.

Фізіологічний стан та продуктивність бугайців за дії солей дефіцитних мікроелементів і їх хелатних комплексів з цистеїном (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 2969
Скачать документ

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Ґжицького

Паска марія зіновіївна

УДК 619:577.1:619:612.015:636.2

Фізіологічний стан та продуктивність бугайців за дії солей дефіцитних
мікроелементів і їх хелатних комплексів з цистеїном

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини

імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,
заслужений діяч науки і техніки України

Кравців Роман Йосипович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені
С.З.Ґжицького, ректор, завідувач кафедри
ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького,

завідувач кафедри фармакології та токсикології;

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Чаркін Володимир Андрійович,

Інститут біології тварин УААН, провідний науковий співробітник

лабораторії живлення корів і регуляції молокоутворення.

Провідна установа:

Дніпропетровський державний аграрний університет,

кафедра нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських
тварин.

Захист дисертації відбудеться “__10_” __червня___ 2004 р. о _14_ годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 826. 01
у Львівській національній академії ветеринарної
медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська,
50.

Автореферат розісланий “__7___” ______травня_____ 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук, доцент
Головач П.І.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація генетичного потенціалу тварин можлива при
забезпеченості їх повноцінною годівлею. Однак, у ґрунтах західного
регіону України існує дефіцит мінеральних речовин, що зумовлює зміни у
фізіолого-біохімічних процесах в організмі тварин та знижує їх
продуктивність.

Значення природного геохімічного середовища для розвитку організму
визначається використанням ним багатьох хімічних елементів та їх
специфічними властивостями в процесах обміну речовин і входженням до
складу багатьох біологічно активних сполук. Ступінь нагромадження
хімічних елементів організмами визначається не лише геохімією
середовища, але й біологічною їх природою та біогеохімічним кормовим
ланцюгом, через який здійснюється зв’язок організмів і середовища (грунт
– рослина – тварина – людина).

Попередніми дослідженнями (Міцик В.Ю., 1965; Судаков М.О., 1991;
Кравців Р.Й., 1997–2002) встановлено, що у кормах західного регіону
України є нестача рухомих форм мікроелементів та окремих незамінних
амінокислот, що призводить до виникнення гіпомікроелементозів, які
завдають значних економічних збитків тваринництву.

Мікроелементи, як каталізатори та кофактори численних процесів обміну
речовин в організмі тварин, сприяють зниженню витрат основних поживних
речовин корму, пов’язаних із процесом конверсії їх у речовини тіла і
продукцію.

Важливе значення в підвищенні біологічної доступності мікроелементів і
забезпеченні ними тварин належить хелатним сполукам, що є найбільш
оптимальною формою біогенних металів (Кальницкий Б.Д., 1990; Біленчук
Р.В., 1999).

Використання хелатних сполук мікроелементів усуває конкурентні та
антагоністичні взаємовідносини між окремими мікроелементами. Важливо
відзначити, що хелатні комплекси мікроелементів є оптимальною для
організму формою сполучення біогенних металів, вони мають вищу
біологічну доступність порівняно з іншими органічними та неорганічними
сполуками. До того ж ці сполуки краще транспортуються до місця абсорбції
і не піддаються дисоціації. В такому стані кумулюються в органах і
тканинах та перетворюються в них саме у метаболічно активну форму
(Лебедев Н.И.,1990; Rauser W.E., 1999; Spears J.W., 2000).

Внесення мікроелементів у премікси в формі металоорганічних сполук з
амінокислотами значно підвищує рівень їх засвоєння тканинами організму.
За цих умов посилюється сумарний біологічний ефект при підгодівлі тварин
навіть мінімальними дозами, що проявляється стимуляцією метаболічних
процесів, підвищенням їх продуктивності та зниженням витрат кормів на
одиницю продукції. За цих умов витрати мікроелементів на одну тварину
знижуються (Марків А.М., 1999; Васерук Н.Я., 2003; Личук М.Г., 2003).

