.

Наукове обґрунтування системи надання офтальмологічної допомоги населенню України (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
214 5921
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Риков Сергій Олександрович

УДК 614.2 : 617.7 : 001.5

Наукове обґрунтування системи надання офтальмологічної допомоги
населенню України

14.02.03 – соціальна медицина

14.01.18 – очні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров’я України.

Наукові консультанти:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут
медицини праці АМН України, завідувачка відділу епідеміологічних
досліджень;

доктор медичних наук, член-кор. НАН та АМН України, професор Сергієнко
Микола Маркович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Криштопа Борис Павлович, Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор
кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Родіонович, Український
центр науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи МОЗ
України, директор;

доктор медичних наук, професор Венгер Галина Юхимівна, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, завідувачка кафедри
офтальмології.

Провідна установа

Український інститут громадського здоров’я, відділ стратегії розвитку
системи охорони здоров’я та наукових основ організації медичної допомоги
населенню, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 22 ” квітня 2004 року о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному
медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ,
пр-т. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені

О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Анісімов Є.М.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає
сліпоту та слабкозорість однією із основних проблем світової охорони
здоров’я, що відзначено в першій Глобальній програмі боротьби зі
сліпотою (1978 р.), а також у Всесвітній програмі “Зір 2020”, розпочатій
ВООЗ у 2000 р. під гаслом “Право на зір” [WHO 1997-2001].

Проблема сліпоти та слабкозорості є також надзвичайно актуальною для
України, де захворюваність ока та його придатків є значною і становить
12,3 на 10 тис. населення, в тому числі: катаракта – 46,1; захворювання
сітківки та зорового нерва – 24,7; аномалії рефракції – 16,7; запальні
захворювання очей – 11,2 [Медведовська Н.В., 2001 р.]. Актуальність
проблеми значною мірою посилюється тим, що за останні роки
захворюваність на катаракту зросла в 4 рази, на хвороби сітківки і
зорового нерва – в 7 разів, травми органа зору – в 1,6 рази, аномалії
рефракції – в 4 рази [Сердюк А.М. та співавт., 1997 р.; Медведовська
Н.В., 2000 р.].

Проблемам офтальмологічної допомоги населенню в Україні присвячені
дослідження багатьох авторів, однак при всій їхній цінності вони
стосуються переважно питання особливостей офтальмологічної
захворюваності, методів лікування та профілактики. При цьому проблеми
наукового обґрунтування організації системи офтальмологічної допомоги не
знаходять належного висвітлення. Залишаються невирішеними питання
забезпечення доступності високоякісної офтальмологічної допомоги;
діяльності офтальмологічної служби в умовах дефіциту бюджетного
фінансування системи охорони здоров’я; зниження собівартості
офтальмологічної допомоги на фоні збереження її високої якості; системи
управління ефективністю і якістю офтальмологічної допомоги тощо.
Зазначене стало наслідком збереження в Україні традиційних
організаційних форм і методів надання офтальмологічної допомоги
населенню без врахування зростання вимог часу, відсутності наукових
підходів до якісного покращання цього виду спеціалізованої допомоги.

Необхідність наукового обґрунтування якісно нової моделі організації
офтальмологічної допомоги в процесі реформування галузі охорони здоров’я
України, яка б відповідала сучасним світовим вимогам, і обумовила
актуальність дослідження, визначила його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена
робота є частиною комплексних медико-соціальних досліджень, здійснених у
рамках науково-дослідних робіт: Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України “Хірургічне та
ортоптичне лікування аномалій рефракції” (номер державної реєстрації
01.96.0039076), в якій автор розробив стандарти лікування та визначив
ефективність реабілітації хворих з офтальмологічною патологією,
Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних
проблем інвалідності МОЗ України “Розробити медико-експертні,
реабілітаційні та профілактичні заходи по зниженню інвалідності
внаслідок дистрофічних захворювань сітківки та зорового нерва” (номер
державної реєстрації 0102U001528), в якій автором розроблений розділ
наукового обґрунтування організації офтальмологічної допомоги інвалідам
та впровадження в практику сучасних методів профілактики, діагностики,
лікування офтальмологічних хворих, Луганського державного медичного
університету МОЗ України “Стан здоров’я та питання організації медичного
обслуговування населення великого промислового регіону, як одна з
важливих проблем регіональної безпеки” (номер державної реєстрації
0197U014061), в якій автором науково обґрунтована організація надання
спеціалізованої офтальмологічної допомоги та створення регіональних
“Центрів мікрохірургії ока”, а також міжнародного науково-дослідного
проекту між США та Україною: “Епідеміологічне дослідження
офтальмологічних ускладнень серед українських дітей, народжених на
території із низькими рівнями іонізуючої радіації внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС” (1991-1992 рр.), в рамках проекту автором обстежено
850 дітей та проведено епідеміологічне дослідження офтальмологічних
проблем у дітей.

Дослідження проводилося також відповідно до наукового та практичного
забезпечення реалізації національних програм України: “Діти України”
(1996-2003 рр.), автор приймав участь в розробці та безпосередньо
відповідав за виконання “Плану заходів щодо забезпечення виконання
Національної програми “Діти України”, пункт 17 в частині створення
центру лікування новонароджених дітей хворих на ретинопатію,
“Соціально-медичне забезпечення ветеранів війни на період до 2005 року”
(2002-2003 рр.), автором розрахована потреба в забезпеченні інвалідів
ВВВ засобами оптичної корекції.

Мета дослідження: науково обґрунтувати систему надання офтальмологічної
допомоги населенню України шляхом впровадження якісно нової моделі її
організації.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

Проведення критичного аналізу світового та вітчизняного досвіду надання
медичної допомоги офтальмологічним хворим.

Визначення поширеності хвороб органа зору та його придатків, а також
окремих нозологічних одиниць (міопії, захворювань кон’юнктиви,
катаракти, глаукоми, хвороб сітківки, склери, рогівки, атрофії зорового
нерва, запальних захворювань судинної оболонки ока та відшарувань і
розривів сітківки) серед населення України.

Встановлення рівня та причин інвалідності внаслідок хвороб органа зору
та його придатків.

Проведення етіопатогенетичного аналізу поширеності хвороб органа зору та
його придатків.

Виконання математичного моделювання та прогнозування рівнів поширеності
захворювань органа зору.

Виявлення залежності між впливом забруднення навколишнього середовища
(атмосферного повітря, питної води, ґрунтів) і поширеністю
офтальмологічної патології.

З’ясування ролі популяційно-генетичних факторів у поширеності
офтальмологічної патології і розробку системи інтегральної оцінки її
популяційного ризику.

Проведення аналізу доступності та якості надання офтальмологічної
допомоги і розвитку мережі офтальмологічної служби.

Визначення ролі економічних та кадрових ресурсів в діяльності та
розвитку офтальмологічної служби.

Наукове обґрунтування якісно нової інтегративно-диференційованої моделі
організації офтальмологічної допомоги в умовах реформування системи
охорони здоров’я.

Встановлення медичної, економічної та соціальної ефективності
впровадження інтегративно-диференційованої моделі офтальмологічної
допомоги.

Об’єкт дослідження – система офтальмологічної допомоги населенню
України.

Предмет дослідження – поширеність захворювань органа зору та його
придатків, інвалідність внаслідок офтальмологічної патології, соціальні,
антропоекологічні, популяційно-генетичні та організаційні фактори впливу
на поширеність та рівень очних захворювань, стан надання
офтальмологічної допомоги, діагностика, лікування та диспансеризація
хворих з офтальмологічною патологією.

У дослідженні використані методи системного аналізу, епідеміологічний,
хронометражний, експертних оцінок для визначення оцінки обсягів та
ефективності надання спеціалізованої офтальмологічної допомоги
населенню, медико-соціологічний (вивчення ставлення фахівців та
населення до системи надання спеціалізованої офтальмологічної допомоги),
клінічний щодо визначення якості діагностики та лікування хворих,
історичний та математичного моделювання.

Отримані дані оброблялись статистичними методами – параметричним,
кластерним, лінійним однофакторним та багатофакторним регресивним,
лінійними параметричним та непараметричним, кореляційним, однофакторним
та багатофакторним дисперсійним аналізами. В спеціальних дослідженнях
використовувався метод оціночних індексів (коефіцієнтів). Вірогідність
отриманих даних визначалась за допомогою коефіцієнтів – Стьюдента,
Фішера, (2.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше в
Україні:

встановлено етіопатогенетичні закономірності поширеності захворювань
органа зору та його придатків, розширено вчення про спадкові і
мультифакторні захворювання;

оцінено адекватність збору медико-статистичної інформації про
офтальмологічну захворюваність населення;

визначена роль економічних, антропоекологічних, популяційно-генетичних,
організаційних факторів у поширеності захворювань органа зору;

виявлений комплексний вплив медико-соціальних факторів на формування
поширеності захворювань органа зору та його придатків серед окремих
популяцій;

обґрунтована математична модель прогнозування поширеності
офтальмологічної патології;

науково обґрунтована якісно нова інтегративно-диференційована модель
організації спеціалізованої, кваліфікованої та висококваліфікованої
офтальмологічної допомоги населенню і визначена її медична, економічна
та соціальна ефективність;

обґрунтована система оперативного інформаційного забезпечення діяльності
офтальмологічної служби та визначені шляхи формування її єдиного
інформаційного простору.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали
підставою для:

1) впровадження принципово нової інтегративно-диференційованої моделі
організації надання спеціалізованої, кваліфікованої і
висококваліфікованої офтальмологічної допомоги населенню України, що
сприяло:

а) розширенню доступності та якості надання офтальмологічної допомоги
населенню;

б) раціоналізації діяльності офтальмологічних закладів, їх лікарів та
середнього медичного персоналу;

в) оптимізації використання закладами офтальмологічної допомоги
фінансових, кадрових, матеріально-технічних ресурсів;

г) обґрунтуванню нормативів ліжкового спеціалізованого фонду та потреби
в лікарях-спеціалістах для надання амбулаторно-поліклінічної
спеціалізованої допомоги офтальмологічним хворим;

2) запровадження нової системи етапності у наданні спеціалізованої,
кваліфікованої та висококваліфікованої офтальмологічної допомоги з
диференціацією і раціональним розподілом наявних ресурсів,
функціональних обов’язків та потоку пацієнтів на етапах офтальмологічної
допомоги.

