.

Профілактика перинатальної патології у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
104 2131
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ.П.Л.ШУПИКА

ПІРІДІ ВАСИЛЬ ЛЮДВИКОВИЧ

УДК 618.2-06-084:616.98:578.825

Профілактика перинатальної патології у жінок з анемією і
цитомегаловірусною інфекцією

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика
МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Вдовиченко Юрій Петрович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології

член-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис
Михайлович,

Національний медичний університет ім.акад.О.О.Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Провідна

установа Львівський Національний медичний університет ім.Данила
Галицького МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №2, м.Львів

Захист дисертації відбудеться “_14_”_травня_ 2004 року о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській
медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України
(04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ,
вул.Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_7_”_квітня_2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) є однією з
найбільш поширених внутрішньоутробних інфекцій (В.М. Запорожан та
співавт., 2000; В.А.Цинзерлинг та співавт., 2001). Внутрішньоутробне
інфікування плода і ускладнення, що виникають при цьому, є в даний час
однією з найбільш важливих проблем акушерства і перинатології, а частота
його коливається до 70% (Н.М.Рожковська та спіавт., 2000;
Б.М.Венцківський та співавт., 2002) . Основні труднощі в клінічній
діагностиці цієї вірусної інфекції пов’язані з тим, що більшість
випадків загострення протікає безсимптомно, хоча може викликати розвиток
перинатальної патології (Є.Є.Шунько та співавт., 2002).

Добре відомо, що однією з високочутливих систем організму до
різноманітного роду змін гомеостазу є система червоної крові. З
настанням вагітності відбуваються складні зміни в організмі матері, у
тому числі – у системі еритрону. Головна роль у постачанні тканин, що
швидко реагують, і органів плода достатньою кількістю кисню, регуляції
кислотно-лужної рівноваги, виведенні вуглекислого газу й інших продуктів
метаболізму під час гестаційного процесу належить етитроцитам матері (
А.Я.Сенчук та співавт., 2000; 2002; М.М.Шехтман та співавт., 2002).

У останні роки вивчені багато аспектів патогенезу анемії вагітних, проте
роботи, присвячені вивченню стану червоної крові при вагітності,
ускладненої ЦМВІ, практично відсутні. Дотепер не існує єдиної думки в
оцінці ролі загострення інфекції у розвитку анемії у вагітних жінок, а
також про ефективність різноманітних лікувально-профілактичних заходів.
Незважаючи на значну кількість наукових повідомлень по кожній із цих
проблем самостійно, публікації присвячені анемії вагітних у жінок із
ЦМВІ, практично, відсутні.

Все вищевикладене явилося достатньо переконливим обгрунтуванням
актуальності обраного наукового напрямку.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства,
гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної
освіти ім.П.Л.Шупика “Прогнозування, профілактика, лікування і
реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” №
держ. реєстрації: 0101 U007154.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
перинатальної патології у жінок з анемією та цитомегаловірусною
інфекцією на підставі вивчення особливостей еритропоезу і
функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення
лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі:

Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і
стан новонароджених жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що
зустрічаються самостійно та у поєднанні.

З’ясувати особливості формування і функціонального стану
фетоплацентарного комплексу у жінок з анемією і цитомегаловірусною
інфекцією.

Встановити кількісні і якісні зміни еритропоезу в динаміці гестаційного
періоду у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що
зустрічаються у поєднанні і самостійно.

Встановити взаємозв(язок між перинатальними наслідками розродження,
функціональним станом фетоплацентарного комплексу і змінами еритропоезу
в жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією.

Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти
перинатальної патології у жінок з анемією та цитомегаловірусною
інфекцією.

Об(єкт дослідження – перинатальні наслідки розродження жінок з анемією
та цитомегаловірусною інфекцією.

Предмет дослідження – функціональний стан фетопла-центарного комплексу
та еритропоезу.

Методи дослідження – клінічні, вірусологічні, ехографічні,
доплерометричні, цитоморфологічні, цитоспектрофотометричні,
ендокринологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлений
взаємозв’язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним
станом фетоплацентарного комплексу і еритропоезу у жінок з анемією і
цитомегаловірусною інфекцією, що зустрічаються самостійно й у поєднанні.
Це дозволило розширити наявні дані про патогенез анемії вагітних на
фоні цитомегаловірусної інфекції, а також функціональних порушеннях у
системі мати-плацента-плід.

