.

Комплексне імуномодулююче та геліомедикаментозне лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2778
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

РОМАНЕНКО КИРИЛО ВСЕВОЛОДОВИЧ

УДК 616.517 + 615.831 – 074/-079

Комплексне імуномодулююче та геліомедикаментозне лікування хворих на
поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Айзятулов Рушан Фатіхович,

Донецький державний медичний університет,

завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб

факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Кутасевіч Янина Францівна,

Інститут дерматології та венерології АМН України,

завідувач відділу дерматології

кандидат медичних наук,

Сербіна Інесса Михалівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, асистент кафедри дерматовенерології

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра шкірних та венеричних хвороб з курсом

проблем СНІДу МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “14” квітня 2004 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 64.603.01 при Інституті дерматології та
венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул.
Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту дерматології та
венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул.
Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий “_10_” _березня_2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, ст. н. с. Бондаренко Г.М.ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Псоріаз – одне з найбільш поширених хронічних
мультифакторних захворювань шкіри з домінуванням генетичної компоненти
(Мордовцев В.Н. зі співавт., 1987; Farber E., 1972), для якого
характерними є гіперпроліферація епідермальних клітин, порушення процесу
кератинізації і запальна реакція в дермі, а також порушення численних
метаболічних ланок (Roenigk H.H., Maibach H.I., 1991; Шевченко Т.И.,
Шлопов В.Г., 2001; Шилов В.Н., 2001).

Питома вага дерматозу в запальній патології шкіри, за даними різних
авторів, коливається в широких межах – від 0,6 до 8% (Довжанский С.И. та
Утц С.Р., 1992). Помітна тенденція до збільшення числа ускладненого
перебігу з явищами дисемінації, еритродермії, артропатії, торпідності до
терапії, що проводиться, частішання рецидивів (Задорожный Б.А., 1983;
Глухенький Б.Т. зі співавт., 1984; Мордовцев В.Н. зі співавт., 1991;
Krueger G., Duvic M., 1994).

Високий ступінь генетичної схильності до псоріазу (Lomholt G., 1963;
Elder J.T. et al., 1994, 2001; Селезнев А.В., 2002 та ін.) вказує на
перспективність вивчення нестабільності генетичного апарату хворих.
Особливої значущості набуває комплексне цитогенетичне та імунологічне
обстеження пацієнтів, оскільки багато вчених (Вавилов А.М. зі співавт.,
2000; Коляденко В.Г. зі співавт., 2000; Шейнкман В.Л., 2000; Суханова
Н.М., 2003; Gottlieb A.B. et al., 1992; Kimball A.B. et al., 2002)
розглядають псоріаз як імунозалежний дерматоз. Зміни в генетичному
апараті імунокомпетентних клітин при псоріазі не вивчалися.

Кодування й передача генетичної інформації відбуваються на рівні
нуклеїнових кислот. Тому показники метаболізму їх попередників є
універсальними маркерами різних патологічних процесів, у тому числі
псоріазу (Тихонов Ю.В. зі співавт., 1998). Активність тимідинфосфорилази
– маловивченого ферменту метаболізму піримідинового попередника ДНК –
тимідину – розцінюється як один із маркерів інтенсивності проліферації.
Активність аденозиндезамінази – ферменту пуринового попередника ДНК –
аденозину відіграє ключову роль у процесах проліферації, диференціювання
та функціонування лімфоїдних клітин, характеризує певною мірою клітинний
імунітет (Борзенко Б.Г., 1992).

Значна поширеність дерматозу, відсутність високоефективних методів
терапії, істотні соціально-економічні наслідки надають актуальності
пошуку нових і вдосконаленню вже існуючих засобів і методів лікування
псоріазу (Каламкарян А.А. зі співавт., 1979; Мавров И.И. зі співавт.,
1988; Farber E.M., Nail M.L., 1984).

