ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ
МЕДИЦИНИ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО
РОЖКО
МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
УДК 619:618.7-0.85.0.37
Роль умовно-патогенних мікробів сперми у розвитку субклінічного
ендометриту у корів та телиць
16.00.07 – ветеринарне акушерство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів – 2004Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Державному науково-дослідному контрольному інституті
ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ ветпрепаратів та
кормових добавок) Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України, член-кореспондент УААН
Косенко Михайло Васильович, Державний науково-дослідний контрольний
інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, заступник
директора
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Чухрій Борис Миколайович,
головний науковий співробітник лабораторії відтворення стада, Інститут
землеробства і тваринництва Західного регіону УААН
кандидат ветеринарних наук
Стравський Ярослав Степанович,
Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини УААН,
завідувач лабораторії акушерства і гінекології
Провідна установа Державний агроекологічний університет України
Міністерства аграрної політики України (м. Житомир).
Захист відбудеться “ 4 ” листопада 2004 року о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010
Україна, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010 м.
Львів, вул. Пекарська, 50.
Автореферат розісланий “2” жовтня 2004р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат ветеринарних наук, доцент В.З. Салата
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Здатність до відтворення є однією із фізіологічних
функцій ссавців, що на різних етапах онтогенезу, починаючи з
гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку, родів,
постнатального розвитку, статевого дозрівання і впродовж усього
репродуктивного життя тварин знаходиться під постійним впливом факторів
внутрішнього та зовнішнього середовища. Порушення цього складного
фізіологічного взаємозвязку призводить до виникнення патологічних станів
у репродуктивній системі та неплідності тварин.
Вивченню етіопатогенезу неплідності тварин присвячено чимало робіт
вітчизняних та зарубіжних учених, проте вона досі залишається актуальною
проблемою у тваринництві та ветеринарній медицині. Однією з
розповсюджених форм неплідності у тваринництві є симптоматична (Завірюха
В.І. 1991, Любецький В.Й., 1997, Яблонський В.А., 2000; Чухрій Б.М.
2001; Звєрєва Г.В, Хомин С.П., 2001; Косенко М.В., 2002, Калиновський
Г.М. 2002; Харута Т.Г. 2002). За даними Звєрєвої Г. В. і ін. септичні
ускладнення у післяродовий період є досить поширеною формою неплідності
самок. Вони уражають від 10 до 72% самок молочного стада і найчастіше
реєструються у формі гострого ендометриту.
У зв`язку із широким використанням штучного осіменіння особлива роль при
виникненні симптоматичної неплідності тварин належить неспецифічній
умовно-патогенній мікрофлорі (кишковій та синьогнійній паличці,
стафілококам, протею, різним видам грибів), яка спричиняє розвиток
запальних процесів у статевих органах. За даними Мартиненко Н.А. (1971),
Парусова В.П. (1974), Кремлева Е.П. (1979) на частку неспецифічної
мікрофлори припадає 64-69% усіх випадків контамінації матки та плодів
корів.
Мікробне забруднення сперми бугаїв є головною причиною зниження
запліднюючої здатності сперміїв, порушення ембріогенезу, виникнення
абортів, метритів, народження мертвих або слабких, нежиттєздатних телят
(Звєрєва Г.В., Балашов Н.Г. 1974; Косенко М.В 1994).
Досі серед дослідників відтсутня єдина думка про мікробне забруднення
сперми бугаїв та вплив мікроорганізмів на функцію відтворення у корів.
Неповністю з`ясовано вплив окремих видів патогенних мікроорганізмів і їх
асоціацій на виживання, акросомальний аппарат, здатність сперміїв до
запліднення. Недостатньо вивчено вплив неспецифічної мікрофлори на
розвиток гінекологічної патології, яка призводить до симптоматичної
неплідності корів і телиць.
У зв’язку з вказаним актуальним є розробка нормативно-технічної
документації для лікування та профілактики ендометритів у корів та
санації сперми бугаїв-плідників, що становить теоретичне і практичне
значення роботи.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною наукової тематики ДНДКІ ветпрепаратів та кормових
добавок: “Розробити, вдосконалити та апробувати методи контролю
біологічних препаратів (держреєстрація № UA 01002790 P та UA
01964003863), а також пов`язана з державною програмою наукових
досліджень у галузі ветеринарної медицини “Вивчити вплив на
санітарно-біологічні показники сперми фізіологічного стану
бугаїв-плідників, технологічних прийомів роботи на державних племінних
станціях України; встановити джерело мікробної контамінації сперми
бугаїв-плідників і вивчити вплив мікробів на морфологію сперміїв.
