.

Зміни активності процесів переокиснення ліпідів та стану антиоксидантної системи в еритроцитах і шляхи їх немедикаментозної корекції у хворих на хроні

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 2367
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

РЕШЕТАР Олександр Іванович

УДК: 616.233-007.271-008.915-085.831.7:837.3

Зміни активності процесів переокиснення ліпідів та стану антиоксидантної
системи в еритроцитах і шляхи їх немедикаментозної корекції у хворих на
хронічний обструктивний бронхіт

03.00.04 – біохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ -2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Кульчицький Олег
Костянтинович,

Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторії
регуляції метаболізму

м. Київ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Коржов Віталій
Іванович,

Інститут фтизіатрії і
пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського,

завідувач
лабораторії біохімії

м. Київ

кандидат медичних
наук, доцент

Геруш Ігор
Васильович,

Буковинська державна
медична академія,

доцент кафедри
біологічної хімії

м. Чернівці

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця,

кафедра
біоорганічної, біологічної та

фармацевтичної хімії

м. Київ

Захист відбудеться “ 20 “ травня 2004
року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
26.551.01 в Інституті геронтології АМН України за адресою: 04114, м.
Київ, вул. Вишгородська, 67.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту

(м. Київ, вул. Вишгородська, 67)

Автореферат розісланий “ 16 ” _ квітня _ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Р.І. Потапенко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високий рівень розповсюдження хронічних обструктивних
захворювань легень (ХОЗЛ) і особливо хронічного обструктивного бронхіту
(ХОБ), який зустрічається у 20%-25% хворих, що звертаються за медичною
допомогою в світі, стійка тенденція росту захворюваності та смертності,
а також економічні збитки від даної патології дають підставу вважати ХОБ
однією з найбільш соціально-значимих медичних проблем сьогодення (Путов
Н.В., 1991; Голева О.П., Ветков В.И., 1995; Чучалин А.Г., 1997; Фещенко
Ю.И, 1998; Вишняков Н.И. та співавт.,1999; 2000:, Норейко, 2000; Ивчик,
2003; Фещенко Ю.І., 2003; Pasta D.S., Siafakas N.M., 1998). Недостатня
ефективність існуючих способів медикаментозної терапії і відсутність
послідовної системи реабілітації хворих на ХОБ приводять до росту
питомої ваги важких форм патології (Герасімов С.В, 2000; Аляви А.Л.,
Каримов М.М., 2002). Тому наукові дослідження в галузі вивчення
особливостей функціонального стану бронхологеневої системи, виявлення
специфічних патогенетичних механізмів формування бронхіальної
обструкції, розробка ефективних методів діагностики, лікування та
профілактики ХОБ є сьогодні важливими і актуальними (Добрянський Д.О.,
2001; Фещенко Ю.І., 2003; Crystal R.G., 2001; Neurescas E.T., Solway
J.,2001).

Відомо, що запальний процес супроводжується локальною акумуляцією
фагоцитуючих клітин і активацією їх кисневого метаболізму. Це веде до
збільшення продукції активних форм кисню, місцевого посилення реакцій
пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), як одного з провідних прозапальних
і продеструктивних маркерів, і виснаження пулу біоантиоксидантів
(Владимиров Ю.А., 1989; Гольденберг Ю.М. та співавт., 1991; Игнатова
Г.Л. та співавт. 1998; Крокос Н.А., 2001). Порушення рівноваги між
процесами ПОЛ та активністю антиоксидантної системи (АОС), що забезпечує
антиоксидантний захист (АОЗ), викликає лавиноподібні реакції
переокиснення мембранних фосфоліпідів, що призводить до загибелі клітин
(Перцова Т.О., Ботвінікова Л.А., 2000; Яшина Л.О. та співавт., 2000;
Hatchison, 1995).

Еритроцитам здорової людини притаманний ряд морфометричних показників
(МПЕ), які свідчать про надзвичайно важливу роль цих клітин у
забезпеченні нормального функціонування багатьох систем організму. І
навпаки – патологія певного органу або системи, як правило, проявляється
зміною тих чи інших параметрів еритроцитів. Тому еритроцити можна
розглядати як певну універсальну сигнальну систему, зміни параметрів
якої при патології відображають ступінь порушення структури та функції
клітин уражених органів (Аношина М.Ю. та співавт., 2000; Бондарь,Т.П.,
Шмаров Д.А., Козин Г.И., 2003).