Для лікування поширеного, тяжкого перебігу, псоріазу призначають, з
огляду на протипоказання, ретиноїди (Машкиллейсон А.Л., Машкиллейсон
Н.А., 1982; Скрипкин Ю.К. зі співавт., 1990; Жилова М.Б., 2000;
Dubertred L. et al., 1985; Kingston T.R. et al., 1987; Lassur A. et al.,
1987; Carlin Ch.S., Callis K.P., 2003), циклоспорин (Кубанова А.А. зі
співавт., 1994; Пушкаренко Н.А., 1996; Ellis C.N. et al., 1986; Finzi
A.T. et al., 1989; Picascia D.D. et al., 1987 та ін.) і найбільш
доступний для хворих щодо вартості метотрексат (Макашев Т.К., 1976; Rees
R.B. et al., 1967; Hanno R. et al., 1980; De Jong E.M.G.J. et al.,
2003). Розробляються поєднання різних лікарських препаратів для
підвищення їх ефективності й обмеження побічних явищ, ведуться пошуки
ефективних імуномодуляторів (Родин А.Ю., 2000; Димант Л.Е., 2001;
Буянова О.В., Гринюк С.М., 2001; Кунгуров Н.В. зі співавт., 2002). В
цьому плані виправданим є призначення нового флавоноїду – протефлазиду,
що виступає в ролі індуктора синтезу ендогенного альфа- і
гама-інтерферону. Він наділений противірусною дією, апоптозомодулюючою
та антиоксидантною активністю і сприяє підвищенню неспецифічної
резистентності й загального рівня імунного статусу організму.

Поряд з широким використанням фотохіміотерапії псоріазу розробляються
щадні методи лікування з зовнішнім застосуванням фотосенсибілізаторів,
спрямованих на зменшення сумарних доз опромінення (Каламкарян А.А. зі
співавт., 1981, 1986; Владимиров В.В., 1985; Markham T. еt al., 2003 та
ін.). Між тим, в Україні бракує сертифікованих зарубіжних
фотосенсибілізаторів. У цьому відношенні використання в якості
вітчизняного зовнішнього фотосенсибілізатора суспензії галобактерій є
перспективним (Андрашко Ю.В., 2003). Накреслити оптимальні схеми терапії
псоріазу допомагає оцінка лікувального патоморфозу шкіри, в тому числі
її нейроморфологіі. Зменшення кількості нервових волокон, подальша
втрата зв’язку між ними та імунокомпетентними клітинами шкіри
розглядається як фактор самопідтримки псоріазу (Farber E.M. et al.,
1990; Naukkarinen A. et al., 1993; Pergolizzi S. et al., 1998 та ін.).

Враховуючи вищевикладене, особливої значущості набуває комплексне
вивчення клінічних, цитогенетичних, імунологічних змін, а також
активності ферментів метаболізму піримідинових та пуринових попередників
ДНК, морфології ураженої шкіри, що дасть можливість розробити новий,
патогенетично обгрунтований метод лікування, спрямований на підвищення
ефективності терапії хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з
втратою сезонності перебігу в умовах екологічно несприятливого
промислового регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є
фрагментом комплексної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб ФПО
Донецького державного медичного університету “Розробити патогенетично
обгрунтовані підходи до лікування і профілактики деяких хронічних
поширених дерматозів та ІПСШ на підставі вивчення порушення гомеостазу
організму в умовах екологічно несприятливого промислового регіону” (Шифр
УН 01.08.16. № держреєстрації 0101V002736) і договору про
науково-технічне співробітництво між Донецьким медичним та Ужгородським
національним університетами на 2000-2003 р.р.

Дисертант виконував фрагмент науково-дослідницької роботи кафедри,
присвячений вивченню нових підходів до лікування псоріазу.

Мета дослідження: розробити комплексний метод лікування хворих на
поширений ВБП з втратою сезонності перебігу шляхом використання
вітчизняних імуномодулятора та фотосенсибілізатора з урахуванням
виявлених клінічних, цитогенетичних, імунологічних, біохімічних і
морфологічних порушень.

Задачі дослідження:

Поглиблено вивчити клініко-анамнестичні особливості псоріазу у хворих,
котрі мешкають в екологічно несприятливому промисловому регіоні.

Вивчити нестабільність генетичного апарату й імуноцитогенетичні
показники Т-лімфоцитів in vivo у хворих на поширений велико-бляшковий
псоріаз (ВБП) до і після лікування.

Визначити стан імунітету хворих на ВБП до і після лікування.