Розробити заходи по підвищенню санітарно-біологічних показників сперми
та заплідненості корів і телиць” (держреєстрація № 81100077).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було з`ясування ролі
умовно-патогенної мікрофлори сперми бугаїв-плідників у розвитку
ендометриту у корів і телиць. Для реалізації мети нами були поставлені
наступні завдання:
– встановити джерела мікробного забруднення сперми бугаїв-плідників у
процесі технологічної обробки;
– з`ясувати кількісний та якісний склад мікроорганізмів із змивів
різних об`єктів, що використовуються при взятті сперми;
– визначити загальну мікробну забрудненість та колі-титр із внутрішніх
стінок препуцію та секретів придаткових статевих залоз бугаїв;
– визначити загальну мікробну забрудненість сперми плідників, залежно
від технології її отримання;
– встановити видову належність і патогенність бактерій, виділених із
сперми бугаїв-плідників;
– визначити чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків
і сануючих препаратів;
– вивчити вплив сануючих препаратів на ступінь мікробної забрудненості
замороженої сперми бугаїв;
– вивчити вплив мікрофлори, виділеної з сперми бугаїв на здатність
сперміїв до запліднення та розвиток запальних процесів у статевому
апараті самок.
Об’єкт дослідження – нативна, відтаяна після замороження та заморожена
сперма бугаїв, корови та нетелі чорно-рябої породи при різних
патологічних процесах у післяродовий період, мікроби-контамінанти сперми
та родових шляхів у післяродовий період.
Предмет дослідження – вдосконалення існуючих та впровадження нових
методів контролю санітарної якості сперми плідників, розробка нових
методів етіотропної та патогенетичної терапії корів, хворих на
післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, та нормативної бази щодо
контролю нативної та замороженої сперми бугаїв.
Методи дослідження – акушерсько-гінекологічні, клінічні, біохімічні,
електронно-мікроскопічні, серологічні, мікробіологічні та біометричні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні
дослідження сперми бугаїв-плідників на різних етапах технологічної
обробки з врахуванням віку бугаїв і сезону року. Вивчено якісний та
кількісний склад бактерій і грибів у спермі, статевій системі самок при
ендометритах. Встановлено резистентність виділених штамів
мікроорганізмів до нових антибактерійних і сануючих препаратів. Вивчено
вплив препаратів „Декомсан” та „Антисепт Д” застосованих для санації
сперми і порожнини матки корів при ендометриті на рівень бактеріального
забруднення, життєздатність сперміїв і фізіологічний стан корів, який
контролювали за виздоровленням. Наукову новизну підтверджено патентами:
препарат для санації сперми бугаїв „Декомсан”23.12.1993 UA 22016,
30.04.98., Маткові супозиторії „Ендодек” для корів 16.08.2002.
№2002086791, 14.04.2003.
Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих даних
розроблено ДСТУ 3535-97 „Сперма бугаїв нативна” (технічні умови), що
дало можливість стандартизувати методи контролю якості нативної сперми
бугаїв-плідників. Розробка нового сануючого препарату Декомсан ТУ У
46.15.325-98, що забезпечує ефективну санацію сперми відносно
умовно-патогенної мікрофлори та грибів. Для лікування корів, хворих на
ендометрит запропоновано новий препарат на піноутворюючій основі
Антисепт-Д ТУ У 46.00483010.008-93.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь обсяг
лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку результатів і їх
аналіз, підбір і підсумовування наукової літератури. Розробка програми
наукових досліджень та обговорення отриманих даних проводилися спільно з
науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались,
обговорювались і отримали загальне схвалення на засіданнях вченої ради
ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок (1991 – 2003 рр.),
міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми
ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів
тваринництва” (Львів 9-11 жовтня 1997); ІІІ міжнародній
науково-практичній конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин”
(Біла Церква 2000); ІІІ міжнародному симпозіумі Україна-Австрія
(Чернівці 14-16 вересня 2000); Всероссийской научной конференции
„Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации
ветеринарных препаратов” (Москва 14-15 февраля 2001); міжнародній
науково-практичній конференції „Здобуття і перспективи ветеринарного
акушерства” (Львів 24-25 жовтня2002); міжнародній науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного
ведення тваринництва (Харків 2 червня 2003).
Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертаційної роботи
опубліковано 14 наукових статей, із них 8 входять до переліку,
затвердженого ВАК України, отримано 2 патенти на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках
комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури за темою
й вибором напрямків досліджень, результатів власних досліджень, аналізу
та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій
виробництву, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота
ілюстрована 35 таблицями, 9 додатками. Список використаних джерел
включає 291 найменування, в тому числі 54 іноземних.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили впродовж 1991-2002 років у ДНДКІ ветпрепаратів та
кормових добавок, господарствах Львівської області та Львівському
обласному племінному об`єднанні (ЛОПО), Дрогобицькому державному
міжрайплемобєднанні (ДМРПО) та Судово-Вишнянському міжрайонному
племінному об`єднанні (СВМПО).
Об`єктами лабораторних досліджень були: 1356 проб сперми, в т.ч.
нативної – 765; розбавленої до еквілібрації – 182; розбавленої після
еквілібрації – 196, замороженої – 213; 118 змивів із порожнини препуцію;
144 змиви з покриву шкіри; 156 проб секретів придаткових статевих залоз;
60 проб середовища для розбавлення сперми; 65 змивів з інструментів,
посуду та рук лаборантів; 96 проб повітря манежу для взяття сперми та
виробничих приміщень; 32 проби скрапленого азоту, а також вміст матки
від корів і нетелів у різні терміни після отелення та з гострими формами
запальних процесів.
Досліди проводили на нетелях, коровах та бугаях чорно-рябої породи за
загальноприйнятими в господарствах умовах годівлі та утримання.
Відтворення стада організоване на основі застосування методу штучного
осіменіння (маноцервікальний та ректоцервікальний) з використанням
замороженої сперми бугаїв.
При проведенні дослідів тварин розподіляли в дослідні та контрольні
групи за принципом аналогів, враховували вік, стать, вгодованість,
клінічний статус, продуктивність та умовами утримання.
Піддослідні тварини протягом експериментальних досліджень були клінічно
здоровими. Бугаї-плідники щоденно користувалися моціоном у кільцевому
коридорі. Сперму отримували на вкорочену, асептично підготовлену, штучну
вагіну з одноразовим спермоприймачем. Із спермоприймача проби сперми, з
дотриманням правил асептики переносили в стерильні пеніцилінові флакони,
які в термосі з льодом направляли для дослідження не пізніше як через
3-и години після відбору проб. Проби замороженої сперми переносили в
стерильні пеніцилінові флакони (необлицьовані гранули) або у тканинні
мішечки (облицьовані гранули), поміщали в посудину Дьюара СД-5 та
направляли в лабораторію. В усіх випадках досліджувану сперму бугаїв
розбавляли стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у
співвідношенні 1:10, а потім проводили послідовні розведення 1:100,
1:1000 і т.д., залежно від очікуваного ступеня забруднення об`єктів. З
кожного розведення по 0,5 або 1 мл проби висівали в чашки Петрі з
м`ясопептонним агаром. Матеріал, що досліджувався, інкубували при t
37,5оС упродовж 48 год. Перед проведенням досліджень, ізотонічний розчин
натрію хлориду, середовище для розбавлення та лабораторний посуд
перевіряли на стерильність.
Відбір проби на мікробіологічні дослідження проводили згідно ГОСТу
209092-1-75 та ГОСТу 20909-2-75 “Сперма быков неразбавленная. Методы
микробиологических исследований”. Сперму бугаїв заморожену досліджували
згідно методики мікробіологічних досліджень замороженої сперми бугаїв
племінних підприємств (1983 р). Виділення та ідентифікацію культур
синьогнійної палички з сперми та матеріалів геніталій від тварин
проводили згідно з методичними рекомендаціями, розробленими В.А.
Зуділіним і ін. (1982). За умов культивування анаеробів сперму
бугаїв-плідників висівали у дві пробірки з середовищем Кітт-Тароцці.
Засіяні пробірки витримували в термостаті при t 37оС упродовж 10 діб.
