.

Математичне моделювання впливу техногенних навантажень на екологічні системи (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 5360
Скачать документ

НацІональна академІя наук украЇНИ

Інститут проблем моделЮВАННя в ЕнергетиЦІ

ім. Г.Є. Пухова

СердюцЬка Людмила Федорівна

УДК 577.34:612.014.482; 614.876+005

Математичне моделювання впливу техногенних навантажень на екологічні
системи

01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем моделювання в енергетиці

ім. Г.Є. Пухова Національної Академії наук України

Науковий консультант доктор технічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Євдокимов Віктор Федорович,

Інститут проблем моделювання в енергетиці

ім. Г.Є. Пухова НАН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Бідюк Петро Іванович,

Національний технічний університет України „КПІ”,

кафедра математичних методів системного аналізу, професор

доктор технічних наук, старший науковий співробітник

Лисиченко Георгій Віталійович,

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України,

відділ проблем екологічної безпеки, завідувач

доктор технічних наук, професор

Тарапон Олександр Григорович,

Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України,

відділ моделювання задач екології, завідувач

Провідна установа – Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

Захист відбудеться “ 22 “ червня 2004 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.185.01 Інституту проблем моделювання в

енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України за адресою:

03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем
моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України

(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15)

Автореферат розісланий “ 19 “ травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ___________ Семагіна Е.П.ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Зміни навколишнього середовища під впливом
техногенних навантажень набули таких масштабів, що стають реальною
загрозою існуванню як самої природи в цілому, так і благополуччю людства
як її невід’ємного елемента. Чорнобильська катастрофа зробила свій
страшний внесок в погіршення екологічної обстановки в Україні, створивши
високі ризики для життя і здоров’я населення за радіаційним

фактором.

Величезні масиви різнорідної інформації, що отримані в результаті
радіоекологічних, токсикологічних і медико-екологічних досліджень,
проведених після Чорнобильської катастрофи, без відповідної обробки не
дозволяють виявити цілісну картину взаємозв’язку і взаємозумовленості
факторів, під впливом яких формуються негативні наслідки для
навколишнього середовища, біоти і людини.

Прагнення до найбільш точного опису складного системного об’єкта
призводить до збільшення кількості врахованих факторів і процесів, що
утрудняє використання математичних моделей і доказ їхньої адекватності.
Аналіз і прогнозування за такими моделями виконуються з помилкою,
зумовленою як похибкою застосованих обчислювальних методів, так і
неточністю вихідних даних, і ці помилки можуть призводити до
катастрофічних неточностей у модельних прогнозах. Наявність навіть у
простих екологічних моделях таких неточностей може призвести до прояву
динамічного хаосу.

Розробка спеціальних методів і засобів математичного моделювання систем
з

такими складними багатовимірними характеристиками об’єктів, як
екологічні, є актуальною для глибокого дослідження структури системи як
єдності компонентів і зв’язків, здійснення контролю над складною
екологічною обстановкою при одночасному обліку

величезної кількості різнорідних параметрів, оцінки ступеня ризику для
здоров’я населення і прийняття обґрунтованих рішень для його
мінімізації.

Зв’язок роботи з державними програмами, планами та науковими темами.
Робота виконувалась у межах наступних науково-дослідних робіт: 1)
”Разработать принципы и методы эколого-экономического моделирования
процессов формирования качества воды в пресных водоемах для оценки
антропогенного воздействия на водные объекты, эффективности водоохранных
мероприятий и оптимизаций управления”, завдання ДКНТ СРСР № 94 (Інститут
гідробіології АН УРСР, 1982); 2) ”Разработка методов моделирования задач
экологии и создание имитационных экологических моделей для задач
энергетики и гидротехники”, № ГР 01.89.0005284 (Ін-т проблем моделювання
в энергетиці АН УРСР, 1988; 3) ”Создание динамических моделей переноса
радионуклидов в экосистеме и прогнозирования коллективных доз для
оптимизации решений при острых выбросах АЭС”, № ГР 0193U017084 (ІПМЕ НАН
України, 1993); 4) ”Моделирование влияния ЧАЭС на экологическое
состояние окружающей среды и радиационные нагрузки населения. Разработка
системы эколого-эпидемиологического мониторинга в регионах влияния АЭС”,

№ ГР 0197U019094 (ІПМЕ НАН України, 1997); 5) ”Довгострокове
прогнозування стану здоров’я і профілактика захворюваності груп
населення екологічно неблагополучних та чистих регіонів України на
основі оцінки адаптаційних реакцій до комплексу техногенних факторів (в
першу чергу – іонізуючого опромінення) ”, № ДР 0198U004097 (ІПМЕ НАН
України, 1998); 6) ”Систематизацiя результатiв вивчення радiоекологiчних
та медико-бiологiчних наслiдкiв аварii на ЧАЕС щодо практичного
використання та розробки заходiв по зниженню негативних ефектiв цiєї
катастрофи для екосистем та населення”,

№ ДР 0197U007176 (ІПМЕ НАН України, 1998); 7) ”Створення математичних
моделей міграції радіонуклідів в екосистемах зони відчуження (в тому
числі, трофічними ланцюгами, що ведуть до людини) з метою
короткострокового та довгострокового прогнозування радіологічної
ситуації та випереджаючої оцінки ризику для здоров’я людини від

забрудненого радіонуклідами навколишнього середовища”, № ДР 0199U002714
(ІПМЕ

ім. Г.Є. Пухова НАН України, 2001).

Мета і задачі роботи. Мета роботи – розробка спеціальних методів
математичного моделювання складних системних об’єктів для виявлення
інтегральних властивостей, що характеризують систему як єдине ціле;
створення апарату дослідження внутрішньої структури багатовимірних
об’єктів за допомогою математичних методів системного аналізу за даними
моніторингових спостережень (бази натурних даних) на прикладі
екологічних систем; створення методики контролю над складною екологічною
обстановкою, що використовує математичні моделі і великі масиви
різнорідних параметрів.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені і вирішені такі основні
задачі:

Розроблено багаторівневі моделі візуалізації структури великих масивів
різнотипної натурної інформації і технологію перетворення вхідних
потоків даних на кожнім рівні візуалізації.

Розроблено методику і засоби комп’ютерного моделювання сценаріїв
розвитку екологічної ситуації для прийняття конкретних рішень,
заснованих на мінімізації екологічного ризику.

Розроблено методику й автоматизовані засоби, що забезпечують збереження
та багаторівневу обробку інформації при візуалізації складних
взаємозв’язків параметрів, отриманих з багатовимірних медико-екологічних
баз даних.

Об’єктом дослідження є складні багатокомпонентні системи (природні
об’єкти, забруднена екологічна система ”навколишнє середовище ?
людина”).

