.

Чинники ендотелійзалежної вазодилатації, фактор некрозу пухлин-α при різних структурно-функціональних моделях гіпертензивного серця (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
131 3107
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НИЖЕГОРОДЦЕВА Ольга Олександрівна

УДК 616.12-008.331.1-08

Чинники ендотелійзалежної вазодилатації, фактор некрозу пухлин-? при
різних структурно-функціональних моделях гіпертензивного серця

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків

2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор

КОВАЛЬОВА Ольга Миколаївна

Харківський державний медичний
університет

МОЗ України, завідувач кафедри
пропедевтики

внутрішніх хвороб № 1

Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор

БЕРЕЗНЯКОВ Ігор Геннадієвич

Харківська медична академія
післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач
кафедри терапії

доктор медичних наук, професор

КОВАЛЬ Сергій Миколайович

Інститут терапії АМН України, м.
Харків,

завідувач відділом артеріальної
гіпертонії

Провідна установа – Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска

АМН України м. Київ, відділ
гіпертонічної хвороби

Захист дисертації відбудеться 25.06.2004 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному
медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 25.05.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.мед.н., доцент
Л.І.Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальновизнаним є факт, що ремоделювання
міокарда при артеріальній гіпертензії (АГ) виступає в якості одного з
провідних факторів несприятливого перебігу захворювання, ранньої
інвалідізації та смертності (Свищенко Е.П., Боброва Е.В., 1994, Levy D,
Garrison R.J., Savage D.D.,1994). В той же час, прогресуюча поширеність
гіпертензивного серця (ГС) та мала ефективність медикаментозних засобів
його корекції, свідчать про відсутність і досі повної уяви щодо
механізмів розвитку зазначеного патологічного процесу та зумовлюють
необхідність їх подальшого вивчення.

В останнє десятиріччя існуючі концепції патогенезу та діагностики ГС
зазнали суттєвих змін. Встановлено, що патоморфологічною основою
процесів ремоделювання міокарда є розвиток гіпертрофії кардіоміоцитів,
їх альтерація та апоптоз, прогресуюча реорганізація цитоархитектонiки
міокарда та судинної стінки, що на органному рівні проявляється не
тільки у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), а включає і зміни
розмірів камер серця та їх геометричних характеристик (Devereux R.D,
Roman M.J., 1995, Krumholz H.M., Larson M. Levy D., 1995). Причому, саме
формування певного типу геометричного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ)
суттєво впливає не тільки на особливості внутрішньосерцевої
гемодинаміки, а і в певній мірі визначає віддалений прогноз пацієнтів
(Жарінов О.Й., Орищин Н.Д., 1999, Koren M. J., 2000).

В той же час, патофізіологічні механізми, що детермінують особливості
змін архітектоніки міокарда і розвиток його геометричної моделі і досі
залишаються предметом активної дискусії. Останніми роками
спостерігається інтенсифікація пошуку негемодинамічних факторів, які
здатні індукувати та поглиблювати розвиток кількісних та якісних змін у
міокарді хворих з підвищеним АТ (de Simone G., Fabrisio P., Contaldo F.,
2000).

Серед таких факторів значна увага науковців прикута до ідентифікації
ролі судинного ендотелію і, насамперед, оксиду азоту (NO), як одного з
найбільш потужних та універсальних ендотеліальних чинників, що
забезпечують підтримку серцево-судинного гомеостазу (Michael T., Kojda
G., 2002, Lind L., Granstam S.O., Millgart J., 2000). На підставі
експериментальних досліджень встановлено, що порушенням вазодилатацiї,
поряд із втратою протекторних антiтромбоцитарних та антiпролiферативних
ефектів, внаслідок недостатнього синтезу чи підвищеної інактивації NO,
залучається до виникнення та прогресування АГ та відповідного
ремоделювання серцево-судинної системи (Radaelli A., Microli L., Mori
I., 1998, MacCarthy P.A., Shah A.M., 2000).

З іншого боку, рядом авторів отримані дані щодо несприятливого впливу
надмірного утворення NO на функціональні властивості міокарда (Taimor
G., Hofstaetter B., Piper H.M., 2000). Отже існуючий і досі дисонанс
відносно стану та ефектів системи NO при АГ та структурно-функціональній
реорганізації серця зумовлює необхідність їх подальшого дослідження в
клініці.