Проблема корекції метаболічних порушень, що виникають при дефіциті
мікроелементів, зокрема заліза, міді, кобальту, марганцю, досі є
недостатньо вивченою і вимагає додаткових досліджень. Саме тому постало
завдання з’ясувати основні питання метаболізму за нестачі мікроелементів
у бугайців заключного періоду відгодівлі, вдосконалити корекцію порушень
обміну речовин у тварин з використанням хелатних комплексів
мікроелементів із цистеїном та розробити практичні рекомендації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є розділом галузевої програми науково-дослідної роботи
Міністерства аграрної політики України, шифр 9/4, “Розробка методів
діагностики, комплексної профілактики мікроелементозів тварин у регіоні
та покращення якості продукції тваринництва”; номер державної реєстрації
0199U0004483. Робота також є розділом комплексної теми кафедри
ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького
“Екологічний моніторинг біологічно активних речовин у природі і
продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення
продуктивності тварин і поліпшення їх продукції”; номер державної
реєстрації 0102U001331.

Мета і задачі: Метою роботи було вивчення фізіологічного стану, окремих
ланок обміну білків, мінеральних речовин, системи антиоксидантного
захисту (АОЗ), продуктивності бугайців заключного періоду відгодівлі при
додаванні до їхнього раціону дефіцитних мікроелементів (заліза, міді,
кобальту, марганцю) у формі неорганічних солей та цистеїнатів.

Для досягання мети були поставлені такі задачі:

– визначити вміст мікроелементів у кормах, які використовуються для
годівлі бугайців;

– розробити лабораторний регламент синтезу металоорганічних сполук
мікроелементів з цистеїном;

– апробувати премікс в умовах in vitro з використанням клітин
гранульозного шару фолікулів яєчників корів;

– вивчити вплив хелатів дефіцитних мікроелементів на фізіологічний стан
бугайців;

– встановити вплив добавок дефіцитних мікроелементів (заліза, міді,
марганцю, кобальту) та їх цистеїнатів на показники обміну білків,
мінеральних речовин та активність окремих ферментів;

– встановити біологічну ефективність застосування хелатних комплексів
мікроелементів для підгодівлі тварин;

– на основі отриманих результатів розробити рекомендації щодо підгодівлі
бугайців заключного періоду відгодівлі з урахуванням біогеохімічних
особливостей західного регіону України.

Об’єкт досліджень: культура клітин гранульозного шару фолікулів яєчника
корів, бугайці заключного періоду відгодівлі чорно-рябої породи.

Предмет досліджень: корми, кров (еритроцити, гемоглобін, загальний
білок, білкові фракції, SH-групи, глутатіон, малоновий диальдегід, АлАТ,
АсАТ).

Методи досліджень: фізіологічні, біохімічні, морфологічні,
мікробіологічні та клінічні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше вивчено фізіологічний стан
і продуктивність бугайців заключного періоду відгодівлі при додаванні до
їхнього раціону заліза, міді, кобальту, марганцю у формі неорганічних
солей та цистеїнатів. Розроблено лабораторний регламент синтезу
координаційних сполук мікроелементів із цистеїном, які слугують основою
для виробництва преміксів. Запропоновано використання клітин
гранульозного шару фолікулів корів, як модельної тест-системи для оцінки
та прогнозування ефективності преміксів і різних форм поєднань
мікроелементів на підвищення продуктивності тварин.

