.

Корекція фетоплацентарної недостатності при високому ризику внутрішньоутробного інфікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
111 2163
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І.ГеОргієвського

ШЛАПАК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

УДК[618.2+618.4]-03-058

Корекція фетоплацентарної недостатності при високому ризику
внутрішньоутробного інфікування

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь –2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Кримському державному медичному університеті ім.С.І.Георгі-євського
МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Баскаков Петро Миколайович,

Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, професор

Камінський Вячеслав Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ
Україи, професор кафедри акушерства, гінекології та репро-дуктології

доктор медичних наук, професор

Гнатко Олена Петрівна,

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця, заві-дувач
кафедри акушерства та гінекології №2

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології №1

Захист дисертації відбудеться “_1_”_червня_ 2004 року о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській
медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України
(04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ,
вул.Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_29_”_квітня_2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Провідна роль внутрішньоутробних інфекцій серед
причин несприятливих перинатальних наслідків визначила характер
всебічного вивчення цієї проблеми. Наявність у вагітної жінки осередку
інфекції завжди є фактором ризику для розвитку патологічних станів
плода, інфекційних захворювань, фетоплацентарної недостатності,
мертвонароджень, невиношування, природжених вад та ін. (В.М.Запорожан та
співавт., 1999; В.К.Чайка та співавт., 2002).

З огляду на неспецифічність клінічних проявів інтраамніальної інфекції і
внутрішньоутробного інфікування під час вагітності, їхня діагностика в
більшості випадків утруднена і можлива лише в результаті поєднання
клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження. Крім
інфекційного фактора основними патогенетичними механізмами порушення
стану плода при внутрішньоутробному інфікуванні є дисфункція
фетоплацентарного комплексу і порушення імунної системи матері і плода,
а також зміни мікробіоценозу статевих шляхів (А.Г.Коломійцева та
співавт., 2000; Т.Н.Демина, 2001).

Незважаючи на значну кількість наукових повідомлень по проблемі
фетоплацентарної недостатності і внутрішньо-утробного інфікуванняя не
можна вважати всі питання цілком вирішеними. На наш погляд, у першу
чергу це стосується можливості використання ефективної корекції
комплексу мати-плацента-плід при високому ризику внутрішньоутробного
інфікування. Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного
наукового напрямку.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр акушерства,
гінекології та перинатології Кримського медичного університету
ім.С.І.Георгієвського “Прогнозування, профілактика та лікування
патології репродуктивної системи жінки“ № д.р.0102 V 006916.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
перинатальної патології у жінок з високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування на підставі вивчення особливостей функціонального стану
фетоплацентарного комплексу, системного імунітету і мікробіоценозу
статевих шляхів, а також розробки і впровадження комплексу
лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі:

Вивчити основні фактори ризику і сучасні аспекти клінічного перебігу
вагітності, пологів і стану новонароджених жінок із високим ризиком
внутрішньоутробного інфікування.

З”ясувати особливості формування і функціонального стану
фетоплацентарного комплексу у жінок із високим ризиком
внутрішньоутробного інфікування.

Встановити зміни системного імунітету і мікробіо-ценозу статевих шляхів
у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування.

Встановити взаємозв(язок між перинатальними наслідками розродження,
функціональним станом фетоплацентарного комплексу, змінами системного
імунітету і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком
внутрішньоутробного інфікування.

Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти
перинатальної патології у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування.

Об(єкт дослідження – перинатальні наслідки розродження жінок із високим
ризиком внутрішньоутробного інфікування.

Предмет дослідження – функціональний стан фетоплацентарного комплексу,
системного імунітету і мікробіоценозу статевих шляхів.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, доплерометричні,
ендокринологічні, мікробіологічні, вірусологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений
взаємозв’язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним
станом системи мати-плацента-плід, системного імунітету і мікробіоценозу
статевих шляхів у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування. Це дозволило розширити дані, що є, про патогенез
функціональних порушень в системі мати-плацента-плід і інтраамніального
інфікування.

Показана роль корекції фетоплацентарної недостатності і мікробіоценозу
статевих шляхів в профілактиці перинатальної патології у жінок із
високим ризиком внутрішньоутробного інфікування.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено основні фактори ризику
і сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стан
новонароджених у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування. Показано роль інтраамніального інфікування, змін
системного імунітету і порушень мікробіоценозу статевих шляхів матері у
генезі фетоплацентарної недостатності. Запропоновано методи контролю за
функціональним станом фетоплацентарного комплексу, системного імунітету
і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком
внутрішньоутробного інфікування.

Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження
перинатальної патології у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування на підставі використання медикаментозної терапії (хофітол
і канефрон) і корекції мікробіоценозу статевих шляхів (пімафуцин).

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2001 по 2004 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, 100 із яких
були з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування. Самостійно
зроблений забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблені
практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології у
жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування. Статистична
обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з(їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні
асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (грудень, 2002) та на
засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Кримського
державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського МОЗ України
(жовтень 2003 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках
машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 165
вітчизняних та російськомовних, а також 57 зарубіжних джерел. Робота
ілюстрована 57 таблицями та 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об(єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети
і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 – з високим
ризиком внутрішньоутробного інфікування, що були розділені на такі
групи: група – 50 жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні
заходи; ІІ група – 50 жінок із високим ризиком внутрішньоутробного
інфікування, що одержували запропоновану нами методику. Контрольну групу
склали 50 первородящих без акушерської і соматичної патології,
розроджених через природні пологові шляхи.