В якості іншого патоморфологічного механізму ремоделювання міокарда
визначається генералiзована активації iмуннокомпетентних клітин. Роль
мiжклiтинних медiаторiв при цьому відіграють цитокiни, одним із
представників яких є фактор некрозу пухлин – ? (ФНП-() – прозапальний
цитокiн з негативними iнотропними властивостями (Возианов А.Ф., Бутенко
А.К., Зак К.П., 1998, Meldrum D.R., 1998, Cohn J., Ferrari R., Sharpe
N., 1998).

Дійсно, в експерименті встановленні численні регуляторні ефекти ФНП-(,
які можуть залучатися до морфо-функціональної перебудови міокарда шляхом
надмірної експресії колагенази, що призводить до руйнування структури
колагенового матріксу, а також через порушення міокардіального
метаболізму і стимуляцію апоптозу кардіоміоцитів (Kubota T., McTierman
C.F., Frye C.S., 2000, Malave H.A., Lee-Jackson D., Samuls P.D., 2000).

На підставі експериментальних досліджень також встановлено, що активація
цитокiнiв відіграє важливу роль i в генезi ендотелiальної дисфункцiї
(Alloatti G., Penna C., De Martino A. 1999). Є клінічні дані щодо
негативного впливу цитокінів на рівень секреції чинників ендотеліальної
вазодилатації при ішемічній хворобі серця (Волков В.І., Серик С.А.,
Степанова С.В., 1999).

Проте, результати вивчення системної секреції ФНП-( у хворих на АГ
одиничні (Ковалева О.Н., Ащеулова Т.В., Лепеева Е.А., 2000). А
взаємовідношення прозапальних цитокiнiв (ФНП-() i показників, що
відображують стан ендотелiйзалежної вазодилатацiї при АГ, в клінічних
умовах не вивчались.

Щодо ролі можливих гемодинамічних детермінант формування ГС, то на
сучасному етапі більша увага приділяється не стільки збільшенню
абсолютного рівня клінічного АТ, а скільки змінам його фiзiологiчного
добового профілю за даними монiторування артеріального тиску (ДМАТ). Не
виключається також наявність взаємозв’язку між характером базальної
секреції ендотеліального фактору вазодилатації (ЕФВД) та циркадними
ритмами АТ (von zur Muhlen B., Millgard J., Sarabi M., 2000). Але дані
стосовно впливу патогенетично важливих вазоактивних нейрогуморальних
факторів на основні складові добового профілю АТ (ДПАТ) при АГ досить
суперечливі, а роль окремих його компонентів у визначенні типу
геометричного ремоделювання ЛШ остаточно не визначена.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена
необхідністю з’ясування участі ендотеліальних, імунних і гемодинамічних
факторів при АГ та визначення їх взаємозв’язків та комплексної ролі у
формуванні гіпертензивного серця.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб №1 “Патогенетичні та терапевтичні аспекти
гіпертензивного серця та його ускладнень” (державний реєстраційний номер
0101U001911). Автором проводилося клінічне та інструментальне обстеження
хворих на АГ, вивчення системи оксиду азоту шляхом вимірювання рівнів
стабільних метаболітів NO і цГМФ в плазмі, визначення активності ФНП-?,
статистична обробка отриманих даних.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробка діагностичних
критеріїв і предикторів формування певного геометричного типу
ремоделювання міокарда ЛШ на підставі вивчення функціонального стану
судинного ендотелію, ступеня активації прозапальних цитокінів та
циркадних ритмів АТ.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

Вивчити характер ремоделювання міокарда ЛШ у хворих на АГ.

Дослідити стан системи NO при АГ.

Встановити вплив характеру базальної секреції ЕФВД на розвиток
структурно-функціональної перебудови міокарда ЛШ при АГ.

Визначити плазматичний рівень ФНП-( у хворих на АГ та його роль у
формуванні гiпертензивного серця.

Дослiдити вплив активностi ФНП-( на рiвень секрецiї чиннкiв
ендотелiйзалежної вазодилатації при АГ.

Вивчити типи добового профілю АТ у хворих на АГ, їх вплив на характер
морфо-функцiональних змін міокарда ЛШ та взаємозв’язок з функціональним
станом ендотелію.

Вивчити характер ремоделювання міокарда ЛШ і тип його геометрії у
взаємозв’язку із рівнем активації ФНП-(, станом системи NO та
параметрами добового профілю АТ.

Об’єкт дослідження: хворі на артеріальну гіпертензію

Предмет дослідження: структурно-функціональні параметри лівого шлуночка,
оксид азоту та його вторинний месенджер цГМФ, прозапальний цитокін
ФНП-?, добові профілі АТ.