На сьогоднішній час досягнуті певні успіхи в терапії ХОБ. Однак,
внаслідок відсутності етіотропного лікування, в останній час акцент
робиться на розробці нових методів, які б

2

селективно впливали на окисно-відновні процеси в системі ПОЛ-АОЗ. На
основі цих методів розроблюються комплексні програми лікування і
реабілітації хворих на ХОБ з врахуванням дії кожного патогенетично
направленого терапевтичного фактору (Прохорова М.П., 2000; Білоусов
А.М., 2002; Фещенко Ю.І., 2003).

Науковими дослідженнями встановлено, що подібною селективною дією
володіє низькоінтенсивне лазерне випромінювання червоного та
інфрачервого діапазону, ультрависокочастотний струм, ультразвукові
коливання, які вибірково діють на окремі ланки патогенезу ХОБ (Улащик
В.С, 1998; Петренко В.И., Петров И.Е., 2000).

Недивлячись на існуючі досягнення в медикаментозному і
немедикаментозному лікуванні хворих на ХОБ, проблема підвищення
ефективності терапії залишається актуальною.

Питання про визначення взаємозв’язків між показниками систем ПОЛ, АОЗ та
МПЕ у хворих на ХОБ залишається мало вивченим. З’ясування цієї проблеми
сприятиме розробці нових генерацій антиоксидантних препаратів для
терапії ХОБ, а також обгрунтує доцільність визначення продуктів ПОЛ,
активності ферментів АОС та МПЕ, як неспецифічних маркерів патологічного
процесу у хворих на ХОБ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової теми кафедри біохімії
та фармакології з курсом інфекційних хвороб медичного факультету
Ужгородського національного університету “Стан про- антиоксидантних
систем, вміст селену та нуклеопротеїдів у хворих з різними формами
клінічного протікання атеросклерозу і методи хірургічної та
медикаментозної корекції допечінкової форми портальної гіпертензії та її
ускладнення” (державний реєстраційний номер 0102U4005294).

Мета і завдання дослідження. Вивчити зміни взаємозв’язків між активністю
оксидантної і антиоксидантної систем та морфометричними показниками
еритроцитів у хворих на ХОБ та ефективність їх корекції за умов
комплексного лікування.

Для реалізації мети вирішувалися наступні завдання:

Вивчити показники перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові
практично здорових та хворих на ХОБ.

Дослідити активність ферментів системи антиоксидантного захисту у
практично здорових та хворих на ХОБ.

Визначити морфометричні показники еритроцитів у практично здорових та
хворих на ХОБ.

З’ясувати зміни вищевказаних показників в залежності від статі, віку,
давності та важкості перебігу захворювання.

3

Оцінити вплив базисної терапії на процеси перекисного окиснення ліпідів,
активність ферментів антиоксидантної системи та морфометричні показники
еритроцитів.

Вивчити вплив немедикаментозної терапії на досліджувані показники.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показана закономірність
змін систем ліпопероксидації, антиоксидантного захисту та морфометричних
показників еритроцитів при ХОБ.

Встановлено, що у хворих на ХОБ має місце достовірне підвищення
концентрації всіх продуктів ПОЛ в крові – сполук з ізольованими
подвійними зв’язками (ІПЗ), дієнових кон’югат (ДК), кетодієнів (КД),
продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-АП).

Показано, що при ХОБ реєструється достовірне зниження активності
ферментів АОС – каталази (КАТ), супероксиддисмутази (СОД), що
супроводжується зниженням вмісту глутатіону відновленого (ГВ) поряд з
підвищеною активністю глутатіонредуктази (ГР).

Доведено, що ХОБ супроводжується змінами МПЕ – збільшенням значень
гематокриту (Ht), середнього об’єму еритроцитів (MCV), середнього вмісту
гемоглобіну в еритроциті (MCH) та анізоцитозу (RDW).

Вперше розкриті взаємозв’язки вказаних порушень зі статтю, віком,
анамнестичною тривалістю захворювання та ступенем порушення функції
зовнішнього дихання.