До основних факторів ризику внутрішньоутробного інфікування ще до
вагітності ми відносили відповідно до останніх рекомендацій літератури
(Є.К.Айламазян, 2000) такі: наявність урогенітальної інфекції; хронічні
запальні процеси нирок і репродуктивної системи; репродуктивні втрати в
анамнезі інфекційного генезу.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі
використання за показниками антибактеріальних препаратів; комплекси
вітамінів і мікроелементів; засоби, що покращують мікроциркуляцію
(курантил, трентал, компламін); імунокоригуючу терапію і за показниками
противірусну терапію (В.Н.Кузьмин, 1999).

Відмінними рисами запропонованої нами методики є застосування препаратів
хофітол (у дозуванні по 20 мг/кг ваги) і канефрон (по 2 драже 3 разу на
добу) протягом 4-6 тижнів у такі терміни вагітності: 10-16; 20-26 і
30-36 тижнів) із корекцією мікробіоценозу статевих шляхів препаратом
пімафуцином (по 1 інтравагінальній свічі в добу у вищевказані терміни
протягом 7-10 днів) у поєднанні з антибактеріальною і противірусною
терапією (тільки за показниками).

Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на
ультразвуковому апараті “________ ” та „ ________ “: визначення
кількості і тривалість дихальних рухів плода (ДРП); рухову активність
плода (РАП); тонус плода (ТП); структуру плаценти (СП); у якості одного
з показників враховували ступінь зрілості плаценти (СЗП); об”єм
навколоплідних вод (ОНВ). Отримані дані аналізували відповідно до шкали
оцінки функціонального стану фетоплацентарної системи (М.В.Медведев та
співавт., 1998).

Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі
“мати-плацента-плід” проводили на тому ж апараті, що дозволяє одержувати
зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм.
Застосовували комбінований датчик з частотою 3,5 МГц, що працює в
імпульсному режимі і частотний фільтр на рівні 100 Гц. Використовували
якісну оцінку кривих швидкостей кровотоку (КШК), при якій основне
значення має співвідношення між швидкостями кровотоку в різні фази
серцевого циклу. Досліджували індекс резистентності (ІР) і
систоло-діастолічне відношення (СДВ). Доплерометричні дослідження
кровотоку виконували в артерії пуповини (АП), у правій і лівій маткових
артеріях (МА), середній мозковій артерії плода (СМА). В наших
дослідженнях ми використовували діагностичні критерії порушень
кровообігу у функціональній системі “мати-плацента-плід” у 3 триместрі
вагітності, запропоновані А.І.Стрижаковим і співавт. (2000).

Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності
здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних
моніторах ……… . Інтепретацію отриманих даних проводили відповідно до
шкали оцінки реактивності серцево-судинної системи плода (М.В.Медведев
та співавт., 1998).

Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення
радіоімунологічним методом вмісту естріолу, прогестерону, кортизолу,
хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену (О.Г.Резніков,
2000).

Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції В-лімфоцитів
(CD20+; CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+)
радіоімунологічним методом з використанням моноклональних антитіл
(М.А.Макаров та співавт., 1997). Вміст лізоциму в сироватці крові
проводили за методикою (В.А.Макаров та співавт., 1997).

Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) викори-стовували метод
імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та
імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили:
венозні кров, слиз цервікального каналу, сеча та слина (С.С.Вашукова,
1997). Мікробіологічні дослідження проводили за методикою
(Г.Н.Веденеева та співавт., 1997).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П.Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IУ”.
Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв
Ст”юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft
Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Як свідчать результати
проведених досліджень, середній вік пацієнток контрольної групи склав
22,1±1,2 років, а в двох основних групах цей показник був достовірно
вище – 26,3±2,3 років (рVXN r ° ae e $ & ( * t v x z | | ae &(*,.02Vp„??L N r ° e ¦o"////////iieeaeeUeOEE1/4 ;?=aeA*EDFNIPIiiaOeOeEEEaaaaa?a?aaaa & & фетоплацентарного комплексу в 38-40 тиж. компенсовані ехографічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу зустрічалися в 44,0% випадків; субкомпенсовані - 20,0% і декомпенсовані - відповідно в 10,0% спостережень. Відповідно до даних сучасної літератури (А.Г.Коломійцева та співавт, 2000), найбільш інформативними критеріями функціо-нального стану фетоплацентарного комплексу є гемодинамічні і ендокринологічні показники. Нами була діагностована подальша зміна матково-плацентарно-плодового кровотоку, що підтверд-жується зниженням коефіцієнта достовірності з 0,05 у 28-30 тиж. до 0,01 - напередодні розродження. Характер ендокринологічних порушень також змінився убік прогресивного зменшення рівня естріолу (до 30,2±2,1 нмоль/л; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020