.

Порушення метаболізму кісткової тканини при генералізованому пародонтиті у жінок з посткастраційним синдромом та шляхи його корекції (експериментально

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 2854
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ПОГРЕБНЯК ГАННА ВІТАЛІЇВНА

УДК: 612.72. – 002 : 612.453

Порушення метаболізму кісткової тканини при генералізованому пародонтиті
у жінок з посткастраційним синдромом та шляхи його корекції
(експериментально – клінічне дослідження)

14.01.22. – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Білоклицька Галина Федорівна

Київська медична академія
післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра
терапевтичної

стоматології Інституту
стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра
терапевтичної стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького, кафедра загальної
стоматології ФПО, завідувач.

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава)

Захист відбудеться “ 12 ” травня 2004р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 у Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: м. Київ, вул.
Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця за адресою: и. Київ, вул. Зоологічна, 1

Автореферат розісланий “ 10 ” квітня 2004р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Остапко О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епідеміологічними дослідженнями останнього
десятирічча підтверджена висока розповсюдженість генералізованих
захворювань пародонта (ГЗП) та їх зв’язок з супутньою патологією (М.Ф.
Данілевський, А.В. Борисенко, 2000; Т.Н. Модина, Г.Б. Оспанова, 2001;
Г.Ф. Білоклицька, 2003; С.П. Ярова, 2003). При цьому встановлено, що
серед жінок частіш за все захворювання на генералізований пародонтит
(ГП) виникають під час гормональної перебудови різного походження:
статевого дозрівання (Г.М. Вишняк, 1999), предклімактеричного та
клімактеричного (І.П. Мазур, 2003; A.I. Volozhin, Y. Khokhlova, 1996;
S.G. Grossi, 1998; G.G. Zeeman, E.O. Veth, 2001), передчасного клімаксу
(О.В. Орешака, В.Б. Недосенко, 2003), безпліддя (Н.О. Бакшутова, 1996).

Серед жіночих статевих стероїдів висока функціональна значущість
притаманна естрогенам (В.В. Поворознюк, 1998; В.Ф. Нагорна, Н.Ф.
Григор’єва, 1999; Т.Ф. Татарчук, С.І. Регеда, Я.П. Сокольський, 2003; M.
Soory, 2000; Friedlander, 2002). Зниження модулюючої дії естрогенів на
остеокласти, котрі мають високоспецифічні естроген-рецептори – один з
важливих механізмів підвищення резорбції кісткової тканини при
захворюваннях пародонта (В.Н. Копейкин, Н.Е. Кушлинский, 1995; В.В.
Поворознюк, 2002; M.M. Hreshchyshyn, A. Hopkins, 1998; R.B. Johonson,
2002; S. Kawamoto, S. Ejiri, 2002).

Водночас до провідних патогенетичних ланок генералізованого пародонтиту
відносяться активація вільнорадикального окиснення ліпідів,
недостатність ферментної антиоксидантної системи, порушення метаболічної
системи регуляції кислотно-лужного гомеостаза, що призводять до різних
клінічних варіантів перебігу захворювання (Г.Ф. Білоклицька, 1996; Д.О.
Мельничук, 1997; В.О. Пахомова, 1999). Експериментально обгрунтовано та
клінічно доведено можливість використання комплексів мінеральних сполук
з антиацидотичним механізмом дії у комплексному лікуванні хворих на ГП
(О.О. Протункевич, 1998; Г.Ф. Білоклицька, 2001, 2003).

Сучасні уявлення щодо ролі метаболічного ацидозу в патогенезі
генералізованого пародонтиту та відсутність таких досліджень у жінок з
ГП, котрі перебувають в хірургічній менопаузі з посткастраційним
синдромом, вказує на доцільність вивчення цих механізмів з метою
розроблення нового підходу до їх патогенетичного лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планової науково–дослідної роботи кафедри терапевтичної
стоматології Інституту стоматології КМАПО ім П.Л. Шупика на тему:
“Клініко–лабораторне обгрунтування застосування остеотропних препаратів
при генералізованому пародонтиті” за № 0101U000241 державної реєстрації
науково–дослідних робіт.