Виявити характер змін активності тимідинфосфорилази і аденозиндезамінази
– ферментів метаболізму попередників ДНК – тимідину й аденозину в
сироватці крові та гомогенатах біоптатів ураженої шкіри хворих на ВБП до
і після лікування.

Оцінити деякі морфологічні та нейроморфологічні параметри ураженої шкіри
хворих на ВБП до і після лікування.

На підставі виявлених цитогенетичних, імунологічних, біохімічних і
морфологічних змін обгрунтувати й оцінити ефективність розробленого
комплексного геліомедикаментозного лікування хворих на поширений ВБП з
використанням протефлазиду й суспензії галобактерій (бактеріородопсину)
в порівнянні з традиційною терапією.

Об’єкт дослідження – хворі на поширений ВБП з втратою сезонності
перебігу.

Предмет дослідження – комплексний імуномодулюючий та
геліомедикаментозний метод лікування хворих на поширений ВБП з втратою
сезонності перебігу з використанням вітчизняних імуномодулятора
(протефлазиду) й зовнішнього фотосенсибілізатора (суспензії
галобактерій).

Методи дослідження:

Клінічний – виставлення діагнозу, визначення поширеності й ступеня
тяжкості захворювання, контроль за ефективністю лікування.

Генетичний – вивчення нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів;
визначення in vivo активності класів лімфоцитів з різним числом
асоціацій акроцентричних хромосом (ААХ), контроль за мутагенною дією та
ефективністю розробленого методу лікування.

Імунологічний – виявлення порушень імунітету з метою їх корекції;
контроль за ефективністю лікування.

Біохімічний – визначення активності ферментів метаболізму попередників
ДНК – тимідину й аденозину в сироватці крові та гомогенатах біоптатів
шкіри, контроль за ефективністю лікування.

Морфологічний – вивчення патоморфозу шкіри в динаміці лікування.

Статистичний – оцінка вірогідності і виявлення кореляційних зв’язків між
одержаними показниками.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено кореляційні зв’язки між
показниками клінічних, цитогенетичних, імунологічних, біохімічних та
морфологічних досліджень у хворих на поширений ВБП з втратою сезонності
перебігу й частими рецидивами, торпідними до традиційної терапії.

