.

Відновлювальне лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
101 2788
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Шаповалова Ганна Анатоліївна

УДК 616-056.4-053.72-085.814.1

Відновлювальне лікування дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями
з екологічно несприятливих регіонів

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Мінков Ігор Петрович ,

завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, Одеський державний
медичний університет.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович, завідувач
відділенням реабілітації дітей та вагітних жінок, Інститут педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України, м. Київ,

Доктор медичних наук, професор Каладзе Миколай Миколайович, завідувач
кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії, Кримський державний медичний
університет ім. С. І. Георгієвського, МОЗ України, м.Сімферополь,

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра педіатрії № 4 (м. Київ)

Захист дисертації відбудеться „ 08 “ червня 2004 р. о 13.00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 із захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50,
вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул.
Мануїльського,8).

Автореферат розісланий „ 05 ” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливості дитячого організму, підвищена чутливість
до дії екологічно несприятливих чинників визначають ризик виникнення
різнорідної соматичної патології (О. М. Лук’янова та ін., 1996-2003; А.
А. Баранов, 1999; Ю. Е. Вельтищев, 1999; Н. М. Коренев, 2000; В. Ф.
Лапшин и др.,2003; R. Tuttle, D. Becker, 2000; L. N. Lormat, 2001; M. M.
Korenev et al., 2001). Багаторічні дослідження показників здоров’я
дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчать
про постійну негативну їх динаміку. Відзначається зростання захворювань
нервової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної та інших систем.
Останніми роками зросла частота захворювань щитоподібної залози (ЩЗ),
різноманітних порушень імунної системи у дітей, які зазнали дії
радіаційного фактора та виявилися ураженими внаслідок інших негативних
впливів (В. Г. Майданник та ін., 1994-2003; В. В. Поворознюк та ін.,
2000; В. А. Поберская и др., 2000; Т. В. Починок, 2001; В. Е. Егорычев,
2002; Л. В. Квашніна та ін., 2003; B. G. Sobolev et al., 1996; N. Linder
et al., 1997; Yu. G. Antipkin et al., 2001; I. Vasilenko, 2001).

Ситуація, яка склалася після Чорнобильської катастрофи, незважаючи на
багаторічний період, вимагає проведення оздоровчих та реабілітаційних
заходів у великої кількості дітей та підлітків, які мешкають на
території України. Серед уражень у них нервової, серцево-судинної
системи переважають вегетативні дисфункції (ВД) та різні неврозоподібні
стани. Характерною стала полісистемна патологія — сполучення ВД з іншими
захворюваннями (А. Е. Романенко и др., 1998; А. М. Сердюк и др., 1998;
Е. И. Степанова и др., 1998; Т.Ф. Голубова, 2003).

Саме тому лікувально-реабілітаційні підходи повинні враховувати
особливості клінічного перебігу захворювання, ступінь функціональних
порушень вегетативної нервової системи (ВНС), вік, психоемоційний статус
тощо. Для поліпшення стану здоров’я означеного контингенту дітей та
підлітків, поряд з медикаментозними, широко застосовуються природні та
преформовані фізичні чинники, яким притаманна багатогранна позитивна дія
на організм ( О. Н. Крючкова, 1999; Е. М. Лукьянова, 2000, 2003; Л. П.
Арабская и др., 2002; Н. Н. Каладзе и др., 2002; Л. И. Омельченко и др.,
2002). Серед засобів відновлювального лікування на санаторно-курортному
етапі дітей, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях,
пріоритет надається тим, яким властивий оптимальний регулюючий
(нормалізуючий) вплив на організм в цілому (О. О. Лобенко та ін., 1999;
Т. В. Польщакова, О. В. Зубаренко, 2000; М. М. Каладзе, 2001; Т. О.
Крючко, 2001; Т. В. Починок та ін., 2002).

З цих позицій на найбільшу увагу заслуговують церебральні імпульсні
електровпливи, які, справляючи дію на лімбікоретикулярний комплекс,
гіпоталамус та підкоркові структури головного мозку, поліпшують
функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної, ендокринної та
інших систем, їм притаманні виражена адаптогенна та стрес-лімітуюча дія
(И.П. Шмакова и др., 1999; А. В. Зубаренко и др., 2000; Л. Я.
Васильева-Линецкая, О. В. Земляная, 2002; В. В. Оржешковский и др.,
2003).