На основі вивчення обміну кобальту, заліза, міді, марганцю, показників
гемопоезу, вмісту глутатіону, МДА, активності трансаміназ, обміну білків
розроблено і експериментально обґрунтовано методику комплексної
підгодівлі бугайців на відгодівлі із застосуванням цистеїнатів. Наукову
новизну також підтверджують два деклараційних патенти (№ 53285А від
15.01.2003 та № 58100А від 15.07.2003).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, експериментально
обґрунтовано та впроваджено методику застосування цистеїнатів заліза,
міді, марганцю та кобальту у комплексній підгодівлі бугайців на
відгодівлі з метою корекції метаболічних порушень та підвищення їх
продуктивності. Результати дослідження впроваджені в господарствах
Жовківського району Львівської області
(інформаційний листок Львівського ЦНТЕІ, 2003, № 9. – 8с.).

Для профілактики метаболічних порушень та підвищення продуктивності
молодняку на відгодівлі матеріали дисертації використовуються в
господарстві “Галичина” Жовківського району Львівської області, а також
при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять із курсу
“Фізіологія сільськогосподарських тварин” у Львівській національній
академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького.

Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури з проблеми
мікроелементозів, формування дослідних груп, експериментальні та
лабораторні дослідження, статистична обробка, аналіз і узагальнення
одержаних результатів, формулювання висновків та пропонування практичних
рекомендацій здійснено дисертантом самостійно з методичною допомогою
наукового керівника, доктора біологічних наук, академіка УААН,
заслуженого діяча науки і техніки України, професора, ректора Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького Кравціва
Романа Йосиповича.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях і отримали
загальне схвалення: “Актуальні проблеми розвитку сучасної
зооветеринарної науки” (м. Львів, 4 – 6 жовтня
2001 р.); “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в
Україні” (м. Київ, 20 – 21 березня 2002 р.); “Молоді вчені у вирішенні
проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26 – 27 червня 2002 р. та
26 – 27 червня 2003 р.); “Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (м.
Львів, 23 – 24 жовтня 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з
яких 9 статей, 1 інформаційний листок, 1 довідник по вмісту
мікроелементів у кормах Жовківщини, отримано 2 деклараційних патенти на
винахід України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду літератури, основних методів досліджень, викладених у 5
розділах результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу,
висновків і пропозицій виробництву, списку використаних літературних
джерел і додатків. Робота викладена на 141 сторінці комп’ютерного
тексту, ілюстрована 35 таблицями, 10 рисунками та 9 додатками. Список
використаних джерел включає 350 найменування, у тому числі 125 –
закордонних.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи.
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрах фізіології тварин
імені С.В.Стояновського та ветеринарно-санітарної і радіологічної
експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Ґжицького протягом 2000–2003 років.

У процесі виконання роботи нами було проведено серію дослідів (табл. 1).

Таблиця 1.

Схема та мета досліджень

№ досліду Мета досліду

Дослід 1 Визначення вмісту мікроелементів у кормах Жовківського
району, Львівської області.

Дослід 2 Розробка лабораторного регламенту синтезу координаційних
сполук дефіцитних мікроелементів з цистеїном.

Дослід 3 Апробація преміксу в умовах in vitro.

Дослід 4 Вивчення ефекту дії при застосуванні різних форм дефіцитних
мікроелементів на організм бугайців у ТзОВ “Галичина”
Жовківського району Львівської області. Експериментальне обґрунтування
методики застосування цистеїнатів дефіцитних мікроелементів.

У досліді № 1 вивчено мінеральний склад соковитих, концентрованих та
грубих кормів у п’яти господарствах Жовківського району Львівської
області (ТзОВ “Галичина”, “Підлісне”, “Вільна Україна”, “Пролісок”,
“Щекотин”). Дослідження проводились на атомно-абсорбційному
спектрофотометрі типу ААS-30 в полум’яному режимі з використанням
стандартних методів.

У досліді № 2 розроблено лабораторний регламент синтезу координаційних
сполук мікроелементів із цистеїном.