Предметом дослідження є способи обробки великих масивів зашумленої
натурної інформації, якісні моделі систем великої розмірності.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі об’єднання можливостей

методів багатовимірного статистичного аналізу і різноманіття сучасних
комп’ютерних способів візуального відображення даних уперше синтезована
нова багаторівнева стратегія моделювання впливу техногенних навантажень
(спільно хімічних і радіаційних) на екологічні системи.

Запропоновано новий апарат якісного дослідження складних
багатокомпонентних математичних моделей екологічних процесів на базі
аналізу якісного поводження рішень систем звичайних диференціальних
рівнянь. Застосування цього апарату спрощує аналіз результатів
моделювання, проектуючи (візуалізуючи) їхню структуру на площину
узагальнених факторів без втрати інформації і знімає обмеження на
застосування класичного могутнього апарату якісного аналізу для систем
великої розмірності.

Розроблено методику оцінки забруднення території у формі багатовимірних
інтегральних екологічних індексів забруднення з урахуванням динаміки
основних токсикантів, у тому числі радіонуклідів, у різних ланках
екосистеми.

Розроблено методи багаторівневої стратегії упорядкування великих масивів
даних (натурних і модельних) для візуального аналізу тенденцій і
прогнозування розвитку складної екологічної ситуації. За допомогою
запропонованих індексів забруднення розроблені оцінки екологічного і
медичного ризику.

Уперше розроблено моделі для картографічного відображення
просторово-розподілених кореляційних залежностей між інтегральними
індексами забруднення і характеристиками стану здоров’я населення, що
проживає на даних територіях.

Розроблено багаторівневий підхід до моделювання, який полягає в
наступному:

візуалізація 1-го рівня (структура даних, способи одержання, методи
візуалізації). Результатом візуалізації 1-го рівня є формування
багатовимірного вхідного потоку даних для 2-го рівня. До 1-го рівня
належать бази даних моніторингових спостережень, а також математичні
моделі екологічних процесів;

візуалізація 2-го рівня (структура даних, способи одержання, методи
візуалізації). Завданням візуалізації 2-го рівня є системний аналіз
даних вхідного потоку інформації від 1-го рівня з установленим порядком
використання методів та законами нормування;

візуалізація 3-го рівня – формування візуального образу на основі
математико-картографічного моделювання з просторовою інтерпретацією
результатів послідовного моделювання у виді:

інформаційних карт узагальнених факторів техногенного забруднення
територій (з використанням ГІС технологій);

ізоліній і контурних поверхонь узагальнених факторів;

екологічних ”портретів” місцевості;

просторово-розподілених кореляцій;

карт ризиків проживання на забруднених територіях і об’єктах;

узагальнених фазових ”портретів” математичних моделей.

За допомогою розробленого апарату якісного дослідження багаторозмірних
систем створені та проаналізовані:

моделі кругообігу біогенних елементів у прісноводних і морських
екосистемах;

концептуальні динамічні моделі переносу для 18 радіонуклідів;

динамічні моделі опромінення від усього спектра радіонуклідів для
дослідження аварійних ситуацій природного і техногенного характеру та
розробки заходів з ліквідації їх наслідків.

7. Розроблено комп’ютерні програмні засоби для реалізації методів
багаторівневої стратегії упорядкування великих масивів даних (у тому
числі – засоби для створення і корекції спеціальних екологічних карт
просторових кореляцій і ризиків проживання на забруднених територіях).

8. Реалізовано автоматизовані процедури візуального аналізу, що
дозволяють моделювати в діалоговому режимі і відображати в графічному
виді динаміку процесів переносу радіонуклідів, процесів формування доз
(зовнішні, заковтування, інгаляція) за визначений період по кожнім
радіонукліді окремо і по їхніх сумішах у залежності від заданого складу
радіонуклідного випадіння.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані методологічні
підходи, методи, результати моніторингових і модельних досліджень дають
змогу виявити цілісну картину взаємозв’язку і взаємозумовленості
техногенних факторів, під впливом яких формуються негативні наслідки для
навколишнього середовища і людини, дати обґрунтовані оцінки впливу
техногенних факторів на стан здоров’я населення, оцінити ступінь
екологічного ризику.

Розроблені методи, математичне і програмне забезпечення для одержання і
багаторівневої обробки натурної інформації істотно спрощують
користувачеві аналіз даних,

забезпечують комплексність вирішення задач екологічного прогнозу,
сприяють обґрунтованості прийняття управлінських рішень за умов штатних
і надзвичайних ситуацій.

Реалізація результатів роботи здійснювалась під час виконання окремих
складових частин роботи. Отримані результати увійшли у понад 25 наукових
звітів. Основні теоретичні результати роботи впроваджено у наступних
практичних розробках:

За розробленою методикою побудовано карти ризику проживання на території
Житомирської області, розраховані за інтегральним індексом забруднення з
урахуванням хімічних і радіаційних показників (1991–1993 рр.).

Проведено кореляційний аналіз і побудовано картографічні матеріали
результатів для узагальнених факторів забруднення і репродуктивних
функцій жіночого населення сільської місцевості Житомирської області
(Лугинського, Народицького, Овруцького і Олевського районів).
Використання багаторівневого аналізу для оцінки клініко-лабораторних
даних дає змогу прогнозувати кінець вагітності та пологів у жінок з

резус-конфліктом.

Розроблено структури баз даних радіоекологічного забруднення для
регіонів впливу ЧАЕС – Житомирської області (1985–1993 рр.), Зони
відчуження (1986–1989 рр.).

Розроблено структуру бази даних захворювань, пов’язаних з погіршенням
екологічного стану (до и після аварії) в регіонах впливу ЧАЕС ”Показники
здоров’я и надання медичної допомоги потерпілим від наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС”; база містить понад 100 форм, передбачає подальше
поповнення цифрових показників, графічну і картографічну візуалізацію.

Розроблено базу даних щодо забруднення повітряного басейну низки
промислових міст України (1986–1995 рр.); з використанням запропонованих
в роботі методик отримано картографічний матеріал розподілу узагальнених
індексів забруднення,

кореляційні залежності очікуваної тривалості життя і атмосферного
забруднення.

Розроблено базу даних щодо захворюваності та дитячої смертності
Хмельницької області, отримано картографічний матеріал рівня смертності
дітей до 1 року (1989–1999 рр.), впливу забруднення атмосфери на
захворюваність (2000 р.).

