували на звичайному раціоні в стандартних умовах
віварію. Евтаназію тварин здійснювали під гексеналовим наркозом (50
мг/кг маси тіла внутрішньочеревно) шляхом кровопускання. Гострий
емоційно-больовий стрес моделювали за О.Desiderato et al. (1974).
Індивідуально-типологічні особливості поведінки тварин і прогностичну
оцінку їх стресостійкості визначали на підставі нейро-етологічного тесту
“відкрите поле” і факторно-аналітичного методу (Майоров О.Ю., 1988).
Тестування тварин відбувалося у суворо визначений час до і після
відтворення стресорного впливу. Тривалість одного тесту – 6 хвилин. На
підставі індивідуальних значень виділених факторів тварин розподілили
на стресостійких, помірно стійких та нестійких до стресу. Контролем до
кожної групи були тварини відповідного типу реагування. Схильні до
стресу тварини характеризуються типологічними особливостями, які
відображені низькою швидкістю адаптації у сполученні з високою
пошуково-дослідницькою активністю та підвищеною тривожністю. Помірно
стійкі тварини відзначаються високою руховою активністю у сполученні з
помірною емоційністю та високою швидкістю адаптації. До стресостійких
були віднесені тварини, які характеризуються середньою або низькою
руховою активністю з високою швидкістю адаптації і низьким рівнем
тривожності.

Адаптацію до коротких стресорних впливів здійснювали протягом 13 діб на
підставі моделі гострого емоційно-больового стресу (патент на винахід
52610 7 G09B23/28, 15.01.2003 ) за схемою: 1-й день – 10 хвилин, 3-й
день – 15 хвилин, 5-й день – 30 хвилин, 7-й день – 45 хвилин, 9,11,13-й
дні – 60 хвилин. При поєднанні адаптації з гострим стресом останній
відтворювали на 14-у добу протягом 5 годин.

Пептичну виразку в експерименті на щурах моделювали за власно
розробленим способом (деклараційний патент України на винахід 35336А,
А 61 В 5/00, 15.03.2001), який враховує три провідні механізми: 1)
хронічне емоційне напруження (хронічний стрес відтворювали за
О.Desiderato et al. (1974) протягом 12 днів експозицією в 1 годину); 2)
цитолітичну та детергентну дію 10% розчину жовчі, введеного перорально,
що реалізує дуодено-гастральний рефлюкс (1 мл розчину жовчі вводили у
шлунок через зонд перед моделюванням хронічного стресу); 3) харчовий
дисбаланс (зменшення на одну третину добового раціону). Для корекції
метаболічних розладів в органах системи травлення піддослідним тваринам
вводили перорально через зонд L-аргінін у дозі 100 мг/кг маси: з
превентивною метою – за три дні до початку відтворення пептичної
виразки, з лікувальною – впродовж трьох днів після її моделювання.
Контролем до групи щурів, яким вводили L-аргінін з лікувальною метою,
слугували тварини, яким замість L-аргініну в аналогічній кількості
вводили дистильовану воду.

З метою вивчення метаболічних змін та розкриття спільних патогенетичних
механізмів ушкодження різних відділів травного каналу, зокрема, шлунка
при розвитку патологічних процесів в органах порожнини рота використана
модель спонтанного пародонтиту. Критеріями спонтанного пародонтиту
слугували наявність гіперемії ясен, ясеневих кишень та рухливості зубів
при обстеженні порожнини рота тварин.

Препарат глутапірон*?, синтезований в Латвійському інституті органічного
синтезу, являє собою динатрієву сіль
(2-2,6-диметил-3,5-диетоксикарбоніл-1,4-дигідропіридил-4-карбоксамідо)
глутарової кислоти – містить структуру 1,4-дигідропіридину і
глутамінової кислоти, приєднаної у вигляді натрієвої солі до
дигідропіридинового кільця в положенні 4. Глутапірон вводили
внутрішньочеревно в дозі 1 мг/кг маси тіла за 1 годину до відтворення
гострого емоційно-больового стресу та додатково через 2,5 години від
початку впливу.

Тироліберин (Berlin-Chemie AG, Берлін, Германія) вводили
внутрішньочеревно за 30 хвилин до початку відтворення гострого стресу в
дозі 0,04 мг/кг маси тіла.

Об’єктами дослідження були тканини пародонта, слинних залоз, слизова
оболонка шлунка (СОШ), підшлункова залоза та кров щурів.

Стан сполучнотканинних структур досліджуваних тканин у щурів оцінювали
на підставі визначення вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) (Колб
В.Г., 1976), фукози (Шараев П.П. и соавт., 1997), гексуронових
кислот (Архипова О.Г., 1988) та вільного оксипроліну (Тетянець
С.С.,1985). У сироватці крові та тканинах визначали загальну
протеолітичну активність (Уголев А.М. и соавт., 1969). Активність
(1-протеїназного інгібітору ((1-ПІ) в сироватці крові, СОШ,
підшлунковій і слинних залозах у щурів визначали за методом К.М.
Веремеєнка та співавт. (1988). Колагенолітичну активність м’яких тканин
пародонта та СОШ досліджували за методом Mandl J. (1953). Визначали
вміст молекул середньої маси у сироватці крові (Габриелян Н.И., Липатова
В.И., 1984).

В кістковій тканині пародонта досліджували вміст глікозаміногліканів
(Слуцкий Л.И., 1969), гексуронових кислот (Шараев П.Н.,1987), фукози
(Dische Z., Shettles H., 1948), оксипроліну (Stegemann H.Z., 1958),
гексозамінів (Boas N.F., 1958) та тирозину (Слуцкий Л.И., 1969).
Резорбцію альвеолярного відростка оцінювали методом обчислення
коефіцієнту оголення коренів молярів (Николаева А.В., Розовская Е.С.,
1965). Для визначення щільності, зольності, мінеральної насиченості
фрагменту альвеолярного відростка нижньої щелепи застосували метод Г.П.
Ступакова, А.И.Воложина (1989).

Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози у тварин оцінювали на
підставі визначення рН, концентрації гідрокарбонатів та активності
ліпази в дуоденальному вмісті після його розведення дистильованою водою
(Дегтярева И.И., 1992).