Через кожні 3-4 дні готували мазки, фарбували їх за Грамом та
ідентифікували. Змиви з порожнини препуція бугаїв отримували після
попереднього туалету зовнішньої поверхні статевих органів. Вводили по 10
мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду в порожнину препуцію
за допомогою стерильного шприца та гумової трубки, а лівою рукою
проводили масаж упродовж 1-2 хвилин, потім пробу змиву набирали
стерильним шприцом і переносили в пробірки. Посів та підрахунок колоній,
що виросли, проводили у тій же послідовності, що і сперми. Секрет
придаткових статевих залоз відбирали від бугаїв перед актом еякуляції в
стерильні скляні флакони з притертими корками. Для взяття змивів із
покриву шкіри, зовнішньої поверхні приладів, інструментів та обладнання,
що застосовується при роботі зі спермою, використовували спеціально
змонтовані пробірки: на кінці металевого дроту або скляної палички,
пропущеної через ватно-марлевий корок, фіксували тампон. У змонтовані
пробірки з корками та тампонами наливали ізотонічний розчин натрію
хлориду та стерилізували в автоклаві. Для мікробіологічного контролю
проводили змиви за допомогою цих тампонів у кількості 0,1 мл і висівали
на МПБ, МПА, середовище Кітт-Тароцці, Сабуро, ДУКС-5, кров`яний агар і
ліцетиназний агар. Подальші дослідження проводили за принципом
визначення загальної мікробної та грибкової забрудненості сперми.
З метою вивчення джерел мікробної забрудненості сперми бугаїв, провели
серію дослідів щодо визначення ступеня забрудненості повітря манежу,
покриву шерсті, до взяття сперми, а також після 1-го, 3-го, 6-го, 9-го
та 12-го бугая.
Дослідження мікрофлори повітря проводили за методом Коха
(седиментаційний метод). Заміри проводили в різних місцях, відступивши
від поздовжніх, торцевих стін на 1-2 метри та в центрі. Проби повітря
забирали на висоті 60-120 см від рівня підлоги, щоб дослідити зони
лежання та стояння тварин. У вказаних місцях розставляли стерильні
бактеріологічні чашки в рівних кількостях із МПА, кров`яним агаром.
Після 10 хвилинної експозиції чашки Петрі закривали та ставили в
термостат для інкубації при t 37,5оС протягом 24 годин.
Матеріал протягом трьох годин доставляли у лабораторію у термосах із
льодом. Із цих проб проводили посіви на МПА, МПБ, сольовий агар,
кров`яний агар, середовища Плоскірєва, Левіна, сульфіт агар, Ендо,
Сабуро та ДУКС-5.
З метою вивчення впливу патогенних бактерій на спермії, в розбавлену
сперму вносили добові культури E. coli, St. aureus, Ps. аeruginosa та
Pr. mirabilis – в кількості 0,5 та 1 млрд. м.т./мл, приготовлені на
ізотонічному розчині натрію хлориду.
Вплив санітарної якості еякуляту на запліднювальну здатність сперміїв та
наступний перебіг тільності у корів та телиць вивчали у виробничому
досліді шляхом бактеріологічного дослідження сперми перед осіменінням на
пункті штучного осіменіння. Піддослідних корів і телиць осіменяли
спермою, що відповідала та не відповідала вимогам санітарних норм, а
також несанованою спермою і санованою препаратами Спермосан-3,
Спермосан-ППК і розробленим нами новим сануючим препаратом – Декомсан.
З метою встановлення впливу виділених із сперми бактерій Ps. aeruginosa
та мікроорганізмів роду Proteus на виникнення субклінічного ендометриту,
а також на відтворну здатність самок, в господарствах Кам`янко-Буського
району проведені досліди на п’ятьох групах корів та телиць-аналогів
чорно-рябої породи за віком, продуктивністю, часом отелення, перебігом
післяотельного періоду, осімінених спермою, що відповідала (до 500
м.т./мл) та не відповідала (більше 500 м.т./мл) вимогам
ветеринарно-санітарних правил та інфікованою мікробними асоціаціями.
З метою встановлення терапевтичної ефективності Антисепту – Д підбирали
дві групи корів із клінічними проявами післяродових ендометритів по 5-10
тварин у кожній.