Створено і проаналізовано за допомогою розробленого нового апарату
якісного дослідження багаторозмірних систем наступні математичні моделі
аварійних ситуацій природного і техногенного характеру з метою
ліквідації їх наслідків:

процесів кругообігу біогенних елементів в прісноводних водоймах для
прогнозування ефективності запланованих водоохоронних заходів за
показниками концентрації неорганічних і органічних забруднень. Отримано
оцінки максимально можливих навантажень на Куйбишевське водосховище зі
збереженням існуючої структури екосистеми;

моделі дослідження анаеробних зон і виявлення найбільш чутливих
параметрів Балтійського моря з визначенням параметрів біфуркацій;

моделі для перевірки антропогенного характеру виникнення та швидкого
поширення сірководневої зони Чорного моря;

концептуальні динамічні моделі переносу для 18 радіонуклідів (89Sr,
90Sr, 95Zr, 95Nb, 103Ru, 106Ru, 131I, 133I, 132Te, 134Cs, 136Cs, 137Cs,
140Ba, 141Ce, 144Ce, 239Pu, 240Pu, 241Am) для екологічних і дозових
прогнозів внутрішнього опромінення від заковтування для всіх вікових
категорій населення за умов багатоцільового сільськогосподарського
виробництва при аварійних викидах на АЕС. Моделі ідентифіковані за
умовами аварії на ЧАЕС;

динамічні моделі опромінення (зовнішнє, заковтування, інгаляція) від
усього спектра водночас діючих радіонуклідів.

Розроблено програмний пакет, який реалізує розроблені математичні
методи, дозволяє моделювати в діалоговому режимі та відображувати в
графічному виді динаміку переносу радіонуклідів (89Sr, 90Sr, 95Zr, 95Nb,
103Ru, 106Ru, 131I, 133I, 132Te, 134Cs, 136Cs, 137Cs, 140Ba, 141Ce,
144Ce, 239Pu, 240Pu, 241Am), дози (зовнішні, заковтування, інгаляція),
які формуються за певний період від кожного радіонукліда окремо і по їх
сумішах залежно від заданого аварійного радіонуклідного випадіння. Даний
пакет має практичне використання в задачах прийняття управлінських
рішень в аварійних ситуаціях на енергетичних об’єктах.

Отримані акти впровадження результатів роботи наведено в Додатку до

дисертації.

Особистий внесок. У роботах, написаних у співавторстві, автору належать:
[1, 3, 15, 16, 18, 19] – системний аналіз і реалізація методики
багаторівневих досліджень, методи візуалізації отриманих результатів;
[2] – якісний аналіз і реалізація моделі; [4] – постановка задач і
розробка моделей колективних доз населення; [9, 10, 12, 13] – методика
обробки і система візуалізації багатовимірних медико-екологічних даних;
[17] – методика побудови радіоекологічних карт розподілу інтегрального
індексу забруднення; [20] – методика розробки карт екологічного ризику
проживання на забруднених територіях; [22] – розробка концептуальної
схеми автоматизованої системи керування, пов’язаної з радіаційним
впливом на екосистеми; [23] – розробка та верифікація математичних
моделей екологічних процесів.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та
обговорювались на наступних наукових конференціях і семінарах:
Міжнародна конференція ”InterCarto9” – “ГІС для сталого розвитку
територій” (Новоросійськ – Севастополь, 2003); III Міжнародний з’їзд з
радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія) (Київ, 2003);
2-га Міжнародна конференція ”Віддалені медичні наслідки Чорнобильської
катастрофи” (Київ, 1998); Міжнародна конференція ”Антропогенно змінене
середовище України: ризики для здоров’я та екологічних систем” (Київ,
2003); Міжнародна конференція ”TESEC” – ”П’ятнадцять років
чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 2001), Міжнародні
конференції ”ACS 98–99” – ”Advanced Computer Systems” (Szczecin-Poland,
1998, 1999); Наукові конференції Інституту проблем моделювання в
енергетиці

ім. Г.Є. Пухова НАН України (Київ, 1988, 1993–2004); Всесоюзні наукові
конференції в Інституті біології південних морів АН УРСР
”Совершенствование управления развитием рекреационных систем” –
(Севастополь, 1985, 1988, 1989), XII Школа-семінар “Математическое
моделирование в проблемах рационального природопользования”
(Абрау-Дюрсо, 1988); Всесоюзні наукові семінари з класифікацій (Міас,
1985, Пущино, 1986); Наукова конференція з Міжнародного проекту
“Балтика” (Ленінград, 1987).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 48 наукових праць в
міжнародних і

вітчизняних виданнях, у тому числі 1 монографія, 24 статті в спеціальних
наукових виданнях, 10 публікацій у збірниках матеріалів і праць
конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з 368 стор. тексту, 124
рис.,

46 табл.; містить вступ, сім спеціальних розділів, висновки, список
використаних джерел, чотири додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, відбито зв’язок
дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами,
сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну
отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості
про апробацію результатів і їхнє впровадження.

У розділі 1 розглянуто основні проблеми математичного моделювання
техногенного впливу на навколишнє середовище (включаючи людину) і
наведено широкий огляд літературних джерел, пов’язаних з цією темою.

При розробці методологічної частини роботи і теоретичних узагальнень
автором використано результати опублікованих досліджень вітчизняних і
закордонних учених з проблем математичного моделювання й обчислювальних
методів, які застосовувались у розв’язанні медико-екологічних задач, а
саме: з України – Бар’яхтара В.Г., Бєляєва В.І., Георгієвського В.Б.,
Гродзинського Д.М., Євдокимова В.Ф., Івахненка О.Г., Лаврика В.І.,
Лисиченка Г.В., Тарапона О.Г.; з Росії – Айвазяна С.А., Ізраеля Ю.А.,
Логофета Д.О.,

Марчука Г.І., Свирежева Ю.М., Терьохіної А.Ю., Тікунова В.С., Черв’якова
В.А.; із США – Джефферсона Дж., Ерроусміт Д., Краскел Дж.; зі Швеції –
С’еберга С., Янсона Дж. та ін.

Опис динаміки природних об’єктів спирається на уявлення про їхню
системну організацію. Системний підхід до вирішення екологічних проблем
передбачає комплексне вивчення процесів, що відбуваються у
ландшафтно-географічному середовищі.

Розглянуто поточний стан досліджень в галузі математичного моделювання
для розв’язання переважно агроекологічних задач. Проведено порівняльний
аналіз кількісних методів опису динаміки екологічних систем за допомогою
статистичних і динамічних моделей. Показано недоліки агроекологічних
моделей при складанні екологічних прогнозів, пов’язані в основному з
невизначеністю параметрів і з труднощами доказу адекватності моделей при
прогнозуванні динаміки великих систем.