3) покращення оперативного управління офтальмологічною службою та
інформування лікарів-офтальмологів, впровадження системи їх
безперервного самовдосконалення.

Результати дослідження впроваджені в практику системи охорони здоров’я:

На державному рівні при розробці та виконанні: Національної програми
“Діти України” (1996-2003 рр.); Комплексної програми “Соціально-медичне
забезпечення ветеранів війни на період до 2005 року” (2002-2003 рр.);
Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок забезпечення засобами
індивідуальної корекції дітей, які потребують корекції фізичного та
(або) розумового розвитку” (2003 р.).

На галузевому при розробці та реалізації наказів МОЗ України “Про
організацію та удосконалення офтальмологічної допомоги населенню
України” №196 від 28.12.1992 р.; “Про штатні нормативи та типові штатні
заклади охорони здоров’я” №33 від 23.02.2000 р.; “Про проведення
наради-семінару головних дитячих офтальмологів управлінь охорони
здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій за результатами
роботи служби у 2000 році” №56-адм від 12.03.2001 р.; “Аналіз роботи
дитячої офтальмологічної служби України за 2000 рік” №4.01-135 від
23.04.2001 р.; “Про внесення змін до Переліку лікарських засобів
вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади
і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з
державного та місцевого бюджетів” №479 від 30.11.2001 р.; “Про
затвердження тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому
населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів” №502 від
28.12.2002 р.; наказу МОЗ та Міністерства освіти України “Про
удосконалення роботи дитячої офтальмологічної служби” №24/39 від
14.02.1994 р.; листа МОЗ України “Про покращення надання
офтальмологічної допомоги хворим з катарактою” №3.44-06/00 від
19.07.2000 р.

На місцевому при розробці та впровадженні: програм Київської міської
державної адміністрації “Здоров’я Киян” (1996-2003 рр.), “Турбота”
(1996-2003 рр.); наказів Головного управління охорони здоров’я та
медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації з
питань надання офтальмологічної допомоги населенню та профілактики
сліпоти (1996-2001 рр.).

За матеріалами дослідження розроблені методичні рекомендації для
практичної охорони здоров’я: “Екзогенні бактерійні кератити” (Київ, 2002
р.), “Надання офтальмологічної допомоги населенню України з
використанням інтегративно-диференційованої організаційної моделі”
(Київ, 2003 р.), “Удосконалення реєстрації медико-статистичної
інформації офтальмологічною службою України з використанням мкх-10”
(Київ, 2003 р.), “Прогнозування ризику поширеності офтальмологічної
патології серед населення україни” (Київ, 2003 р.), “Організація
офтальмологічної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД” (Київ, 2003
р.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто визначив мету та завдання
дослідження, розробив його програму, визначив методи дослідження, провів
епідеміологічні дослідження, розробив математичну модель прогнозування
рівня та ризику поширеності захворювань органа зору, встановив роль
медико-соціальних факторів у формуванні рівня поширеності
офтальмологічної патології, дослідив розвиток мережі та діяльності
офтальмологічної служби, визначив закономірності впливу
медико-соціальних факторів на стан її діяльності, її вплив на рівень
поширеності захворювань органа зору, доступність якісної
офтальмологічної допомоги, науково обґрунтував якісно нову
інтегративно-диференційовану модель офтальмологічної служби та
розрахував її потреби, впровадив модель та визначив її ефективність.
Автором особисто проведена статистична обробка отриманих результатів,
здійснена їх інтерпретація, сформульовані всі розділи дисертації,
основні висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідались та були обговорені
на:

Міжнародних симпозіумах і науково-практичних конференціях: міжнародному
симпозіумі “Вплив підвищених доз радіації на орган зору” (Київ, 1994
р.); VIII міжнародній конференції офтальмологів Одеса-Генуя “Актуальні
проблеми патології судинного тракту ока при його захворюванні та
пошкодженні” (Одеса, 1997 р.); І-й Польсько-Українській офтальмологічній
конференції (Польща, 1997 р.); IV-й міжнародній конференції з
офтальмології (Київ, 1998 р.); ІІІ-й міжнародній науковій конференції
“Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз:
регіональні і соціально-економічні аспекти” (Ялта, 1998 р.); ІІ-й
Українсько-Польській конференції з офтальмології (Трускавець, 1999 р.);
І-й міжнародній конференції “Сучасні аспекти судинно-ендокринних
захворювань органа зору” (Київ, 2000 р.); Українсько-Польській
науково-практичній конференції неонатологів “Нові технології в наданні
медичної допомоги новонародженим” (Київ, 2000 р.); VIII-му конгресі
світової федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000 р.);
регіональному симпозіумі ВООЗ “Планування національної тактики і
стратегії для подолання сліпоти у дітей, яку можливо попередити” (Чехія,
2002 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні
методи наукових досліджень в морфології” (Полтава, 2003 р.); міжнародній
конференції офтальмологів “Сучасна мікрохірургія вроджених катаракт у
дітей. Жива хірургія” (Одеса, 2003 р.); симпозіумі з міжнародною участю
“ІІІ симпозіум з катарактальної та рефракційної хірургії” (Київ, 2003
р.).

Національних конгресах, з’їздах, симпозіумах: ІХ з’їзді офтальмологів
України (Одеса, 1996 р.); I Національному конгресі з біоетики (Київ,
2001 р.); IІ симпозіумі Українського наукового товариства офтальмологів
“Сучасна хірургія катаракти в Україні” (Київ, 2001 р.);

Х з’їзді офтальмологів України (Одеса, 2002 р.).

Науково-практичних конференціях державного рівня: науково-практичній
конференції головних дитячих офтальмологів “Діагностика, лікування і
реабілітація захворювань органа зору у дітей раннього віку” (Вінниця,
1995 р.); науковій конференції офтальмологів, присвяченій 90-річчю акад.
Н.О. Пучковської (Одеса, 1998 р.); науковій конференції “Діабет –
проблема загальнолюдська” (Дніпропетровськ, 1998 р.); І конференції
дитячих офтальмологів України (Ялта, 2000 р.); ІІ конференції дитячих
офтальмологів України (Судак, 2003 р.); міжобласній науково-практичній
конференції офтальмологів Луганської, Харківської, Сумської,
Чернігівської областей “Актуальні проблеми офтальмології” (Луганськ,
2003 р.).

Засіданнях, нарадах: Вченої ради, кафедр офтальмології та управління
охороною здоров’я Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика (2003 р.); Апробаційної ради “Соціальна медицина” при
Національному медичному університеті

ім. О.О. Богомольця (2003 р.);

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 77 наукових праць, в
т.ч. 4 монографії, 4 науково-практичні брошури, 33 статті в наукових
фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України (із них 16 –
самостійні статті), 5 методичних рекомендацій, 3 статті в інших наукових
виданнях, 28 тез конференцій.

Структура дисертації. Дисертація виконана на 460 сторінках друкованого
тексту. Основний текст дисертації – 310 сторінок, містить 79 таблиць та
36 рисунків. Робота складається з вступу, 8 розділів (аналітичний огляд
літератури; програма, методи, об’єкти дослідження; 6 розділів власних
досліджень), заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку
основних використаних джерел, який складається з 399 витоків (144
вітчизняних та 255 іноземних джерел), 7 додатків, які включають 78
таблиць.

Основний зміст РОБОТИ

Програма, матеріали, обсяг і методи дослідження наведені на рис. 1.
Програма дослідження розроблена з використанням системного підходу і
передбачала п’ять його етапів, результати кожного з яких ставали
логічною послідовністю для вирішення завдань наступних етапів.

Перший етап передбачав проведення критичного аналізу світового та
вітчизняного досвіду надання офтальмологічної допомоги, а також
виявлення епідеміологічних закономірностей та прогнозних тенденцій
поширеності хвороб ока та його придатків як у світовому масштабі, так і
в Україні; другий – присвячувався визначенню ролі соціально-економічних,
антропоекологічних, популяційно-генетичних та організаційних факторів у
поширеності офтальмологічної патології в державі; третій – розкриттю
системно-історичного аспекту стану та ефективності надання населенню
офтальмологічної допомоги; четвертий – науковому обґрунтуванню на
підставі отриманих результатів нової інтегративно-диференційованої
моделі офтальмологічної допомоги в Україні, визначення ефективності від
впровадження якої стало метою п’ятого, завершального етапу дослідження.

Територією дослідження обрані 25 областей України та мм. Київ та
Севастополь. Впровадження та визначення ефективності розробленої
організаційної моделі надання офтальмологічної допомоги населенню
проводилось в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській,
Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській,
Сумській, Харківській областях, а також в м. Києві (1999-2001 рр.).