Інтенсивність процесів вільнорадикального окислення у сироватці крові та
тканинах оцінювали за концентрацією ТБК-реактантів (Стальная И.Д.,
Гаришвили Т.Г., 1977), рівнем перекису водню, який визначали методом
йодометричного титрування (Graf E., John T.P., 1980). Стан
антиоксидантного захисту крові і тканин оцінювали за активністю
супероксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С. и соавт., 1976) та каталази
(Архипова О.Г., 1988).

Для проведення гістологічного дослідження фрагменти нижньощелепних
кісток з молярами фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну,
декальцинували мурашиною кислотою, виготовляли парафінові зрізи і
забарвлювали їх фукселіном по Харту з дозабарвлюванням по Ван-Гізону і
Малорі. Для виявлення окситаланових волокон зрізи забарвлювали після
окислення надоцтовою кислотою. Елаунінові волокна забарвлювали
фукселіном без обробки надоцтовою кислотою (Серов В.В., Шехтер А.Б.,
1981).

Отримані результати досліджень проаналізовані з використанням методів
варіаційної статистики та визначенням коефіцієнту (r) Пирсона.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Найбільш вагомим аргументом на користь спільності пускових
патогенетичних механізмів ушкодження тканин пародонта і шлунка та інших
відділів системи травлення є паралельне дослідження в них метаболічних
змін за умов гострого стресу, який мобілізує регуляторні механізми і
вісцеральні системи організму, а також моделювання та корекція
патологічних змін за допомогою модуляторів з урахуванням
індивідуально-типологічних особливостей організму.

Встановлено, що при гострому стресі у 100% стресонестійких тварин
виникали виразки шлунка, а у стресостійких – лише у 45,2% випадків.
Множинність виразкових уражень у тварин не стійких до гострого стресу
була більш чим у 3 рази більшою у порівнянні зі стресостійкими щурами.

Одночасно за цих умов у тварин нестійких до стресу підвищилася на 67%
загальна протеолітична активність сироватки крові порівняно з
контрольною групою відповідного типу реагування. Активність ?1–ПІ
сироватки крові у тварин нестійких до стресу виявилася вірогідно
зниженою на 27%, а у щурів стресостійких – майже незмінною порівняно з
відповідним контролем. Гострий стрес викликає вірогідне підвищення
загальної протеолітичної активності у тканинах пародонта і СОШ, а також
достовірне збільшення колагенолітичної активності у досліджуваних
тканинах лише у стресонестійких тварин порівняно з контролем.

Таким чином, при гострому стресі відмічається паралелізм розвитку
метаболічних змін, зокрема, підвищення протеолітичних процесів у
тканинах пародонта і СОШ. Паралелізм цих змін обґрунтовує положення про
спільність патогенетичних механізмів стресорного ушкодження окремих
відділів системи травлення внаслідок дизрегуляції метаболічних процесів
і є переконливим аргументом їх тісного взаємозв’язку.

Стрес проявляє себе як розгалужена системна реакція організму, в основі
якої, окрім неспецифічних механізмів, лежать специфічні системні
гормональні та тканинні механізми (Судаков К.В., 1997, 2002).

Сполучна тканина відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу організму,
оскільки обмін між кров’ю та клітинами перш за все, є обміном між кров’ю
й основною речовиною (Серов В.В., Шехтер А.Б., 1981). Від опорної
функції сполучної тканини пародонта залежить збереження цілісності
зубних рядів. Так як морфологічну основу тканин пародонта і слизового
гелю шлунка складає сполучна тканина, можливо припустити, що
стресостійкість цих тканин залежить від особливостей метаболізму її
біополімерів.

Нами встановлено, що вміст фукози, N-ацетилнейрамінової і гексуронових
кислот в м’яких тканинах пародонта і СОШ при гострому стресі достовірно
збільшується у стресонестійких тварин порівняно з контрольними щурами
відповідного типу реагування.

Таким чином, у механізмі стресорного ушкодження тканин пародонта і СОШ
важлива роль належить дезорганізації сполучнотканинних структур
внаслідок деполімеризації неколагенових білків – глікопротеїнів і
протеогліканів, про що свідчить збільшений вміст мономерів – фукози,
N-ацетилнейрамінової і гексуронових кислот, які входять до їх складу.
Відомо, що основу захисного гелю шлунка, що визначає резистентність
СОШ, складають білково-вуглеводні комплекси (Лазарев П.И., 1989).

Встановлено, що за умов гострого стресу виникнення виразок у 100%
стресонестійких тварин співпадає з максимально вираженим підсиленням
розпаду фукопротеїнів і протеогліканів слизового гелю шлунка, сприяючи
ослабленню його захисних властивостей. Виявлений високий позитивний
кореляційний зв’язок (r=+0,68) між виразкоутворенням і вмістом фукози в
СОШ та між частотою виразкових уражень шлунка і вмістом гексуронових
кислот в СОШ у стресонестійких щурів (r=+0,79), відображає тісний
патогенетичний зв’язок цих параметрів. Паралелізм розвитку виразкових
ушкоджень СОШ і підсилення катаболізму неколагенових білків
міжклітинного матриксу сполучної тканини є доказом патогенетичної ролі
останнього у формуванні захисної функції СОШ та взаємозв’язку окремих
відділів системи травлення.

Для доказу єдності провідної ролі дизрегуляції метаболізму в ушкодженні
тканин пародонта і СОШ при гострому стресі важливим є співставлення в
цих тканинах інтенсивності вільнорадикальних процесів як універсального
механізму цитолізу.

Гострий стрес супроводжується підвищенням вмісту ТБК-реактантів у
тканинах пародонта і шлунка щурів усіх типів реагування. Ступінь
активації ПОЛ у досліджуваних тканинах нестійких до стресу щурів був
достовірно вищим порівняно із стресостійкими тваринами. Одночасно в
групі нестійких до стресу щурів у тканинах пародонта і шлунка в
середньому в 1,7 рази знизилась активність антиоксидантного ферменту
СОД, тоді як у стійких до стресу тварин активність даного ферменту в
досліджуваних тканинах майже не змінювалась порівняно з контролем.

Таким чином, сполучення однонаправлених змін вільнорадикального
окислення в тканинах пародонта і шлунка за умов гострого стресу є
вагомим аргументом на користь єдності пускових патогенетичних механізмів
ушкодження тканин досліджуваних відділів травного каналу та їх тісного
взаємозв’язку.