Проаналізовано сучасні підходи до оцінки екологічного ризику за умов
техногенного впливу, де екологічний ризик – це кількісна міра небезпеки
виникнення негативних змін у природному середовищі та погіршення стану
здоров’я людей. Пропонується інтегральний підхід до оцінки екологічного
ризику проживання населення на забруднених територіях. При цьому ризик
розраховується за формулою:

де Ri – екологічний ризик проживання на i-му об’єкті (0?Ri?1);

– евклідова відстань між ознаками І у багатовимірному просторі для
натурних об’єктів;

Ii – інтегральний індекс забруднення i-го об’єкта (методику визначення
Ii наведено у

розділі 4);

Ih – еталон, що має найгірший показник;

Запропоновано наступні 9 градацій інтегрального екологічного ризику Ri:

0( 8 O „o d? ¤?^„o H v x z † ? ? ? ? ? ¬ E O U Ue e i ? o th (*8PX? 4 8 O u th ??????? & ?%?????¤?¤?? ?? ???? ????? ???????¤?????????????????????¤??????~ io?uJu®uTyXy`ybyl"oooaeI?nob oaeOeE?pbT f th ?? ?????th ` b ’ ????????? ?????????? ph-ндекси забруднення Зони відчуження У розділі 5 розроблено системний концептуальний підхід до дослідження складних динамічних систем, до яких належать екологічні системи. Системний підхід до математичного моделювання в екології на сьогодні в основному асоціюється з побудовою імітаційної моделі окремої екосистеми чи імітаційно-балансової моделі регіону (Свирежев Ю.М., Логофет Д.О.). Проте для застосування у практичних задачах аналізу екологічної інформації необхідно визначити адекватність цих моделей, що досить складно реалізувати через необхідність знати екологічні механізми дії кожного фактора даної системи для створення адекватної моделі. Додаткові дослідження кожного об’єкта потребують розв’язку істотно складнішої задачі, ніж просто інтерпретація отриманої інформації. Для побудови та якісного дослідження складних математичних моделей екологічних процесів розроблено методику верифікації (зв’язності), яка включає системи диференціальних рівнянь зі змінними параметрами, і методику верифікації за узагальненими фазовими портретами, яка забезпечує якісне дослідження моделей за розробленим багаторівневим методом візуалізації. Методика зв’язності полягає в послідовному розширенні та ускладненні структури взаємозв’язків фазових змінних початкової (концептуальної) моделі з невеликою кількістю рівнянь, що легко піддається теоретичному аналізу (зокрема, повинні виконуватись умови існування позитивної та стійкої стаціонарної точки) і в якій закладена суть модельованого процесу. Наступні етапи моделювання полягають у введенні фазових змінних (мінімальна кількість нових зв’язків) зі збереженням попередніх властивостей, закладених у вихідну модель. Продемонструємо методику на конкретному прикладі математичного моделювання процесів кругообігу азоту в прісноводній екосистемі. Об’єктом моделювання було Куйбишевське водосховище. Ставилася задача виявити головні причини цвітіння водойми і зробити прогноз продукційної здатності водосховища, з огляду на існуючі техногенні навантаження. Методику зв’язності розроблено для моделей з постійними коефіцієнтами (середньорічний хід), однак демонструється перехід і до моделей зі змінними параметрами (температура води, освітленість, надходження органічного і неорганічного азоту у водойму), що відбивають сезонну динаміку. Як динамічні змінні використовуються такі величини: P – кількість фітопланктону у водоймищі; B – кількість бактеріопланктону; Z – кількість зоопланктону; N0 – кількість розчиненого і детритного органічного азоту; N1 – кількість мінерального азоту у водоймищі. Останній у свою чергу підрозділяється на такі компоненти: NH4– кількість амонійного азоту (N1); NO3 – кількість нітратного азоту у водоймищі (N2). Усі перераховані вище величини розраховані в тоннах азоту. Модельовані процеси. Фізичні процеси: Скидання у водойму неорганічного С1 і органічного С2 азоту за добу (де С1, С2 – константи). Стік азоту N через греблю для мінерального N1 і органічного N2 азоту за добу. N = f (N1, N2), де f – лінійна функція. Біологічні процеси: Фіксація вільного азоту. Запас зв’язаного азоту S у водоймі може поповнитися шляхом засвоєння молекулярного азоту повітря фіксаторами азоту В (різними видами Azotobacter, Clostridium pasteurianum) і деякими синьо-зеленими водоростями P. S = f1 (B, P), де f1 – лінійна функція. Для модельних умов записується: – азотфіксація фітопланктоном за добу дорівнює k0P; – азотфіксація бактеріопланктоном за добу дорівнює k13B. Засвоєння мінерального азоту. Ріст біомаси фітопланктону залежить від кількості поживних речовин (мінеральних сполук). Запишемо, користуючись законом взаємодії мас, що споживання фітопланктоном P неорганічного азоту N1 за добу дорівнює k1PN1. При моделюванні цей процес розбивається на дві стадії: , називається денітрифікацією. Цей процес поділяється на дві стадії: втрати неорганічного азоту N1 у водоймі за рахунок денітрифікації за добу дорівнюють k16BN1 (за законом взаємодіючих мас); перехід азоту в газоподібну форму (вихід із системи) за добу дорівнює k14B (лінійна залежність). Виділення зоопланктону Z в моделі за добу дорівнюють k7Z (лінійна залежність). Смертність. При моделюванні враховується також і смертність живих компонентів (P, Z, B), тобто перехід у мертву органіку (N0): На перших етапах розглядаються моделі тільки з постійними коефіцієнтами. Блок-схеми кругообігу азоту в Куйбишевському водосховищі з послідовним розширенням й ускладненням структури взаємозв’язків фазових змінних показані на рис. 6 (а–г). На основі рис. 6а побудована модель з трьох звичайних диференціальних рівнянь: (3) Рис. 6. Блок-схема кругообігу азоту а) три фазові змінні (початкова модель) в) п’ять фазових змінних (проміжна модель 2) б) чотири фазові змінні (проміжна модель 1) г) шість фазових змінних (кінцева модель ) Вираз для стаціонарної точки моделі (3) через співвідношення параметрів моделі: Реальна стаціонарна точка відома з натурних даних: . Відкидаючи члени 2-го порядку малості, маємо: (4) Характеристичний багаточлен системи (4) має такий вигляд: тобто Таким чином, одержуємо чотири умови існування позитивної та стійкої у малому стаціонарної точки системи (3): (5) Умови (5) для числових значень коефіцієнтів початкової моделі (3) виконуються. Розширимо модель (3), додавши нову фазову координату Z – кількість зоопланктону у водоймі. Вибір нової змінної заснований на тім, що введення саме її в систему пов’язаний з додаванням мінімальної кількості нових зв’язків. Числові значення тих коефіцієнтів розширеної моделі, що відбивають ті самі процеси, що й у попередній, залишаються колишніми, а нові шукаються з умови існування відомої стаціонарної точки (натурні дані) і перевірки на стійкість. Відповідно до схеми на рис. 6б побудована модель (6), що складається з чотирьох звичайних диференціальних рівнянь: (6) Розширимо модель (6), додавши фазову координату B – кількість бактеріопланктону у водоймі, при цьому числові значення коефіцієнтів нової моделі, що відбивають ті ж процеси, що й у попередній, залишаються колишніми. На рис. 6в представлена блок-схема процесу кругообігу азоту в Куйбишевському водосховиищі за наявності п’яти фазових змінних, на основі якої побудована модель з п’яти звичайних диференціальних рівнянь: (7) Блок-схема кругообігу азоту в Куйбишевському водосховищі вже з розрахунку шести