Останніми роками у практику запроваджується новий вид церебральних
імпульсних електровпливів — імпульсне низькочастотне електромагнітне
поле (ІНЧЕМП). Проведеними дослідженнями ( І. П. Шмакова та ін.,
1997-2003; О.В. Земляная, 2002) виявлено судиннорегулювальний,
гіпотензивний, седативний, імуномодулюючий ефекти ІНЧЕМП у дорослих з
серцево-судинними захворюваннями. Тому є перспективним застосування
цього методу в відновлювальному лікуванні дітей та підлітків з ВД.

ІНЧЕМП у дорослих з серцево-судинними захворюваннями спричинює
судиннорегулюючий, гіпотензивний, седативний, імуномодулюючий ефекти, що
може виявитися перспективним у комплексі відновлювальних заходів у дітей
та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно несприятливих регіонах.

Водночас, відсутні відомості стосовно механізмів лікувальної дії,
ефективності, диференційованих показань та протипоказань до застосування
означеного фізичного чинника у дітей та підлітків з ВД з екологічно
несприятливих регіонах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Обраний напрямок досліджень пов’язаний з НДР, які виконуються в
Одеському державному медичному університеті і присвячені опрацюванню
методів профілактики і реабілітації дітей та підлітків з порушеннями
репродуктивної функції, захворюваннями нервової та серцево-судинної
систем на підставі застосування сучасних технологій з використанням
фізичних чинників (№№ держреєстрації 0198U004877, 0199U004346).

Мета дослідження

Підвищити ефективність відновлювального санаторно-курортного лікування
дітей та підлітків з ВД із екологічно несприятливих регіонів шляхом
застосування трансцеребральних імпульсних електровпливів (ЕС, ІНЧЕМП).

Завдання дослідження

1. Провести аналіз клінічних ознак, функціонального стану вегетативної
нервової системи (ВНС), мозкового кровообігу, біоелектричної активності
та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда,
деяких ланок імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у
екологічно несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

2. Вивчити вплив лікувально-реабілітаційного комплексу (ЛРК) із
залученням ЕС на клінічний перебіг захворювання, функціональний стан
ВНС, мозковий кровообіг, біоелектричну активність та ліквородинаміку
головного мозку, біоелектричну активність міокарда та деякі ланки
імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

3. Розробити комплекс відновлювального лікування із застосуванням ІНЧЕМП
та оцінити його вплив на клінічний перебіг захворювання, функціональний
стан ВНС, мозковий кровообіг, біоелектричну активність та
ліквородинаміку головного мозку, біоелектричну активність міокарда та
деякі ланки імунної системи у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у
екологічно несприятливих регіонах, з урахуванням віку і статі.

4. Обгрунтувати диференційовані показання для призначення ІНЧЕМП на
санаторно-курортному етапі відновлювального лікування дітей та підлітків
з ВД, які мешкають в екологічно несприятливих регіонах.

5. Оцінити ефективність запропонованих ЛРК за даними безпосередніх і
віддалених результатів відновлювального лікування, розробити показання
та протипоказання до їхнього призначення.

Об’єкт дослідження. Особливості та перебіг ВД у дітей та підлітків
віком від 7 до 17 років із екологічно несприятливих регіонів, що
знаходились на санаторно-курортному відновлювальному лікуванні.

Предмет дослідження . Вплив ІНЧЕМП і ЕС на перебіг ВД.

Методи дослідження. Клініко-анамнестичний, вивчення функціонального
стану ВНС, інструментально-електрофізіологічні (РЕГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ЕКГ),
імунологічний, статистичної обробки даних.

