.

Сучасна комплексна оцінка системи мати-плацента-плід (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 2575
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

УДК 618.33+618.36-037-08-084

РАКОВСЬКА НАТАЛЯ ІВАНІВНА

Сучасна комплексна оцінка системи мати-плацента-плід

14.01.01 – Акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І. Пирогова МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК – доктор медичних наук, професор Жук Світлана
Іванівна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

– доктор медичних наук, професор Гайструк Анатолій Никифорович,
завідувач кафедри акушерства і гінекології №2 Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

– член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, Маркін
Леонід Борисович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
МОЗ України;

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ), кафедра акушерства і гінекології та
репродуктології.

Захист відбудеться 21 вересня 2004 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному
університеті ім М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул.
Пирогова, 56).

Автореферат розісланий 21.08.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д. мед. н, доцент
М.І. Покидько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток організму до народження є складний та
тривалий процес запліднення яйцеклітини, утворення морули, імплантації
та плацентації, ембріо- і фетогенеза до того стану, який дозволяє
новонародженому вижити в новому екологічному оточенні. На сьогоднішній
день отримано багато даних, що конкретизують материнсько-плацентарні і
плацентарно-плодові взаємовідносини як при нормальному розвитку, так і в
випадках відхилення від норми, які в сумі складають предмет
перинатальної медицини (Венцковский Б.М., Жигулович В.Г., 1994; Маркін
Л.Б., Венцківський Б.М., Вороній К.В., 1993).

Антенатальна охорона плода – одне з найбільш важливих напрямків сучасної
перинатології. Перинатальна захворюванність та смертність залежать від
стану здоров’я матері, плода, функції плаценти, перебігу та ведення
вагітності, пологів, соціально-біологічних та інших факторів (Гайструк
А.Н., Гайструк Н.А., 2002).

Патологічні зміни, які відбуваються при ПН, призводять до зменшення
матково-плацентарного і фетоплацентарного кровотоку, зниження
артеріального кровопостачання плаценти і плода, обмеження газообміну
і метаболізму в фето-плацентарному комплексі, порушення процесів
дозрівання плаценти, зниження синтезу і дисбалансу гормонів плаценти і
їх попередників (Милованов А.П., 1999).

Всі ці зміни знижують компенсаторно-пристосувальні можливості системи
мати-плацента-плід, сповільнюють ріст і розвиток плода, обумовлюють
ускладнений перебіг вагітності і пологів. Більшість вчених розглядають
плацентарну дисфункцію не як ізольовану патологію, a ПН яка складає
симптомокомплекс при якому виникають морфофункціональні порушення в
системі мати-плацента-плід (Демидов В.Н. с соавт., 1994; Зяблицев с
соавт., 1995; Савельева Г.Н. с соавт., 1991; Радзинский В.Е., 1998).

І тому на теперішній час назріла нагальна необхідність вдосконалення
лабораторної та функціональної діагностики стану системи
мати-плацента-плід з оновленням принципів оцінки і інтерпретації
отриманих даних.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства і
гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.
Пирогова: “Клініко-математичні методи прогнозування , профілактики,
лікування деяких видів акушерської і гінекологічної патології внаслідок
дії факторів зовнішнього середовища і виробництва”, шифр теми
616-099:616,621-08К-97, № державної реєстрації 0195U023939.

Мета дослідження: комплексне вивчення показників системи
мати-плацента-плід за допомогою лабораторних та інструментальних методів
дослідження при фізіологічному та патологічному перебігу вагітності для
вдосконалення спостереження за її перебігом і своєчасної профілактики
можливих ускладнень, розробка критеріїв оцінки стану системи
мати-плаценти-плід на різних термінах вагітності.

Завдання дослідження:

1. Комплексно дослідити рівень специфічних білків вагітності (РАРР-А,
ПАМГ, АМГФ), гормонів (ПЛ, прогестерону, естріолу, естрадіолу, ХГЛ,
кортизолу), інсулінподібного фактору росту (IGF-І), циклічного
нуклеотиду – цАМФ при фізіологічному перебігу вагітності та ПН.

2. Оцінити інформативність апаратних методів дослідження (УЗД з
допплерівським картуванням, біофізичного профілю плода та
кардіотокографії) при моніторингу перебігу вагітності.

3. Оцінити специфічність та чутливість різних методів дослідження стану
системи мати-плацента-плід.

4. З’ясувати кореляційні зв’язки між даними ІФА та апаратними методами
дослідження.

5. Розробити методи прогнозування та алгоритм спостереження за вагітними
з фізіологічним перебігом вагітності та ПН.

Об’єкт дослідження: комплексне вивчення стану системи мати-плацента-плід
при фізіологічному перебігу вагітності та плацентарній недостатності.