У досліді № 3 проведено апробацію преміксу в умовах in vitro. Для
дослідження впливу неорганічних солей мікроелементів, цистеїну та їх
хелатних комплексів на інтенсивність споживання кисню in vitro
використано модельну тест-систему – культуру клітин гранульозного шару
фолікулів яєчника корів, яку культивували у середовищі RPMI-1640 (Flow
Laboratories; Голубєва А.К., 1989), додаючи досліджувані компоненти
кормових добавок. Ефективність і якість оцінюваних добавок визначали за
інтенсивністю споживання кисню тест-об’єктом. Інтенсивність дихання
клітин гранульози визначали полярографічно (нг-атом О/мл суспензії
клітин за хвилину) у термостатованій кюветі (t 38 оС).

У досліді № 4 експериментально обґрунтовано вплив різних форм
мікроелементів, цистеїну та цистеїнатів на обмін речовин бугайців на
відгодівлі. Для цього у ТзОВ “Галичина” Жовківського району Львівської
області сформовано 5 груп бугайців чорно-рябої породи з урахуванням
живої маси та віку (табл. 2).

Таблиця 2.

Схема досліду

Групи тварин Кількість тварин у групі Характер годівлі

К (контрольна) 10 ОР (основний раціон)

1 дослідна 10 ОР + FeSO4 (0,05 мг/кг ж. м.)

СuSO4 (0,05 мг/кг ж .м.)

MnSO4 (0,05 мг/кг ж. м.)

СoSO4 (0,03 мг/кг ж. м.)

2 дослідна 10 ОР + цистеїн (0,02 г/кг ж.м)

3 дослідна 10 ОР + FeSO4 (0,05 мг/кг ж. м.)

СuSO4 (0,05 мг/кг ж. м.)

MnSO4 (0,05 мг/кг ж. м.)

СoSO4 (0,03 мг/кг ж. м.)

цистеїн (0,02 г/кг ж. м.)

4 дослідна 10 ОР + цистеїнат Fe (0,02 мг/кг ж. м.)

цистеїнат Cu (0,02 мг/кг ж. м.)

цистеїнат Mn (0,02 мг/кг ж. м.)

цистеїнат Сo (0,01 мг/кг ж. м.)

Під час проведення експерименту досліджували морфо-біохімічні показники
крові бугайців. Інтервал досліджень – кожні три місяці протягом
експерименту. У крові визначали: кількість еритроцитів на
спектрофотометрі Specord М 400 (Гаврилець Є.С.,
Демчук М.В., 1966); вміст гемоглобіну (Дервіз Г.В., Воробйов А.І.);
гематокрит – на мікроцентрифузі МЦГ; концентрацію вітаміну В12 –
мікробіологічним методом з використанням культури Е. соlі 113–3
(Канопкайте С.И., 1978); концентрацію міді, кобальту,
марганцю, заліза, кальцію та магнію – за методикою В.Прайс (1976). У
сироватці крові визначали: загальний білок – з біуретовим реактивом
(Делекторська Л.М. і ін., 1971); співвідношення білкових фракцій шляхом
електрофорезу, на пластинах 7,5% поліакриламідного гелю; концентрацію
вільних сульфгідрильних груп білків амперометричним титруванням
(Соколовський В.В., 1962); вміст загального глутатіону, його окисненої
та відновленої форм (метод Вудварда і Фрея в модифікації
Чулкової М.С., 1955); активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ) і
аланін-амінотрансферази (АлАТ; метод Райтмана і Френкеля в модифікації
Капетанакі К.Г., 1962); малоновий диальдегід
(МДА) – з тіобарбітуровою кислотою (Ushiyama M., Michara M., 1978, в
модифікації Андреєвої Л.І., 1988); залізо сироватки та загальну
залізозв’язуючу здатність (ЗЗЗС) – з батофенантроліном (Ченуша В.П.,
Воронка Г.Ш., 1978).

З метою вивчення ефективності підгодівлі, яка тривала 270 днів,
вираховували загальний та середньодобовий прирости, а також швидкість та
інтенсивність росту і живу масу.