Вперше у хворих на ХОБ показано гальмівний вплив магнітолазеротерапії
(МЛТ) на процеси ПОЛ.

Доведено, що застосування базової терапії в поєднанні із МЛТ справляє
корегуючий вплив на функціональний стан АОС, що проявляється
нормалізацією показників активності її ферментів і сприяє збільшенню
кількості осіб з МПЕ, що не різнилися від контрольних.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обгрунтована та
впроваджена в практику комплексна оцінка показників ПОЛ, АОС та МПЕ у
хворих на ХОБ в якості тестів у діагностиці та виборі оптимальної
тактики лікування і оцінки ефективності терапії.

При порівняльному аналізі ефективності застосованих лікувальних
комплексів (ЛК-1 – базового лікування, ЛК-2 – базового, доповненого
ультразвуковою терапією (УЗТ) і ЛК-3 – базового в поєднанні з
магнітолазеротерапією), виявлено найбільш ефективний корегуючий вплив на
порушення в системах ПОЛ, АОЗ та МПЕ при застосуванні ЛК-3.

Базова терапія в поєднанні з МЛТ у хворих на ХОБ прискорює регрес
симптомів хвороби, покращує показники лабораторних тестів, скорочує
тривалість перебування хворих в стаціонарі.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає у виконанні
інформаційного пошуку та аналізу наукової літератури з проблеми,
самостійно проведеному комплексі біохімічних досліджень. Автор особисто
виконав статистичну обробку отриманих

4

даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
56-й підсумковій науковій конференції професорсько – викладацького
складу УжНУ (м. Ужгород, 2002 р), VI Міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих учених (м.Тернопіль, 2002), IX Конгресі світової
федерації українських лікарських товариств (м. Луганськ, 2002), VIII
Українському біохімічному з’їзді (м.Чернівці, 2002), науковій
конференції “Вчені майбутнього” (м.Одеса, 2002),

57-й підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу
УжНУ (м.Ужгород, 2003), міжкафедральному засіданні співробітників кафедр
біохімії та фармакології з курсом інфекційних хвороб, пропедевтики
внутрішніх хвороб, факультетської терапії, госпітальної терапії УжНУ
(12.11.2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому
числі 4 у виданнях, затверджених переліком ВАК УКраїни.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
описання матеріалів та методів дослідження, розділів власних досліджень,
заключного обговорення одержаних результатів, висновків та практичних
рекомендацій. Список літератури містить 253 джерела, з яких 50 –
іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 58 таблицями та 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 126 осіб. Із числа обстежених
30 осіб (практично здорових) склали контрольну групу. Формування
контрольної групи проводилося відповідно до вимог Міжнародної федерації
клінічної хімії (IFCC) (Громашевська Л.Л., 2001).

Основна група складалася з 96 хворих з веріфікованим діагнозом ХОБ у
віці від 19 до 69 років (з них 70 чоловіків і 26 жінок), які проходили
стаціонарне лікування в пульмонологічному відділенні Ужгородської
обласної клінічної лікарні. Діагностика проводилася згідно п.1.3. наказу
МОЗ України за № 311 від 30.12.1999 р. Середній вік обстежених становив
47,1 ( 2,7 років, давність захворювання – 10,6 ( 2,7 років. Пацієнти
були поділені на групи спостереження: за віком, статтю, давністю
анамнезу та особливостями клінічного перебігу захворювання.

Для оцінки змін активності процесів в системі ПОЛ-АОЗ та стану МПЕ у
хворих на ХОБ проводили клінічні, біохімічні та загальноприйняті
лабораторні дослідження. Біологічним матеріалом для проведення
досліджень служила кров. Забір крові проводили вранці натще з ліктьової
вени в присутності ЕДТА в кінцевій концентрації 1 ммоль/л.