фазових змінних зображена на рис. 6г. Розширимо модель (7), розбивши компоненту N1 (мінеральний азот) на дві складові: N1 – кількості амонійного азоту у водоймі і N2 – кількість нітратного азоту у водосховищі. Числові значення коефіцієнтів нової моделі, що відбивають ті ж процеси, що й у попередній, залишаються колишніми, а інші знаходяться з умов існування позитивної стаціонарної точки, значення якої визначаються натурними даними. На основі блок-схеми побудована модель, що складається із шести звичайних диференціальних рівнянь: (8) Усі моделі (3, 6, 7, 8) досліджувалися на стійкість числовими методами за допомогою визначників Гурвиця. На наступному етапі здійснюється перехід до змінних коефіцієнтів. За своєю структурою ці моделі не відрізняються від моделей з постійними коефіцієнтами: вони описують ті ж процеси і використовують ті ж числові значення коефіцієнтів. Істотною відмінністю є тільки введення в деякі параметри в явному виді часу як аргументу. Кінцева модель має вид: (9) Як змінні коефіцієнти розглядаються параметри: температура води, освітленість і скидання у водойму азоту. Всі інші коефіцієнти такі ж, як і у відповідних моделях з постійними коефіцієнтами. На рис. 7 наведено процес якісного аналізу результатів моделювання за допомогою багаторівневого апарату візуалізації, і як підсумок – одержання узагальнених фазових портретів моделі (9). За допомогою розробленого підходу створені і досліджені модель Балтійського моря для пошуку точок біфуркації екосистеми при скиданні токсикантів, модель кругообігу фосфору і кисню в Чорному морі для розгляду однієї з гіпотез поширення сірководневої зони в Чорному морі, пов’язаної з посиленням антропогенного забруднення моря, а також вивчення чутливості деяких параметрів моделі. За умов посиленого розвитку атомної енергетики на перший план висуваються радіоекологічні питання, пов’язані з оцінкою відпрацьовування екосистемою і людиною забруднень від викиду в навколишнє середовище радіонуклідів. Основний принцип вибору рішень базується на оцінці альтернатив при гіпотетичних і реальних радіаційних аваріях. У межах цієї концепції представлені динамічні моделі колективних доз населення (внутрішня складова опромінення) у залежності від постачань того чи іншого продукту харчування, що входить до складу раціону певних вікових груп населення. В основу радіаційних динамічних моделей, розглянутих у даному розділі, покладена концептуальна модель переносу радіоактивних елементів з додаванням обставин виробництва, обробки, постачань харчових продуктів і розподілу населення по районах. На рис. 8 показана схема перерозподілу молока між трьома підрайонами. Район А обслуговують три переробних заводи (цифри в квадратах). Завод 2 знаходиться поза територією забруднення (поза районом А). Сире молоко надходить на заводи як із самих підрайонів, так і ззовні району А, що описується частками в системі виробник – постачальник. Рис. 8. Блок-схема постачань молока між трьома підрайонами На основі результатів моделювання був зроблений висновок про те, що регулюючи раціон харчування (особливо на початку післяаварійного періоду), можна істотно зменшувати індивідуальну дозу, а перерозподіляючи продукти харчування між підрайонами – мінімізувати колективні дози населення. У розділі 6 розглядається автоматизація процесів багаторівневої візуалізації для виявлення цілісної картини взаємозв’язку і взаємозумовленості факторів, під впливом яких формуються негативні наслідки для навколишнього середовища, біоти і людини, спричинені аварією на ЧАЕС, а також іншим техногенним впливом. Ще складнішим і практично не вивченим залишається питання про зв’язок стану здоров’я населення з радіоекологічною ситуацією в місці проживання. Для оцінки впливу радіоекологічного фактора на стан здоров’я окремих категорій населення необхідно зіставити конкретні екологічні умови проживання людей і показники, що визначають реальний стан здоров’я. Звідси випливає необхідність розробки проблемно-орієнтованих програмних продуктів для змоги доступу до постійно обновлюваних баз даних; виявлення системних зв’язків між радіохімічними факторами забруднення територій, візуалізації цих залежностей; розрахунку ризиків проживання на цих територіях, ризиків захворювання тією чи іншою хворобою і прийняття відповідних рішень. Динамічні моделі процесів переносу радіонуклідів екосистемою, включаючи трофічні ланцюги, що ведуть до людини, реалізовані в рамках математичного пакета радіаційних прогнозів за допомогою об’єктно-орієнтованого підходу на Borland Delphi 5.0 (client/server suite). Концептуальна схема (рис. 10) є відображенням компонентів моделі і взаємозв’язків між ними. Оскільки в основу побудови схеми покладена камерна модель, то під компонентами розуміються камери, а під спрямованими взаємозв’язками – потоки переносу того чи іншого хімічного елемента. Кожен компонент разом зі зв’язками відбиває процес переносу в певне середовище (молоко, м’ясо і т.д.). Проблема полягає в розв’язанні задачі надходження радіонуклідів в організм людини, тобто в одержанні числового значення дозового статусу. Відповідно до розглянутої схеми у формуванні результуючого значення беруть участь усі компоненти (камери). Результуючі значення формуються в компоненти, що відбивають середовище шлунково-кишкового тракту (ШКТ) дорослої людини і дитини окремо. Наступним кроком є математична реалізація даної концептуальної схеми моделі екосистеми. Модель є точковою, і тому процеси переносу потоків реалізовані за допомогою звичайних диференціальних рівнянь 1-го порядку (для одиничного забруднення 1 Кі/км2). Рис. 10. Загальна схема аварійного джерела і доз опромінення населення України На рис. 11 наведено візуалізацію результатів якісного дослідження концептуальної моделі процесів переносу радіонуклідів в агроекосистемі у виді узагальнених фазових портретів. Програмна реалізація даної проблеми на сьогодні стосується тільки міграції радіонуклідів по окремих камерах моделі і знаходження значень дозового статусу людини. Результуючий програмний продукт розроблено для полегшення імітаційного процесу, візуалізації результатів, порівняння отриманих залежностей, швидкого й ефективного варіювання параметрами моделі з метою подальшого системного аналізу. Створений інтерфейс користувача дозволяє легко вносити виправлення в отримані дані, що автоматично призводить до відповідних змін на зображенні компонентів. На рис. 12 наведено схему алгоритму роботи інтерфейсу. Підсумком досліджень, представлених у даному підрозділі, стали такі результати: Розроблено початкову версію інтелектуального інтерфейсу системи візуалізації медико-екологічних баз даних (на прикладі Житомирської області). Створено діаграму станів інтерфейсу користувача, що відбиває підмножини станів інтерфейсу для кожного етапу аналізу багатовимірної інформації. Візуалізовані у виді графіків і діаграм дослідження, пов’язані з аналізом наявних екологічних баз даних Житомирського регіону по найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС  чотирьох районах – Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському (сільська місцевість, 183 села). Отримано близько сотні графічних інтерпретацій інформації, що відбиває системний підхід до оцінки екологічної ситуації в цілому. Оброблено 57 карт по узагальнених факторах екологічного забруднення сільської місцевості Житомирської області за 1986–1995 рр., що подають розподіл показників як у виді діаграм, так і у виді ізоліній розподілу екологічного забруднення ґрунтів. Графічні картинки можна також представити у 2d- і 3d-вимірному зображенні. У розділі 7 розглядаються математико-картографічні моделі візуалізації інтегральних індексів техногенного забруднення. Поняття математико-картографічного моделювання згідно з Тікуновим В.