UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня культура Київської Русі (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось86726
Скачало3095
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

амблі,

створені за часів Київської Русі, збереглися до наших часів. Протягом

століть фрескові розписи давньоруських церков не потьмянішали, не

втратили насиченості кольорів і виявились стійкими до вологи. Це

свідчить про надзвичайно високий професійний рівень стародавніх

майстрів. Вони винаходили рецепти створення фарб і зберігали їх у

таємниці, передаючи лише від майстра учневі.

 

У X—Xі ст. у Київській Русі набула поширення візантійська техніка

фрескового живопису. Дуже відомі цикли настінних розписів Софії

Київської, які зображують сюжети Євангелія, Старого завіту, а також

святого Георгія та архангела Михаїла — покровителів князівського роду.

Також унікальними пам’ятками фрескового живопису є розписи на стінах

веж, де розташовані сходи, якими піднімалися князь із дружиною та

почтом. Тут представлені сцени світського

 

з’явились самі по собі («Спас Нерукотворний») або були написані з натури

художниками, які особисто знали або пам’ятали святих (за повір’ям ікона

Володимирської Божої Матері була написана євангелістом Лукою). Отже,

православна церква ніколи не допускала писання ікон за уявою чи з живих

осіб.

 

життя Київської Русі. Так на південній стіні собору зберігся колективний

портрет родини князя ярослава Мудрого — його дружини ірини й доньок

Єлизавети, Анастасії та Анни. Цей витвір — найдавніший зразок

портретного мистецтва українського живопису: костюми жінок передані

досить точно, обличчя, не дивлячись на умовність, передають

індивідуальні риси.

 

Фрески епохи Київської Русі відрізняються суворістю наслідування

принципів візантійської системи розпису й урочистою монументальністю.

 

4. Іконопис київської Русі

 

Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині Xі — на

початку Xіі ст. До цього ікони були, переважно, візантійські та грецькі.

Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа

іконопису. Її засновником вважають митрополита іларіона. У

Києво-Печерському Патерику розповідається про перших відомих іконописців

Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що

йому допомагають янголи: він міг за кілька годин написати й позолотити

образ (зазвичай на це витрачали кілька тижнів).

 

 

Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами.

Умовність письма мала чітко розмежовувати божественний («горній») світ

від земного («дольного») і підкреслювати в лиці Христа, Богоматері та

святих їх неземну сутність. Для цього фігури зображались пласкими й

нерухомими, застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які

часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував

божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх

немає.

 

Щоб чітко слідувати канону, давньоруські майстри користувались у якості

зразків візантійськими іконами або словесним описом кожного іконописного

сюжету.

 

Ікони Xі—Xіі ст., виконані київськими майстрами майже не збереглися, але

літописи неодноразово свідчать, що ці творіння вивозили в різні міста

Київської Русі, де вони слугували канонічним зразком для інших

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