Наукова новизна отриманих результатів

Встановлено, що у дітей та підлітків з вегетативними дисфункціями, які
мешкають у екологічно несприятливих регіонах, поряд з клінічними
проявами, характерними для полісистемної патології, наявні порушення
функціонального стану вегетативної нервової системи, мозкового
кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного
мозку, біоелектричної активності міокарда та деяких ланок імунної
системи, які визначають особливості перебігу захворювання. Виявлено, що
зміни функціонального стану вегетативної нервової системи визначаються
перевагою ваготоній у 77,6% випадків, ейтонія реєструється у 15,1 %, а
симпатикотонія — у 7,3 % випадків. Доведено, що зміни мозкового
кровообігу характеризуються підвищенням судинного тонусу, нестійким його
характером, зростанням рівня та асиметрією пульсового кровонаповнення
судин, наявністю венозних та дистонічних порушень, які не залежать від
статі дитини. Виявлено вікову залежність рівня кровонаповнення судин
головного мозку, найбільшим воно є у групі дітей 12-14 років.
Встановлено, що у дітей з ВД мають місце порушення біоелектричної
активності головного мозку повільного та іритативного типів. Виявлено
функціональні зміни ліквородинаміки (збільшення М-Ехо, ширини ІІІ
шлуночка, зміни їхніх якісних характеристик), які свідчать про ознаки
легко або помірно вираженої внутрішньочерепної гіпертензії, що визначає
особливості перебігу вегетативних дисфункцій у дітей з екологічно
несприятливих регіонів, незалежно від віку. Встановлено вікові
розбіжності ліквородинаміки у цих хворих, які, повторюючи закономірності
здорових осіб (менша величина М-Ехо та ширина III шлуночка у групі 7-11
років, порівняно з групами 12-14 та 15-17 років), усе ж таки істотно
відрізняються від них у бік підвищення. Показано, що у дітей та
підлітків з вегетативними дисфункціями, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, відзначаються різні порушення біоелектричної
активності міокарда та окремих ланок імунної системи, характер яких
залежить від віку та наявності гіперплазії щитоподібної залози.

Доведено, що курс відновлювального лікування на санаторно-курортному
етапі з диференційованим за частотою застосуванням електросну дозволяє
отримати терапевтичний ефект, який проявляється регресом клінічних ознак
захворювання, зменшенням вегетативних порушень, поліпшенням мозкового
кровообігу, біоелектричної активності та ліквородинаміки головного
мозку, поліпшенням біоелектричної активності міокарда та обмеженням
аутоімунних реакцій. За більшістю аналізованих показників цей
лікувально-реабілітаційний комплекс є найбільш ефективним у осіб,
старших 12 років.

Вперше доведено, що залучення до комплексу відновлювального лікування на
санаторно-курортному етапі імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля супроводжується найбільшою, порівняно до
електросну, ефективністю, що характеризується істотним поліпшенням
(нормалізацією) функціонального стану досліджуваних систем. Доведено, що
залучення до комплексу санаторно-курортного відновлювального лікування
імпульсного низькочастотного електромагнітного поля, застосованого в
диференційованому частотному режимі, залежно від типів вегетативної
дисфункції, спричинювало значне зменшення скарг, покращання клінічного
перебігу захворювання, мозкового кровообігу, біоелектричної активності
та ліквородинаміки головного мозку, біоелектричної активності міокарда
та деяких ланок імунної системи. Вплив імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля приводить до сприятливих наслідків в усіх вікових
групах, найбільш оптимальним та адекватним він є у дітей та підлітків
віком 7-11 років.

На підставі результатів безпосередніх та віддалених спостережень
доведено, що застосування розроблених комплексів відновлювального
лікування з включенням церебральних імпульсних електровпливів сприяє
покращанню функціонального стану вегетативної нервової системи,
зменшенню або зникненню симптомів захворювання у дітей та підлітків з
вегетативними дисфункціями з екологічно несприятливих регіонів.

Практичне значення отриманих результатів

Запропоновано методики призначення імпульсного низькочастотного
електромагнітного поля дітям та підліткам, які мешкають у екологічно
несприятливих регіонах, з урахуванням вегетативних дисфункцій. Складено
рецепти диференційованого його застосування залежно від функціонального
стану вихідного вегетативного тонусу що дозволить індивідуалізувати
методи лікувальних впливів і підвищити ефективність відновлювальних
заходів на санаторно-курортному етапі. Отримано деклараційний патент на
винахід № 50034А “Спосіб лікування вегетативно-судинних дистоній у
дітей та підлітків з екологічно несприятливих регіонів”. Видано
методичні рекомендації “Комплексна програма профілактики і лікування
дітей і підлітків, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи,
з хворобами репродуктивної, нервової та гастроентерологічної систем на
республіканському курорті “Куяльник” (1999). Спосіб лікування із
залученням імпульсного низькочастотного електромагнітного поля включено
до Реєстру галузевих нововведень (2002).