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що за рівнем
поширеності офтальмологічна патологія займає четверте місце (5,25%) в
структурі всіх захворювань населення України, що співпадає з даними
Ферфільфайна Й.Л., Крижановської Т.В.,

Логай І.М., Сергієнка М.М. (1996-2001 рр.). Як свідчать результати
кластерного аналізу, найвищі її рівні відмічаються в м. Києві,
Дніпропетровській і Рівненській областях (>8971,0 на 100 тис.
населення). Загалом за період 1992-2001 роки середньорічний приріст
поширеності очних захворювань становив 2,4%. При цьому вперше доведено,
що найвищі її рівні спостерігались серед підлітків 15-17 років (12012,1
на 100 тис.) та дитячого населення 0-14 років (8349 на 100 тис.).

Результати аналізу засвідчили, що пріоритетне місце у поширеності
захворювань органа зору займають міопія (1362,5 на 100 тис. населення),
захворювання кон’юнктиви (1145,5), катаракта (973,3), глаукома (370,3),
що підтверджує раніше встановлені тенденції. В той же час доведено, що
впродовж 1992-1998 років до цієї групи увійшли захворювання сітківки,
поширеність яких зросла з 77,7 до 550,1 на 100 тис. населення (щорічні
темпи зростання в 1992-1996 рр. – 86,91%; в 1996-1998 рр. – 29,09%).

Згідно результатів дослідження первинна інвалідність в Україні внаслідок
хвороб органа зору та його придатків займає шосте місце в загальній
структурі інвалідності всього населення (4,8%), а найвищі її рівні
(більше 4,65 на 10 тис. жителів) відмічаються в АР Крим, Житомирській та
Сумській областях. Серед дитячого населення рівень первинної
інвалідності складає 4,7 на 10 тис. Встановлено, що вказане обумовлене
значним внеском у причини інвалідності вроджених та спадкових
захворювань органа зору (82,1%), що співпадає з даними інших дослідників
[Ферфільфайн Й.Л. та співавт, 1994-1997 рр.; Крижановська Т.В.,
1998-2000 рр.]. Вважаємо, що близько 50,0% інвалідизуючого впливу
міопії, катаракти, ретинопатії недоношених та інших можливо подолати
шляхом активної ранньої діагностики, лікування та медичної реабілітації,
а захворювання сітківки, аномалії розвитку очного яблука – попередити
покращенням пренатальної діагностики та наданням медико-генетичної
допомоги батькам.

Показано, що основний контингент первинних інвалідів по зору
(85,0-97,0%) становлять особи працездатного віку, а провідними причинами
їх інвалідності є травми ока (24,80%), глаукома (16,45%), міопія
(15,60%), хвороби сітківки (13,45%), атрофія зорового нерва (7,15%).
Наведені дані співпадають з точкою зору інших дослідників стосовно того,
що більшість вказаних захворювань могли б не стати причиною інвалідності
при умові надання своєчасної якісної офтальмологічної допомоги та
реалізації заходів первинної профілактики перш за все щодо попередження
травм органа зору [Ферфільфайн Й.Л. і співавт., 1995, 1997 рр.; Логай
І.М. і співавт., 1989, 2000 рр.; Крижановська Т.В., 2000 р.].

Встановлено, що рівень поширеності хвороб ока та його придатків залежить
від етіопатогенетичного механізму, який обумовлює виникнення патології
ока, – катаракти, міопії, глаукоми, хвороби сітківки, її розриви та
відшарування, що виникають внаслідок розвитку дистрофічного процесу на
фоні порушення мікроциркуляції й тканинної гіпоксії; хвороби
кон’юнктиви, склери, рогівки – внаслідок розвитку запального
процесу

Рис. 1. Програма, обсяги та методи дослідження

Продовження рис. 2.1

на фоні порушення нейрогуморальної та імунної регуляції в організмі;
хвороби судинної оболонки ока – внаслідок запального процесу на фоні
інфекційного та аутоімунного ураження. Підтвердженням вказаного є
встановлені нами вірогідні статистичні кореляційні зв’язки між
поширенням окремих груп захворювань ока та його придатків, які мають
єдині етіопатогенетичні механізми: катаракта, міопія, глаукома, хвороби
сітківки (r=0,87-0,34); хвороби кон’юнктиви, склери, рогівки (r=0,76).

Крім того, встановлено, що поширеність хвороб ока та його придатків має
тісну асоціацію із рівнем поширеності інших класів хвороб:
новоутвореннями (в цілому) та злоякісними новоутвореннями (r=0,73-0,44);
хворобами ендокринної системи (в цілому) та цукровим діабетом
(r=0,51-0,31); нервової системи (r=0,76); системи кровообігу (в цілому),
гіпертонічною хворобою, цереброваскулярною патологією (r=0,53-0,30);
хворобами органів дихання (в цілому), бронхіальною астмою (r=0,64-0,32);
шкіри та підшкірної клітковини (r=0,42). Вказане дає підставу вважати,
що в основі асоціації поширеності хвороб ока та його придатків із
поширенням інших класів хвороб лежать єдині етіопатогенетичні механізми
та фактори ризику, що стверджується також рядом авторів [Дильмах В.М.,
1987 р.; Лисицын Ю.П., 1998 г.;

Беляков В.Д. и соавт., 2001 г.].

Отримані дані епідеміологічного дослідження стали підставою для розробки
математичних моделей, які дозволили провести прогнозування
епідеміологічних тенденцій поширеності захворювань органа зору в Україні
до 2020 року. При збереженні наявних факторів, які впливають на розвиток
захворювань органа зору, загальний рівень їх поширеності до 2020 року
зросте на 85,76% (до 14350,23 на 100 тис. населення).

Вивчення факторів, які впливають на рівень поширеності серед населення
захворювань органа зору та його придатків, дозволило виділити перш за
все економічні, антропоекологічні, популяційно-генетичні та
організаційні чинники. Так, встановлено, що при зниженні рівня
економічного розвитку областей та економічного благополуччя населення
зростає рівень поширеності хвороб органа зору як в цілому, так і
зокрема, катаракти, міопії, захворювань сітківки (r=0,45-0,59, р90,0%) зростає рівень поширеності
мультифакторних хвороб сітківки (на 9,0%) та судинної оболонки ока (на
39,0%), що імовірно обумовлено накопиченням в генофонді популяцій груп
патологічних рецесивних генів. Отримані дані дозволяють розширити вчення
про спадкові та мультифакторні захворювання [Бариляк І.Р., 2001 р.; Kurz
D. et al., 2002; Rodriguez M. et al., 2002].

Таким чином, доведено, що ключовими факторами у визначенні рівня
поширеності хвороб ока та його придатків є екологічне неблагополуччя –
перевищення ГДК для атмосферного повітря (загальне), питної води
(загальне), ґрунтів житлової зони (загальне), перевищення гігієнічних
нормативів для іонізуючого випромінювання (у житлових приміщеннях),
електромагнітного випромінювання (загальне), висока частка в популяції
населення української національності.

Для визначення комплексного впливу наведених чинників на рівень
поширеності офтальмологічної патології нами запропонована формула 1.

ПОЗ = -9,76*Х1 – 214,39*Х2 + 135,58*Х3 – 19,42*Х4 + 35,72*Х5

+ 2,98*Х6 + 70,28*Х7, (1)

де ПОЗ – рівень поширеності захворювань органа зору та його придатків
(на 100 тис. населення);

Х1 – частота перевищення ГДК для атмосферного повітря за узагальненим
показником (%);

Х2 – частота перевищення ГДК для питної води за узагальненим показником
(%);

Х3 – частота перевищення ГДК для ґрунтів житлової зони за узагальненим
показником (%);

Х4 – частота перевищення гігієнічних нормативів для іонізуючого
випромінювання у житлових приміщеннях (%);

Х5 – частота перевищення гігієнічних нормативів для електромагнітного
випромінювання за узагальненим показником (%);

Х6 – рівень грошових доходів населення ($UA на одну особу за рік);

Х7 – частка в популяції населення української національності (%).