Мета дослідження: Підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту у жінок, котрі перебувають в хірургічній
менопаузі, ускладненій посткастраційним синдромом, шляхом диференційного
використання антиацидотичних засобів з врахуванням особливостей
клінічного перебігу захворювання та зв’язком з показниками метаболічної
системи регуляції кислотно–лужного гомеостаза і естрогенної насиченості
ротової рідини.

Для досягнення поставленої мети визначені слідуючі завдання:

В експерименті по моделюванню пародонту шляхом оваріоектомії у самиць
щурів репродуктивного (5 міс.) та менопаузного (18 міс.) віку вивчити
показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та
стан альвеолярних паростків нижніх щелеп.

Вивчити вплив двох мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом
дії на показники кислотно–лужної рівноваги та на стан альвеолярних
паростків нижніх щелеп у самиць щурів двох вікових груп (5 міс. і 18
міс.) з експериментальним пародонтитом.

Визначити структуру, розповсюдженість та клінічні особливості перебігу
захворювань пародонта у жінок залежно від віку, характеру та тривалості
менопаузи, вмісту естрогенів в ротовій рідині та гігієнічного стану
порожнини рота.

Визначити вплив тривалості посткастраційного синдрому з характерною для
нього недостатністю естрогенів у жінок на ступінь і характер перебігу
дистрофічно–запальних захворювань пародонта та супутній їм рівень
показників кислотно–лужної рівноваги, процесів перекисного окисненя
ліпідів та активності ферментів.

Вивчити клінічну ефективність та вплив мінеральних комплексів з
антиацидотичним механізмом дії на показники кислотно–лужної рівноваги та
редокс–стану у жінок з посткастраційним синдромом, хворих на
генералізований пародонтит.

Вивчити стан перекисного окисненя ліпідів у жінок з посткастраційним
синдромом, хворих на генералізований пародонтит, в динаміці лікування
при диференційному використанні двох мінеральних комплексів.

На підставі отриманих результатів дослідження обгрунтувати практичні
рекомендації до диференційного застосування двох мінеральних комплексів
у комплексному лікуванні жінок з посткастраційним синдромом, хворих на
генералізований пародонтит.

Об’єкт дослідження. Жінки репродуктивного віку та жінки з
посткастраційним синдромом і в фізіологічній менопаузі із захворюваннями
пародонта. Експериментальні тварини (самиці щурів) після оваріоектомії.

Предмет дослідження. Вплив антиацидотичних засобів на стан тканин
пародонта і метаболічні показники ротової рідини у жінок та альвеолярну
і плечову кістки, ясеневу тканину і печінку експериментальних тварин.

Методи дослідження. Клініко-рентгенологічні (для оцінки впливу
антиацидотичних засобів на стан тканин пародонта), біохімічні (для
вивчення механізмів дії мінеральних комплексів на показники метаболічної
системи кислотно-лужної рівноваги, перекисного окисненя ліпідів).
Морфометрична оцінка ступіня резорбції альвеолярних паростків нижніх
щелеп щурв (для вивчення впливу оваріоектомії на стан альвеолярної
кістки та ефективності додаткового введення в раціон годування двох
мінеральних комплексів). Оцінка естрогенної насиченості ротової рідини.
Статистичні методи (для оцінки достовірності отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів.

Встановлено що у разі проведення оваріоектомії у самиць щурів серед
дослідних кісток скелету (плечова кістка, щелепна кістка) альвеолярна
кістка є найбільш сприйнятливою до ураження, обумовленого розвитком
явищ компенсованого метаболічного ацидозу.

Між ступенем резорбції та показниками, котрі характеризують відновні
властивості кісткової тканини у самиць щурів існує прямий зв’язок: чим
більша ступінь резорбції альвеолярної кістки, тим більше виражені
відновні процеси в кістковій тканині (збільшення відношення
тіоли/дисульфіди, зменьшення відношення різних форм нікотинамідних
коферментів), що свідчить про розвитк метаболічного ацидозу.

Встановлено, що мінеральний комплекс “Віта” № 2, збагачений кальцієм,
має виражений антирезорбтивний ефект після оваріоектомії у самиць щурів
репродуктивного віку (5 міс.), а мінеральний комплекс “Віта” № 1 – у
самиць щурів менопаузного віку (18 міс.). Додаткове введення їх в
звичайний раціон годування тварин сприяє нормалізації метаболічних
порушень в альвеолярній кістці, пов’язаних з розвитком метаболічного
ацидозу.

