.

Патогенетичне обґрунтування профілактики бронхообструктивного синдрому при гострих респіраторних захворюваннях (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
91 2353
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

Шумейко Ірина Семенівна

УДК 616-053.36-002:616.233-084

Патогенетичне обґрунтування профілактики бронхообструктивного синдрому
при гострих респіраторних захворюваннях

у дітей першого року життя

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.10 – педіатрія

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Траверсе Галина
Михайлівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
завідувачка кафедрою факультетської педіатрії з неонатологією і дитячими
інфекційними хворобами

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Фьоклін Валерій Олексійович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою дитячих
хвороб;

доктор медичних наук, професор Єршова Ірина Борисівна, Луганський
державний медичний університет МОЗ України, завідувачка кафедрою
факультетської педіатрії

Провідна установа

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
пропедевтики дитячих хвороб

Захист відбудеться „15” грудня 2004 року о 1200 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній
академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул.
Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул.
Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий „6” листопада 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02,

кандидат медичних наук, доцент
В.М. Савво

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми визначається зростанням частоти бронхообструктивного
синдрому (БОС) при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), рецидиви
БОС часто рефрактерні до терапії та потребують великих зусиль у
лікуванні і на даний час розглядаються, як клінічний прояв схильності до
розвитку алергічних захворювань дихальних шляхів – респіраторних
алергозів (Ларичева Л.В., 1991; Мещериков В.В., 1994; Артамонов Р.Г.,
1995).

Необхідно зазначити, що навіть із урахуванням особливостей етіологічних
факторів не можна пояснити феномен рецидивів бронхообструкції в
немовлят. До цього часу дана патологія вивчена недостатньо. Дослідження
причин виникнення БОС при ГРЗ у дітей першого року життя носять
суперечливий характер. Багато авторів причиною повторних епізодів БОС
вважають підвищену сенсибілізацію організму (Рачинський С.В. та ін.,
1996; Несторенко З.В., 2002). При ранньому переводі дитини на штучне
вигодовування, в умовах відносної недостатності ферментативного
забезпечення, підвищеної проникливості слизової оболонки
шлунково-кишкового тракту (ШКТ), недостатності місцевих факторів
захисту, незмінені макромолекули їжі можуть всмоктуватися в кров’яне
русло, що призводить до сенсибілізації організму. На першому році життя
поява харчової алергії обумовлена неадекватним вигодовуванням дітей, а
саме раннім введенням сумішей на основі коров’ячого молока (Воронцов
І.М. та ін., 1993; Отт В.Д. та ін., 2000; Боровик Т.Е. та ін., 2002).
Практично відсутні дослідження, які дозволили б довести взаємозв’язок
між фактичним харчуванням немовлят та їх захворюваністю на ГРЗ із БОС.
Тому патогенетичні механізми формування БОС при ГРЗ у немовлят
потребують подальшого вивчення. Подальшої розробки вимагають методи
прогнозування розвитку БОС та засоби ефективної профілактики.

Наведені дані свідчать про актуальність та перспективність цих ще не
вирішених питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи Української медичної
стоматологічної академії МОЗ України “Запальні та незапальні хвороби
органів і систем людини, які формуються під впливом екологічних,
стресорних, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан
гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та
нетрадиційних засобів лікування” (№ держ. реєстрації 0198 U 000134).

Мета роботи. Удосконалення заходів профілактики БОС у дітей першого року
життя на основі вивчення факторів ризику та аналізу патогенетичних
механізмів формування БОС при ГРЗ у немовлят.

Завдання дослідження:

Провести аналіз факторів ризику БОС при ГРЗ у дітей першого року життя,
визначити основні з них та розробити прогностичний алгоритм розвитку БОС
у немовлят.

Дослідити патогенетичні механізми формування БОС на тлі ГРЗ у дітей
першого року життя шляхом оцінки показників цитопротекторної системи
слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, біоценозу та
перетравлюючої здатності кишечнику, функціонування гепато-біліарної
системи, імунного статусу цих дітей.

Оцінити вплив характеру вигодовування немовлят на розвиток та
клініко-лабораторний перебіг БОС при ГРЗ.

Розробити патогенетично обґрунтований комплекс профілактики БОС при ГРЗ
у дітей першого року життя.

Вивчити ефективність розробленої профілактики БОС із застосуванням
препарату „Гранули кверцетину” шляхом оцінки катамнезу, показників
системи травлення та імунного статусу немовлят із групи ризику БОС.

Об’єкт дослідження. Бронхообструктивний синдром при ГРЗ у дітей першого
року життя.