Слинні залози тісно взаємозв’язані з іншими відділами системи травлення
єдністю нейрогуморальної регуляції. Вони чутливо реагують на
метаболічні і функціональні зміни в організмі, суттєво впливають на
перебіг патологічних змін при захворюваннях системи травлення
(Сукманський О.І., 1997, Тарасенко Л.М. и соавт., 2002).

Нами встановлено, що в механізмі розвитку метаболічних змін у слинних
залозах за умов гострого стресу провідну роль відіграють активація
протеолізу на фоні зниження активності ?1-ПІ, підсилення процесів ПОЛ та
деполімеризації сіалопротеїнів, які найбільш виражені у щурів
нестійкого типу реагування порівняно з іншими типами. Отже, існує
типологічна залежність стресорних змін метаболізму в тканинах слинних
залоз.

За останні десятиріччя накопичено чимало відомостей про те, що фактором,
який підвищує ефективність стрес-лімітуючих систем, і одночасно засобом
успішної профілактики та корекції стресорних ушкоджень тканин є
адаптація (Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г., 1988; Крыжановский Г.Н.,
1997, 2002; Пшенникова М.Г., 2001).

Попередня адаптація до коротких стресорних впливів запобігає розвитку
стресорних ушкоджень шлунка. Так, у адаптованих тварин після тривалого
гострого стресу множинність та тяжкість виразкових уражень шлунка
зменшились у стресонестійких щурів відповідно у 4,2 і 2,7 рази,
порівняно з контрольними тваринами. При цьому частота виразок СОШ у
тварин цієї групи зменшилась у 1,5 рази.

Захисний ефект адаптації на тканини пародонта і шлунка стресонестійких
щурів, які зазнали дії гострого стресу, чітко виявляється в достовірному
зниженні в середньому в 1,4 рази загальної протеолітичної активності, а
також достовірному зменшенні вмісту N-ацетилнейрамінової та
гексуронових кислот, ТБК-реактантів на фоні зростання активності СОД і
каталази в досліджуваних тканинах.

Таким чином, існує паралелізм змін вільнорадикального окислення в
тканинах пародонта і шлунка, що, на наш погляд, є вагомим аргументом на
користь спільності пускових патогенетичних механізмів ушкодження
досліджуваних відділів травного каналу за умов гострого стресу. Важливим
доказом даного положення є також одержані нами дані про попередження
стресорної активації ПОЛ за умов адаптації в досліджуваних органах
системи травлення.

З метою обґрунтування взаємозв’язку окремих відділів системи травлення
важливо проаналізувати спільні патогенетичні механізми ушкодження
клітин органів порожнини рота за пептичної виразки шлунка і, навпаки,
при розвитку патологічних процесів в органах порожнини рота простежити,
які патологічні зміни розвиваються у тканинах шлунка.

Для з’ясування питання про метаболічну основу взаємовідносин між
окремими органами системи травлення нами розроблена та впроваджена
реалістична модель пептичної виразки шлунка, яка враховує провідні
механізми розвитку цього захворювання у людини.

Встановлено, що пептична виразка шлунка виникла у 100% стресонестійких
тварин, тяжкість її дорівнювала 2,4 + 0,2 бали і множинність – 2,75 +
0,2 на 1 щура. У тварин стресостійкого типу виразки шлунка виникли у
32,5% щурів, а тяжкість і множинність дорівнювали – 1,2 + 0,1 бали та
1,35 + 0,2 на 1 щура відповідно.

