МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ
НАГОРНЮК ВІТАЛІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
УДК
616-053.31-02:[616.831:612.127.2]:616.155.194.8:618.03-06
Особливості нейроендокринної адаптації новонароджених від матерів з
залізодефіцитною анемією
14.01.10 – педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2004
Дисертацією є рукопис
Работа виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України
Науковий керівник: Заслужений діяч науки та техніки України, доктор
медичних наук, професор Дубоссарська Зінаїда Михайлівна,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології
та перинатології ФПО
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Знаменська Тетяна Костянтинівна, Інститут
педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, завідувач відділом
неонатології
доктор медичних наук, професор Овчаренко Леонід Сергійович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
педіатрії
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра неонатології
Захист відбудеться „ 07 ”жовтня 2004 р. о 1300 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній
медичній академії МОЗ України та Інституті гастроентерології АМН України
(пр.Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074)
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського,9,
м.Дніпропетровськ, 49044)
Автореферат розісланий ” 03” вересня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук
М.Б. Щербиніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед найважливіших питань акушерської та
перинатальної практики особливе місце посідає антенатальна охорона
плоду, народження здорової дитини та забезпечення її нормального
розвитку (А.Б. Пальчик, 1999; Ю.І. Барашнев, 2000).
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) вагітних є однією з найважливіших проблем
сучасного акушерства і за даними ВОЗ (1991), її частота зростає і
становить, 90% від усіх форм анемій (Р.Ю. Бортейчук і співавт., 2000).
Від 15 до 80% вагітних та 20-40% породіль страждають на ЗДА (І.Б. Вовк,
1998; О.М. Лук’янова, 1999; В.М. Запорожан, 2000; Ю.Г. Резніченко і
співавт., 2004; S.A. Karin, 1994).
У вагітних з вираженою анемією перинатальна смертність у 1,5-2 рази
вища, ніж у жінок з фізіологічною вагітністю, що становить 6-14%випадків
(Н.Г. Гойда,1997, А.Г. Коломійцева, І.А. Жабченко, 2000).
При анемії порушується утворення та розвиток фізіологічно повноцінного
фето – плацентарного комплексу (С.Н. Вахромеєва, 1996; В.Е.
Радзинський і співав., 2000). При цьому зменшується об’єм плацентарної
поверхні, виникає стан хронічної гіпоксії плоду, що обумовлює затримку
його розвитку, антенатальну загибель або перинатальне гіпоксичне
ушкодження центральної нервової системи (ЦНС) (Т.Д. Задорожна,
І.С. Лук’янова, 1997; Є.Є. Шунько, 1995; Т.К. Знаменська і співав.,
1999; N. Cirelli, 1998).
ЗДА є одним із найрозповсюджених видів екстагенітальної патології, що
негативно впливає на перебіг вагітності та пологів, післяпологового
періоду, стан плоду та новонародженого (О.П. Волосовець, 1995; Ю.Г.
Антипкін, Л.П. Арабська, 1997; О.М. Лук’янова, 2002; В.Г. Майданнік,
2002).
На сьогодні загальновизнано, що анемія вагітних часто є патологією, на
тлі якої розвиваються різноманітні ускладнення вагітності, пологів та
післяпологового періоду, що становить загрозу як для матері, так і для
новонародженого (С.Н. Вахромеєва, 1996; М.М. Шехтман, 1997;
В.В. Камінський, 1999; О.М. Лук’янова, 2002).
У новонароджених, що народилися від вагітних з анемією,
порушується адаптація до позаутробного життя, внаслідок чого
спостерігається повільне відновлення початкової маси тіла, висока
захворюваність в ранньому неонатальному періоді (РНП) (Л.С.Овчаренко,
1996; В.Е. Маркевич і співавт., 1998; Ю.Г. Антипкін і співавт., 2001;
О.М. Лук’янова, 2001).