Аналіз стану офтальмологічної служби та її діяльності дозволив визначити
організаційний чинник як окремий, що надає суттєвого впливу на рівень
офтальмологічної патології. Вперше доведено, що скорочення кількості
офтальмологічних кабінетів в амбулаторних закладах знижує доступність
спеціалізованої офтальмологічної допомоги, рівень та якість
диспансеризації хворих (F=57,86, pВказане поєднання етапу та напрямку роботи дозволяє формувати функціональний модуль системи, а в залежності від завдань кожного модуля – напрямки діяльності, на вирішення яких інтегруються ресурси охорони здоров’я, систем освіти та соціального захисту населення. Запропонована система організаційних модулів сприятиме забезпеченню гнучкості та спроможності адаптації всієї організаційної системи до реальних умов існування та вимог часу. Впровадження нової моделі потребувало розробки стандартів надання офтальмологічної допомоги на всіх етапах її організації та проведення оцінки ефективності роботи кожного етапу із використанням клінічного методу. Запропоновані стандарти визначають не тільки місце та мету реалізації, а і обсяги діагностики, лікування, реалізації, критерії якості та показання до спрямування пацієнтів на наступний етап. Тобто, вони дають можливість оцінити організаційну та медико-клінічну ефективність кожного з етапів надання допомоги при відповідному захворюванні. В якості стандартів обрані нозологічні групи офтальмологічних захворювань, які викликають тривалу чи стійку втрату працездатності: стареча ядерна катаракта (Н25.1), відкритокутова глаукома (Н40.4), міопія ускладнена хоріоретинальною дистрофією із розривами сітківки без її відшарувань (Н52.1+Н31.2+Н33.3), діабетична ретинопатія (Е14.3+Н36.0) та ураження органа зору внаслідок ВІЛ-інфекції, які проявляються інфекційними та паразитарними хворобами (В20). Порівняння даних клініко-функціональних і медико-соціальних показників контрольної та експериментальної груп пацієнтів свідчить, що у тих з них, яким офтальмологічна допомога надавалась в рамках інтегративно-диференційованої організаційної моделі, виявлені кращі результати як за клінічними, так і за медико-соціальними показниками. Отримані за стандартами результати засвідчили високу клінічну ефективність моделі, підтвердженням чого є покращання ранньої діагностики патологічних станів органа зору; збільшення позитивних результатів лікування пацієнтів; повніше охоплення диспансерним наглядом і медико-соціальною реабілітацією офтальмологічних хворих. Результати інтенсифікації надання офтальмологічної допомоги завдяки передбаченому новою моделлю раціональному розподілу пацієнтів між етапами, розширенню стаціонарзамінюючих форм (денних стаціонарів на ІІ етапі та амбулаторної хірургії на ІІІ і IV етапах) свідчать про можливість подальшого скорочення загального ліжкового фонду офтальмологічної служби на 41,1% – з 5478 (у 2001 р.) до 3570 без змін забезпеченості населення лікарями-офтальмологами та із збереженням доступності офтальмологічної допомоги всіх рівнів. Експериментальна реалізація інтегративно-диференційованої моделі довела її високу клінічну, організаційну, клініко-медичну, економічну та соціальну ефективність на прикладі лікування і медико-соціальної реабілітації пацієнтів з найбільш поширеними та важкими захворюваннями органа зору різного патогенезу (дистрофічного, судинного, інфекційного), які ведуть до стійкої втрати працездатності (інвалідності). Отримані результати свідчать про досить високу ефективність та адекватність в умовах реформування галузі охорони здоров’я запропонованої інтегративно-диференційованої моделі надання офтальмологічної допомоги населенню, яка може бути впроваджена в будь-якому регіоні України. За станом на початок 2004 року вона функціонує в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській областях, а також в м. Києві. ВИСНОВКИ У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і розв’язання актуальної проблеми галузі охорони здоров’я – наукове обґрунтування системи надання офтальмологічної допомоги населенню України шляхом впровадження якісно нової моделі її організації. Соціально-клінічне дослідження базувалося на необхідності комплексних цільових перетворень системи надання населенню офтальмологічної допомоги, сучасний стан якої виявився неадекватним новим соціально-економічним умовам, наслідками чого стало зниження доступності та якості медичної допомоги, зростання рівня захворюваності та інвалідності внаслідок очної патології. Результатом роботи була науково обґрунтована, із врахуванням вимог та рекомендацій ВООЗ, якісно нова інтегративно-диференційована модель організації офтальмологічної допомоги дорослому і дитячому населенню України. Впроваджена в практику охорони здоров’я запропонована модель засвідчила свою медичну, соціальну та економічну ефективність. Встановлено, що в структурі загальної захворюваності населення України офтальмологічна патологія становить 5,25% від усіх захворювань і займає четверте рангове місце, а середньорічний приріст її поширеності становить 2,4%. За показниками поширеності перше місце займають підлітки (12012,1 на 100 тис.), друге – дитяче населення (8349), третє – доросле (7932,6). Понад половину (55,1%) всієї офтальмологічної патології складають міопія, катаракта, захворювання кон’юнктиви, сітківки та глаукома. Первинна інвалідність внаслідок хвороб ока та його придаткового апарату становить 4,8% і займає шосте місце в загальній структурі інвалідності всього населення. Показано, що протягом 1992-2001 років захворюваність населення на хвороби сітківки зросла в 2,1 разу, катаракту – на 31,0%, глаукому – на 29,0%, атрофію зорового нерва – на 15,0%, міопію – на 10,6%. Розроблена на підставі епідеміологічних досліджень математична модель прогнозу рівнів поширеності офтальмологічної патології серед населення України свідчить, що до 2020 року при збереженні існуючої системи загальний рівень поширеності захворювань ока та його придатків збільшиться на 85,76% (до 14350,23 на 100 тис. населення). Основними причинами патології органа зору стануть захворювання сітківки (15,5%), кон’юнктиви (13,71%) при збереженні провідного значення міопії (11,87%) і катаракти (10,52%). 8 : 02`† ////ooeooTHTHooeeeooeoeoeoo ??????$?? & F ?????????th?$?? ?????????? ?????????? dueth`„7 ooooooooooooooooooocUUUU ???від патогенетичного механізму, який обумовлює виникнення патології ока. Зокрема, тісний кореляційний зв’язок між окремими групами захворювань ока та його придатків: катаракта – міопія – глаукома – хвороби сітківки (r=0,87); хвороби кон’юнктиви – склери – рогівки (r=0,76); а також із рівнем поширеності інших класів хвороб: новоутвореннями та злоякісними новоутвореннями (r=0,73); хворобами ендокринної системи та цукровим діабетом (r=0,51); нервової системи (r=0,76); системи кровообігу, гіпертонічною хворобою, цереброваскулярною патологією (r=0,53); хворобами органів дихання (r=0,64); шкіри та підшкірної клітковини (r=0,42). Результати системного аналізу стану офтальмологічної допомоги в Україні дозволили виділити два основних її етапи, перший з яких (1968-1991 рр.) характеризувався розвитком спеціалізованих закладів нового типу, переходом від екстенсивного до інтенсивного типів діяльності, посиленням профілактичного спрямування. В той же час другому етапу (1992- 2001 рр.), який припадає на період економічних труднощів у державі, стало властивим скорочення мережі, матеріально-технічних та кадрових ресурсів, зростання поширеності хронічної офтальмологічної патології (R2=0,40-0,80) та рівнів інвалідності, що свідчить про необхідність якісного удосконалення системи офтальмологічної служби в період реформування галузі. Результати дослідження дозволили науково обґрунтувати якісно нову інтегративно-диференційовану модель організації офтальмологічної служби, з введенням на її етапах нових взаємозв’язаних функціональних елементів: сімейних лікарів, громадських комісій по профілактиці сліпоти та слабкозорості; міжрайонних офтальмологічних діагностичних кабінетів та денних стаціонарів, районних комісій по боротьбі зі сліпотою і медико-соціальної реабілітації сліпих та слабкозорих; відділень профілактики сліпоти; центрів лазерної офтальмології та мобільної офтальмологічної допомоги і профілактики сліпоти. В її основу покладена інтеграція зусиль соціальних сфер суспільства (охорони здоров’я, освіти, соціального захисту), а також принцип диференціації, який дозволяє раціонально скерувати потоки пацієнтів між структурними одиницями системи, провести їх розподіл на етапах, сконцентрувати наявні економічні, матеріально-технічні та кадрові ресурси в місцях їх найбільшої потреби і використати з найбільшою ефективністю. Запропонована інтегративно-диференційована модель організації офтальмологічної допомоги ґрунтується на трьох напрямках діяльності – профілактичному, лікувально-діагностичному та реабілітаційному, які реалізуються на етапах спеціалізованої, кваліфікованої та висококваліфікованої офтальмологічної допомоги. Вказане поєднання етапу та напрямку роботи дозволяє формувати функціональні модулі системи, в залежності від завдань кожного з яких інтегруються ресурси різних галузей – охорони здоров’я, системи освіти та соціального захисту населення. Перевагою наведеного є гнучкість та спроможність адаптації запропонованої системи до реальних умов існування та потреб часу. Впровадження інтегративно-диференційованої моделі дозволило наблизити кваліфіковану та висококваліфіковану допомогу до населення віддалених регіонів України з важкими захворюваннями органа зору на 77,8%, підвищити доступність консультативної допомоги для населення на 44,1%, для дитячого – на 15,55%, амбулаторної хірургії дорослим – на 64,0%, дітям – на 5,26%, лазерних методів лікування – в 4,3 разу. Наслідком її впровадження стало підвищення рівня виявлення та диспансеризації офтальмологічних хворих в амбулаторно-поліклінічних закладах на 31,9%; зменшення необґрунтованих звернень населення за спеціалізованою та кваліфікованою допомогою на 9,8%; зростання хірургічної допомоги в амбулаторних умовах в 3,5 рази і зниження