Рекомендації опрацьовано, зважаючи на здійснені дослідження,
запроваджено у роботу санаторіїв ім. М. І. Пирогова, “Росія”, ім. В. П.
Чкалова (м. Одеса), “Затока” (Одеська область, Білгород-Дністровський
район), поліклінічного відділення дитячої залізничної клінічної лікарні;
вони використовуються в навчальному процесі на кафедрах факультетської
педіатрії і фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології
Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача

Дисертація є особистою працею автора. Автором проведено інформаційний
пошук та аналіз наукової літератури за проблемою, обґрунтовано напрямки
дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єм наукового
дослідження. Автором самостійно проведено клініко-функціональні
дослідження та здійснено призначені комплекси відновлювального
лікування, статистична обробка, наукове обгрунтування й інтерпретація
отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації, підготовлені
наукові праці. Самостийна оформлена робота.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на
засіданнях Одеського обласного товариства педіатрів (2001), Одеського
обласного товариства фізіотерапевтів та курортологів (2000-2003), І
Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів України “Фізичні
чинники у медичній реабілітації” (Хмільник, 1998), ІІІ Російській
науковій конференції з міжнародною участю “Реабилитация и вторичная
профилактика в кардиологии” (Москва, 1999), науковій конференції
“Проблеми розвитку курортної справи та туризму в Одеському регіоні”
(Одеса, 2000), Республіканській науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми медичної реабілітації” (Одеса, 1999), IV
Міжнародному конгресі з імунної реабілітації “Аллергология, иммунология
и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие” (Нью-Йорк, 2001), II
З’їзді фізіотерапевтів і курортологів України (Одеса, 2003).

Апробація роботи була проведена на засіданні проблемної комісії
Одеського державного медичного університету 30 жовтня 2001 р. і на
засіданні апробаційної Ради Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України 28 жовтня 2003 р.

Публікації

Результати дисертаційної роботи викладено у 14 публікаціях (самостійних
– 7), з них: глави у двох монографіях, 7 статей у журналах, 1 патент
України, 4- тези доповідей.

Структура та обсяг роботи

Робота викладена на 178 сторінках тексту. Ілюстрована 54 таблицями, 14
рисунками, які займають 33 сторінки. Складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
переліку використаних літературних джерел (277), що займають 34
сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням перебувало 165 дітей
та підлітків, у яких діагностувалися ВД перманентного характеру. Діти та
підлітки з пароксизмальним перебігом захворювання до групи не
включалися. Усі спостережувані приїздили на санаторно-курортне
відновлювальне лікування з екологічно несприятливих регіонів, уражених
внаслідок аварії на ЧАЕС. Серед обстежуваних переважали дівчатка — 95
(57,6 %), хлопчики становили 70 (42,4 %). За віком дітей та підлітків
розподілили так: 7-11 — 30 (18,2 %), 12-14 — 84 (50,9 %), 15-17 років —
51 (30,9 %). Найбільшу кількість становили підлітки до 14 років (69,1
%). Розподіл хворих за статтю був приблизно однаковим в усіх вікових
групах, втім дівчатка переважали в усіх групах. Крім того, обстежено 37
дітей з ВД з умовно “чистих” регіонів та 18 практично здорових дітей.

Клінічні спостереження за станом здоров’я дітей та підлітків
виконувалися у динаміці: при надходженні, після одноразового впливу
ІНЧЕМП при проведенні ЕЕГ, після завершення курсу лікування для оцінки
безпосередніх результатів.

Функціональний стан ВНС вивчали за частотою виявлення вегетативних
порушень та вихідним вегетативним тонусом, який оцінювали за допомогою
адаптованого до дитячого віку опитувальника А. М. Вейна та співав.
(1988).

Стан центральної гемодинаміки вивчали за даними РЕГ за допомогою
4-канального реографа Р4-02, проводили візуальний і цифровий аналіз
реографічних показників.

ЕЕГ – обстеження з візуальним і комп’ютерним аналізом ЕЕГ, залученням
методів комп’ютерної ЕЕГ-томографії та ЕЕГ-картування проводили у
динаміці — до курсу, після першої процедури ІНЧЕМП та після завершення
курсу лікування (Л. Р. Зенков, А. М. Ронкин, 2003). Використовували
комп’ютерний електроенцефалограф “DX-4000 practic” (Харків).

ЕхоЕГ проводили за допомогою ехоенцефалоскопа “ЭЭС-11”.

Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи
використовувалася ЕКГ у стандартних, посилених від кінцівок, та у
грудних відведеннях. Тривалість та амплітуда зубців визначалися за ІІ
стандартним відведенням. Оцінка ЕКГ- даних здійснювалася згідно з
рекомендаціями (Е. В. Андрущенко, Е. А. Красовская, 1990), з урахуванням
біоелектричної активності міокарда у дітей та підлітків (Р. А. Калюжная,
1983). Дослідження виконували на електрокардіографі “Каргиовит” фірми
“Шілер” (Швейцарія).

Імунологічні дослідження складалися з визначення таких показників: рівня
ЦІК (Е. Пантелеева и др.,1982), активністі фагоцитозу (Е. Ф. Чернушенко
и др., 1988), вмісту антитіл до тканини міокарда, судин мозку,
надниркових залоз, селезінки і ЩЗ.

Матеріали обстежень було опрацьовано методом варіаційної статистики.
Статистичну достовірність оцінювали за допомогою t– критерію Стьюдента (
О. П. Мінцер та ін., 1991). Розбіжності вважали вірогідними при p th& ???th$ & d ? AE Встановлено, що у дітей та підлітків з ВД, які мешкають у екологічно несприятливих регіонах, відзначаються також різні порушення біоелектричної активності міокарда, характер яких залежить від віку та соматичної патології. Найбільшою мірою пов’язаною з віком виявляється синусова тахікардія, яка визначалася практично в усіх дітей до 14 років (96,8 %), що підтверджувалося на ЕКГ найбільшою різницею інтервалів R-R. Різні порушення внутрішньопередсердної провідності частіше відзначалися у віковій групі, старшій 12 років, що характеризувалося покоротшанням інтервалу P-Q, неповною блокадою правої ніжки пучка Гіса і неповною блокадою задньої гілки пучка Гіса. Порушення процесів реполяризації у обстежуваних частіше реєструвалися в групі дітей 12-14 років. Так, у цій групі означені зрушення були наявними у 1,2 разу частіше, ніж у групі 7-11 років та у 2,6 разу частіше, ніж у групі 15-17 років. Наведене підтверджувалося на ЕКГ найбільшою сумарною амплітудою Т у віковій групі 12-14 років. Виявлено пригнічення фагоцитарної ланки імунної відповіді у дітей з ВД. Поряд із цим, у сироватці крові обстежуваних реєструвалися антитіла до тканин ЩЗ, міокарда, судин, наднирникових залоз, мозку та селезінки. Найбільша кількість антитіл виявлялася щодо тканин ЩЗ. Описані відхилення з боку досліджуваних ланок імунної системи виявляються переважно у дітей молодшої вікової групи – 7-11 років. Порівняльний аналіз впливу застосовуваних ЛРК на динаміку клінічного статусу свідчить про більш істотний ефект ІНЧЕМП, передусім, у напрямку регресу скарг і нормалізації функціонального стану ВНС. Внаслідок впливу ЛРК з залученням ІНЧЕМП зменшувалися гіпергідроз – у 3,1 разу, пожвавлення сухожильних і периостальних рефлексів — у 2,2 разу, анізорефлексія — у 2 рази, тремор повік та пальців рук — у 2,8 разу, зміненний дермографізм — у 2,9 разу, сколіоз та болісність паравертебральних точок — у 2,8 разу. Динаміку функціонального стану ВНС у дітей під впливом досліджуваних ЛРК представлено у табл. 3. Застосування ІНЧЕМП супроводжувалося зниженням початково підвищеного тонусу мозкових судин, що було виражено по групі загалом (розбіжності з показниками до лікування були статистично вірогідними) як у БВСА, так і у ВББ. У віковій групі 7-11 років ефект ІНЧЕМП слід оцінити як нормалізуючий, а по групі 12-14 років – як стабілізуючий. Представляється важливим наголосити на перевагах впливу ЛРК із залученням ІНЧЕМП на тонус судин головного мозку, за винятком групи дітей та підлітків віком 12-14 років, у яких не виявлялося істотних розбіжностей поміж досліджуваними ЛРК. Зокрема, у БВСА показник альфа наприкінці лікування із залученням ЕС по групі загалом становив ліворуч – 188,8±7,3; праворуч – 196,7±6,5 мс, а ІНЧЕМП – відповідно 146,5±9,7 мс (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020