Виявлено, що ендокринна адаптація здорових новонароджених здійснюється
за участю двох гормональних систем: гормонів, продукція яких обумовлена
вагітністю і внутрішньоутробним розвитком плоду (плацентарні, фетальні,
материнські), і гормонів власних ендокринних органів новонародженого
(гіпофізу, щитовидної залози, наднирників та ін.) (Н.П. Шабалов, 1995).
Необхідність вивчення ендокринного статусу у новонароджених, матері яких
страждали ЗДА, обумовлене, з одного боку, функціональною проблемою
ендокринології – дослідженням закономірностей становлення ендокринної
системи та впливу її на адаптацію новонароджених, з іншого – прикладними
завданнями, пов’язаними з оцінкою функціональної активності ендокринної
системи новонароджених.
Ураховуючи складну демографічну ситуацію в Україні, пов’язану з низькою
народжуваністю, та виявлення анемії вагітних у кожної другої жінки (А.Г.
Коломійцева, І.А.Жабченко, 2000), наявність резистентності до
загальновизнаної терапії, що сприяє прогресуванню захворювання
(П.Т. Лещинський, 2000), високу частоту ускладнень вагітності та
страждань плоду (А.Я. Сенчук, Б.М. Венцківський, 2000), виникла нагальна
потреба дослідження індивідуальних особливостей адаптації у
новонароджених з метою зниження захворюваності та смертності в РНП.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
відповідає тематиці науково-дослідницької роботи кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПН ДДМА “Наукове обгрунтування ведення
індукованої вагітності, профілактики перинатальних наслідків та
подальших методів збереження репродуктивного здоров’я” (№ держреєстрації
0102V001317).
Метою дослідження є визначення варіантів адаптації та її порушень у
новонароджених, народжених від матерів з ЗДА різного ступеня тяжкості,
на підставі вивчення їх кліничного статусу та гормонального гомеостазу.
Основні завдання дослідження:
Дослідити перебіг вагітності та її ускладнень за наявності у жінок ЗДА
різного ступеня тяжкості.
Дослідити характер та особливості адаптації новонароджених,
внутрішньоутробний розвиток яких відбувався на тлі ЗДА І, ІІ і ІІІ
ступеня.
Визначити стан ендокринної системи новонароджених в умовах ЗДА матері І,
ІІ, і ІІІ ступеня тяжкості.
Дослідити характер адаптації новонароджених, що народились у стані
асфіксії різного ступеня від матерів із ЗДА різного ступеня тяжкості.
Дослідити гормональний гомеостаз у новонароджених, внутрішньоутробний
розвиток яких відбувався на тлі ЗДА матері, та які народилися в асфіксії
різного ступеня тяжкості.
Визначити умови та маркери порушення адаптації у новонароджених,
внутрішньоутробний розвиток яких відбувався на тлі ЗДА матері.
Об’єкт дослідження: здорові вагітні і вагітні з залізодефіцитною анемією
різного ступеня тяжкості та новонароджені від них діти.
Предмет дослідження рівень гемоглобіну та гормони крові, адаптація
новонароджених у ранньому неонатальному періоді.
Методи дослідження: клінічні, радіологічні, імуноферментні,
бактеріологічні, ультразвукове дослідження головного мозку, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Досліджені варіанти адаптації у
новонароджених, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався на тлі ЗДА
матері, з визначенням змін гіпофізарних, тиреоїдних, стероїдних,
кортикостероїдних гормонів залежно від тяжкості ЗДА у матері. Вперше
досліджено стан адаптації гормонального гомеостазу новонароджених, що
народились у асфіксії від матерів із ЗДА різного ступеня тяжкості.
Вперше уточнено вплив поєднання асфіксії і ЗДА матері різного ступеня
тяжкості на стан новонароджених та їх адаптацію. Проведено глибокий
аналіз змін в ендокринній системі новонароджених, які розвивалися на тлі
ЗДА матері і перенесли інтранатальну асфіксію різного ступеня тяжкості,
для профілактики інвалідності з дитинства.