Вперше встановлено, що структура та розповсюдженість захворювань тканин
пародонта у жінок залежить не тільки від віку, рівня гігієни порожнини
рота, а й від характеру і тривалості менопаузи та вмісту естрогенів в
ротовій рідині.

Вперше встановлено, що виникнення генералізованих захворювань пародонта
у жінок з фізіологічною і хірургічною менопаузою, ускладненою
посткастраційним синдромом, пов’язано не тільки з недостатністю
естрогенів в ротовій рідині, а й з розвитком компенсованого
метаболічного ацидозу.

Обгрунтовано новий підхід до корекції порушень метаболізму кісткової
тканини при генералізованому пародонтиті у жінок з посткастраційним
синдромом на підставі диференційного використання мінеральних комплексів
з антиацидотичним механізмом дії.

Встановлені суттєві зміни біохімічних показників, супутні клінічним
проявам генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним
синдромом, дозволяють вважати показники стану метаболічної системи
регуляції кислотно-лужного гомеостаза маркерами цієї патології.

Практичне значення одержаних результатів:

Отримані дані про структуру та розповсюдженість захворювань тканин
пародонта у жінок з менопаузою різної етіології можуть бути основою для
прогнозування та планування лікування генералізованого пародонтиту у
жінок з посткастраційним синдромом. Вивчення клінічної ефективності
застосування мінеральних комплексів “Віта”№1 і “Віта”№2 та паралельного
дослідження біохімічних показників ротової рідини у пацієнток дозволяє
рекомендувати зазначені мінеральні комплекси для диференційного
лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним
синдромом.

Отримані результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім П.Л. Шупика
МОЗ України, в лікувальну роботу стоматологічної поліклініки Інституту
стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, в лікувальну роботу
Київської центральної басейнової стоматологічної поліклініки МОЗ
України.

Особистий внесок здобувача: Автором особисто виконано інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені
експериментальні, клінічні та біохімічні дослідження, статистична
обробка та аналіз отриманих результатів, написання дисертації. Особисто
проведено моделювання пародонтиту у тварин, проведено клінічне та
лабораторне обстеження жінок, котрі перебувають в менопаузі різного
характеру та тривалості, запропоновані та апробовані схеми лікування
генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом.
Експериментальні та біохімічні дослідження проведені в лабораторії
кафедри госпітальної терапії (зав. каф., д.мед.н.. проф. Юрлов В.М.)
Одеського державного медичного університету.*

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у
дисертації, здобувачем оприлюднено на Міжнародній конференції
“Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (м.Полтава, 8–9 листопада
2001р.), Міжнародному з’їзді патофізіологів (м.Одеса, вересень 2002р.),
5-му Россійському науковому форумі “Стоматологія 2003” (м.Москва, 11–14
лютого 2003р.), на Всеукраїнський науково–практичній конференції
“Сучасні підходи до лікування основних стоматологічних захворювань”
(м.Івано–Франківськ, 12–14 березня 2003р.), на ІІІ Міжнародній
науково–практичній конференції “Наука и социальные проблемы общества:
медицина, фармация, биотехнология” (м.Харків, 21–23 березня 2003р.), на
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології” (м.Київ, 25–26 березня 2004 р.).

* Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданого закладу за допомогу в
проведенні дослідження

Публікації. Результати дисертації викладено та опубліковано у 13
друкованих працях. З них – 6 статей (4 особисті праці) у фахових
виданнях згідно переліку, затвердженого ВАК Укріїни; 5 – в матеріалах і
тезах конференцій. Отримано 2 Деклараційні патента України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5
розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел
літератури, додатків. Повний обсяг дисертації становить 211 сторінок
комп’ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 149 сторінках.
Текст ілюстровано 31 рисунком, 37 таблицями і 2 додатками. Список
літератури включає 235 джерел. Із них 192 – вітчизняних та авторів
держав СНГ, 43 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету
та завдання дослідження, окреслено наукову новизну та практичну цінність
отриманих результатів, особистий внесок автора, наведено відомості щодо
апробації результатів дисертації та кількості публікацій.