навантаження на стаціонари на 12,82% при підвищенні хірургічної активності в них на 20,9% Передбачена новою моделлю диференціація потоків хворих на етапах офтальмологічної допомоги сприяла зростанню використання в стаціонарах сучасних методів лікування захворювань органа зору – екстракапсулярної екстракції катаракти із імплантацією штучного кришталика (на 44,63%), факоемульсифікації із імплантацією штучного кришталика (на 4,12%), мікрохірургічних антиглаукомних операцій (на 10,23%), лікування косоокості у дітей (на 5,81%). Наслідком вказаного стало підвищення якості стаціонарної офтальмологічної допомоги, про що свідчать високі показники ефективності лікування: “одужання” – 81,25(2,98%, “покращання” – 14,73(2,87%, низький рівень ускладнень – 0,56(0,31%. Цьому сприяло також збільшення передбаченого моделлю етапу кваліфікованої та висококваліфікованої допомоги кадровими ресурсами: лікарями-офтальмологами – на 16,9%, середнім медичним персоналом – на 11,9, молодшим – на 6,0%, технічним та обслуговуючим – на 35,7%. Про сприйняття нової організаційної моделі свідчить досить високий рівень задоволеності пацієнтів – 9,1 бала: амбулаторною допомогою – 9,25, стаціонарною – 9,03 бали за десятибальною системою. Впровадження інтегративно-диференційованої моделі офтальмологічної служби потребувало наукового обґрунтування стандартів надання допомоги окремим хворим, зокрема із старечою ядерною катарактою (Н25.1), відкритокутовою глаукомою (Н40.4), міопією, ускладненою хоріоретинальною дистрофією без її відшарування (Н14.3 - Н36.0) та ураженнями органа зору внаслідок ВІЛ-інфекції, які проявляються інфекційними та паразитарними хворобами (В20), що дозволило покращити ранню діагностику цієї патології до 80%, збільшити позитивні результати лікування до 78%, забезпечити диспансерний нагляд до 90% всіх пацієнтів, покращити управління офтальмологічною допомогою. Про економічну ефективність впровадженої моделі свідчить зниження (до 4,5 днів) тривалості лікування хворих в стаціонарах на 34,8%, підвищення обігу ліжка на 23,62% та його зайнятості на 20,9%, зниження собівартості одного ліжко-дня на 24,74% завдяки додатковому залученню коштів (добровільне медичне страхування пацієнтів – 37,58%, благодійні внески та пожертвування від громадян – 48,3%, надання допомоги за договорами – 11,57%). Крім того, розрахунки щодо потреби мережі та ресурсів офтальмологічної допомоги в умовах дії запропонованої моделі свідчать про можливість скорочення її ліжкового фонду на 41,1% та збільшення кількості амбулаторних кабінетів на 12,8%, що відповідає напрямкам розвитку первинної медико-санітарної допомоги.  Діяльність офтальмологічної служби в умовах дії нової інтегративно-диференційованої моделі вимагає нових якісних підходів до управління нею, зокрема, в частині інформаційного забезпечення процесу управління з використанням Інтернет-ресурсів, що одночасно сприятиме і безперервному підвищенню кваліфікації лікарів-офтальмологів. Лише 37,95±2,25% лікарів-офтальмологів мають навички роботи з персональним комп’ютером і лише 12,3±0,7% мають доступ до Інтернету. Потреби в отриманні наукової та управлінської інформації, інформації про нові методи лікування пацієнтів, необхідність телемедичних консультацій з провідними спеціалістами-офтальмологами країни та за кордоном з питань діагностики та лікування важких та рідких захворювань органа зору є значною (75,0-80,0%), що і обумовлює необхідність створення інформаційних Інтернет-центрів в обласних офтальмологічних диспансерах. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Результати дослідження дозволяють рекомендувати: 1. Впровадити в Україні інтегративно-диференційовану модель організації офтальмологічної допомоги населенню. 2. Проводити нормування ресурсів офтальмологічної служби з урахуванням рівнів поширеності захворювань органа зору, комплексного впливу медико-соціальних факторів (економічних, антропоекологічних, популяційно-генетичних) та чисельності населення в регіонах України. 3. Залучати до первинної профілактики захворювань органа зору серед населення санітарно-епідеміологічну службу, органи виконавчої влади, установи системи освіти і науки, соціальної служби, громадськість. 4. Використовувати систему первинного скринінгу захворювань органа зору на етапі первинної медичної допомоги. 5. Диференціювати потоки хворих між етапами надання офтальмологічної допомоги. 6. Упорядкувати мережу офтальмологічної служби до реальних потреб шляхом створення у всіх областях України обласних офтальмологічних диспансерів та їх філій у містах із населенням більшим ніж 100 тис. та шляхом утворення міжобласних офтальмологічних лікарень “Центрів мікрохірургії ока” в мм. Києві, Львові, Одесі та Харкові. Перерозподілити функціональні обов’язки щодо реалізації офтальмологічної допомоги між лікарями-офтальмологами районних лікарень, обласних офтальмологічних диспансерів та їх філіями, міжобласними офтальмологічними лікарнями “Центри мікрохірургії ока”. 7. Упорядкувати мережу та об’єднати діяльність обласних офтальмологічних МСЕК з обласними офтальмологічними диспансерами в напрямку медико-соціальної реабілітації інвалідів по зору. 8. На базі обласних офтальмологічних диспансерів створити відділи боротьби із сліпотою та офтальмологічні інформаційні Інтернет-центри. 9. На всіх етапах офтальмологічної допомоги створити денні стаціонари (ІІ етап) та відділення амбулаторної хірургії (ІІІ та IV етапи). СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Монографії Рыков С.А. Глаз как система. Структура. Функция. Взаимосвязь. - К.: Медэкол, 2000. - 183 с. Лемзяков Г.Г., Рыков С.А. Скорая и неотложная медицинская помощь: Учеб. пособие для студентов высш. мед. учеб. заведений, врачей-интернов, курсантов, аспирантов учеб. мед. заведений III-IV уровней аккредитации, врачей скорой и неотлож. помощи / Под ред. И.С. Зозули, И.С. Чекмана. - К.: Здоров’я, 2002. - 727 с. (Дисертанту належить створення стандартів надання медичної допомоги при невідкладних станах в офтальмології, написання розділу: “Неотложные состояния в офтальмологии”). Крижановська Т.В., Риков С.О. Організація медико-соціальної допомоги дітям з вадами зору в Україні. - К.: ТОВ “Видавнича компанія “КИТ”, 2003. - 180 с. (Дисертанту належить написання розділів 1, 4). Риков С.О., Варивончик Д.В., Кальченко А.М. Віхи історії офтальмології України. - К.: ТОВ “Видавнича компанія “КИТ”, 2003. - 220 с. (Дисертанту належить ідея написання книги, пошук та опрацювання літературного матеріалу). Брошури Довідник дитячого офтальмолога за 2001-2002 роки / С.О. Риков, Н.Г. Руденко, Л.В. Гуліда, О.С. Данько, Л.Г. Александрова, Г.С. Владзієвська. – Кіровоград: ПП „Поліум”, 2003. - 106 с. (Дисертанту належить ідея написання довідника, опрацювання медико-статистичного матеріалу та написання узагальнюючого огляду стану офтальмологічної допомоги дитячому населенню в Україні, розробка рекомендацій). Риков С.О., Варивончик Д.В. Організація офтальмологічної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД в Україні. - К.: Логос, 2002.- 88с. (Дисертанту належить ідея написання брошури, опрацювання літературного і клінічного матеріалу, розробка системи організації офтальмологічної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД). Рыков С.А., Руденко Н.Г., Александрова Л.Г. Использование Международной статистической классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем, 10 пересмотра, в офтальмологии. - Кіровоград: ПП „Поліум”, 2003. - 105 с. (Дисертанту належить ідея створення довідника, участь у опрацюванні первинної документації, угрупування класів та нозологічних груп, участь у створенні довідково-пошукового розділу). Риков С.О., Ферфільфайн Й.Л. Профілактика захворювань органа зору у дітей: Навчально-метод. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: ТОВ ВК “КИТ”, 2003. - 64 с. (Дисертанту належить ідея створення посібника, розробка концепції методологічного та дидактичного його забезпечення, написання розділів). У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України: Риков С.О. Адекватність сучасної державної статистичної звітності про офтальмологічні захворювання в Україні // Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, №2. - С. 153-156. Риков С.О. Організація офтальмологічної допомоги населенню з використанням диференціально-інтегративної моделі // Актуальные пробл. медицины и биологии: Сб. - К., 2002. - №2. - С. 191-194. Риков С.О. Вплив антропогенного забруднення ґрунтів на поширеність хвороб органа зору та його придатків // Вісн. наук. досліджень. - 2003.- №2. - С. 26-28. Риков С.О. Вплив антропогенного забруднення питної води на поширеність хвороб органа зору та його придатків // Експерим. та клін. фізіол. і біохімія. - 2003. - №3. - С. 111-115. Риков С.О. Вплив економічних факторів на поширеність патології органа зору та діяльність офтальмологічної служби в Україні // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2003. - Т. 6, №1. - С. 121-126. Риков С.О. Вплив електромагнітного поля антропогенного походження на поширеність офтальмологічної патології // Вісн. проблем біології і медицини. - 2003. - №2. - С. 70-73. Риков С.О. Вплив забруднення атмосферного повітря антропогенного походження на поширеність хвороб очей та їх придатків // Вісн. Вінниц. держ. мед. університету. - 2003. - Т. 7, №2/2. - С. 743-746. Риков С.О. Генетичні фактори і поширеність офтальмологічних захворювань у популяціях населення України // Одес. мед. журнал. - 2003. - №3. - С. 89-92. Риков С.О. Економічна ефективність надання спеціалізованої та висококваліфікованої офтальмологічної допомоги населенню в рамках інтегративно-диференційованої організаційної моделі // Експерим. і клін. медицина. - 2003. - №3-4. - С. 171-174. Риков С.О. Ефективність підготовки та використання кадрових ресурсів при наданні офтальмологічної допомоги населенню в рамках інтегративно-диференційованої організаційної моделі // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я. - 2003. - №1. - С. 53-58. Риков С.