Практичне значення отриманих результатів. Знайдено варіанти порушень
адаптації у новонароджених від матерів із ЗДА. Визначено види порушень
адаптації у новонароджених, що народилися від вагітних із ЗДА різного
ступеня тяжкості і перенесли інтранатальну асфіксію різного ступеня
тяжкості. Встановлено маркери порушення адаптації у новонароджених для
проведення своєчасної профілактики ускладнень.
Впровадження результатів дослідження. Отримані результати впроваджені в
роботу відділень новонароджених МКПБ № 1, МКПБ № 2, МКЛ № 9 м.
Дніпропетровська та викладаються в матеріалах лекцій, семінарів
навчального процесу кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО
та кафедри педіатрії інтернів та неонатології ФПО ДДМА.
Особистий внесок здобувача. Патентно-інформаційний пошук, огляд
літератури, одержання та обробка фактичного матеріалу, клінічні
дослідження, розподіл хворих на групи, збирання матеріалу, теоретичне
узагальнення результатів роботи, формування висновків та практичних
рекомендацій, статистична обробка, написання статей та основного масиву
дисертації виконано автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
досліджень доповідалися на засіданнях Асоціації акушерів–гінекологів та
неонатологів Дніпропетровської області (2000, 2001, 2002), на пленумі
Асоціації акушерів-гінекологів України (2000) та Регіональній науковій
конференції, в якій брали участь науковці 3-х областей –
Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської – (2003).
Публікації. Автором за темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 4
з яких у виданнях, рекомендованих ВАК України (3 з них виконані особисто
автором), 1 – монографія (у співав.), 1 – тези.
Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 138 сторінок і
складається із вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних
досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури (144 джерела українських та
російських, 83 джерела іноземних видань). Дисертація ілюстрована 32
таблицями та 16 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети і завдань проведено
обстеження 120 вагітних жінок із гіпохромною залізодефіцитною анемією і
20 здорових вагітних, які становили контрольну групу, а також
новонароджених від них в РНП. Залежно від рівня гемоглобіну вагітні
жінки з ЗДА були розподілені на 3 підгрупи (ВОЗ, 1991).
За загальною схемою досліджено скарги, анамнез вагітних, наявність
шкідливих звичок, професійних шкідливих умов, перенесених захворювань,
умов праці та побуту, проаналізовано алергологічний анамнез. Особливу
увагу звернено на наявність хронічних соматичних захворювань, тривалість
їх перебігу, частоту загострення. Акушерське дослідження визначалось
акушером-гінекологом за встановленим протоколом, згідно наказу МОЗ
України. З’ясовувалися гестаційний термін вагітності, позиція, вид
плоду, характер його серцебиття. Всім вагітним проводилося визначення:
загального аналізу крові, загального аналізу сечі, визначення рівня
сироваткового заліза, при необхідності – трансферину у сироватці крові,
RW і ВІЛ, HbsAg, бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження
уретри, ендоцервікального вмісту, піхвової флори. Для ідентифікації
мікробного фактору була використана лабораторія імуноферментного аналізу
“Еббот” (США) з комерційним набором на TORCH-інфекцію, а також гриби
рода Кандіда (C. albicans), хронічну гонорею, зі з’ясуванням наявності
мікоплазм і гарднерел, вірусів (ВПЧ, ВПГ I i II типу, CMV). Для
з’ясування стану внутрішньоутробного пацієнта-плода визначався
біофізичний профіль плоду, проводилася кардіотокографія зі стресовими та
безстресовими тестами, здійснювався кардіомоніторний контроль плоду при
пологах і моніторний контроль новонародженого в РНП.
У вагітних за 3-4 години до пологів визначали концентрацію
таких гормонів: (F, T3, T4, ТСГ, ТТГ, Е2, Е3, P) у периферичній крові
методом РІА, за допомогою стандартних наборів КІТ (Білорусь, Чехія).