Отримані результати оброблені статистично (Плохінський М.В., 1969). У
поданому матеріалі наводяться такі показники біометрії: кількість
досліджень – n; середня арифметична величина – М; похибка середнього
арифметичного – m; показник вірогідності різниці – p.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Моніторинг макро- та мікроелементів у кормах Жовківського
району Львівської області. Забезпеченість кормів кобальтом коливалася
від 5% від потреби в капусті та конюшині до 86% – у соломі вівсяній;
марганцем – від 35% у сіні окультурених сінокосів до 91% у траві
окультурених сінокосів. Виявлено низький рівень заліза у сухому жомі (
31%. Солома містила дещо більше заліза – приблизно на 70% відносно
норми, висівки пшениці – на 94%. Вміст міді коливався у межах від 23% у
буряку цукровому до 71% в соломі вівсяній. Вміст цинку майже у всіх
випадках корму був у межах потреби фізіологічної норми.

Отже, отримані дані вказують на те, що в переважній більшості кормів є
низький вміст заліза, міді, кобальту та марганцю, а звідси і недостатній
рівень забезпеченості ними організму тварин.

2. Апробація преміксу в умовах in vitro. Внесення неорганічних солей
міді, кобальту, марганцю, заліза збільшувало інтенсивність поглинання
кисню на 21% відносно контролю, додавання цистеїну разом із
неорганічними солями змінювало дихальну активність, на 29%.
Інтенсивність споживання кисню культурою клітин гранульози при внесенні
цистеїну збільшилась на 36% (p0,05), а у
ІІІ – на 15% (р0,05) та 10% (р>0,05).

Зростання концентрації марганцю в крові дослідних тварин покращує обмін
речовин, підвищує активність марганецьвмісних ферментів, зокрема Mn-СОД,
що позитивно впливає на антиоксидантний захист мембран мітохондрій та
зниження процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ).

Концентрація кобальту у бугайців І групи була на 13% більшою, порівняно
з контролем, у тварин ІІ групи – на 7% (р>0,05), у ІІІ групі – на 16%
(р0,05) та 9% (p>0,05).

Зростання концентрації кобальту та вітаміну В12 у крові сприяє
покращенню процесів обміну речовин, зокрема, підвищенню активності
кобаламідних ферментів, стимуляції еритроцитопоезу завдяки позитивному
впливу на перетворення фолієвої кислоти в її активну форму
тетрагідрофолієву, яка прискорювала дозрівання еритроцитів. Найвищі
результати вмісту кобальту та вітаміну В12 у крові отримано в бугайців
IV групи, яким згодовували мікроелементи у формі їх цистеїнатів.

Концентрація заліза у крові бугайців І групи була на 12% (p0,05).

Залізо, що циркулює у крові, має функціональний зв’язок із депонованим
залізом, яке при необхідності може бути мобілізоване і транспортоване в
сироватку крові. Визначення вмісту заліза сироватки крові дає певне
наукове уявлення про рівень транспортованого заліза в плазмі крові.

У той час, як у тварин ІІ групи вміст заліза у сироватці продовжував
залишатися на рівні контролю, у тварин І, ІІІ та IV дослідних груп він
був відповідно вищим відносно контролю на 23 (p0,05)
більшим, порівняно з контролем, у бугайців ІІ – на 7% (рv ¬ ????????$?t?v ? ¬ "¬ aJ !AtUtu.u0uNuTueOEHe: 7 o 7 o l 7 o ,!D!^!|!~!nnn/Akd y y y тю антиоксидантної системи. Збільшення продуктивності тварин супроводжується активацією окисно-відновних процесів. Про активність антиоксидантних систем організму можна судити за концентрацією глутатіону, який відіграє роль як резерв цистеїну. Разом з тим глутатіон є інгібітором активних форм кисню (АФК) та стабілізатором мембран. Антиоксидантні властивості глутатіону визначаються як безпосередньою взаємодією з АФК, реакціями обміну речовин із дисульфідними зв’язками, так і функціонуванням ряду ферментів глутатіонового циклу. Вміст загального глутатіону в тварин І групи залишався на рівні контролю. У тварин ІІ групи його вміст був на 11% більшим, порівняно з контролем, а у бугайців ІІІ – на 13% (р0,05)
нижчою, порівняно з контролем. У бугайців ІІ групи його вміст був на 9%
(p>0,05) вищим, порівняно з контролем, а тим часом у тварин ІІІ групи
його вміст був на 6% (p>0,05) нижчий, ніж у бугайців ІІ групи. Найнижчою
була концентрація окисненого глутатіону у молодняку IV групи (7,8±0,31
мг/100 мл), що на 22% (р0,05). Найнижчим був вміст МДА у бугайців IV групи
– 3,94±0,10 мкмоль/л, що менше, порівняно з контролем, на 31% (р0,05).