За пептичної виразки шлунка достовірно підвищилась в 1,5 рази активність
протеїназ у тканинах пародонта (5,46+0,37 мкмоль/г/хв проти 3,54+0,25
мкмоль/г/хв, Р(e- " $ & ( ( * , . 0 2 J v (–- E R A Таблиця 3 Вміст мономерів сполучнотканинних структур в тканинах пародонта і СОШ за пептичної виразки і корекції L-аргініном (М + m) Показники Контроль (1) Пептична виразка (ПВ) (2) L-аргінін (3) L-аргінін + ПВ (4) Стресоне- cтійкі Стресо- стійкі Стресоне- стійкі Стресо- стійкі Стресоне- стійкі Стресо- стійкі Стресоне- стійкі Стресо- стійкі Фукоза: -пародонт, мкмоль/г - СОШ, мкмоль/г 1,12+0,14 (7) 1,9+0,1 (8) 1,16+0,16 (8) 2,1+0,2 (7) 2,34+0,12* (8) 3,8+0,2* (6) 1,43+0,15 (6) 2,5+0,1 (8) 1,24+0,12 (7) 2,2+0,2 (7) 1,26+0,14 (8) 1,9+0,1 (7) 1,42+0,14** (7) 2,0+0,1** (8) 1,56+0,15 (9) 1,9+0,2 (7) NANA: -пародонт, мкмоль/г - СОШ, мкмоль/г 2,5+0,6 (6) 3,6+0,4 (8) 2,7+0,5 (7) 3,4+0,4 (7) 5,4+0,5* (6) 6,3+0,2* (7) 3,2+0,6 (6) 4,2+0,4 (8) 2,9+0,8 (7) 3,2+0,6 (8) 3,1+0,6 (6) 2,9+0,4 (7) 2,9+0,4 ** (7) 3,8+0,2 ** (7) 3,1+0,6 (6) 3,9+0,6 (8) Гексуронові кислоти: -пародонт, мкмоль/г - СОШ, мкмоль/г 3,5+0,6 (7) 4,2+0,6 (8) 2,9+0,4 (8) 4,4+0,2 (7) 11,2+0,4* (9) 7,6+0,2* (7) 4,2+0,3 (7) 6,2+0,4 (8) 2,7+0,5 (7) 3,9+0,4 (8) 2,8+0,3 (8) 3,7+0,4 (7) 4,2+0,4** (9) 4,0+0,6** (7) 5,1+0,3 (8) 3,8+0,4 (8) Примітка: у дужках вказана кількість тварин; * - Р1-2 Таким чином, L-аргінін попереджує активацію протеолітичних процесів і послаблює деградацію глікопротеїнів і протеогліканів тканин пародонта і СОШ за пептичної виразки. За цих умов на фоні попереднього введення L-аргініну у щурів не стійких до стресу в тканинах пародонта і СОШ вміст ТБК-реактантів знизився в 1,5 і 1,3 рази за одночасного збільшення активності СОД порівняно з тваринами відповідного типу, які не отримували L-аргінін.: у дужках вказана кількість тварин; * - Р1-2 УНІВЕРСАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ УШКОДЖЕННЯ КЛІТИН Ішемія ПАРОДОНТ (Гіпоксія) Активація вільнорадикального окислення СЛИННІ ЗАЛОЗИ Мембранодеструктивний ефект ШЛУНОК Лабілізація лізосом Активація протеолізу ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА Деполімеризація біополімерів сполучної тканини Схема патогенезу сполучених ушкоджень окремих відділів системи травлення під впливом патогенних чинників ВИСНОВКИ У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті спільних механізмів ушкоджень органів системи травлення (пародонт, слинні залози, шлунок, підшлункова залоза) при патологічних процесах в окремих її відділах залежно від типологічних особливостей організму і на їх підставі та за допомогою експериментальної терапії цих ушкоджень обґрунтований їх тісний взаємозв’язок. 1.Тісний патогенетичний зв’язок ушкодження тканин пародонта і шлунка при гострому стресі підтверджується однотипним розвитком в них метаболічних змін, зокрема, активації протеолітичних і вільнорадикальних процесів та деполімеризації сполучнотканинних структур досліджуваних тканин, які залежать від типу реагування тварин. Взаємозв’язок метаболічних змін в тканинах пародонта і шлунка зумовлений нейрогуморальними механізмами, які детермінують та корегують індивідуально-типологічні особливості реактивності організму, та високою чутливістю обох відділів травного каналу до патогенних факторів. 2. В механізмі розвитку метаболічних змін у слинних залозах за умов гострого стресу відіграють роль провідні механізми ушкодження клітин, а саме - активація протеолізу на фоні достовірного зниження ?1-протеїназного інгібітору, підсилення вільнорадикальних процесів та деполімеризації сіалопротеїнів залежно від реактивності організму. Найбільш виражені патологічні зміни у тканинах слинних залоз спостерігаються у стресонестійких щурів порівняно з іншими типами реагування. 3. Захисний вплив попередньої адаптації до гострого стресу на тканини пародонта, слинних залоз, шлунка зумовлений запобіганням деполімеризації складних білків сполучної тканини, нормалізацією протеїназно-інгібіторного потенціалу та гальмуванням процесів вільнорадикального окислення, що попереджує або послаблює виникнення ушкодження органів системи травлення. 4. Розвиток ушкодження тканин пародонта і шлунка характеризується активацією протеолітичних та вільнорадикальних процесів, підвищенням розпаду сіало-, фукопротеїнів та протеогліканів за умов моделювання пептичної виразки шлунка, свідчить про тісний патогенетичний зв’язок патологічних змін в обох відділах системи травлення. 5. Експериментальна пептична виразка шлунка супроводжується розвитком метаболічних змін в тканинах слинних залоз, які залежать від типологічних властивостей організму. Найбільш виражені порушення протеїназно-інгібіторного балансу, інтенсивності вільнорадикальних процесів та ступеня деполімеризації сіалопротеїнів у тканинах слинних залоз спостерігаються у стресонестійких щурів. 6. Спонтанний пародонтит супроводжується метаболічними змінами в тканинах шлунка: підвищенням колагенолітичної активності, вмісту фукози і ацетилнейрамінової кислоти, що призводить до розвитку виразкових уражень слизової оболонки шлунка у 60% тварин та ослаблення резистентності слизового бар’єру. Частота виразок шлунка у тварин із спонтанним пародонтитом тісно корелює (r=+0,85) з підвищенням деполімеризації компонентів слизового гелю шлунка. 7. Попередник біосинтезу оксиду азоту - L-аргінін володіє цитопротекторною дією на органи системи травлення за пептичної виразки шлунка. Обґрунтована доцільність використання L-аргініну з превентивною та лікувальною метою для корекції метаболічних змін в тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки. 8. Регуляторний пептид тироліберин проявляє стреспротекторний ефект на тканини пародонта, слинних залоз і шлунка шляхом зниження активності колагеназ і запобігання підсилення деполімеризації фукопротеїнів. Попереднє введення тироліберину усуває метаболічні зміни у тканинах пародонта і шлунка при гострому стресі, що є переконливим доказом спільності патогенетичних механізмів стресорного ушкодження органів. 9. Глутапірон здійснює захисний вплив на тканини пародонта, слинних залоз і шлунка залежно від реактивних особливостей організму шляхом нормалізації протеїназно-інгібіторного балансу, запобігання підвищення деполімеризації глікопротеїнів і гальмування активації вільнорадикальних процесів, що є важливим доказом взаємозв’язку даних відділів системи травлення. 10.Ефективність експериментальної патогенетичної терапії, яка корегує універсальні патогенетичні механізми ушкодження органів порожнини рота та інших відділів системи травлення, що розвиваються паралельно, свідчить про їх тісний взаємозв’язок та спільність формування патогенетичного ланцюга цих ушкоджень. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Розроблена та впроваджена експериментальна модель пептичної виразки з метаболічними змінами в інших відділах травного каналу та системними порушеннями в організмі, яка включає провідні механізми розвитку виразкової хвороби у людини (психоемоційне напруження, цитолітичну та детергентну дію жовчних кислот на слизову оболонку шлунка та дозоване голодування), пропонується для подальшого вивчення патогенезу виразкової хвороби шлунка і ефективності фармакологічних препаратів та засобів індивідуальної профілактики. 2. Запропонована модель попередньої адаптації до коротких стресорних чинників може бути використана у наукових експериментальних дослідженнях для вивчення механізмів стресостійкості та індивідуальної реактивності тварин. 3. Рекомендується подальше вивчення стреспротекторних властивостей та впровадження в клінічну практику глутапірону і тироліберину з метою корекції ушкодження органів системи травлення. 4. Рекомендується використання попередника біосинтезу оксиду азоту – L-аргініну як з превентивною, так і з лікувальною метою для корекції метаболічних змін в тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Слюнные железы. Биохимия, физиология, клинические аспекты /Л.М. Тарасенко, Г.А. Суханова, В.П. Мищенко, К.С. Непорада. – Томск: Изд-во НТЛ, 2002. - 124с. (особисто написані глави 3,5, для 8 глави використаний власний фактичний матеріал, підбір літературних джерел. Підготовка до друку). 2. Непорада К.С. Метаболічні зміни в слинних залозах за пептичної виразки шлунка та їх корекція L–аргініном //Фізіол. журн.- 2003.- Т.49, №6.- С. 70-74. 3. Непорада К.С. Зміна органічного матриксу нижньощелепних кісток у щурів з різними типами нервової регуляції за умов хронічного стресу //Медична хімія. - 2003. - Т.5, №2. - С.28-31. 4. Непорада К.С. Стрессорная активация резорбции костной ткани пародонта //Укр. стоматол. альманах. - 2001. - №6. - С.9-11. 5. Непорада К.С. Метаболічні зміни у тканинах пародонта за пептичної виразки та корекції за допомогою L-аргініну //Укр. стоматол. альманах. -2003. - №3. - С.4-6. 6. Непорада К.С. Сполучнотканинні структури пародонта та шлунка при гострому стресі у тварин з різною стресостійкістю і їх корекція тироліберином //Міжвідомч. зб. “Гастроентерологія”. - 2000. - Вип.31. - С.107-112. 7. Непорада К.С. Захисний ефект попередньої адаптації до гострого стресу на тканини слинних залоз у щурів з різною стресостійкістю //Галицький лікарський вісник. – 2004. - №1.- С.68-70. 8.Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Роль центральних нейрогенних механізмів у розвитку остеопорозу щелепних кісток //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №4. - С.59-61 (проведення експериментальних досліджень, виконання біохімічних методів, огляд літератури). 9. Адаптація до коротких стресорних впливів як фактор підвищення стійкості пародонта до гострого стресу /Л.М. Тарасенко, Т.О. Петрушанко, К.С. Непорада, І.М. Скрипник //Укр. стоматол. альманах. - 2003. - №4. - С.42-46 (типування тварин, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, у сумісництві розроблений режим адаптації, підбір літературних джерел). 10. Непорада К.С., Леонтьева Ф.С., Тарасенко Л.М. Хронический стресс нарушает структурную организацию органического матрикса костной ткани пародонта крыс //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2003. - Т.135, №6. - С.637-638 (моделювання хронічного стресу, типування тварин, формулювання висновків). 11. Залежність активації ПОЛ і ефективність його корекції глутапіроном при емоційному стресі від типологічних особливостей реагування організму /К.С. Непорада, І.М. Скрипник, Л.М. Тарасенко, В.Є. Клуша //Медична хімія. - 2002. - Т.4, №2. - С.23-26 (планування і проведення експерименту, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, підбір літературних джерел). 12. Ушкодження сполучнотканинних структур як провідний патогенетичний механізм стрес-синдрому /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Корольова В.В. //Медична хімія. - 2001. -Т.3, №2. - С.26-30 (виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, моделювання стресу, формулювання висновків). 13. Залежність протеолітичної активності крові і тканин при гострому стресі від типу реагування /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Скрипник І.М., Корольова В.В. //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №6. - С.75-78 (планування і виконання експерименту, типування тварин, дослідження тканин пародонта, підбір літературних джерел). 14. Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Метаболическое обеспечение пародонта при эмоциональном стрессе //Укр. стоматол. альманах. - 2001. -№5. - С.20-22 (експериментальні дослідження, формулювання висновків). 15. Тарасенко Л.М., Скрыпник И.Н., Непорада К.С. Параллелизм метаболических нарушений в тканях желудка и пародонта при стрессорных воздействиях //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.130, №7. - С.31-34 (виконання біохімічних досліджень тканин пародонта, фактичний аналіз отриманих даних, його інтерпретація). 16. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Клуша В. Стресспротекторный эффект глутапирона – нового типа аминокислотсодержащих 1,4-дигидропиридинов в отношении тканей пародонта и желудка у крыс с разной стрессоустойчивостью //Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2002. - Т.133, №4. -С.426-428 (планування і виконання досліджень, формулювання висновків, підбір літературних джерел). 17. Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Залежність метаболічних змін у тканинах пародонта при хронічному стресі від типологічних особливостей нервової регуляції //Вісник стоматології. - 1998. - №3.- С.4-6 (виконання експерименту і біохімічних досліджень, формулювання висновків). 18. Экспериментальная модель пептической язвы желудка /Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник, А.И. Воложин //Патол. физиол. и эксперим. тер. - 2001. - №4. - С.27-28 (у сумісництві розробка моделі пептичної виразки шлунка, виконання біохімічних досліджень). 19. Роль зміни сполучнотканинних структур в генезі стресорних ушкоджень тканин і пізнього гестозу (експериментально-клінічні дослідження) /Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко К.В., Корольова В.В., Тарасенко Л.М. //Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. - №1. - С.52-55 (виконання експерименту і біохімічних досліджень тканин пародонта). 20. Петрушанко Т.О., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Патогенетичне обґрунтування системи індивідуальної профілактики захворювань пародонту у підлітків //Проблеми екології та медицини. - 1998. - Т.2, №5-6. - С.51-53 (аналіз наукової літератури). 21. Биохимические основы повреждения и защиты органов полости рта в условиях стресса /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, Т.А.Петрушанко, И.Ю.Литовченко //Вісник стоматології. - 1997. - №4. - С.525-527 (моделювання гострого стресу, дослідження маркерів сполучної тканини пародонта). 