Було проведено клініко-лабораторні обстеження 120 новонароджених, матері
яких страждали на ЗДА різного ступеня тяжкості. Контрольна група
складалася із 20 новонароджених від здорових матерів. Обстеження
новонароджених проводилося в три етапи: при народжені, на 3-ю, 7-у добу,
при необхідності і в більш пізній період. Лабораторне дослідження крові
включало визначення Hb, Ht, еритроцитів, лейкоцитарної формули та
ендокринного гомеостазу, який досліджувався методом радіоімунного
аналізу. В крові визначалися рівні таких гормонів: (F, T3, T4, ТСГ, ТТГ,
Е2, Е3, P).
Усім новонародженим з метою визначення наявності пологових травматичних
пошкоджень ЦНС було проведене скринінгове ультразвукове дослідження
головного мозку з використанням ультразвукового апарату “Aloka-630” з
механічними секторальними датчиками частотою 7,5 і 5 МГц.
Клініко-неврологічне обстеження новонароджених дітей проводилося з
першої доби життя спільно з невропатологом. Отриманий матеріал був
статистично оброблений за допомогою пакету прикладних програм
“Statgraphics” на персональному комп’ютері “Pentium-II” з вивченням
критеріїв вірогідності різниці статичних сукупностей Стьюдента, Фішера,
а також парного кореляційного аналізу.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження 120
вагітних із ЗДА показали, що на тлі ЗДА екстрагенітальна патологія у
жінок основної групи мала місце у кожної другої пацієнтки. Втричі
частіше виявлялися захворювання органів сечовидільної системи, у 22,8%
випадків – хвороби серцево-судинної системи, у 14% – захворювання
шлунково-кишкового тракту, у 12,4% хворих – патологія гепатобіліарної
системи. У кожної третьої жінки із ЗДА були виявлені хронічні джерела
екстрагенітальної інфекції. У 65,8% жінок вагітність перебігала на тлі
гострих захворювань верхніх дихальних шляхів, хронічного тонзиліту.
Фізіологічні пологи були у 35,9% вагітних основної групи і у 100%
вагітних контрольної групи. Ускладнення в пологах були у кожної другої
жінки основної групи. Так, у 40% випадків спостерігався несвоєчасний
розрив плодових оболонок, патологічний прелімінарний період – у 35,8%
випадків, аномалії пологової діяльності – у 30% випадків, обвиття
пуповини – у 9,7% випадків.
Поєднання пізнього гестозу із ЗДА частіше спостерігалось у
жінок із ЗДА ІІІ ступеня (у кожної другої вагітної), не спостерігалось у
жінок першої підгрупи, а у вагітних другої підгрупи тільки у 22,5%
випадків. При поєднанні пізнього гестозу із ЗДА у хворих виявлялась
еозинофілія крові, особливо часто у вагітних ІІІ підгрупи (54,7%).
Розвиток пізнього гестозу на тлі ЗДА та еозинофілії крові поєднувався в
25% випадків з народженням немовлят у асфіксії, яка частіше
реєструвалась у дітей третьої підгрупи, про що свідчила їх низька оцінка
за шкалою Апгар. П’ятеро дітей (12,5%) отримали при народженні 2-4 бали,
14 (35%) – 5-6 балів зі збереженням цього рівня до 5-ї хвилини, що
вимагало переводу їх на штучну вентиляцію легень і проведення
інтенсивної терапії. Порушення кардіореспіраторної адаптації у вигляді
аритмічності і задишки (більше 60 за 1 хвилину) спостерігалось у кожної
третьої дитини ІІІ підгрупи, у кожної четвертої – ІІ підгрупи і у кожної
восьмої – І підгрупи. Такі порушення зовсім не спостерігались у дітей
контрольної групи. Маса тіла новонароджених першої підгрупи майже не
відрізнялася від маси тіла здорових новонароджених. Вага дітей другої
підгрупи була вже трохи меншою, а в третій підгрупі ця різниця була вже
суттєва (рI`
?
$
v
?
?
¬
®
°
a
a
a
???????????бу мало більш компенсаторне значення, при цьому реєструвалося
більш повільне його зниження в РНП. У новонароджених ІІІ підгрупи
досліджувані показники червоної крові (еритроцити, гемоглобін, Ht) вже
мали вірогідну різницю (p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