Ефективність лікування тварин вираховували за часом, що був затрачений
на лікування, кількістю застосованого препарату, процентом вилікуваних
тварин, кількістю діб від початку лікування до запліднення, індексом
осіменіння та сервіс-періодом.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Джерела мікробної забрудненості сперми бугаїв-плідників у процесі
технологічної обробки. Забрудненість покриву шкіри бугаїв-плідників на
ЛОПО становила від 11000 до 79650 м.т./мл, на ДМРПО – від 450 м.т./ мл
до 617000 м.т./ мл. Видовий склад мікроорганізмів представлений
наступними бактеріями: E. coli, Ps. aeruginosa, Proteus sp.,
Staphylococcus sp., Fungi sp., Bac. megaterium, Bac. subtilis. Мікробна
забрудненість повітря манежу для взяття сперми значно зростає по мірі
надходження тварин. Так, до взяття сперми мікробна забрудненість була
від 608 м.т на 1 м3 у зимово-весняний період до 2816 та 607, відповідно,
в літній та осінній сезони року. Найвища мікробна забрудненість повітря
манежу припадає на період взяття сперми від 9–12 тварини (9600 ± 98
м.т./1 м3 ). Забрудненість мікроорганізмами збільшилась порівняно з
вихідним у 6,1 рази після 9 взяття та у 15,8 рази після 12 бугая в
зимово-весняний період року. Найменша забрудненість повітря манежу
виявлена в осінній період року і становила 823 ± 18 м.т./ м3, хоча
максимум забруднення припадав теж на 9–12-е взяття сперми. В кінці
роботи мікробна забрудненість збільшилась порівняно з початком в
зимово-весняний період у 9,8 рази, літній – у 1,8 рази та в осінній у
1,3 рази. У пробах повітря в основному виділяли кокову мікрофлору, гриби
та сапрофіти.
Отже, виявлена пряма залежність між мікробною забрудненістю повітря
манежу в різні сезони року та кількістю тварин, що знаходились в даному
приміщенні.
Кількісний та якісний склад мікроорганізмів із змивів різних об’єктів,
що використовуються при взятті сперми. При дослідженні змивів із різних
об’єктів, що використовуються при взятті сперми (штучні вагіни,
одноразові спермоприймачі, піпетки, пінцети, стінки термостатів з
вагінами, столи в стерильній кімнаті, руки техніка, руки лаборантів,
марлеві мішечки для гранул, проби скрапленого азоту) встановлено, що
найвища мікробна забрудненість була в пробах скрапленого азоту (2150 ±
55 в 1см3 ) та на стінках термостатів з вагінами (10230 ± 98 в 1см3).
Найменш контамінованими були руки лаборантів (8 ± 0,5 в 1см3), піпетки
(4 ± 0,2 в 1см3), марлеві мішечки для гранул (20 ± 2 в 1см3), а
стерильними – одноразові спермоприймачі та столи в стерильній кімнаті.
Із досліджуваних об’єктів в основному виділяли наступну мікрофлору: St.
epidermidis, St. aureus, E. coli, Pr. vulgaris, Bac. subtilis та Fungi.
Отже, основним джерелом забруднення сперми бугаїв є проби скрапленого
азоту та змиви з поверхні стінок термостатів для вагін.
Визначення загальної мікробної забрудненості та колі-титру із змивів
внутрішньої поверхні мішка препуцію та секретів придаткових статевих
залоз бугаїв-плідників. Мікробна забрудненість із змивів внутрішньої
поверхні препуцію бугаїв, що належать ЛОПО була в межах від 0 до 35 000
м.т./см3, а у бугаїв, що належать ДМРПО та СВМПО загальна мікробна
забрудненість коливалася від 600 до 275 000 та до суцільного росту
мікроорганізмів на чашках Петрі. Видовий склад виділених мікроорганізмів
був наступний: Е. cоli; St.aureus; St. epidermidis; Рs. аеruginosa; Рг.
vulgaris; Рг. mirabilis; Рг. геtgeri; В. subtilis та гриби – Aspergillus
fumigatus, Saprolegnia ferrax, Rhizopus nigricans, Mucor racemasus,
Aspergillus niger. Причому з 80% змивів висівали Рs. аеruginosa.
Колі-титр у 1 мл препуційних змивів був найнижчим у плідників на ЛОПО.
При дослідженнні 119 проб секретів придаткових статевих залоз: мікробна
забрудненість у бугаїв на ЛОПО становила 49000 ± 2500 м.т./см3, ДМРПО –
52000 ± 3100 м.т./см3. Видовий склад мікроорганізмів був такий: Е. соli;
Рг. vulgaris; St. epidermidis; В. subtilis; Рs. аеruginosa; Рг.
mirabilis; Рs. аеruginosa та грибів – Aspergillus fumigatus, Saprolegnia
ferrax, Rhizopus nigricans, Mucor racemasus, Aspergillus niger. На ЛОПО
із секретів придаткових статевих залоз виділялась Е. соli в межах від
28,5 до 33,3 %, Рs. аеruginosa – 14,2%, St. epidermidis в межах від 33,3
до 51%, мікроорганізмів роду Proteus не виділяли. Колі-титр був в
границях від 0,1 до 0,0001, а у плідників на ДМРПО від 0,1 до 0,001.