Показана роль ферротерапії і метаболічної корекції у профілактиці
порушень функціонального стану фетоплацен-тарного комплексу і якісних
змін еритроцитів у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією.

Практичне значення отриманих результатів. Вивчено порівняльні аспекти
клінічного перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених у жінок з
анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що розвиваються як самостійно,
так і в поєднанні. Доведена роль фетоплацентарної недостатності і
якісних змін еритропоезу в генезі перинатальної патології.
Запропоновано методи контролю за функціональним станом фетоплацентарного
комплексу і еритропоезу в жінок з анемією і цитомегаловірусною
інфекцією.

Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження
перинатальної патології у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією
на підставі використання ферротерапії і метаболічной корекції.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2000 по 2003 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, 30 із яких
були тільки з анемією; 30 – тільки з цитомегаловірусною інфекцією і 60 –
із поєднанням анемії і цитомегаловірусної інфекції. Самостійно зроблений
забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблені практичні
рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології в жінок з
анемією і цитомегаловірусною інфекцією. Статистична обробка отриманих
результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з(їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні
асоціації акушерів-гінекологів Закарпатської області (листопад 2002 р.)
та на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України
(жовтень 2003 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 150
сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 90
вітчизняних та російськомовних, а також 110 зарубіжних джерел. Робота
ілюстрована 48 таблицями та 16 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об(єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до
поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед котрих
90 – з різними формами ЦМВ інфекції, що були розділені на такі групи:
група – 30 жінок з анемією без цитомегаловірусної інфекції; ІІ група –
30 жінок із цитомегаловірусною інфекцією без анемії вагітних; ІІІ група
– 30 вагітних з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІV група – 30 вагітних
з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що одержували методику.
Контрольну групу склали 30 первородящих без акушерської і соматичної
патології, розроджені через природні пологові шляхи.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі
використання традиційних препаратів заліза; комплекси вітамінів і
мікроелементів; засоби, що покращують мікроциркуляцію (курантил,
трентал, компламін); імунокоригуючу терапію і за показниками
противірусну терапію (М.М.Шехтман та співавт., 2000).

Відмінними рисами запропонованої нами методики є застосування нового
препарату заліза сорбіфер дурулес (по 200 мг протягом 4-6 тижнів у такі
терміни вагітності: 10-16; 20-26 і 30-36 тижнів) і препарату актовегин
(у 20-22 і 30-32 тижні курсом 10 днів із добовою дозою 160 мг) для
корекції мікроциркуляції в системі мати-плацента-плід.

Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод
імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та
імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили:
венозна кров, слиз цервікального каналу, січа та слина (Н.А.Фарбер
1999). Мікробіологічні дослідження були проведені за загальноприйнятою
методикою (С.В.Попов та співавт., 1999).

Загальноприклінічні методики містили в собі клінічні, загальний аналіз
крові і визначення сироваткового заліза (Г.І.Назаренко та співавт.,
1999). Кількісне визначення концентрації сульфгідрильних груп і
ліпопротеїдів у еритроцитарних елементах периферійної крові проводили
методом цитоспектрофотометрії. (Г.І.Назаренко та співавт., 1999).
Вивчення поверхневої архітектоніки еритроцитарних мембран проводили
методом електронної скануючої мікроскопії (С.А.Сиченко та співавт.,
1999).

Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на
ультразвуковому апараті “Elegra”, Toshiba “SSH – 140A” та Siemens
“Sonoline SL – 250“: вміст кількості і тривалість дихальних рухів плода
(ДРП); рухову активність плода (РАП); тонус плода (ТП); структуру
плаценти (СП) у якості одного з показників враховували ступінь зрілості
плаценти (СЗП); об”єм навколоплідних вод (ОНВ). Отримані дані
аналізували відповідно до шкали оцінки функціонального стану
фетоплацентарної системи (Г.М.Савельева та спіавт., 2000).

Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі
“мати-плацента-плід” проводили на тому ж апараті, що дозволяє одержувати
зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм.
Використовували якісну оцінку кривих швидкостей кровотоку (КШК); індекс
резистентності (ІР) і систоло-діастолічне відношення (СДВ).
Доплерометричні дослідження кровотоку вмконували в артерії пуповини
(АП), у правій і лівій маткових артеріях (МА), середній мозковій артерії
плода (СМА) (А.Н.Стрижаков і співавт., 1999).

Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності
здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних
моніторах Hewlett Packard “Series 50“; Biomedica “O.T.E. 2226“.
Інтепретацію отриманих даних проводили відповідно до шкали оцінки
реактивності серцево-судинної системи плода (В.Н.Серов та співавт.,
2000).

Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення
радіоімунологічним методом вмісту естріолу, прогестерону, кортизолу,
хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену (О.Г.Резніков
2000).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П.Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IУ”.
Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв
Ст”юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft
Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених
досліджень свідчать, що середній вік жінок контрольної групи склав
21,2±1,2 років, а у всіх основних групах був достовірно вище – 25,4±2,1
років (р0,05). При поєднанні у вагітних жінок анемії і
цитомегаловірусної інфекції відзначене посилення кровотоку в артерії
пуповини (СДВ КШК – до 5,2±0,3 і ІР – до 1,2±0,1; р0,05). При поєднанні анемії і цитомегаловірусної
інфекції мало місце достовірне зниження рівня естріолу (до 28,1±1,4
нмоль/л; рB~‚?E E I i ? 6 J L n B‚?E E ? ?????th???? ихальних рухів плода склала у ІІІ групі всього лише 70,0%, рухової активності плода 60,0% і тонусу плода - відповідно - 63,3%. Аналізуючи основні особливості стану плаценти й навколоплідних вод напередодні розродження звертає на себе увагу істотна різниця між контрольною й основними групами. Так, при наявності анемії без цитомегаловірусної інфекції і навпаки, частота передчасного дозрівання плаценти була вище в 3-5 разів (контрольна - 3,3%; І - 13,3% і ІІ - 16,7%), а при їхньому поєднанні - більш ніж у 10 разів (контрольна - 3,3% і ІІІ - 40,0% відповідно). Аналогічна закономірність була відзначена і при оцінці обсягу навколоплідних вод, причому як багатоводдя (І і ІІ групи по 10,0% і ІІІ - 23,3%), так і маловоддя (І група - 3,3%; ІІ - 6,7% і ІІІ - 13,3% відповідно). Підсумкова оцінка функціонального стану фетоплацен-тарного комплексу напередодні розродження показала, що в контрольній групі мали місце одиничні випадки компенсованої (3,3%) і субкомпенсованої фетоплацентарної недостатності (3,3%). На відміну від цього, у пацієнток з анемією рівень компенсованої форми зростав до 13,3%, а суб- і декомпенсована зустрічалися в одиничних спостереженнях (по 3,3%). Наявність цитомегаловірусної інфекції навіть без анемії сприяла збільшення компенсованої форми до 16,7%; субкомпенсованої - до 10,0% і декомпенсованої - до 6,7%. Найбільш несприятлива картина відзначена у пацієнток при поєднанні анемії і цитомегаловірусної інфекції. При цьому, рівень компенсованої форми фетоплацентарної недостатності склав 40,0%; субкомпенсованої - 23,3% і декомпенсованої - відповідно 16,7%. Підтвердженням перерахованих вище особливостей є результати доплерометричних досліджень напередодні розрод-ження. У порівнянні з попереднім обстеженням, у 37-40 тиж. у пацієнток як з анемією, так і з цитомегаловірусною інфекцією відбувалося достовірне посилення кровотоку в артерії пуповини (р0,05), що підтверджує високий рівень
компенсованої і субкомпенсованої форм фетоплацентарної недостатності. У
пацієнток ІІІ групи відбувалися більш глибокі (у порівнянні з 32-33 тиж.
вагітності) ендокринологічні зміни, особливо з боку зниження естріолу і
хоріонічного гонадотропіну (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020