22. Моделювання емоційного стресу у тварин /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Григоренко В.К., Юхновець Р.Я., Вакуленко С.В., Тарасенко К.В., Петрушанко Т.О. //Проблеми екології та медицини.-1998. - №1-2. - С.82-83 (у сумісництві моделювання гострого стресу і типування тварин та формулювання висновків). 23. Вікові зміни ротової рідини підлітків /Петрушанко Т.О., Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Вакуленко С.В., Григоренко В.К., Юхновець Р.Ю. //Укр. стоматол. альманах. - 2000. - №1. - С.44-46 (дослідження в’язкості слини, вмісту фукози і ацетилнейрамінової кислоти в ротовій рідині підлітків). 24. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Регуляторні пептиди як перспективні органопротектори в гастроентерології /Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. - Київ,1998. - С.424-426 (планування та проведення експериментів, вивчення біохімічних показників, математична обробка матеріалу). 25. Зависимость реакции соединительной ткани на стресс от типологических свойств организма /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрыпник И.Н., Тарасенко К.В., Нетюхайло Л.Г., Петрушанко Т.А., Королева В.В., Воложин А.И. //Патол. физиол. и эксперим. тер. - 2000. - №2. - С.17-19 (моделювання стресу, дослідження вмісту фукози в тканинах пародонта і шлунка, математична обробка матеріалу). 26. Индивидуальные особенности стрессорной реакции органов пищеварения, связанные с типом реагирования нервной системы /Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник, Т.А. Петрушанко //Архив клин. и эксперим. мед. - 2000. - Т.9,№1. - С.103-105 (типування тварин, біохімічні дослідження шлунка, математична обробка матеріалу, підбір літературних джерел). 27. Патогенетичні механізми кореляції стресорного пошкодження пародонта та шлунка /Л.М. Тарасенко, І.М. Скрипник, К.С. Непорада, Т.О. Петрушанко //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №4. - С.76-79 (планування і виконання експерименту, біохімічне дослідження шлунка, формулювання висновків). 28. Литовченко І.Ю., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Патогенетичні механізми пошкодження тканин пародонту при хронічному стресі та спонтанному пародонтиті //Фізіол. журн. - 1995. - Т.41, №1-2. - С.104-107 (моделювання хронічного стресу, дослідження тканин пародонта, підбір літературних джерел). 29. Особливості реакцій сполучнотканинних структур при стресі /К.С.Непорада, І.М.Скрипник, В.В.Тарасенко, Л.М.Тарасенко //Фізіол. журн.-1996. - Т.42, №5-6. - С.90-93 (моделювання стресу, виконання біохімічних досліджень тканин пародонта). 30. Типологічні особливості стресової активації перекисного окислення ліпідів та їх корекція тимопентином /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, І.М.Скрипник, В.Є.Клуша //Фізіол. журн. - 1997. - Т.43, №1-2. - С.113-116 (моделювання гострого стресу, типування тварин, дослідження тканин пародонта, у сумісництві інтерпретація отриманих даних). 31. Вплив тривалого емоційного напруження на структурні та метаболічні зміни в тканинах пародонта /І.Ю.Литовченко, А.К.Ніколішин, Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада //Новини стоматології. - 1999. - №3. - С.48-49 (моделювання хронічного стресу, дослідження біохімічних показників тканин пародонта). 32. Патент 35336 А Україна, А 61В 5/00. Спосіб моделювання пептичної виразки шлунка /Л.М.Тарасенко, І.М.Скрипник, К.С.Непорада. - № 99095270; Заявл. 24.09.99; Опубл. 15.03.01. – Бюл. №2. – 2 с. 33. Патент 52610 Україна, 7 G09B23/28. Спосіб моделювання адаптації до коротких стресорних чинників /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Корольова В.В. - № 98010441; Заявл. 27.01.98; Опубл. 15.01.03. – Бюл. №1. – 2 с. 34. Патент 24673 А Україна, А 61 К 33/42. Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки /Тарасенко Л.М., Френкель Л.А., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О. - №9706791; Заявл. 12.06.97.; Опубл. 04.08.98. – Бюл. №5. - 2с. 35. Петрушанко Т.А., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Организация профилактики заболеваний пародонта у подростков /Сб. тезисов междунар. науч.-практ. конф. “Стоматология-2000. Современные аспекты профилактики и лечения стоматологических заболеваний”. - Москва,2000. - С.129-130 (у сумісництві створення нового способу профілактики захворювань пародонта у підлітків). 36. Regulatory peptides as modulators of stressor injuries /Tarasenko L.M., Devyatkina T.A., Neporada K.S., Skrypnik I.N., Korolyova V.V., Vakulenko S.V., Petrushanko T.A., Nityuhajlo L.G. //Abstr. 2-nd Parnas Conference. – Gdansk (Poland), 1998. - P.25 (моделювання стресу, біохімічне дослідження тканин шлунка, формулювання висновків). 37. Tarasenko L.M., Skrypnik I.N., Neporada K.S. Antiulcerogenic effect of L-arginine of mucous membrane of stomach in experimental ulcer //Abstr. 3-rd Parnas Conference “Mechanisms of cellular signal transduction and communication”. - Lviv, 2000. - P.83 (моделювання пептичної виразки шлунка, біохімічні дослідження СОШ). 38. Взаємозв’язок морфофункціональних змін в органах системи травлення за умов стресорних впливів /І.М.Скрипник, К.С.Непорада, Т.О.Петрушанко, Л.М.Тарасенко //Фахове видання наук.праць ІІ Нац. Конгресу АГЕТА України “Актуальні питання морфології”. - Луганськ, 1998. - С.221 (моделювання стресу, математична обробка матеріалу). 39. Acute stress oppresses the protective function of the mucous barrier of the stomach /L.M. Tarasenko, I.N. Skripnik, K.S. Neporada, S.V. Vaculenko /Abstr. of the First FEPS Congress //Eur. J. Physiology. - 1995. - Vol.430,№4. -P.330 (моделювання гострого стресу, вивчення біохімічних показників шлунка, формулювання висновків роботи). 40. Індивідуальні механізми стійкості тканин пародонту до емоційного стресу /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Юхновець Р.Я., Григоренко В.К. //Фізіол. журн. - 1996. - Т.42, №3-4. - С.92 (типування тварин, біохімічні дослідження тканин пародонта). 41. Роль типу реагування організму у механізмах розвитку дезорганізації сполучної тканини при стресі /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М., Петрушанко Т.О., Вакуленко С.В., Тарасенко К.В., Литовченко І.Ю., Нетюхайло Л.Г. //Фізіол. журн. - 1998. - Т.44, №4. -С.115-116 (розподіл тварин за індивідуально-типологічними особливостями реактивності організму, біохімічне дослідження тканин пародонта). 42. Особливості органоспецифічних змін при гострому емоційному стресі /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Нетюхайло Л.Г., Скрипник І.М., Петрушанко Т.О., Александрова Н.В., Тарасенко К.В., Корольова В.В. //Фізіол. журн. - 1998. - Т.44, №3. - С.59-60 (розподіл тварин за індивідуально-типологічними особливостями реактивності організму, дослідження тканин пародонта, математична обробка матеріалу). 43. Захисний ефект нейропептидів при емоційно-больовому стресі /Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Вакуленко С.