Про інтенсивність ПОЛ судили за рівнем в еритроцитах ІПЗ, ДК, КД, які
визначали за допомогою спектрофотометра “СФ-46” при довжині хвиль Е220,
Е232, Е278 відповідно (Волчегорский И.А., Налимов А.Г., Яровинский
Б.Я., Лифшиц Р.И., 1989). Вміст кінцевих

5

продуктів ПОЛ (ТБК-АП) в сироватці крові визначали за реакцією з
тіобарбітуровою кислотою (Гаврилов Б.В., Гаврилова А.Р., Мажуль М.Л.,
1987). Параметри АОС вивчали шляхом визначення активності в еритроцитах
її ферментів – СОД (за Misra H.P., Fridovich I., 1972), КАТ (за Королюк
М.А., Иванова Л.И., 1988), вмісту ГВ та активності ГР (за Anderson M.E.,
1983) і концентрації ЦП в сироватці крові (за Горячковським М.А., 1998).

Дослідження МПЕ включало визначення кількості еритроцитів (RВС),
концентрації гемоглобіну в пробі крові (Нb), гематокриту (Нt) (за
загальноприйнятими методиками) та середнього об’єму еритроцитів (MCV),
середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (МСН), ширини
розподілу

еритроцитів по об’єму (RDW) за методиками Miale J.B. (1982) та Сочка
А.А., Пічкар Й.І., Лукач Н.Г. (2001).

Для лікування хворих на ХОБ застосовано комплексне лікування, яке
включало три лікувальні комплекси (ЛК).

ЛК-1 – базова терапія з застосуванням бронхолітичних, муколітичних,
антигістамінних препаратів та лікувальної фізкультури і масажу.
Антибіотикотерапія проводилася при наявності показань згідно
бактеріологічного паспорту відділення (Русин В.І., Химич В.Ю., Руснак
Я.О., 2002).

ЛК-2 – базове лікування було доповнено ультразвуковою терапією.
Лікування проводилось за допомогою ультразвукового терапевтичного
апарату “УЗТ- 101”, що генерує ультразвукові коливання частотою 880 кГц
з використанням випромінювачів площею 4 см2. Ультразвуком впливали в
безперервному режимі за лабільною методикою на дві пари полів. Спочатку
– на паравертебральні зони з обох боків на рівні Th 4 – Th 12 з
інтенсивністю 0,2 Вт/см2, а потім – на задньо-бокові поверхні грудної
клітки по ходу 6-8 міжреберних проміжків від паравертебральної до
середньої пахвинної лінії з такою ж інтенсивністю ультразвуку.
Тривалість сеансу складала 2 хв на кожне поле, курс лікування включав 10
щоденних процедур.

ЛК-3 – базове лікування було доповнено магнітолазеротерапію МЛТ. Курс
МЛТ включав 10 щоденних процедур із застосуванням синусоїдального
магнітного поля (безперервний режим при положенні “3” або “4” ручки
“інтенсивність”). В лікуванні використовувався аппарат для
магнітотерапії “Полюс-1”. Індуктори – електромагніти встановлювали над
ураженими ділянками легенів. Відстань між індукторами – не менше 5 см.
Тривалість процедури 15–30 хв.

Лазеротерапія проводилася за допомогою сканеру медичного “СМ-1.3”.
Опромінення яремної та підключичної області проводилось контактним
способом через наконечник для крапкового опромінення. При цьому вихідна
енергія випромінювання складала 10 мВт, площа опромінення – із
врахуванням розсіювання в тканинах – 1см2. Паравертебральна зона

6

опромінювалася за допомогою сканера з вихідною енергією 15 мВт у вигляді
пульсуючої сітки (фігура сканування № 13) розмірами 5(6 см. Тривалість 1
та 2-го сеансів складала по 12 хвилин, 3 – 10-го – по 27 хв. Курс
лікування включав 10 щоденних процедур.

Статистична обробка результатів досліджень Результати всіх
клініко-лабораторних досліджень опрацьовані методами варіаційної
статистики за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Exel з
розрахунком середніх величин, їх похибки, критерієм достовірності
різниці. Зміни вважали достовірними при р(0,05 (Иванов Ю.И., Погорелюк
О.Н., 1990; Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В., 1991; Лапач С.Н.,
Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2002). Характер зв’язку між перемінними
визначався шляхом розрахунку критерію взаємозв’язку – рангового
коефіцієнту кореляції Спірмена. Силу зв’язку характеризували за
абсолютною величиною коефіцієнту кореляції: до 0,2 – дуже слаба
кореляція, до 0,5 – слаба кореляція, до 0,7 – середня кореляція, до 0,9
– висока кореляція, більш ніж 0,9 – дуже висока кореляція (Бююль А.,
Цефель П., 2002). Отримані результати порівнювалися з аналогічними
показниками у практично здорових осіб.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи результати власних
досліджень активності процесів ПОЛ, стану АОС та МПЕ у хворих на ХОБ до
лікування нами були виявлені суттєві порушення
оксидантно-антиоксидантної рівноваги та зміни МПЕ.