О. Напрямки перебудови організації офтальмологічної допомоги населенню України з використанням інтегративно-диференційованої моделі // Охорона здоров’я України. - 2003. - №2. - С. 46-52. Риков С.О. Організація кваліфікованої та висококваліфікованої офтальмологічної допомоги населенню України в рамках інтегративно-диференційованої моделі // Галиц. лікар. вісник. - 2003. - Т. 10, №4. - С. 108-113. Риков С.О. Організація спеціалізованої офтальмологічної допомоги населенню України в рамках інтегративно-диференційованої моделі // Буковин. мед. вісник. - 2003. - №4. - С. 205-210. Риков С.О. Поширеність офтальмологічної патології в умовах забруднення середовища зовнішнім іонізуючим випромінюванням // Вісн. пробл. біології і медицини. - 2003. - №3. - С. 54-57. Риков С.О. Соціальна ефективність надання офтальмологічної допомоги населенню в рамках інтегративно-диференційованої організаційної моделі та її оцінка пацієнтами // Експерим. і клін. медицина. - 2003. - №1. - С. 176-178. Риков С.О. Вплив медико-соціальних факторів на поширеність захворювань органа зору серед населення України і на діяльність офтальмологічної служби та напрямки її реформування // Військова медицина України. - 2003. - Т.3. - №3-4. - С. 45-52. Риков С.О., Аліфанова Т.А. Організація медичної допомоги та медико-соціальної реабілітації сліпим та слабкозорим дітям: проблеми та шляхи їх вирішення // Укр. мед. часопис. - 2003. - №3. - С. 67-72. (Дисертантом особисто проведено збір первинного матеріалу, його статистична обробка, інтерпретація, розробка висновків). Варивончик Д.В., Риков С.О. Вплив реформування стаціонарної ланки офтальмологічної служби України протягом 1992-2001 років на поширеність захворювань органа зору та на доступність спеціалізованої допомоги // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2003. - №2. - С. 66-69. (Дисертанту належить ідея написання статті, збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці, інтерпретації, розробці висновків та рекомендацій). Рыков С.А., Пасечникова Н.В., Зборовская А.В. Оптимизация тактики ведения герпетических поражений глаз // Сучасні інфекції. - 1999. - №2.- С. 36-42. (Дисертанту належить ідея написання статті, участь у зборі первинного клінічного матеріалу та його аналізі, розробка стандартів надання допомоги, участь у написанні висновків та рекомендацій). Варивончик Д.В., Риков С.О., Дуфинець В.А. Адекватність управління офтальмологічною допомогою в україні за даними експертних оцінок та напрямки його вдосконалення // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2003. - №1. - С. 15-17. (Дисертанту належить ідея написання статті, ним проведений збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці, інтерпретації, розробці висновків та рекомендацій). Клинико-эпидемиологическая характеристика больных герпетическими кератитами в Луганской области / А.М. Петруня, С.А. Рыков, В.Ф. Явтушенко, Г.И. Степаненко // Пробл. екол. та мед. генетики і клін. імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 4. - С. 225-230. (Дисертанту належить збір первинного матеріалу, статистична обробка, розробка висновків та рекомендацій). Лечение премакулярных кровоизлияний ND:YAG лазерной задней гиалоидотомией / Н.В. Пасечникова, А.Р. Король, В.А. Науменко, С.А. Рыков // Офтальмол. журнал. - 2002. - №6. - С. 70-72. (Дисертантом особисто проведено збір первинного матеріалу, його статистична обробка, інтерпретація, розробка висновків та рекомендацій, написання статті). Проблеми інвалідності та організація офтальмологічної допомоги в Україні / В.Б. Мелліна, С.О. Риков, Й.Л. Ферфільфайн, Т.А. Аліфанова // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2003. - №3. - С. 20-23. (Дисертанту належить ідея написання статті, ним проведений збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці). Нагорна А.М., Риков С.О., Варивончик Д.В. Дослідження факторів детермінації поширеності захворювань органа зору у популяціях населення України // Гігієна населених місць. - К., 2003. - Вип. 41. - С. 361-368. (Особистий внесок дисертанта – збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці, інтерпретації, розробка висновків та рекомендацій). Нагорна А.М., Риков С.О., Варивончик Д.В. Комплексний вплив екологічних факторів антропогенного походження на поширеність офтальмологічної патології // Довкілля та здоров’я. - 2003. - №2. - С. 41-46. (Дисертанту належить ідея написання статті, збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці, інтерпретації, обґрунтуванні висновків). Нагорна А.М., Риков С.О., Варивончик Д.В. Медико-статистичний та етіопатогенетичний аналіз поширеності офтальмологічної патології в Україні // Одес. мед. журнал. - 2003. - №2. - С. 52-54. (Особистий внесок дисертанта – збір первинного матеріалу, статистична обробка, інтерпретація, формулювання висновків). Нагорна А.М., Риков С.О., Варивончик Д.В. Стан офтальмологічної захворюваності населення України // Офтальмол. журнал.- 2003.- №3. - С. 28-33. (Дисертантом проведений збір первинного матеріалу, участь в його статистичній обробці, інтерпретації, розробці висновків та рекомендацій). Рыков С.А., Сук С.А., Пасечникова Н.В. Опыт применения лазерного лечения пороговой стадии ретинопатии недоношенных // Пробл. екол. та мед. генетики і клін. імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003.- Вип.1.- С. 314-322. (Особистий внесок дисертанта – участь у зборі первинного клінічного матеріалу, його аналізі, написанні висновків та рекомендацій). Рыков С.А., Сук С.А., Пасечникова Н.В. Результаты лазерного лечения пороговой стадии ретинопатии недоношенных // Офтальмол. журнал. - 2003. - №4. - С. 58-62. (Особистий внесок – ідея написання статті, дисертант брав участь у аналізі первинного клінічного матеріалу, написанні висновків). Рыков С.А., Сук С.А., Пасечникова Н.В. Ретинопатия недоношенных // Офтальмол. журнал. - 2003. - №1. - С. 57-60. (Дисертанту належить ідея написання статті, збір первинного клінічного матеріалу, його аналіз, участь у написанні висновків та рекомендацій). Старинець Н.А., Риков С.О. Діти та цукровий діабет // Вопросы здравоохр. Донбасса. - Донецк, 2000. - Вып. 4, Т. 3. - с. 21-22. (Дисертантом зібраний матеріал щодо епідеміології проблеми, зроблені висновки). Спосіб моделювання тромбозу вен сітківки: Пат. A №42979А, Україна, МПК A61F9/00, / Максимук О.Ю., Риков С.О., Пасічнікова Н.В., Тесленко О.С. - №2000105887, Заявл. 18.10.2000 р. Опубл. 15.11.2001 р. Бюл. №10. Т. 1. - 2001. - С. 4.27. (Дисертанту належить ідея винаходу та виконання частини експерименту). Лазерний пристрій для транспупілярної термотерапії: Пат. №55335А, Україна, МПК А61F9/007, / Н.В. Пасєчнікова, Король А.Р., Науменко В.О., Риков С.О., Гаєвська Н.С. - №2003010481; Заявл. 20.01.03 р. Опубл. 17.03.03 р. Бюл. №3. Т. 1. 2003. - С. 4.38. (Дисертант проводив клінічне обстеження пацієнтів) В інших наукових виданнях: Риков С.О. Вплив біологічного фактору на поширеність захворювань органа зору // Пробл. екол. та мед. генетики і клін. імунології: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип.4. - С. 36-41. Рыков С.А., Старинец Н.А. Изменения со стороны глазного дна при сахарном диабете (диабетическая ретинопатия) / Диабетик. - 1999. Июль-август. - С. 30-31. (Особистий внесок дисертанта – ідея написання статті, збір первинного клінічного матеріалу та його аналіз). Риков С.О. Мережа офтальмологічної служби та її вплив на поширеність захворювань органа зору серед населення України // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри і клініки очних хвороб Одеського держмедуніверситету “Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології”. - Одеса, 2003. - С. 198-200. Тактика ведения офтальмологом недоношенных детей / С.А. Рыков, С.А. Сук, Н.В. Пасечникова, Л.О. Насинник // Довкілля та здоров’я. - 2003. - №2. - С. 27-28. (Особистий внесок дисертанта – ідея написання статті, дисертант брав участь у зборі первинного клінічного матеріалу, його аналізі, написанні висновків та рекомендацій). Гойда Н.Г, Моїсеєнко Р.О., Риков С.О., Гуліда Л.В. Актуальні проблеми дитячої офтальмології в Україні // Тези та лекції І конференції дитячих офтальмологів України. - Ялта, 2000. - С.14-17. Веселовская З.Ф., Денисюк Н.Б., Степанюк Г.И, Ищенко Л.Г., Бобрик Л.М., Риков С.О., Руднева Т.И., Яценко О.В. Результаты массового обследования органа зрения у детей Полесского и Народичского районов // Тези доповідей Міжнародного симпозіуму “Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору”. - Яремча, 1992. - С. 6-7. Степанюк Г.І., Риков С.О., Троянова Л.М. Аналіз запровадження госпрозрахункових та платних послуг в офтальмології з погляду на необхідність визначення бюджетного стандарту офтальмологічної допомоги населенню // Тези доповідей ІХ з’їзду офтальмологів України. - Одеса, 1996. - С. 87-88 Пасечникова Н.В., Риков С.О., Старинец Н.А. Функциональные изменения органа зрения у детей с инсулинзависимым сахарным диабетом // Тезисы докладов научной конференции “Диабет – проблема общечеловеческая”. - Днепропетровск, 1998. - С. 100-101. Рыков С.А., Науменко В.А., Саксонов С.Е. Компьютерная морфометрия сосудов сетчатки у детей с инсулино-зависимым сахарным диабетом // Тези IV Міжнародної конференції з офтальмології. - Київ, 1998. - С. 38-39. Рыков С.А., Корнева Т.С., Одабашьян С.А. Тезисы о работе Полтавского хозрасчетного отделения Киевской городской клинической больницы “Центр микрохирургии глаза” // Тези IV Міжнародної конференції з офтальмології. - Київ, 1998. - С. 212. Риков С.О., Степанюк Г.І. Модель організації офтальмологічної допомоги населенню в умовах недостатнього бюджетного фінансування галузі (Досвід роботи Київського Центра мікрохірургії ока) // Матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти”. - Ялта, Форос, 1998. - С. 10-14 Пасечникова Н.В., Рыков С.А., Сук С.А. Исследование заднего отрезка глаза у недоношенных детей // Тези ІІ Українсько-польської конференції з офтальмології. - Трускавець, 1999. - С. 47-48 Рыков С.А., Пасечникова Н.В., Зборовская А.В. Герпетические хориоретиниты: алгоритм диагностики и лечения // Тези ІІ Українсько-польської конференції з офтальмології. - Трускавець, 1999. - С. 187-188. Пасечникова Н.