Предмет дослідження. Фактори ризику, клінічна картина, перебіг БОС на
тлі ГРЗ у немовлят, стан системи цитопротекторів слизової оболонки
шлунка та дванадцятипалої кишки, біоценоз та перетравлююча здатність
кишечнику, функціонування гепато-біліарної системи, стан імунної системи
немовлят із БОС, профілактика БОС при ГРЗ у дітей першого року життя.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, імунологічні,
аналітико-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На фактичному клінічному
матеріалі встановлені особливості формування та перебігу БОС на тлі ГРЗ
у дітей першого року життя, що істотно розширює уявлення про БОС у
немовлят. Визначені фактори, що сприяють розвитку БОС. Уперше доведена
негативна роль штучного вигодовування в розвитку БОС у немовлят.

Встановлена висока розповсюдженість БОС, як ускладнення ГРЗ у дітей на
першому році життя.

Досліджені особливості функціонування імунної системи в немовлят із БОС
при ГРЗ, виявлена алергічна направленість імунної відповіді, підвищене
антигенне навантаження, пригнічення фагоцитарної ланки імунітету та
підвищена активність супресорної ланки імунітету.

Визначено, що в немовлят із БОС відбувається напруження функціонування
системи цитопротекторів слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої
кишки, біоценозу та перетравлюючої здатності кишечнику, функціонування
гепато-біліарної системи.

Науково обґрунтована схема заходів для профілактики БОС дітям із групи
ризику розвитку БОС. Проведена оцінка профілактичної ефективності
розроблених заходів із застосування препарату „Гранули кверцетину” в
дітей даної групи.

Практичне значення результатів. Виявлені фактори ризику та патогенетичні
особливості розвитку БОС при ГРЗ у немовлят дали змогу розробити
алгоритм для розрахунку ймовірності розвитку БОС, що дозволило на
практиці визначити дітей із високим ступенем ризику БОС.

Обґрунтована і впроваджена в клінічну практику програма профілактики БОС
у немовлят, яка включає санітарно-просвітницьку роботу з батьками дітей
із групи ризику, заходи, направлені на попередження сенсибілізації
організму дитини та превентивне призначення препарату „Гранули
кверцетину”.

Результати досліджень впроваджені в практику лікувальних установ та
використовуються в навчальному процесі на педіатричних кафедрах медичних
вузів мм. Полтави, Луганська, Львова, Івано-Франківська, Тернополя.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено вивчення та
узагальнення сучасного стану проблеми за даними літератури, визначена
мета і завдання досліджень, розроблена методологія досліджень. Автором
проведений аналіз медичної документації дітей із груп спостереження,
клінічні спостереження, здійснений аналіз результатів
клініко-лабораторних досліджень. Автор самостійно провела систематизацію
та математичну обробку одержаних даних. Дисертантом написані всі розділи
дисертації, проаналізовані й узагальнені результати, сформульовані всі
положення та висновки, здійснено впровадження наукових досліджень у
клінічну практику.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив
екологічного оточення на стан здоров’я дітей” (Полтава, 2000),
науково-практичній конференції “Особливості перебігу, діагностика,
лікування та профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у
дітей різного віку” (Полтава, 2002), Міжнародній науково-практичній
конференції „Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних
умовах” (Чернівці, 2002), міській науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми профілактики та лікування гострих респіраторних
захворювань у дітей, які часто хворіють” (Полтава, 2003) та оприлюднені
у вигляді тез на IV Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих
вчених (Тернопіль, 2000), ІІІ науково-практичній конференції „Актуальні
проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002), Х російському
національному конгресі „Человек и лекарство” (Москва, 2003), Міжнародній
науково-практичній конференції „Україна наукова 2003”
(Дніпропетровськ-Сімферополь, 2003), ІІІ Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Питання імунології в педіатрії (Київ,
2003), 58 науково-практичній конференції студентів та молодих учених НМУ
ім. О.О. Богомольця „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 5 статтях у фахових
виданнях, затверджених ВАК України та в 10 тезах у збірниках
конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках
друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури,
характеристики обстежених дітей та опису методів дослідження, трьох
розділів власних досліджень, узагальнення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який
включає 238 наукових праць і займає 25 сторінок, 1 додатку. Робота
ілюстрована 29 таблицями, 12 рисунками, які займають 2 сторінки.

Основний Зміст роботи

Об’єкт та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз медичних
карт стаціонарного хворого 854 дітей та клініко-лабораторно обстежено
154 дитини першого року життя, які перебували на лікуванні з приводу
ГРЗ. Основну групу склали діти, в яких ГРЗ супроводжувалося розвитком
БОС (210 дітей у ретроспективному аналізі та 84 обстежених дітей),
контрольну – діти, які не мали ознак БОС (644 дітей у ретроспективному
аналізі та 53 обстежених дітей). В амбулаторних умовах 28 немовлятам з
групи ризику БОС проводилась профілактика БОС та протягом 9 місяців за
ними велося катамнестичне спостереження.