Встановлено збільшення вмісту ІПЗ на 36,7% (р(0,001), ДК на 35,4%
(р(0,001), КД на 35,5% (р(0,001) і ТБК- АП на 36,6% (р(0,001) в крові
хворих у порівнянні з контрольною групою (табл. 1.).

Таблиця 1.

Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у практично здорових людей
та хворих на хронічний обструктивний бронхіт

Показники,

одиниці виміру Групи обстежених (M+m)

Контрольна група, n=30 Основна група, n=96

ІПЗ од.оп.г./мл 2,69 ( 0,16 3,57(0,16*

ДК од.оп.г./мл 1,28 ( 0,08 1,72(0,07*

КД од.оп.г./мл 0,63 ( 0,04 0,84 ( 0,06*

ТБК-АП нмоль/мл 3,49 ( 0,21 4,77 ( 0,23*

Примітки: * –достовірність (р(0,05) різниці з контролем.

7

При цьому у 60%- 64% хворих із всього загалу високі значення всіх
продуктів ПОЛ перевищували норму в 1,7-1,9 рази.

Нами встановлено, що надмірне накопичення продуктів ПОЛ при ХОБ
супроводжується пригніченою активністю СОД і КАТ еритроцитів, робота
яких спрямована на детоксикацію супероксиданіона і пероксиду водню
(табл. 2.).

Таблиця 2.

Показники антиоксидантної системи крові у практично здорових осіб та
хворих на хронічний обструктивний бронхіт

Показники,

одиниці виміру Групи обстежених (M+m)

Контрольна група, n=30 Основна група, n=96

СОД од/мгHb 4,14 ( 0,36 2,91 ( 0,20*

КАТ мкмоль/хв(мгHb 1420 ( 68,0 1078,29 ( 76,8*

ЦП мг/мл 31,6 ( 2,8 27,9 ( 1,3

ГВ мкмоль/л 587 ( 18,0 358,68 ( 14,5*

ГР мкмоль/хв(л 693 ( 18,0 899,9 ( 23,1*

Фактор АОЗ у.о. 2185 ( 202,0 810,0 ( 124,1*

Примітка: * – достовірність (р(0,05) різниці з контролем.

Активність СОД (на 29,7%, р(0,001) та КАТ (на 31,6%, р(0,01) до
лікування були достовірно нижчі в порівнянні з контролем.

Водночас у 77% та 68% хворих показники активності СОД (2,22 ( 0,15
од/мгHb, р(0,001) і КАТ (851,99 ( 48,56 мкмоль/хв(мгHb, р(0,001) були
нижчі відповідно в 1,9 рази і 1,7 рази порівняно зі значеннями їх у
групі практично здорових осіб.

Виявлено дисбаланс в системі глутатіонового редокс-циклу: низький вміст
ГВ на фоні підвищеної активності ГР. При цьому, у 89 % хворих рівень ГВ
був знижений в 1,6 рази (р(0,001) порівняно з контролем, а активність ГР
у 85 % обстежених перевищувала значення у здорових в 1,3 рази.

Слід відмітити, що рівні ЦП за середніми показниками по групі не
відрізнялися від значень практично здорових осіб.

У більшості хворих на ХОБ МПЕ до лікування характеризувалися суттєвими
змінами (рис. 1).

8

Рис.1. Індивідуальний розподіл високих, незмінних та низьких значень
морфометричних показників еритроцитів у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт

Так, у 72 % хворих показники Ht перевищували контрольні в 1,7 рази
(рTH~ 3/4 : @ ? ?  

,

.

0

J

?

I

????I

?

O

O

Oe

i

i

?

o

o

oe

A

?????

???

????????

???

?????

???

?????

a$

?’?’?’O’e’qqq

“”“

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020