Отже, цистеїнати інтенсивніше, ніж їх неорганічні солі, цистеїн та їх
суміш забезпечували нормалізацію системи антиоксидантного захисту та
синтетичних процесів в організмі тварин.

3.3. Стан еритроцитопоезу та обмін білків у молодняку на відгодівлі за
комплексної мікроелементної підгодівлі. кількість еритроцитів у крові
тварин І та ІІ дослідних груп по закінченні досліду становила 6,77±0,12
та 6,56±0,20 Т/л, проте різниця з контролем відповідно 6 (p>0,05) та 3%
(p>0,05) не була вірогідною (табл. 5). у крові дослідного молодняку ІІІ
групи їх кількість становила 6,89±0,14 Т/л, що на 8% (р0,05).

Отже, збалансування раціону за дефіцитними мікроелементами з
використанням преміксів у формі їх цистеїнатів забезпечувало оптимальне
посилення процесів обміну речовин в організмі дослідних тварин та
нормалізацію еритроцитопоезу.

Продуктивність тварин забезпечується рядом метаболічних процесів, які
регулюються різноманітними взаємодіючими ферментами. Важливу роль у
метаболічних процесах організму відіграють ферменти переамінування,
оскільки ефективність відгодівлі молодняку великої рогатої худоби
залежить від нагромадження субстратів і активності білоксинтезуючих
ферментних систем, зокрема АсАТ і АлАТ. Відомо, що АсАТ каталізує процес
переносу аміногрупи від аспарагінової кислоти, а АлАТ – з аланіну на
альфа-кетоглутарову кислоту. В результаті реакцій утворюється нова
незамінна амінокислота – глутамінова та інші сполуки, такі як
оксалоацетат і піруват.

Таблиця 5.

Вплив комплексної мікроелементної підгодівлі на еритропоез

та обмін білків у бугайців, M±m, n=10

Показники Групи тварин

К I II III IV

Еритроцити, Т/л 6,40±0,17 6,77±0,12 6,56±0,20 6,89±0,14* 7,11±0,18*

Гемоглобін, г/л 105,17±1,44 110,63±1,63* 108,81±1,43 114,23±2,05**
118,21±1,90***

Загальний білок, г/л 80,6±1,11 84,2±1,61 83,4±1,38 85,6±1,68* 85,8±1,65*

Активність АсАТ, ммоль/год/л 0,88±0,07 1,20±0,09* 0,93±0,08 1,23±0,11*
1,27±0,12*

Активність АлАТ, ммоль/год/л 0,45±0,04 0,58±0,04* 0,51±0,04 0,60±0,05*
0,64±0,05**

Дослідження активності АсАТ і АлАТ має суттєве значення для визначення
загального фізіологічного стану організму. Проведені нами дослідження
показали, що зростання активності АсАТ, порівняно з контролем, було
вірогідним у бугайців І, ІІІ та ІV груп відповідно на 37 (р0,05). Активність АлАТ у
бугайців І–IV груп була вищою, порівняно з контролем, відповідно на 29

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020