Методи дослідження: для досягнення поставленої у роботі мети усім хворим
проводили загальноприйняті клініко-лабораторні та інструментальні
дослідження. З метою вивчення структурно-функціональних показників серця
та визначення типу геометрії ЛШ застосовувався метод ехокардіографії у
В- і М-режимах. Визначення рівня стабільних метаболітів NO, цГМФ, ФНП-?
проводили імунноферментним методом. Добовий профіль АТ та його циркадний
ритм вивчався на підставі 24-годинного моніторування АТ.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційній роботі вперше
комплексно досліджено характер базальної секреції NO за плазматичним
рівнем його стабільних метаболітів та концентрацією вторинного
месенджера – цГМФ і ступінь активації прозапального цитокіна – ФНП-? у
хворих на АГ. Визначено взаємозв’язки між ступенем активації маркеру
імуннозапального процесу та функціональним станом судинного ендотелію в
залежності від клінічних особливостей захворювання. Встановлено
закономірності змін основних складових добового профілю АТ у хворих на
АГ та їх залежність від характеру секреції ендотеліальних вазоактивних
факторів. На основі системного аналізу визначено специфіку впливу
гемодинамічних, ендотеліальних та імунних факторів на формування
гіпертензивного серця.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дисертантом дані
мають практичну цінність для обґрунтування механізмів ремоделювання
міокарда та розвитку певного типу геометрії лівого шлуночка у хворих на
АГ. Вони можуть бути використані в практичній системі охорони здоров’я
для оптимізації діагностики, визначення індивідуального прогнозу при АГ
на підставі оцінки взаємозв’язку між характером базальної секреції NO,
активністю прозапального цитокіна ФНП – (, добового профілю АТ та
характером змін у морфо-функціональній структурі ЛШ. Оцінка активності
ФНП – (, характеру базальної секреції NO та особливостей добових
параметрів АТ можуть бути рекомендовані для практичного використання в
якості додаткових критеріїв при виборі найбільш патогенетично
обґрунтованої та адекватної терапії АГ та гіпертензивного серця.

Результати дослідження впроваджені в практичну роботу міської клінічної
лікарні №11 м. Харкова, Лозівської центральної районної лікарні, що
підтверджено актами впровадження. Видані методичні рекомендації,
затверджені МОЗ України, “Сучасні аспекти діагностики, прогнозу та
лікування гіпертензивного серця” та “Застосування добового моніторування
артеріального тиску для прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії та
визначення індивідуальних схем лікування”.