У першому розділі надано оглід сучасної вітчизняної та зарубіжної
літератури з питань порушень метаболізму кісткової тканини, тканин
пародонта та методів їх діагностики при естрогеннедостатних станах.
Висвітлено провідну роль порушень регуляції метаболічної системи
кислотно-лужного гомеостаза та перекисного окисненя ліпідів в патогенезі
генералізованих захворювань пародонта. Приділена увага існуючим методам
лікування жінок з ураженнями тканин пародонта та кісткової тканини при
гіпоестрогенних станах різної етіології.

У другому розділі представлені об’єкти та методи досліджень.
Експериментальні дослідження тривалістю 60 діб проведено на 60 самицях
білих щурів, яких, залежно від віку, розподілили на дві групи: І – 30
тварини репродуктивного віку (5 міс.) середньою масою 161 ± 7г; ІІ – 30
тварини менопаузного віку (18 міс.) середньою масою 210 ± 9г. Тварин
кожної вікової групи, в залежності від проведення оперативного втручання
та раціонів годування було розподілено на підгрупи: 1.1, 2.1 –
контрольні самиці щурів ( по 6 тварин), котрі підлягали ефтаназії на
початку експерименту; 1.2, 2.2 – самиці щурів ( по 8 тварин), котрим
проводили оваріоектомію та утримували на збалансованому раціоні віварію
до закінчення експерименту; 1.3, 2.3 – самиці щурів після оваріоектомії
(по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону годування,
вводили мінеральний комплекс “Віта”№1; 1.4, 2.4 – самиці щурів після
оваріоектомії (по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону
годування, вводили мінеральний комплекс “Віта”№2. Доза мінерального
комплексу “Віта”№1 – 300мг/кг; доза фосфорнокислого однозаміщеного
кальцію в мінеральному комплексі “Віта”№2 – 20мг/кг, тривалість введення
мінеральних комплексів – 30 діб. По закінченні експерименту з
дотриманням сучасних вимог ефтаназії, відбирали дослідний матеріал
(нижні щелепи, ясенева тканина, плечові кістки, печінка). Всього
підібрано 240 зразків. Дослідження стану альвеолярної кістки проводили
на фрагментах нижніх щелеп (В.О. Пахомова, 1996).

Клінічні дослідження. Проведено обстеження 189 жінок, віком від 18 до 79
років. Серед них – 63 жінки репродуктивного віку (18–41р.); 48 жінок
(50–79р.), котрі перебували в різних періодах фізіологічної менопауи; 78
жінок (42–65р.), котрі перебували в хірургічній менопаузі з розвитком
посткастраційного синдрому (ПКС). Розподіл жінок за віковими періодами
проведено з дотриманням рекомендацій Т.Ф. Татарчук (2002). Обстеження
починали із збору анамнеза життя та розвитку захворювання. Для цього
розроблена анкета, у котрій запропонований перелік питань зумовлений
відомостями про роль недостатності естрогенів у патогенезі захворювань
пародонта. Об’єктивне стоматологічне обстеження проводили з дотриманням
рекомендацій Г.Ф. Білоклицької (1996): стан тканин пародонта оцінювали
за величиною індексів РМА, CPITN, глибиною пародонтальних кишень (ПК) та
втратою кісткової тканини (ВКТ), рухомостю зубів та пробою
Шиллера–Писарева, вираженостю кровотечі та гноєвиділення. Для
підсумкової оцінки розраховували комплексні пародонтальні індекси: КПІ
(комбінований пародонтальний індекс), ДПІ (діагностичний пародонтальний
індекс) та ІПР (індекс пародонтальних резервів) (Т.В. Нікітіна, 1982).
Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за індексами Грін-Вермільона,
Турески, О’Лірі (М.Ф. Данілевський, А.В. Борисенко, 2000).
Рентгенологічне обстеження проводили методом панорамної рентгенографії
(В.С. Иванов, 1998). Діагностику захворювань пародонта проводили
відповідно до класифікації М.Ф. Данілевського (1994).
Експрес-діагностику естрогенної насиченості організму проводили в РР у
жінок (всього 257 визначень), за наявністю симптома кристалізації слини
(СКС) (Г.М. Вишняк, Н.О. Бакшутова, 1997) та оцінювали за модіфікованою
нами бальною шкалою (0 балів – суттєвий дефіцит естрогенів, 1 бал –
низький вміст естрогенів, 2 бала – середній вміст естрогенів, 3 бала –
нормальний вміст естрогенів).