Вивчення стану здоров’я батьків немовлят, особливостей репродуктивного
статусу матерів, харчування жінок під час вагітності та в лактотрофний
період, характеристику харчування немовлят, повні дані про стан їх
здоров’я і розвиток проводили шляхом аналізу медичної документації та
матеріалів активного анкетування. Використовувалися дані клінічного
обстеження дітей. Тяжкість БОС оцінювалася за бальною таблицею W.Tal.

Клініко-лабораторне дослідження хворих поряд із загальноприйнятими
методами включало визначення вмісту лімфоцитів із поверхневими
глікопротеінами CD4+, CD8+, CD23+, які визначали методом непрямої
флюоресценції за допомогою моноклональних антитіл (набори ОТК „Сорбент”,
м. Москва). За співвідношенням CD4+/CD8+ визначався імунорегуляторний
індекс. Функціональний стан фагоцитів визначали, оцінюючи
фагоцитарно-метаболічну здатність нейтрофілів (НСТ-тест). Функціональну
активність T-хелперів 2-го типу вивчали за вмістом ІЛ-4 у сироватці
крові за допомогою імуноферментного аналізу (набори реагентів ProCon,
Санкт-Петербург). Функціональний стан гуморальної ланки імунітету
вивчали за рівнем імуноглобулінів A, M, G в сироватці крові методом
імуноферментного аналізу (тест-системи фірми „БАТ”, м. Харків), рівнем
загального IgЕ в сироватці крові імуноферментним методом (тест-системи
Labodia-Хема, Швейцарія), рівню ЦІК у сироватці крові методом
преципітації ЦІК у розчині поліетіленгліколя (молекулярна маса 6000).
Проводилась РБТЛ із конканаваліном А та з ss-лактоглобуліном коров’ячого
молока (алерген виробництва SIGMA, Німеччина).

Припускаючи зміни в системі цитопротекторів гастро-дуоденальної зони
немовлят, був досліджений вміст глікозаміногліканів (ГАГ) у сироватці
крові орциновим методом (Кляцкін С.А., Ліфшиц Р.І., 1989). Проводилося
бактеріологічне дослідження випорожнень згідно методичним рекомендаціями
МОЗ України. Досліджувалися деякі показники печінкових функцій. Вміст
аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансфераза (АсАТ)
визначали за методом Райтмана-Френкеля, ?-глутамінтрансферази (?-ГТ) –
уніфікованим методом зі субстратом L-?-глутаміл-n-нітроанілідом, вміст
лужної фосфатази (ЛФ) – уніфікованим методом по гідролізу
п-нітрофенілфосфату в сироватці крові (Меншиков В.В. та ін., 1988)
наборами фірми „Филисит діагностика”, м. Дніпропетровськ.

Статистична обробка даних проводилась із використанням програм
“Statistica for Windows. Version 5.0” та „SPSS for Windows. Release
8.0”. Використовувались t-критерій надійності Стьюдента, метод кутового
перетворення ?-Фішера, критерій U Манна-Уїтні, кореляційний та
дисперсійний аналізи. Для прогнозування БОС використовували
дискримінантний аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення.

За результатами досліджень виявлена висока розповсюдженість БОС при ГРЗ
у немовлят, яка становила 24,59%.

Встановлені фактори, що сприяють розвитку БОС при ГРЗ. Алергічна
спадковість була в 50,64% дітей основної групи і в 10,63% – контрольної
(pu`”E ? 6 d ue th E E ? ? ??????? ??????????$ ??? °?¶Oa?eWWII ®$®hZZLL $®&®*®j®v®‚®hZZLL ‚®„®?®A®I®U®hZZLL ??? ?????????$?? ????????, про що свідчили в 1,4 рази вищі рівні ІЛ-4 у сироватці крові (239,55 пкг/мл в основній групі проти 162,34 пкг/мл в контрольній, pu0,05), внаслідок чого
знижувався імунорегуляторний індекс (1,23 проти 1,83, pu0,05. При ГРЗ у 87,7%
дітей спостерігається порушення стану мікробного біоценозу кишечнику
(Абатуров О.Є. та ін., 1997). Але на вираженість дисбіозу кишечнику в
дітей із БОС впливав характер вигодовування немовлят. У дітей із БОС,
які були на природному вигодовуванні, превалював дисбіоз І ступеня
(40%), ІІ ступеня був у 20% дітей, ІІІ ступеня – лише в 10%, на відміну
від дітей, які вигодовувалися штучними сумішами, в яких у 63,63% був
дисбіоз ІІ ступеня, та по 18,18% дисбіоз І та ІІІ ступенів (pu0,05). Виявилося, що саме підгрупа дітей із БОС, які
вигодовувалися штучно, обумовила достовірні відмінності основної та
контрольної груп за маркерами гепатоцитолізу. У дітей основної групи
спостерігався більш високий вміст ЛФ у порівнянні з дітьми контрольної
групи (відповідно 1616,99±90,05 нмоль/с?л та 1304,05±57,58 нмоль/с?л,
p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020