Особистий внесок дисертанта. Матеріали, які подані в роботі, є особистим
внеском автора у вирішення задачі, що вивчається. Дисертантом був
виконаний патентно-інформаційний пошук, визначені цілі та сформульовані
завдання дисертаційної роботи, розроблені план та методологія
дослідження. Особисто виконано клінічний етап обстеження), який включав
відбір хворих на підставі критеріїв включення (120 хворих на АГ), огляд,
фізікальне обстеження, забір крові та отримання плазми у хворих та групі
контролю (20 здорових осіб). Самостійно проведено та проаналізовано
добове моніторування артеріального тиску, електрокардіографія, а також
взята активна участь у проведенні ехокардіографічного та
імунноферментних досліджень. Автором особисто проведена статистична
обробка та науковий аналіз отриманих результатів, підготовлені та
оформлені матеріали до друку. 11 друкованих праць написано у
співавторстві. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне
обстеження пацієнтів, добове моніторування артеріального тиску, набір
матеріалу для імунноферметних аналізів, статистична обробка результатів,
оформлення робот.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися та
обговорювалися на: конференції молодих вчених “Медицина третього
тисячоріччя” (Харків, 2001), XI Європейському товаристві з артеріальної
гіпертензії (Мілан, 2001), конференції молодих вчених “Медицина третього
тисячоріччя” (Харків, 2002), Українській науково-практичній конференції
з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і
профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень” (Харків, 2002),
XIX Міжнародному та XII Європейському товаристві з артеріальної
гіпертензії (Прага, 2002), науково-практичній конференції “Артеріальна
гіпертензія та асоційована судинна патологія (гериатричні аспекти)”
(Київ, 2002), ІІІ Міжнародній конференції студентів та молодих вчених
“Медицина – здоров’я XXI сторіччя” (Дніпропетровськ, 2002), конференції
молодих учених “Медицина третього тисячоріччя” (Харьків,2003), IV
Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка
В.В. Фролькіса (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної
системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці,
лікуванні та профілактиці.” (Харків, 2003), Пленумі правління
українського наукового товариства кардіологів “Атеросклероз і ішемічна
хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор
ризику ІХС, профілактика ускладнень” (Київ, 2003), XIII Європейському
товаристві з артеріальної гіпертензії (Мілан, 2003), ІV Міжнародній
конференції студентів та молодих вчених “Медицина – здоров’я XXI
сторіччя” (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції
молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”
(Харків, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, 5
статей, 3 з них – у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, 1- у
збірках наукових праць, 12 тез у матеріалах наукових та
науково–практичних конференцій, з’їздів та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 187 сторінках
машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури,
висвітлення матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних
спостережень, заключення, висновків, практичних рекомендацій. Список
використаної літератури вміщує 335 джерел, із них 108 джерел російською
та українською мовами та 227 зарубіжних джерел, що складає 34 сторінки.
Робота проілюстрована 28 малюнками 19 формулами та 39 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 120 хворих на АГ:
чоловіки – 33,3% (n=40), жінки 66,7% (n=80), у віці від 30 до 65 років
(середній вік 51,6±0,8 років), які проходили обстеження на базі
терапевтичних відділень 11 міської клінічної лікарні. Верифікація
діагнозу здійснювалася на підставі поглибленого клініко-анамнестичного,
лабораторно та інструментального досліджень. За рівнем АТ серед
обстежених хворих у 58 (48,3%) діагностовано АГ 1 ступеня, у 62
пацієнтів (51,7%) – АГ 2 ступеня (за класифікацією ВООЗ/МТГ, 1999р.). У
42 (35%) пацієнтів ГЛШ встановлена на підставі ехокардіографічного
дослідження (Ехо-КГ), ознаки зниження скоротливої здатності міокарду з
межами фракції викиду від 40 до 50 % мали 11 (9,2%) хворих. Із загальної
кількості обстежених у 49% (59 пацієнтів) АГ була асоційована із
супутньою ІХС. Ознаки хронічної СН згідно до класифікації робочої групи
Українського наукового товариства кардіологів встановлено у 73 хворих
(60,9%), із них 36 (30%) – мали СН І ступеня, у 37 (30,9%) – ІІА
ступеня.

Критеріями виключення хворих із дослідження, зокрема симптоматичного
характеру АГ, був вік понад 65 років, регулярне застосування
нітратутримуючих препаратів та харчових продуктів із великим вмістом
нітритів та нітратів, наявність супутніх запальних та ендокринних
захворювань, ниркова патологія, порушення функціонального стану печінки,
запальні та травматичні ушкодження центральної нервової системи, а також
гострий коронарний синдром, СН з систолічною дисфункцією ЛШ (ФВ 60 мкМ/л; n=13).

Порівняльна характеристика виділених груп не виявила між ними
статистично значимих відмінностей за статевою належністю, віком,
індексом маси тіла, частотою поєднання АГ з ІХС, що дозволило не
враховувати вплив цих факторів на рівень базальної секреції NO та
провести коректний аналіз безпосереднього впливу якостей NO системи на
особливості перебігу захворювання.

Встановлено, що хворі І групи мали найбільш тривалий анамнез
захворювання (12,9±1,13 років проти 8,1±1,45 та 10,5±1,85 років в ІІ та
ІІІ групах; pI-II=0,013) та характеризувалися статистично достовірним
збільшенням рівня клінічного систолічного та діастолічного АТ, величини
ЗПСО, як у порівнянні з групою контролю (p60

(n=13)

ММЛЖ, г. 152,4(3,2 193,7(7,87^ 169,1(5,9^* 207,1(18,9^#

іММЛЖ, г/м2 74,2(2,2 102,3(3,7^ 83,7(3,1^* 111,9(11,6^**#

ТЗСЛШ, см 0,9(0,03 1,21(0,02^ 1,09(0,02^* 1,12(0,04^

ТМШП, см 0,89(0,02 1,2(0,02^ 1,07(0,03^* 1,1(0,05^

ВТСЛШ 0,36±0,01 0,49±0,01^ 0,43±0,01^* 0,42±0,01^**

КДР, см 4,65±0,1 4,88±0,1 5,02±0,08^ 5,33±0,1^**

ФВ, % 66,8 ( 1,2 66,7(1,4 67,12(2,1 55,6±(2,7^**#

Примітка: вірогідність розбіжностей між показниками в групі хворих на АГ
та контрольною групою: ^ – р®T ue & & =-0,5 відповідно; p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020