Предмет дослідження: дані ультразвукового дослідження (кровообіг в
маткових, пуповинній та середньо-мозковій артеріях), показники
лабораторних досліджень (концентрація РАРР-А, ПАМГ, АМГФ, цАМФ,
інсуліноподібного фактору росту, кортизолу, ПЛ, прогестерону естріолу,
естрадіолу), методи прогнозування.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, лабораторні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на сучасному рівні
комплексно вивчено стан системи „мати-плацента-плід” з урахуванням рівня
гормонів, специфічних білків вагітності, ферментів та даних апаратних
методів дослідження.

Уточнено специфічність та чутливість сучасних методів діагностики ПН при
використанні різних методів дослідження.

Вперше встановлено взаємозв’язок між даними ІФА та апаратних методів
дослідження при фізіологічному перебігу вагітності та ПН, що дозволяє
здійснювати прогнозування можливих ускладнень плацентарної дисфункції
поетапно протягом всієї вагітності.

Обгрунтовано необхідність впровадження скринінгового дослідження
комплексних діагностичних критеріїв стану системи мати-плацента-плід для
груп ризику розвитку плацентарної недостатності на відповідних термінах
вагітності в практику охорони здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів. Результати гормональних
досліджень, визначення концентрації специфічних білків вагітності,
інсуліноподібного фактору росту, цАМФ є скринінговими в алгоритмі
динаміки спостереження за перебігом вагітності в групах ризику
виникнення ПН.

Використання комплексної оцінки стану системи мати-плацента-плід
дозволяє діагностувати її порушення та при необхідності вчасно провести
профілактичну корекцію.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
по особливостям оцінки системи мати-плацента-плід у здорових вагітних та
вагітних з плацентарною недостатністю впровадженні в практичну роботу
відділень патології вагітності та жіночих консультацій пологових
будинків №1 та №3 м. Вінниці, відділення патології вагітних, центру
планування сім’ї обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова,
діагностичного центру “Медівін”.

Особистий внесок здобувача. Автором створено методологічну основу
роботи, проведено патентний пошук, обгрунтовано мету та задачі
дослідження та оглянуто за допомогою УЗД вагітних досліджуваних груп.
Проведено детальний клінічний аналіз анамнестичних даних, перебігу
вагітності, та виконано інтерпретацію даних лабораторних методів
дослідження. Самостійно описано результати дослідження, проведено
кореляцію між отриманими даними та сумісно з керівником розроблено
методику прогнозування плацентарної дисфункції.

Проведено узагальнення отриманих результатів, статистичну обробку
лабораторних, інструментальних даних, аналіз та обговорення результатів,
формулювання висновків та практичних рекомендацій. Підготовлено та
опубліковано праці.

Апробація методів дослідження. Основні положення дисертаційного
дослідження оприлюднені на ХІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Київ,
2001), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні
питання акушерства та гінекології” (Тернопіль, 2002, 2003), засіданні
Асоціації акушерів-гінекологів Вінницької області (Вінниця, 2002, 2003)
та засіданнях кафедри акушерства та гінекології №1 (2002, 2003, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 друкованих роботи у
виданнях, затверджених ВАК України.

Об’єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164
сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій,
додатків, бібліографічного покажчика літератури, який нараховує 340
джерел, з яких 223 іноземні. Робота ілюстрована 19 таблицями, 19
рисунками та супроводжується додатками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Комплексно обстежено 140 вагітних,
віком від 18 до 39 років, середній вік складав 32,13±4,21. З них у 80
вагітних мав місце фізіологічний перебіг вагітності – І група, і 60
вагітних з високим та середнім ризиком розвитку плацентарної
недостатності та ЗВУР плода складали ІІ групу досліджених.

У спеціально розробленій анкеті враховувались дані анамнезу, результати
об’єктивного огляду (обвід живота, висота знаходження дна матки), дані
гормональних досліджень, специфічних білків вагітності, інсулінподібного
фактору росту, циклічного нуклеотиду – цАМФ. Відмічена оцінка стану
плода за даними функціональних методів (біофізичний профіль, КТГ, УЗД з
допплерометрією).

Кількісне визначення ПЛ, Е3, Кортизолу в сироватці крові проводилось
методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA), сендвіч-типу з
використанням наборів Placental Lactogen Diagnostic Kit HPL EIA KIT
(BCM-Diagnostics, США), ІФА-набору 449-3700 Ultra-Sensitive Unconjugated
Estriol (DSL-10-3700) (Diagnostic Systems Laboratories, США), “Стероид
ИФА-кортизол” (Санкт-Петербург, Росія).