Отже, найнижча мікробна забрудненість змивів із внутрішньої стінки
препуцію і секретів придаткових статевих залоз виявлена на ЛОПО.
Мікробна забрудненість сперми бугаїв-плідників залежно від технології
отримання. Вивчаючи мікробну контамінацію нативної сперми, ми отримали
дані, які вказують на те, що від 37,3 до 45,4% еякулятів, що
досліджувалась залежно від технології отримання і замороження сперми не
відповідали вимогам ветеринарно-санітарних правил при репродукції
сільськогосподарських тварин ГОСТ 23745–79 ”Сперма быков неразбавленная,
свежеполученная”.
Так, на ЛОПО (Харківська технологія асептичного отримання сперми) із 337
проб нативної сперми, отриманих від 60 бугаїв-плідників 126 проб (37,3%)
виявились такими, що не відповідали ветеринарно-санітарним нормам, на
ДМРПО (загальноприйнята технологія необлицьовані гранули) із 245 проб,
отриманих від 28 бугаїв не відповідали вимогам – 105 (42,8%) і на СВМПО
– із 44 проб, отриманих від 8 плідників – 20 (45,4%). Дані дослідження
показали, що кількість еякулятів, що віповідають вимогам
ветеринарно-санітарних норм була на 5,5–8,1% вищою при Харківській
технології отримання сперми, порівняно із загальноприйнятою.
В подальшому ми вивчичили вплив технологічної обробки сперми
(розбавлення до та після еквілібрації і заморожування) на санітарні
показники її якості. Результати досліджень представлені в (табл. 1).
Таблиця 1
Мікробна забрудненість сперми в процесі технологічної обробки
Досліджувана сперма
Кількість проб
(n)
Вільних від мікроорганізмів (проб) Забруднення сперми, м.т/см3
До 5000 (500 ) Більше 5 000 (500)
кількість % кількість % кількість %
Нативна 164 59 36,0 31 19,0 74 45,0
Розбавлена, до еквілібрації 152
85
55,9
30
19,6
37
24,5
Розбавлена. після еквілібрації 155
120
77,4
18
11,6
17
10,9
Заморожена (необлицьовані гранули)
167
109
65,3
51
30,5
7
4,2
Примітка: 5000 – сперма нативна;
500 – сперма розбавлена та заморожена.
З даних таблиці 1 видно, що кількість проб сперми, які не відповідають
НТД в процесі розбавлення до еквілібрації, після еквілібрації та
заморожування зменшується в порівнянні з нативною спермою відповідно на
21,5, 34,1 і 40,8%.
Отже встановлено, що в процесі технологічної обробки мікробна
забрудненість сперми суттєво зменшується за рахунок дії сануючого
препарату після її еквілібрації та заморожування.
Видова належність та патогенні властивості бактерій, виділених із сперми
бугаїв – плідників
При встановленні видової належності мікроорганізмів нами отримано
наступні результати (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристика бактерій, виділених із нативної сперми бугаїв, n=96
Види ізольованих бактерій Виділено культур 3 них
Кількість % Патогенних % Апатогенних %
E. coli
46
47,9
22
48 24
52
Ps. aeruginosa
32
33,3
27
84 5
16
Pr. mirabilis
20
20,8
18
90 2
10
St. aureus
10
10,4
1
10 9
90
St. epidermidis
7
7,3
0
0 7
100
Pr. retgeri
14
14,5
6
43 8
57
Pr. vulgarisa
4
4,2
2
50 2
50
B. subtilis
24
25,0
0
– 24
100
З даних таблиці 2 видно, що при дослідженні нативної сперми бугаїв
виділяли: E. coli, 46 випадків (47,9%), причому майже всі культури
виявлялися в асоціаціях; Ps. aeruginosa – в 32 випадках (33,3%) з яких
68% виділились в асоціаціях з іншими бактеріями; мікроорганізми роду
Proteus виділили в 38 випадках (39,6%), з яких 20 штамів віднесено до
виду Рг. mirabilis; 14 штамів до Рг. геtgeri та 4 штами до Рг. vulgaris,
стафілококи – у 17 випадках (17,7%), з яких до St. aureus віднесено 10
штамів і 7 до St. epidermidis; культури протею виділялися в асоціаціях
із синьогнійною та кишковою паличками; Bac. subtilis виділялася у 24
випадках (25%), всі культури виявлялися в асоціаціях.
6
d
f
?oa
6
a
hE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