В., Корольова В.В., Петрушанко Т.О., Нетюхайло Л.Г. //Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №2 (додаток). - С.128 (моделювання емоційно-больового стресу, формування висновків роботи). 44. Метаболічні особливості стресової реакції системи травлення у щурів з різними типами реагування /Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада, Т.О.Петрушанко, І.М.Скрипник //Тези допов. VII Укр. біохім. з’їзду. - К.,1997. - Ч.ІІ. - С.57-58 (у сумісництві моделювання експериментальних досліджень). 45. Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко Л.М. Ефективність цитопротекторної дії альгігелю на слизову оболонку шлунка при гострому емоційно-больовому стресі у щурів //Тези допов. ІІ Нац. з’їзду фармакологів України “Фармакологія 2002 – крок у майбутнє”. - Дніпропетровськ, 2001. - С.176 (моделювання гострого емоційно-больового стресу у тварин, математична обробка матеріалу). 46. Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Механізми стресостійкості тканин пародонту //Матер. доп. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. - Полтава, 1996. - С.400-401 (виконання експериментів і біохімічних досліджень тканин пародонта). 47. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко К.В. Зміни вмісту глікопротеїнів та сіалових кислот в крові і тканинах при екстремальних станах //Матер. доп. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. - Полтава, 1996. - С.369-370 (дослідження біохімічних показників в тканинах пародонта). 48. Непорада К.С., Скрипник І.М., Тарасенко В.В. Зв’язок стресостійкості деяких відділів системи травлення та органа зору від стану сполучної тканини //Матер. наук. конф. “Актуальні питання морфогенезу”. - Чернівці,1996. - С.229-230 (розподіл тварин за стресостійкістю, дослідження тканин пародонта, математична обробка матеріалу). 49. Непорада К.С. Коррекция стрессорной реакции тканей пародонта в зависимости от типологических свойств организма //Матер. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування”. - Полтава, 1996. - С.50-51. 50. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М. Залежність стану слизового бар’єру шлунка від типу реагування тварин //Тези доп. ІІ Укр. тижня гастроентерологів. - Дніпропетровськ, 1997. - С.119-120 (типування тварин, моделювання стрес). 51. Скрыпник И.Н., Тарасенко Л.М., Непорада К.С. Зависимость метаболических процессов в слизистом барьере желудка при язвенной болезни и стрессорных язвах желудка от типа нервной регуляции //Матер. наук. праць республ. наук.-практ. конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”. - Харків, 1998. - С.178 (розподіл тварин за стресостійкістю, визначення вмісту NANA і фукози в тканинах шлунка). 52. Тарасенко Л.М., Вакуленко С.В., Непорада К.С. Роль панкреатических ферментов в патогенезе катаболической фазы острого стресса //Тезисы докл. І Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”. - Москва, 1996. - С.218-219 (моделювання гострого стресу). 53. Непорада К.С. Единство патогенетических механизмов стрессорного повреждения пародонта и желудка //Тезисы докл. ІІ Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”. - Москва, 2000. - С.132. 54. Системный характер изменений соединительно-тканных структур при стрессе /Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник И.Н., Петрушанко Т.А., Королева В.В., Нетюхайло Л.Г., Тарасенко К.В., Вакуленко С.В. //Тезисы докл. ІІ Рос. конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”.- Москва, 2000. - С.226 (у сумісництві досліджено тканини пародонта і сформульовані висновки роботи). 55. Ступінь стресорного пошкодження тканин залежить від типу реагування тварин /Непорада К., Скрипник І., Вакуленко С., Петрушанко Т., Нетюхайло Л., Корольова В., Тарасенко К., Задоя Н. //Тези допов. 2-го між нар. мед. конгр. студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1998. - С.55 (типування тварин, моделювання гострого стресу, дослідження тканин пародонта). 56. Показники вільнорадикального окислення у крові при гострому стрессі у щурів з різною стресостійкістю /Непорада К., Скрипник І., Гопко О., Задоя Н., Іванина І. //Тези допов. 4-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2000. - С.322 (моделювання гострого стресу, розподіл тварин за стресостійкістю). 57. Непорада К.С. Влияние L-аргинина на метаболические изменения в тканях пародонта при пептической язве желудка //Тезисы докладов VII Междунар. конгр. “Парентеральное и энтеральное питание”. – Москва, 2003. – С.61. 58. Зависимость стрессорной активации гидроперекисей от типа реагирования крыс /К.С. Непорада, И.Н.Скрипник, В.В.Королева, Л.М.Тарасенко //Тезисы докладов V Междунар. конф. “Биоантиоксидант”. - Москва, 1998. - С.158-159 (моделювання гострого стресу, розподіл тварин за стресостійкістю). 59. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М. Корекція L-аргініном ушкоджень клітин за пептичної виразки //Укр. біохім. журн. - 2002. - Т.74, №4а (додаток 1). - С.106 (моделювання пептичної виразки шлунка, біохімічні дослідження). 60. Метод оцінки стану слизового бар’єра шлунка у хворих на виразкову хворобу /Тарасенко Л.М., Потяженко М.М., Непорада К.С., Скрипник І.М. /Інформ. лист. - 1998. - №27. - 2с. 61. Індивідуально-типологічні особливості нервової регуляції як важливі диференціально-діагностичні критерії виразкової хвороби /Потяженко М.М., Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О. /Інформ. лист. – 2001. – № 84. – 4с. 62. Скрипник І.М., Непорада К.С., Тарасенко Л.М., Скрипніков М.С. Спосіб лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки /Реєстр галузевих нововведень. – 2003. – Вип. № 18-19.- реєстр №155/19/03. – С.107-108. АНОТАЦІЯ Непорада К.С. Спільні механізми розвитку патологічних змін в окремих відділах системи травлення. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2004. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті універсальних механізмів ушкоджень органів системи травлення (пародонт, слинні залози, шлунок, підшлункова залоза) при патологічних процесах в окремих її відділах залежно від типологічних особливостей організму і на їх підставі та за допомогою експериментальної терапії цих ушкоджень обґрунтований їх тісний взаємозв’язок. Обґрунтована доцільність використання L-аргініну як з превентивною, так і з лікувальною метою для корекції метаболічних змін у тканинах пародонта, слинних залоз, шлунка та підшлункової залози за пептичної виразки. Ефективність експериментальної патогенетичної терапії, яка корегує універсальні патогенетичні механізми ушкодження органів порожнини рота та інших відділів системи травлення, що розвиваються паралельно, свідчить про їх тісний взаємозв’язок та спільність формування патогенетичного ланцюга цих ушкоджень. Використані з превентивною метою модифікатори з нейрорегуляторним впливом - тироліберин, глутапірон підтверджують це положення. Паралелізм їхнього позитивного впливу на стресонестійких тварин чітко виявився при аналізі метаболічних змін в усіх досліджуваних відділах системи травлення. Ключові слова: пародонт, шлунок, слинні залози, підшлункова залоза, адаптація, пептична виразка шлунка, стресостійкість, L-аргінін, тироліберин, глутапірон. АННОТАЦИЯ Непорада К.