С. пов’язано з процесами створення, аналізу і перетворення картографічних моделей з метою одержання нових знань. Ізолінії в основному розглядаються як засіб картографічного зображення, а не як інструмент пізнання. У цьому розділі використовуються ізолінійні карти як інструмент візуалізації, виявлення і зіставлення різних сторін і властивостей складних просторово-розподілених об’єктів. Характерними рисами ізолінійного моделювання є: охоплення процесів побудови і використання ізолінійних карт; використання апарату математичної статистики за допомогою обчислення і картографування показників середнього рівня, max, min і кореляційної залежності досліджуваних ознак. Продемонстровано можливості розширення звичайного картування екологічної обстановки до інтегрального рівня картування. Один з перспективних напрямків сучасного картування – розробка карт статистичних поверхонь, які можна віднести до області тривимірної картографії. Головною задачею цього напрямку є візуальне відтворення рельєфу такої статистичної поверхні за числовим значенням визначеної ознаки (у нашому випадку – рельєфу узагальненого фактора) з використанням зорових ілюзій. Найбільш відоме зображення статистичних поверхонь за допомогою ізоліній. Карти статистичних поверхонь, у більш широкому представленні (з урахуванням можливості застосування різних способів зображення), зможуть допомогти у розв’язанні важливої задачі візуалізації натурних даних. Методи багатовимірного аналізу даних виявилися найбільш адекватним засобом для переходу від набору розрізнених показників забруднення до узагальнених екологічних індексів та їх картографічного зображення. Для більш глибокого вивчення ситуації необхідно визначити просторові кореляції для окремих районів. Це дає змогу простежити, як змінюються величини від одного місця до іншого, виявити закономірності таких розходжень та їх причини. Просторові кореляції можуть розраховуватися по мережі адміністративного чи природного районування. Для переходу до ізолінійного способу зображення слід обчислені значення коефіцієнтів кореляції умовно віднести до центрів відповідних територіальних елементів. Коефіцієнт кореляції визначається за допомогою, насамперед, графічного методу, коли значення і знак коефіцієнта просторової кореляції визначають за значенням кута, утвореного напрямками найбільших ухилів статистичних поверхонь двох явищ. Якщо кореляційні зв’язки, визначені за показниками, знятими по усьому полю карти, розподілені нерівномірно, то це є підставою для визначення зон чи регіонів ризику проживання населення та їх просторових інтерпретацій у виді карт ізокорелят. Ізолінійне моделювання кореляційних залежностей та їх візуалізація проводиться в середовищі програмного пакета Surfer32 Golden SoftWare. У даному розділі пропонується багатовимірний підхід до оцінки екологічного стану території за низкою факторів одночасно, що дозволяє визначити екологічний ризик, пов’язаний із проживанням у даній місцевості. Розроблено карти екологічного ризику проживання на території трьох районів Житомирської області, що найбільш постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС: Лугинському, Овруцькому та Овруцькому (дані по Народицькому району не враховувались). Ризики проживання розраховані за допомогою інтегральних індексів екологічного забруднення сільської місцевості. На рис. 13 наведено загальну схему математико-картографічного моделювання, заснованау на об’єднанні розробленого методу багаторівневої обробки великих масивів даних із сучасними комп’ютерними системами візуального представлення, включаючи ГІС. Рис. 13. Загальна схема математико-картографічного моделювання впливу техногенних навантажень У даному розділі подано серію розрахунків медичних і екологічних ризиків проживання в найбільш забруднених у радіаційному відношенні районах Житомирської області та розроблено математико-картографічні моделі просторово-розподілених кореляційних залежностей між інтегральними індексами забруднення і характеристиками стану здоров’я населення, що проживає на цих територіях. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ Уперше запропоновано нову багаторівневу стратегію дослідження складних багатокомпонентних систем за допомогою засобів математичного моделювання, засновану на синтезі можливостей методів багатовимірного аналізу і розмаїття сучасних комп’ютерних способів візуального представлення багатовимірних масивів даних. У рамках запропонованої концепції моделювання на прикладі великих екологічних систем отримано такі нові результати: Теоретично обґрунтовано і розвинуто загальну концепцію побудови узагальнених інтегральних характеристик при моделюванні складних систем. Запропоновано алгоритм побудови багатовимірних інтегральних показників техногенного забруднення багатокомпонентних екосистем. Запропоновано новий апарат якісного дослідження складних динамічних багатокомпонентних математичних моделей на базі аналізу поводження рішень систем нелінійних звичайних диференціальних рівнянь. Цей апарат істотно спрощує аналіз великих масивів модельних даних за рахунок проектування (візуалізації) їх структури на площину узагальнених факторів без втрати інформації; дає змогу використовувати класичний могутній апарат якісного аналізу малорозмірних систем (зникає проблема ”прокльону розмірності”); дає можливість візуально оцінити адекватність характеристик, отриманих за допомогою математичної моделі, реальному процесу. Розроблено спеціальні методи, які розвивають методику верифікації, і вирішена некоректна задача оцінки числових значень параметрів моделі у виді системи нелінійних диференційних рівнянь, що описує процеси кругообігу азоту в Куйбишевському водосховищі. Розвинуто методологічну основу оцінок екологічного ризику проживання на забруднених територіях за допомогою побудованих багатовимірних інтегральних екологічних індексів забруднення (з урахуванням динаміки основних токсикантів, у тому числі радіонуклідів, у різних ланках екосистеми). Проведено серію розрахунків медичних і екологічних ризиків проживання в найбільш забруднених у радіаційному відношенні районах Житомирської області. Розроблено математико-картографічні моделі просторово-розподілених кореляційних залежностей між інтегральними індексами забруднення територій і характеристиками стану здоров’я населення, що проживає на цих територіях. Запропоновано математичні методи екологічного районування територій за інтегральними індексами техногенного забруднення. Створено і проаналізовано за допомогою розробленого нового апарату якісного дослідження багаторозмірних систем наступні математичні моделі аварійних ситуацій природного і техногенного характеру з метою ліквідації їх наслідків: Процесів кругообігу біогенних елементів у прісноводних водоймах для прогнозування ефективності запланованих водоохоронних заходів щодо показників концентрації неорганічних і органічних забруднень. Отримано оцінки максимально можливих навантажень на Куйбишевське водосховище зі збереженням існуючої структури екосистеми. Моделі дослідження анаеробних зон і виявлення особливо чутливих параметрів Балтійського моря з визначенням параметрів біфуркацій. Моделі для перевірки антропогенного характеру виникнення і швидкого поширення сірководневої зони Чорного моря. Концептуальні динамічні моделі переносу для 18 радіонуклідів (89Sr, 90Sr, 95Zr, 95Nb, 103Ru, 106Ru, 131I, 133I, 132Te, 134Cs, 136Cs, 137Cs, 140Ba, 141Ce, 144Ce, 239Pu, 240Pu, 241Am) для екологічних і дозових прогнозів внутрішнього опромінення від заковтування для усіх вікових категорій населення за умов багатоцільового сільськогосподарського виробництва при аварійних викидах на АЕС. Моделі ідентифіковані за умовами аварії на ЧАЕС. Динамічні моделі опромінення (зовнішнє, заковтування, інгаляція) від усього спектра одночасно діючих радіонуклідів. 