Біохімічні дослідження проводили в РР у жінок (2223 визначень) та в
гомогенатах дослідних тканин тварин (1680 визначень). Визначали вміст
окиснених та відновних форм нікотинамідних коферментів (НАД, НАД•Н)
(М.І. Прохорова, 1982), вміст сульфгідрильних груп та дисульфідних
з’єднань (SH-гр., SS-з’єднання) (И.В. Веревкина, А.И. Точилкин, 1977),
вміст малонового діальдегіда (МДА) (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили,
1977), активність ферментів глутатионредуктази (ГлРед) (Ф.Е. Путилина,
1982) та фруктозодифосфатази (ФдФаза) (Н.П. Мешкова, С.Е. Северин,
1979).

Схеми комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит жінок
з посткастраційним синдромом. На використані мінеральні комплекси були
отримані відповідні технічні узгодження без обмеження строку дії та
Дозвіл МОЗ України на використання: для мінерального комплексу “Віта”№1
від 13.03.1997 р. №5.08.07/400, для мінерального комплексу “Віта”№2, з
додатковим вмістом кальція, від 04.02.1998 р. №5.08.07/252. Ефективність
проведеної терапії оцінювали клінічно та лабораторно до та бепосередньо
після лікування і через 3, 6 міс.

Для лікування було підібрано 68 жінок (43–65р.). В залежності від
тривалості ПКС жінки розділені на 3 групи: 1 група (25 жінок) з
тривалістю ПКС 2–3 роки, 2 група (24 жінки) з тривалістю ПКС 3-4 роки, 3
група (19 жінок) з тривалістю ПКС 4-10 років.

Під час стоматологічного лікування жінки 3-х груп приймали замісну
гормональну терапію (ЗГТ), призначену гінекологом-ендокринологом.

Мінеральний комплекс “Віта”№1 призначали перорально та місцево. Разова
доза для перорального вживання – 6г на 200мл води. Кратність вживання –
два рази на день, з тривалістю для жінок 1 та 2 груп 14 днів, 3 групи –
21-30 днів за показаннями. На етапі підтримуючої терапії разова доза –
3г на 200мл води два рази на день, протягом 30 днів.

Місцева терапія включала очищення зубів від м’якого зубного наліту,
механічне та апаратне зняття мінералізованих зубних відкладнень,
зрошення порожнини рота та промивання ПК розчинами антисептиків (3%
розчин перекису водню, 0,1% розчин хлоргексидину біглюконату). Всіх
хворих навчали правилам гігієнічного догляду за порожниною рота.
Мінеральний комплекс “Віта”№1 місцево використовували у вигляді 3%
водного розчину для ротових ванничок та аплікацій. Курс лікування в
середньому у жінок 1 групи – 5-7 днів. У жінок 2 та 3 груп місцево
використовували мінеральний комплекс “Віта”№2 з 30% вмістом кальцію
протягом 5-7 днів та 8-10 днів відповідно.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному
компютері Intel Pentium з визначенням моментів випадкових величин та
оцінювали за t-критерієм Стьюдента (Г.С. Столяров та ін., 2000).

У третьому розділі наведені результати експериментальних досліджень,
отриманих після моделювання пародонтиту у самиць щурів різного віку,
шляхом оваріоектомії та використання двох мінеральних комплексів з
антиацидотичним механізмом дії.

У тварин обох віків після оваріоектомії встановлено підвищення (P?®@ z N ~ ? ‚ ? ? E I ??oz & & & HЗа анамнестичними даними у всіх жінок з ПКС, запальні явища в пародонті, виникли до початку менопаузи, та прогресували через 0,5–1 рік після появи ПКС. У цих жінок при стійкому дефіциті естрогенів в РР (СКС - 0–1 бали), тривалості ПКС 2–3 роки у 23,8% діагностовано ГП, І ст., хронічний перебіг (P0,05). Не спостерігали змін активності ГлРед та МДА, проте активність
ФдФази підвищена (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020