С. Общие механизмы развития патологических изменений в разных отделах системы пищеварения. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 – патологическая физиология. – Институт физиологии им. А.А. Богомольца НАН Украины, Киев, 2004. В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, которое заключается в раскрытии общих механизмов повреждений органов системы пищеварения (пародонт, слюнные железы, желудок, поджелудочная железа) при патологических процессах в различных ее отделах в зависимости от типологических особенностей организма. Обоснована целесообразность использования L-аргинина как с превентивной, так и с лечебной целью для коррекции метаболических изменений в тканях пародонта, слюнных желез, желудка и поджелудочной железы при пептической язве. Эффективность экспериментальной патогенетической терапии, которая коррегирует универсальные патогенетические механизмы повреждения органов полости рта и других отделов системы пищеварения, развивающиеся параллельно, свидетельствует об их тесной взаимосвязи и общности формирования патогенетической цепи этих повреждений. Использованные с превентивной целью модификаторы с нейрорегуляторным влиянием - тиролиберин, глутапирон подтверждают это положение. Параллелизм их протективного влияния на стрессонеустойчивых животных четко установлен при анализе метаболических изменений во всех исследуемых отделах системы пищеварения. Ключевые слова: пародонт, желудок, слюнные железы, поджелудочная железа, адаптация, пептическая язва желудка, стрессоустойчивость, L-аргинин, тиролиберин, глутапирон. SUMMARY Neporada K.S. General mechanisms’ development of pathological changes in different areas of the digestive system. – Manuscript. The thesis for the scientific degree of the Doctor of Medical Science to specialty 14.03.04 - Pathological Physiology. – The Institute of Physiology named after A.A. Bogomolets of the NAS of Ukraine, Kiev, 2004. The thesis gives the theoretical conclusion and a new solution of the scientific problem that shows universal mechanisms of the digestive organ system damages (parodontum, salivary glands, stomach, pancreas) at pathological processes in its different areas in dependence on the body typological peculiarities. The complex of the research carried can prove that pathogenic mechanisms of the digestive system damages of its different areas at extreme conditions are common ones, and their metabolic and structural basis consists of: proteinaso-inhibitor disbalance, activation of free-radical processes, disorganization of connective tissue structures due to the increased degradation of their biopolymers. Iniciating factors that cause the damage of the digestive organs are the disturbance of the central neurohumorol regulation. The source of the pathologic impulses com be created by different areas of the digestive system-parodontum, salivary glands, stomach, - they being very sensitive to the pathogenic influences. The metabolic foundation of the oral cavity organs’ interrelation, as well as of parodontum tissues and salivary glands in particular with other areas of the digestive canal at the experimental stomach ulcer has been grounded. The action of the pathogenic factors that cause the ulcer damages of the stomach mucous membrane lead to the development of the pathologic changes in the parodontum tissues, their intensity depending on individual peculiarities of the body reactivity. It has been proved that in the mechanism of the pathologic changes’ development in salivary glands at the stomach peptic ulcer modeling, a number of the leading pathogenic mechanisms of the cell damages plays an important role, proteolysis activation, free-radical oxidation on the back ground of the antioxidant defense decrease and sialoproteins’ disintegration decrease are among them. The most vividly expressed changes of the studied data in salivary glands are viewed in stress-nonresistant rats in comparison with other types. The received data on the NO cytoprotective action upon the digestive system organs at the stomach peptic ulcer modeling have the priority character. For the first time the possibility of using the predecessors of NO biosynthesis – L-arginin for the correction ot the pathological changes in the parodontum tissues at the stomach peptic ulcer has been grounded. Its preventive and treating effects on the parodontum tissues at experimental ulcerogenesis has been proved, the degradation weakness of the connective tissue structures, proteinaso-inhibitor balance of normalization and the activation the slowing of process of the radical oxidation being the provement of it. The data concerning the protective action of the preventive usage of L-arginin in stomach and pancreas tissues at stomach peptic ulcer modeling have been got. For the first time the defensive effect of L-arginin in salivary glands’ tissues at stomach peptic ulcer has been proved. The effectiveness of the experimental pathogenic therapy, which corregates universal mechanisms of the oral cavity organs and other areas of the digestion system’s damage proves their close interrelation and the common formation of the pathogenic chain of these damages. The modificators used having neuroregulatory influence with the preventive aim – thyroliberine, glutapirone – prove this statement. Their parallel positive influence on stress-nonresistant animals is clearly seen in the analysis of the metabolic changes in all the digestive system areas studied. Key words: parodontum, stomach, salivary glands, pancreas, adaptation, stomach peptic ulcer, stress-resistance, L-arginin, thyroliberine, glutapirone. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ СОШ – слизова оболонка шлунка СОД – супероксиддисмутаза ПОЛ – перекисне окислення ліпідів NANA – N-ацетилнейрамінова кислота ?1-ПІ – ?1-протеїназний інгібітор *? Висловлюю щиру вдячність професору Г.Я.Дубуру – керівнику лабораторії мембраноактивних речовин Інституту органічного синтезу АН Латвії за надання препарату глутапірону. ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ УШКОДЖЕНЬ ОРГАНІВ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ ТИП РЕАГУВАННЯ, МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ, ВІСЦЕРО-ВІСЦЕРАЛЬНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ NO-ергічна система (L-АРГІНІН) Регуляторні нейропептиди (ТИРОЛІБЕРИН) Мембранопротек-тори (ГЛУТАПІРОН) ПОПЕРЕДНЯ АДАПТАЦІЯ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020