7. Реалізовано автоматизовані процедури візуального аналізу, що дозволяють моделювати в діалоговому режимі і відображати в графічному виді динаміку процесів переносу радіонуклідів, процесів формування доз (зовнішні, заковтування, інгаляція) за визначений період по кожнім радіонукліді окремо і по їхніх сумішах у залежності від заданого складу радіонуклідного випадіння. Розроблено комп’ютерні програмні засоби для реалізації запропонованої багаторівневої стратегії візуалізації багатовимірних даних (натурних і модельних) з можливостями візуального аналізу і прогнозування розвитку складної екологічної ситуації (у тому числі засобу для створення і корекції спеціальних екологічних карт просторових кореляцій і ризиків проживання). ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ За темою дисертації опубліковано 48 наукових праць, основні з них: Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Системный анализ и математическое моделирование медико-экологических последствий аварии на ЧАЭС и других техногенных воздействий. – К.: ”Медэкол” МНИЦ БИО-ЭКОС, МЧС и НАН Украины. – 2000. – 173 с. Георгиевский В.Б., Сердюцкая Л.Ф., Фельдман Г.Л. Моделирование чувствительности сезонной динамики экосистемы Балтийского моря // Проблемы исследования и математического моделирования экосистемы Балтийского моря: (Проект „Балтика”). – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – Вып. 3. (Моделирование элементов экосистемы). – C. 9–23. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Многомерный анализ в задачах экологического моделирования // Методы и средства компьютерного моделирования / Cб. научных трудов ИПМЭ НАН Украины. – К., 1995. – С. 16–17. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П., Соломенко Л.Л. Математические оптимизационные модели в задаче минимизации коллективных доз населения в поставарийный период // Электронное моделирование. – 1996. – Т.18, № 1. – С. 85–88. Serdiutskaya L.F. Dynamic Models of Collective Population Doses // Engineering Simulation, 1997, Vol. 14, № 3. – Р. 465–474. Serdiutskaya L.F., Kameneva I.P. Multivariate Statistical Analysis in Problems of Environmental Simulation // Engineering Simulation, 2000, Vol. 17, № 2. – Р. 193–204. Serdiutskaya L.F. Study of Mathematical Models of Environmental Systems Using Multivariate Factor Analysis // Engineering Simulation, 2000, Vol. 17, № 3. – Р. 417–428. Сердюцкая Л.Ф. Системный подход к визуализации результатов многомерного анализа натурных данных // Электронное моделирование. – 2002. – т. 24, № 3. – C. 85–93. Каменева И.П., Сердюцкая Л.Ф. Структурное моделирование в задачах эколого-медицинского мониторинга // Электронное моделирование. – 2002. – т. 24, № 6. – C. 107–117. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Многомерный статистический анализ в задачах экологического моделирования // Методы и средства компьютерного моделирования. / Cб. научных трудов ИПМЭ НАН Украины. – К., 1997. – С. 17–19. Сердюцкая Л.Ф. О некоторых аспектах применения методов факторного анализа в задачах имитационного экологического моделирования // Моделирование и диагностика сложных процессов и систем. – К.: Наукова думка, 1997. – С. 35–40. Гнатко Е.П., Сердюцкая Л.Ф. Клиническая оценка диагностических и прогностических корреляций при резус-конфликтной беременности // Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 3. – Львів: Світ, 1998. – С. 32–40. Пустовіт Я.А., Артамонов В.С., Гнатко О.П., Сердюцька Л.Ф. Вільно радикальні процеси та склад імунокомпетентних клітин у вагітних з резус-сенсибілізацією // Український науково- медичний молодіжний журнал. – 1999. – № 1–2. – С. 74–77. Сердюцкая Л.Ф. Некоторый подход к созданию интегрального радиационного индекса загрязнения окружающей среды // Моделювання та інформаційні технології / Збірник наукових праць: Вид-во Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України. – Вип. 6. – 2000. – С. 46–49. Сердюцкая Л.Ф., Соломенко Л.Л. Факторный анализ как средство визуализации натурных данных // Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 9. – Львів: Світ, 2000. – С. 75–81. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Многомерный подход к исследованию адаптационных возможностей организма // Збірник наукових наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип.11. – Львів: Світ, 2001. – С. 119–127. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. О возможностях радиоэкологического картирования и прогнозирования в зоне влияния ЧАЭС // Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 14. – Львів: Світ, 2001. – С. 68–73. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. О моделировании адаптационных и бифуркационных экологических процессов // Моделювання та інформаційні технології / Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 13, – К., 2002. – С. 48–52. Евдокимов В.Ф., Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. О методах экологического моделирования в энергетике // Моделювання та інформаційні технології / Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 18, – К., 2002. – С. 3–12. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Стохастические оценки риска и принятие решений // Моделювання та інформаційні технології / Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 19, – К., 2002. – С. 165–170. Serdiutskaya L.F. Many-measured Approach to Elaboration of Integral Indexes of Ecological Contamination // Моделювання та інформаційні технології / Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип. 20, – К., 2002. – С. 60–66. Сердюцкая Л.Ф., Соломенко Л.Л., Кандзеба А.Ю., Монахов А.Е. О проблемах визуализации экологических баз данных (на примере Житомирской области) // Збірник наукових праць ІПМЕ НАН України. – Вип.19. – К., 2003. – С. 3–9. Сердюцкая Л.Ф., Каменева И.П. Модели водных экосистем и их фазовые портреты (на примере модели круговорота азота в Куйбышевском водохранилище) // В кн. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. – Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. – С. 408-419. Сердюцкая Л.Ф. Многомерный подход к анализу модельных данных на примере водных объектов // Гидробиологический журнал. – 2004. – Т. 40, № 2. – C.104–112. Сердюцька Л.