Концентрацію, АМГФ, ПАМГ, ПАПП-А, IGF-І в сироватці венозної крові, а
також ц-АМФ в плазмі крові вагітних визначали методом твердофазного
імуноферментного аналізу “сандвіч”-варіанту з використанням
моноклональних антитіл тест-системи АМГФ – фертитест М (ДІА-М, Москва,
Росія), тест ПАМГ-1-Фертитест-М (ДИА-М, (Москва, Росія), ПАПП-А – Elisa
(DRG Diagnostics), ІФА-наборів для визначення IGF-І без екстракції
(DSL-10-2600) (Diagnostic System Laboratories, США) та ІФА-АФ-цАМФ
(ДИА-М, Москва, Росія).

В усіх дослідженнях вимірювання оптичної щільності проводили на
імуноферментному фотометрі Multiskan EX виробництва фірми Labsystems
(Ѓельсинки, Фінляндія).

Усі лабораторні дослідження проводилися на базі медико-діагностичного
центру “Медівін” (м. Вінниця).

Визначення БФПП виконували шляхом трансабдомінального сканування за
допомогою ультразвукового сканера ATL HDI-4000 з датчиком 3,5 МГц .

Оцінку БФПП проводили на підставі оцінки даних фетометрії, антенатальної
кардіотокографії, результатів дослідження тонусу, дихальної і рухової
активності плода, ультразвукової плацентометрії, визначення об’єму
амніотичної рідини. Ультразвуковий скринінг передбачав два обов’язкових
дослідження всіх вагітних жінок (в 16-24 і 34-38 тиж.).

Визначення серцевої діяльності плоду (СДП) і дихальних рухів плоду (ДРП)
проводили за стандартними методиками.

Ступінь зрілості плаценти оцінювали згідно класифікації Granflum P. et
al. (1979).

Кардіомоніторне дослідження проводили аналізатором АУСП1-01 виробництва
ТОО УНІКОС (Росія), починаючи з 28 тиж. вагітності, в положенні жінки на
боці протягом 60 хв. При аналізі враховували оцінку стану плода за
показником стану плода (ПСП).

Матково-плацентарний та плодово-плацентарний кровообіг оцінювали за
допомогою кольорового та енергетичного допплерівського картування на
апараті ATL HDI-4000. При цьому враховували показники
систоло-діастолічного співвідношення, індекси резистентності,
пульсаційного індексу обох маткових артерій, пуповинної та
середньомозкової артерій.

Статистична обробка результатів дослідження проводилась на ПК з
використанням статистичного пакету Statistica 5.5 для Windows 2000, з
виведенням М±м, відсотків, логарифмічних середніх (Х) з 95% довірчим
інтервалом і достовірністю відмінностей (Р) за критерієм Ст’юдента.

Для перевірки наявності зв’язку між перемінними, які були нами отримані,
застосували кореляційний аналіз, використовуючи параметричну кореляцію
(коефіцієнт кореляції Пірсона), метод послідовного аналізу Вальда для
визначення прогностичної цінності ознаки.

Результати досліджень та їх обговорення. Опираючись на сучасні концепції
про те, що ендокринній функції плаценти належить провідна роль в
регуляції процесів обміну і специфічних змінах в системі
мати-плацента-плід для забезпечення адекватних умов збереження і
нормального прогресування вагітності, досліджено вміст основних
гормонів фето-плацентарної системи вагітних в комплексі.

Так, при фізіологічному перебігу вагітності в І трим. рівень
прогестерону становив 113,34±24,33 нмоль/л, у II трим. – 249,67±19,88
нмоль/л, у III – 657,47±41,19 нмоль/л. У групі вагітних з ПН мало місце
статистично достовірне (р0,01) не відрізнялась від
нормативних показників і становила 9,24±2,21 нмоль/л. У II трим. мало
місце статистично достовірне зниження концентрації даного гормону в
сироватці крові до 22,31±1,75 нмоль/л. У III трим. також достовірно
знижувався рівень Е2 в порівнянні з нормативними показниками до
43,64±3,53 нмоль/л.

Рівень кортизолу, не менш важливого біологічного маркеру
плодово-плацентарної частини фетоплацентарного комплексу у вагітних з
ПН, в І трим. становив 301,59±39,34 нмоль/л і достовірно не відрізнявся
(р>0,05) від показників у жінок з фізіологічним перебігом вагітності
309,43±29,87 нмоль/л. У ІІ та ІІІ трим. виявлено статистично достовірне
(р0,05).

AE

e

,XR

t

?

o

oooa*oooooooooooooooooooo

A

AE

P

R

x

TiiaaaaaaaaaaaIAIaa??a

івняно із групою контролю 0,52±0,04. В артеріях пуповини мало місце
значне збільшення вказаного коефіцієнту при ПН, його середнє значення
становило 1,035±0,017, порівняно з 0,71±0,032 у вагітних з фізіологічним
перебігом (р3,8; р3,8; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020