Вперше вивчено рівень нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів
периферичної крові хворих на ВБП і динаміку імуноцитогенетичних
показників. Із загальної кількості вивчених метафаз (3293) порушення
хромосом відзначено в 72,5%: збільшення середньої частоти клітин з
аберацією хромосом (2,40±0,23% на 100 метафаз і в контролі – 1,47±0,14%;
р?AE ? @ B D F H J L N P R T V X t v x ¤ ¦ ? ` E „@ ^„@ & & & F & F J J 1/461/43& J $Ifa$ Таблиця 4 Результати бальної оцінки морфологічних змін ураженої шкіри хворих на велико-бляшковий псоріаз до і після лікування Показник Оцінка ступеня вираженості морфологічних змін у балах (M±m) Г р у п и п а ц і є н т і в I (n=15) II (n=15) III (n=15) IV (n=15) до ліку-вання після лікування до лікування після лікування до ліку-вання після лікування до ліку-вання після лікування абс. % абс. % абс. % абс. % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Морфологічні ознаки: -гіперкератоз 2,43±0,24 0,67±0,15 27,6 2,58±0,09 0,55±0,13 21,3 2,39±0,16 0,42±0,10 17,6 2,71±0,10 0,46±0,10 16,9 -паракератоз 3,91±0,21 0,42±0,10 10,7 3,68±0,23 0,36±0,05 9,8 3,75±0,11 0,28±0,02 7,5 3,53±0,20 0,30±0,05 8,5 -мікроабсцеси Мунро 2,05±0,35 0,15±0,05 7,3 2,30±0,47 0,31±0,05 13,5 1,94±0,27 0,08±0,01 4,1 1,80±0,24 0,00 0 -акантоз 3,72±0,20 1,25±0,10 33,6 3,57±0,10 1,04±0,38 29,1 3,18±0,18 0,73±0,30 23,0 3,44±0,19 0,50±0,10 14,5 -мітотична активність 3,12±0,32 0,62±0,15 19,9 2,86±0,14 0,47±0,07 16,4 2,63±0,30 0,33±0,04 12,5 2,98±0,30 0,25±0,05 8,4 -реакція МГЦР та СТ дерми 3,67±0,23 2,10±0,17 57,2 3,42±0,23 1,95±0,03 57,0 3,73±0,12 1,50±0,11 40,2 3,37±0,21 0,82±0,15 24,3 -клітинна інфільтрація 3,44±0,14 1,61±0,10 46,8 3,26±0,07 1,40±0,10 42,9 3,60±0,28 1,20±0,21 33,3 3,55±0,21 0,91±0,10 25,6 Сумарна середня оцінка 3,19±0,21 0,97±0,32 30,4 3,10±0,19 0,87±0,15 28,1 3,03±0,18 0,65±0,15 21,4 3,05±0,20 0,46±0,05 15,1 Час перебування в стаціонарі (ліжко-днів) 40,1±3,0 39,1±2,9 38,6±2,1 31,5±2,1 Примітка: МГЦР – мікрогемоциркуляторне русло; СТ – сполучна тканина. Прослідковується тенденція до нормалізації показників активності ферментів метаболізму тимідину і аденозину: збільшення ТФ в сироватці крові з 0,855±0,153 до 1,055±0,65 ум. од. і в гомогенатах біоптатів шкіри з 1,878±0,619 до 2,110±0,2555 ум. од. та зниження АДА в крові з 3,517±0,412 до 2,015±0,211 і шкірі з 12,989±2,742 до 9,890±1,855 нмоль/хв/мг. Морфологічне дослідження вогнищ ураження в динаміці (до і після лікування) з використанням напівкількісного методу дозволяє конкретизувати критерії лікувального патоморфозу шкіри (табл. 4). З даних, представлених в табл. 4, ми бачимо, що після запропонованої комплексної терапії виявляються мінімальні залишкові явища (15,1% і 30,4%). При цьому найбільш виражена позитивна динаміка спостерігається відносно таких основних проявів псоріатичного процесу в шкірі як паракератоз, абсцеси Мунро, мітотична активність. Однак, незважаючи на виражену ефективність розробленого методу комплексної терапії, залишається відносно високим відсоток залишкових дистрофічних змін колагенових та нервових волокон, явища проліферативного васкуліту (24,3%) і клітинної інфільтрації (25,6%), які виявляють найбільшу резистентність до терапії, чим може бути обумовлене виникнення рецидивів. Підсумовуючи результати аналізу ефективності комплексної терапії пацієнтів с ВБП, можна констатувати, що за результатами клінічного, цитогенетичного, імунологічного, біохімічного та морфологічного обстеження розроблений метод лікування добре переноситься хворими і не викликає побічних ефектів, забезпечує скорочення тривалості лікування на 8,6 днів, досягнення вираженого терапевтичного ефекту (повного клінічного видужання і значного поліпшення) в 92,2% випадків і подовження періоду ремісії в 1,4 рази у порівнянні з використанням тільки традиційної терапії. Терапевтичний ефект застосування запропонованого методу у хворих на ВБП залежав від вихідної величини індексу PASI, загальної площі залученої до патологічного процесу шкіри і термінів виникнення перших ознак регресу основних дерматологічних симптомів хвороби. Таким чином, розроблений метод комплексної геліомедикаментозної терапії з використанням вітчизняного зовнішнього фотосенсибілізатора – суспензії галобактерій та імуномодулятора – флавоноїда протефлазиду дозволяє істотно підвищити ефективність лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз. ВИСНОВКИ В дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці комплексного методу лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу з використанням метотрексату, імуномодулятора протефлазиду, УФО з вітчизняним зовнішнім фотосенсибілізатором – суспензією галобактерій, спрямованого на зниження тривалості й частоти рецидивів з урахуванням виявлених цитогенетичних, імунологічних, біохімічних і морфологічних порушень та їх корекції. 1. Вивчено рівень нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів периферичної крові хворих на велико-бляшковий псоріаз і динаміку імуноцитогенетичних показників. Із загальної кількості вивчених метафаз (3293) порушення хромосом відзначено в 72,5%: збільшилася середня частота клітин з аберацією хромосом (2,40±0,23% на 100 метафаз; в контролі 1,47±0,14%; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020