Ф. Математичне моделювання впливу техногенних навантажень на екологічні системи. – Рукопис. Дисертація на здобуття ученого ступеня доктора технічних наук за фахом 01.05.02 – математичне моделювання й обчислювальні методи. – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України, м. Київ, 2004. На основі застосування засобів математичного моделювання вперше запропонована нова багаторівнева стратегія дослідження складних багатокомпонентних систем за допомогою засобів математичного моделювання, заснована на синтезі можливостей методів багатовимірного аналізу і розмаїття сучасних комп'ютерних способів візуального представлення багатовимірних масивів даних. Теоретично обґрунтована і розвинута загальна концепція побудови узагальнених інтегральних характеристик при моделюванні складних систем. Запропоновано алгоритм побудови багатовимірних інтегральних показників техногенного забруднення багатокомпонентних екосистем. Запропоновано новий апарат якісного дослідження складних динамічних багатокомпонентних математичних моделей на базі аналізу поводження рішень систем нелінійних звичайних диференціальних рівнянь. Цей апарат істотно спрощує аналіз великих масивів модельних даних за рахунок проектування (візуалізації) їхньої структури на площину узагальнених факторів без втрати інформації. Розроблено комп’ютерні програмні засоби для реалізації запропонованої багаторівневої стратегії візуалізації багатовимірних даних (натурних і модельних) з можливостями візуального аналізу і прогнозування розвитку складної екологічної ситуації (у тому числі засобу для створення і корекції спеціальних екологічних карт просторових кореляцій і ризиків проживання). Ключові слова: математичне моделювання, багатовимірний аналіз даних, техногенні забруднення, інтегральні показники, багатокомпонентні системи, екологічні системи, екологічні ризики. Сердюцкая Л.Ф. Математическое моделирование влияния техногенных нагрузок на экологические системы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 01.05.02 – математическое моделирование и вычислительные методы. – Институт проблем моделирования в энергетике им. Г.Е.Пухова НАН Украины, г. Киев, 2004. На основе применения средств математического моделирования впервые предложена новая многоуровневая стратегия исследования сложных многокомпонентных систем с помощью средств математического моделирования, основанная на синтезе возможностей методов многомерного анализа и многообразия современных компьютерных способов визуального представления многомерных массивов данных. Теоретически обоснована и развита общая концепция построения обобщенных интегральных характеристик при моделировании сложных систем. Предложен алгоритм построения многомерных интегральных показателей техногенного загрязнения многокомпонентных экосистем. Предложен новый аппарат качественного исследования сложных динамических многокомпонентных математических моделей на базе анализа поведения решений систем нелинейных обыкновенных дифференциальных уравнений. Этот аппарат существенно упрощает анализ больших массивов модельных данных за счет проектирования (визуализации) их структуры на плоскость обобщенных факторов без потери информации; дает возможность использовать мощный классический аппарат качественного анализа малоразмерных систем (исчезает проблема ”проклятия размерности”); дает возможность визуально оценить адекватность характеристик, полученных с помощью математической модели, реальному процессу. Развита методологическая основа оценок экологического риска проживания на загрязненных территориях с помощью построенных многомерных интегральных экологических индексов загрязнения (с учетом динамики основных токсикантов, в том числе радионуклидов, в разных звеньях экосистемы). Проведена серия расчетов медицинских и экологических рисков проживания в наиболее загрязненных в радиационном отношении районах Житомирской области. Разработаны математико-картографические модели пространственно-распределенных корреляционных зависимостей между интегральными индексами загрязнения и характеристиками состояния здоровья населения, проживающего на данных территориях. Предложены математические методы экологического районирования территорий по интегральным индексам техногенного загрязнения. Реализованы автоматизированные процедуры визуального анализа, которые позволяют моделировать в диалоговом режиме и отображать в графическом виде динамику процессов переноса радионуклидов, процессов формирования доз (внешние, заглатывание, ингаляция) за определенный период по каждому радионуклиду отдельно и по их смесям в зависимости от заданного состава радионуклидного выпадения. Разработаны компьютерные программные средства для реализации предложенной многоуровневой стратегии визуализации многомерных данных (натурных и модельных) с возможностями визуального анализа и прогнозирования развития сложной экологической ситуации (в том числе средства для создания и коррекции специальных экологических карт пространственных корреляций и рисков проживания). Ключевые слова: математическое моделирование, многомерный анализ данных, техногенные загрязнения, интегральные показатели, многокомпонентные системы, экологические системы, экологические риски. Serdjutskaja L.F. Mathematical modelling of influence man-caused loadings on ecological systems. – Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of Doctor of Technical Sciences on a specialty – 01.05.02 – mathematical modeling and computing methods. - Institute of Simulation Problem in the Energetic named after Puhov G., National Academy of Sciences Ukraine. Kiev, 2004. The new multilevel strategy of research of complicated multicomponent systems, based on synthesis of possibilities of methods of the multivariate analysis and variety of modern computer modes of visual representation of multivariate data for the first time is offered. The general concept of construction of the generalized integrated characteristic is theoretically justified and advanced at modeling complicated systems. The algorithm of the construction of multivariate integrated indexes of man-caused contaminations of multicomponent ecosystems is now offered. The new process of qualitative research of this complicated dynamic multicomponent mathematical models is offered on the basis of the analysis of behavior of solutions of systems of the ordinary nonlinear differential equations. This means essentially simplifies the analysis of the big data files due to projection (visualization) of their structure on a plane of the generalized factors without loss of the information. Computer software for realization of the offered multilevel strategy of visualization multivariate data (natural and modeling) with the possibilities of the visual analysis and prediction of development of a complicated ecological situation (including tools for creation and corrections of special ecological maps of spatial correlations and environmental risk) have been developed. Key words: mathematical modeling, the multivariate analysis of the data, man-caused contaminations, integrated indexes, risks, multicomponent systems, environmental risk. PAGE 7 Рис. 4. Інтерпретація даних в площині узагальнених факторів б) – фактора 1 (узагальнений агрохімічний показник) і фактора 3 (радіаційний показник) а) – фактора 1 (узагальнений агрохімічний показник) і фактора 2 (кислотний показник);

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020