В., Рыков С.А., Старинец Н.А., Тесленко А.С. Ведение детей с сахарным диабетом 1 типа врачом-офтальмологом // Материалы научно-практической конференции “Диабет-проблема общечеловеческая”. - Днепропетровск, 1999. - С. 158-159. Риков С.О., Добреля І.М. Створення інформаційно-аналітичної бази даних дитячої офтальмологічної служби України // Тези та лекції І конференції дитячих офтальмологів України. - Ялта, 2000. - С. 118-119 Моїсеєнко Р.О., Риков С.О., Лепіхова О.П., Гуліда Л.В. Епідеміологія вродженої катаракти. Стан після аварії на Чорнобильській АЕС // Тези міжнародної конференції офтальмологів “Сучасна мікрохірургія вроджених катаракт у дітей. Жива хірургія”. - Одеса, 2003. - С. 47 Логай І.М., Крижановська Т.В., Риков С.О., Патогенетичні принципи реабілітації дітей після операції уродженої катаракти // Тези міжнародної конференції офтальмологів “Сучасна мікрохірургія вроджених катаракт у дітей. Жива хірургія”. - Одеса, 2003. - С. 43 Риков С.О., Лемзяков Г.Г., Старинець Н.А., Новицький О.М., Добреля І.М. Тенденція розвитку катарактальної та рефракційної хірургії в клінічній офтальмологічній лікарні “Центр мікрохірургії ока” м. Києва за період 1992-2002 роки // Тези ІІІ симпозіуму з катарактальної та рефракційної хірургії. - Київ, 2003. - С. 76-78. Риков С.О., Варивончик Д.В. Інтегрована оцінка популяційного ризику поширеності захворювань органу зору та його придатків серед населення України // IV Українсько-Польська конференція з офтальмології. - К., 2003. - С. 138–139. Риков С.О., Організація офтальмологічної допомоги інвалідам внаслідок захворювань органу зору в рамках інтегративно-диференційованої моделі діяльності офтальмологічної служби в Україні // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології”. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 26-27. Риков С.О., Дрофа Л.Б., Северина В.А., Енько Л.В. Методологія інтегративно-диференційованої моделі організації офтальмологічної допомоги населенню України // Тези та лекції ІІ конференції дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”. - Судак, 2003. - С. 145-147 Риков С.О., Варивончик Д.В., Піменов А.А., Старинець Н.А., Дуфинець В.А., Добреля І.М. Інформаційне забезпечення діяльності лікарів-офтальмологів України із використанням ресурсів Інтернет // Тези та лекції ІІ конференції дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”. - Судак, 2003. - С. 148-149 Риков С.О., Варивончик Д.В., Кальченко А.М., Старинець Н.А., Дуфинець В.А. Історичний досвід розвитку офтальмологічної служби в Україні // Тези та лекції ІІ конференції дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”. - Судак, 2003. - С. 150-151. АНОТАЦІЯ Риков С.О. Наукове обґрунтування системи надання офтальмологічної допомоги населенню України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 14.02.03 – соціальна медицина та 14.01.18 – очні захворювання. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004 р. Дисертаційна робота вміщує дані досліджень епідеміології захворювань органа зору та його придатків за період 1992-2001 роки, вплив медико-соціальних факторів (економічних, антропоекологічних, популяційно-генетичних та організаційних) на рівні та тенденції офтальмологічної захворюваності, первинної інвалідності, на діяльність офтальмологічної служби, доступність і якість наданої населенню офтальмологічної допомоги. Досліджені наявні проблеми в діяльності офтальмологічної служби України та визначені напрямки по її реформуванню. На підставі отриманих в дослідженні даних розроблена якісно нова модель організації офтальмологічної допомоги населенню – інтегративно-диференційована; науково обґрунтовано її ресурсне забезпечення (кадрове, матеріально-технічне, фінансове), створені стандарти забезпечення доступності медичної допомоги офтальмологічним хворим в рамках запропонованої моделі. Проведене експериментальне впровадження розробленої організаційної моделі та визначена її клінічна, медико-соціальна ефективність. Розроблені рекомендації по подальшому покращанню доступності та якості надання офтальмологічної допомоги населенню, зниженню рівнів захворювань органа зору та його придатків, рівнів первинної інвалідності внаслідок сліпоти та слабкозорості. Автором вперше науково обґрунтована, розроблена, впроваджена, досліджена ефективність якісно нової системи надання офтальмологічної допомоги населенню України. Встановлена висока ефективність впровадженої серед населення інтегративно-диференційованої моделі організації офтальмологічної допомоги населенню України. Ключові слова: захворювання органа зору та його придатків, офтальмологічна допомога, медико-соціальні фактори, антропоекологічні фактори, популяційно-генетичні фактори, організаційні фактори, управління, ефективність, стандарти, історія. Аннотация Рыков С.А. Научное обоснование системы оказания офтальмологической помощи населению Украины. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальностям 14.02.03 – социальная медицина и 14.01.18 – глазные болезни. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2004 г. Диссертационная работа отображает данные исследований эпидемиологии заболеваний органа зрения и его придатков (1992-2001 гг.), влияние медико-социальных факторов (экономических, антропо-экологических, популяционно-генетических и организационных) на развитие и тенденции офтальмологической заболеваемости, первичной инвалидности, на деятельность офтальмологической службы, доступность и качество оказываемой населению офтальмологической помощи. Разработана, экспериментально внедрена и определена медико-социальная и клиническая эффективность качественно новой организационной системы оказания офтальмологической помощи населению Украины – интегративно-дифференцированная модель. Установлено, что заболевания органа зрения и его придатков занимают четвертое место (5,25%) в общей структуре заболеваний населения Украины, наибольшие уровни их распространенности – в подростковом возрасте (15-17 лет) (12012,1 на 100 тыс.). Темп среднегодового увеличения уровня распространенности этих заболеваний за период 1992-2001 гг. составил 2,4% в год. Наибольшее распространения в Украине имеет (на 100 тис. населения) – миопия (1362,5), заболевания конъюнктивы (1145,5), глаукома (370,3). Установлено, что в течение 1992-2001 гг. значительно увеличились уровни распространенности заболеваний сетчатой оболочки (с 77,7 до 550,1). В общей структуре инвалидности первичная инвалидность вследствие слепоты и ослабленного зрения занимает шестое место (4,8%), наибольшие уровни наблюдаются среди детского населения (4,7 на 10 тыс.) – врожденные и наследственные заболевания органа зрения (82,1%). Среди трудоспособного населения – 2,8-3,1 на 10 тыс., основные причины – травмы глаза (24,80%), глаукома (16,45%), миопия (15,60%), болезни сетчатки (13,45%), атрофия зрительного нерва (7,15%). Заболевания органа зрения и его придатков тесно связаны с заболеваниями других медико-статистических классов: новообразованиями (r= +0,73), болезнями систем – эндокринной (r= +0,51), нервной (r= +0,76), кровообращения (r= +0,53), дыхания (r= +0,64), кожи и подкожной клетчатки (r= +0,42). На основании математического моделирования установлено, что к 2020 году основными причинами патологии органа зрения могут стать (при сохранении тенденций периода 1992-2001 гг.) – болезни сетчатки (15,5%), конъюнктивы (13,71%), миопия (11,87%) и катаракта (10,52%), а общий уровень всех заболеваний VІІ медико-статистического класса увеличиться на 85,76% (до 14350,23 на 100 тыс. населения). На уровень распространенности заболеваний органа зрения оказывают влияния медико-социальные факторы: экономический фактор (+0,59), антропо-экологический (загрязнение атмосферного воздуха, питьевой воды, грунтов химическими и физическими факторами), популяционно-генетический (накопление групп патологических рецессивных генов в инбредных украинских популяциях). Разработана математическая система прогноза комплексного влияния этих факторов на уровень заболеваний органа зрения среди населения. В течение 1991-2001 гг. произошло сокращение сети и объемов деятельности офтальмологической службы (амбулаторной и стационарной), что негативно отразилось на уровне диспансеризации населения, снизило доступность хирургических методов лечения, что также способствовало увеличению офтальмологической заболеваемости. На основании анализа исторического опыта организации офтальмологической помощи населению (1968-1991 гг.) и деятельности офтальмологической службы в настоящее время (1992-2001 гг.) разработана тактика и стратегия реорганизации офтальмологической службы, которая нашла отображение в разработанной качественно новой модели организации помощи населению – интегративно-дифференцированной. Модель включает в себя: интеграцию усилий всех сфер общества (здравоохранения, образования, социальной защиты) на предотвращение возникновения и прогрессирования заболеваний органа зрения и дифференциацию, которая разрешает рационально распределить потоки пациентов между структурными единицами системы, сконцентрировать имеющиеся ресурсы в системе офтальмологической помощи в местах, где они требуются наиболее, и использовать их с наибольшей эффективностью. Изменение существующей в Украине модели организации офтальмологической помощи происходит за счет интенсификации, адаптации, создания новых функциональных взаимосвязей между структурными единицами системы, более рационального и адекватного использования имеющихся ресурсов (экономических, материально-технических и кадровых). Модель организации помощи реализуется в трех направлениях – профилактическом, лечебно-диагностическом и реабилитационном, которые осуществляются на четырёх этапах: І (первичный) – на уровне семейных врачей (подготовленных медицинских сестер); ІІ (специализированный) – на уровне районных больниц; ІІІ (квалифицированный) – на уровне областных офтальмологических диспансеров (поликлиник); ІV (высококвалифицированный) – на уровне межобластных офтальмологических больниц “Центров микрохирургии глаза”. Проведено нормирование и разработаны стандарты качества помощи в условиях реализации модели. В результате экспериментального внедрения модели в областях Украины удалось: увеличить доступность пациентам качественной хирургической (в 3,5 раза) и лазерной (в 3,5 раза) помощи, снизить нагрузку на стационар (на 12,8%) и занятость койки (до 4,5 дней), снизить себестоимость стационарного лечения пациентов на 25,0% (15,18(4,28$UA/день), повысить клиническую эффективность лечения пациентов (“выздоровление” – 81,2%, “улучшение” – 14,73%), обеспечить высокий уровень удовлетворенности медицинского персонала и пациентов внедренной организационной системой. Проведенные исследования позволили улучшить мониторинг, прогнозирование и управление уровнями офтальмологической патологии у населения и повысить уровни доступности и обеспечения высокого качества офтальмологической помощи. Ключевые слова: заболевания органа зрения и его придатков, офтальмологическая помощь, медико-социальные факторы, антропо-экологические факторы, популяционно-генетические факторы, организационные факторы, управление, эффективность, стандарты, история. SUMMARY Rykov S.A. The scientific substantiation of system of rendering of the ophthalmology help to the population of Ukraine. – The Manuscript. Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on specialities 14.02.03 – social medicine and 14.01.18 – ophthalmology diseases. – National medical Bogomolets university of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2004. The dissertation represents the data of researches onto epidemiology of diseases of eyes and its appendages (1992-2001 years), influence of medical-social factors (economical, anthropology-ecological, population-genetic and organizational) on development and tendencies of ophthalmology morbidity, primary physical inability, on activity of ophthalmology service, accessibility and quality of rendering ophthalmology help. It is researched current problems in work of ophthalmology service of Ukraine and defined ways of its reforming. On the basis of received data from research it is worked out qualitatively new organizational system of rendering of the ophthalmologic help to the population of Ukraine – integrate – differential model; it is scientifically substantiated resource maintenance (financial, material-technical and personnel), created standards of maintenance accessibility of medical help for ophthalmology patients in frame of offered model. It is experimentally inserted created organizational model and defined medical-social and clinical efficiency of this model. It is worked out recommendations for further improvement of accessibility and quality of rendering ophthalmology help for population, decreasing levels of diseases of eye and its appendages, the levels of the primary physical inability owing to blindness and visual impairment. For the first time it was scientific substantiated, worked out, inserted, researched efficiency of qualitatively new organizational system of rendering of the ophthalmologic help to the population of Ukraine by author. It is established high level of efficiency of inculcated integrate – differential model of organization of ophthalmologic help to the population of Ukraine. Keywords: diseases of eye and its appendages, ophthalmology help, medical-social factors, anthropology-ecological factors, population-genetic factors, organizational factors, control, efficiency, standards, history. Підписано до друку 25.02.2004 Формат 60*90/16. Обсяг 2,25 друк. арк.. Зам. 82 Наклад 100 Друкарня НМУ. Проспект Перемоги, 34 PAGE 10 І етап Дослідження епідеміології захворювань органа зору та його придатків серед населення України (1992-2001 рр.) Аналіз існуючого світового та вітчизняного досвіду з питань надання медичної допомоги офтальмологічним хворим Дослідження закономірностей епідеміології захворювань органа зору серед населення України Визначення причин інвалідності населення України внаслідок хвороб органа зору Визначення адекватності медико-статистичної інформації про захворювання органа зору в Україні Літературні джерела -– 399 Форма статистичної звітності МОЗ України ф. №12, період 1991-2001 рр. Форма статистичної звітності МОЗ України ф. №№ 14, 37-здоров, період 1999-2001 рр. Статистична звітність МОЗ ф. № 12 Облікова форма №025-2 / О –234904 од. Визначення ролі соціально-економічних, антропоекологічних, популяційно-генетичних та організаційних факторів у поширеності захворювань органа зору та його придатків серед населення України (1992-2001 рр.) Визначення ролі економічних факторів у рівні поширеності захворювань органа зору серед населення України Дослідження закономірностей впливу забруднення навколишнього середовища факторами антропогенного походження на поширеність офтальмологічної патології серед населення України Визначення ролі популяційно-генетичних факторів у поширеності офтальмологічної патології серед населення України Розробка системи інтегральної оцінки популяційного ризику у поширеності захворювань органа зору та його придатків серед населення України Форма статистичної звітності МОЗ України №12, 47, дані Державного комітету статистики України, дані Національного банку України – період 1992- 2001 рр. Форми державної статистичної звітності МОЗ України №№12, 18 – період 1992- 2001 рр. Форма державної статистичної звітності МОЗ України №12 – період 1992-2001 рр. Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року Дані отримані в попередніх дослідженнях ІІ етап Дослідження історії розвитку та сучасного стану і ефективності надання населенню України офтальмологічної допомоги (1992-2001 рр.) Дослідження доступності, ефективності та якості надання офтальмологічної допомоги населенню України та розвитку мережі офтальмологічної служби Визначення ролі економічних та кадрових ресурсів в діяльності та розвитку офтальмологічної служби України. IІІ етап Накази МОЗ СРСР, УРСР період 1968- 1991 рр. Форми державної статистичної звітності МОЗ України №№12 та 47 – період 1992-2001 рр. Форми державної статистичної звітності МОЗ України №12 та 47 Дані Міністерства статистики України – період 1992-2001 рр. Розробка організаційно-методичного та ресурсного забезпечення системи надання офтальмологічної допомоги населенню України в рамках нової інтегративно-диференційованої моделі (1996-2003 рр.). ІV етап Визначення наявних проблем в організації офтальмологічної допомоги населенню України та розробка напрямків її реформування. Розробка методології інтегративно-диференційованої моделі організації офтальмологічної допомоги населенню України Нормування мережі та ресурсів інтегративно-диференційованої моделі організації офтальмологічної допомоги населенню України Розробка схем забезпечення офтальмологічною допомогою окремих категорій пацієнтів із використанням інтегративно-диференційованої організаційної моделі Аналіз інформаційного забезпечення діяльності офтальмологічної служби України з використанням Інтернет-ресурсів та розробка напрямків по його вдосконаленню Дані отримані на ІІ - ІІІ етапах дослідження Дані, отримані на ІІ - ІІІ етапах. Форми статистичної звітності МОЗ України №47 – - період 1992-2001 рр. Дані облікової форми № 026-2/О-234904 од. Дані, отримані на ІІ - ІІІ етапах дослідження Дані соціологічного опитування (2001 р.) - – 248 чол. Визначення ефективності нової інтегративно-диференційованої моделі надання офтальмологічної допомоги населенню в м. Києві (1996-2003 рр.) V етап Визначення медичної, економічної, соціальної ефективності надання офтальмологічної допомоги Аналіз змін кадрових ресурсів та ставлення медичного персоналу до нової організаційної моделі офтальмологічної допомоги Аналіз доступності та задоволеності медичною допомогою пацієнтів Дані форм облікових документів №№ 025/01, 025-2/О, 060/О, 003/О, 066/О, 008/О, період 1996-2001 рр. – 246866 од. Статистична звітність МОЗ України №№ 20, 55-здоров, періоди 1989-1995 та 1996-2001 рр. - – 521470 чол. Статистична звітність КМКОЛ "ЦМХО" №№ 55-здоров, період 1989-2001 рр. Дані соціологічного опитування (2001 р.) - – 289 чол. Дані соціологічних опитувань пацієнтів в КМКОЛ “"ЦМХО”" (2001 р.) - – 815 чол. Розробка та впровадження 2 міжнародні наукові програми, 2 національні програми, постанова КМ України 7 наказів та лист МОЗ України, програми та накази ГУОЗ та МЗ КМДА 4 монографії, 4 брошури, 33 статті в наукових журналах, 5 методичних рекомендації МОЗ України, 3 статті в інших наукових виданнях, 28 тез доповідей Методи забезпечення дослідження Використані методи: Епідеміологічний Аналітичний Хронометражний Математичного моделювання Статистичний Соціологічний Історичний Етапи дослідження: І - V ІV І, ІІ І - V І, ІІ, ІV ІV, V ІІІ І етап – первинна офтальмологічна допомога ІІ етап – спеціалізована офтальмологічна допомога ІV етап - висококваліфікована офтальмологічна допомога Первинна офтальмологічна допомога сімейними лікарями, лікарями профпатологами Офтальмологічний скринінг в кабінетах долікарської допомоги амбулаторно-поліклінічних закладів Громадські комісії по профілактиці сліпоти та слабкозорості на підприємствах і в навчальних закладах Районні офтальмологічні об`єднання Офтальмологічні кабінети в поліклініках Міжрайонні офтальмологічні діагностичні кабінети Міжрайонні офтальмологічні денні стаціонари Районні комісії по боротьбі зі сліпотою і медико-соціальної реабілітації сліпих та слабкозорих (при держадміністраціях) Поліклінічне відділення Відділення амбулаторної хірургії Відділення профілактики сліпоти Офтальмологічний стаціонар (відділення, лікарня) Обласна медико-соціально-експертна комісія (кабінет) Консультативна поліклініка Відділення амбулаторної хірургії Центр лазерної офтальмології Стаціонар Центр організації мобільної офтальмологічної допомоги і профілактики сліпоти нові організаційні структури Обласний офтальмологічний диспансер Міжобласна лікарня “Центр мікрохірургії ока” існуючі організаційні структури в деяких областях існуючі організаційні структури у всіх областях ІІІ етап – кваліфікована офтальмологічна допомога 16

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020