.

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2634
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

Шелестова Лариса Петрівна

УДК 618.2/.5–055.25:616.441–008.64]–06–084

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з
субклінічним гіпотиреозом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького

МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Яковлева Ельвіра Борисівна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Гайструк Анатолій Никифорович,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2

доктор медичних наук, професор

Писарєва Світлана Петрівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення наукових проблем невиношування вагітності

Провідна

установа Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м. Київ

Захист відбудеться 16 березня 2004 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому національному
медичному університеті ім. М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул.
Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул.
Пирогова, 56).

Автореферат розісланий 12 лютого 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент М.І. ПокидькоЗагальна характеристика
роботи

Актуальність теми. Незважаючи на загальне зниження народжуваності,
останні роки характеризуються стійким збільшенням числа вагітностей та
пологів у неповнолітніх серед вагітних жінок репродуктивного віку,
питома вага яких досягає 15–18 % (Н.Г. Богдашкин, 1998). Поряд з цим,
одним з найважливіших моментів даної проблеми є високий відсоток
супутньої екстрагенітальної патології у юних вагітних, в структурі якої
переважає патологія щитовидної залози (О.В. Горбунова та співавт., 1997;
Г.П. Кіяшко та співавт., 2000; О.М. Юзько, 2000). Встановлено, що навіть
субклінічні форми тиреоїдної патології у матері призводять до серйозних
ускладнень вагітності та можуть вкрай несприятливо впливати на стан
плода та новонародженого (Г.А. Мельниченко и соавт., 1999; А. Дарвиш,
2001; О.В. Петросян, 2001; B.J. Smit, 2000).

Поєднаний вплив таких факторів як юний вік, вагітність і йодна
недостатність на фоні несприятливої екологічної ситуації посилюють ефект
дефіциту тиреоїдних гормонів, що нерідко виявляється настільки значним,
що компенсаторне, інколи навіть виражене збільшення розмірів щитовидної
залози, не може нормалізувати її функцію. Внаслідок цього поступово
збільшуються прояви гіпотиреозу, спочатку субклінічного, а потім —
явного (Е.Б. Бойчук и соавт., 2000; Е.П. Касаткина, 2001;
Г.А. Мельниченко и соавт., 1999; И. Терещенко, 2001; D. Glinoer, 1999;
K. Markou, 2001).

Поєднання вагітності та субклінічного гіпотиреозу у підлітків є одним з
найменш вивчених питань сучасної медицини, хоча відомо, що найбільш
значущі тиреоїдні зміни досягають піку саме в пубертатний та гестаційний
періоди (Р.Д. Макар, О.В. Лукавецький, 1997; Л.Е. Мурашко и соавт.,
2000; О.В. Петросян, 2001; Е.П. Касаткина, 2003).

Вищевикладене визначило зміст роботи, яка спрямована на розробку
лікувально-профілактичних заходів щодо зниження акушерських та
перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького
МОЗ України і є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробити науково
обґрунтовані схеми поетапної реабілітації репродуктивної функції
дівчаток з патологічним антенатальним анамнезом” (№ держ. реєстрації
0100U000028, шифр теми МК 00.06.05), що затверджена Міністерством
охорони здоров’я України. Автор є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Поліпшити перебіг вагітності, пологів та стан
новонароджених у юних пацієнток з субклінічним гіпотиреозом шляхом
розробки науково обґрунтованої схеми лікувально-профілактичних заходів
на підставі вивчення тиреоїдного статусу та показників ліпідного,
білкового, вуглеводного, мінерального обмінів.

Завдання дослідження

Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз історій пологів і
амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та вивчити
інфекційно-соматичний, акушерсько-гінекологічний анамнез, наявність
попередньої тиреоїдної патології та спадкову схильність у юних вагітних
з субклінічним гіпотиреозом для виявлення факторів ризику його
виникнення.

Вивчити стан тиреоїдного статусу у юних вагітних з субклінічним
гіпотиреозом.

Провести дослідження показників ліпідного, білкового, вуглеводного та
мінерального обмінів у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом.

Визначити кореляційну залежність вивчених показників.

Розробити та впровадити науково обґрунтовану схему
лікувально-профілактичних заходів щодо зниження акушерських та
перинатальних ускладнень для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом
та дати порівняльну оцінку її ефективності.

Оцінити стан новонароджених від юних матерів з субклінічним
гіпотиреозом.

Визначити ефективність лікувально-профілактичних заходів для юних
вагітних з субклінічним гіпотиреозом та їхніх новонароджених.

Об’єкт дослідження — акушерські та перинатальні ускладнення у юних
вагітних з субклінічним гіпотиреозом.

Предмет дослідження — стан тиреоїдної системи, показники ліпідного,
білкового, вуглеводного та мінерального обмінів у юних вагітних з
субклінічним гіпотиреозом.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні та
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів

Доповнено фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного
гіпотиреозу у юних вагітних.

Вперше вивчено особливості функціонального стану щитовидної залози, а
також зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового,
вуглеводного та мінерального обмінів, їх взаємозв’язок у юних вагітних з
субклінічним гіпотиреозом. Виявлено, що у юних вагітних з субклінічним
гіпотиреозом достовірно (P0,05), тоді як концентрація натрію була достовірно
зниженою (PЗбільшення концентрації загального білка у юних вагітних, які отримали запропоновану терапію, сприяло нормалізації у них його основної фракції — альбуміну, на відзнаку від пацієнток, які одержали L-тироксин та лікування не отримали (табл. 3). Дослідження основних фракцій глобулінів показало подібні зміни. У юних вагітних, які отримали запропоновану терапію, відзначено достовірне зменшення (Pроділь, які одержували запропоновану терапію та L-тироксин, між собою не відрізнялася, і була достовірно меншою, ніж у нелікованих (P0,05) і близькі до показників у
дітей від здорових матерів (1,93±0,47 МкМО/мл) (P>0,05). У
новонароджених, матері яких лікування не одержували, відзначено високий
вміст ТТГ (16,16±1,95 МкМО/мл), який перевищував у 8,4 раза показники
групи здорових, у 7,0 разів — при використанні запропонованої терапії, у
6,0 — при одержанні L-тироксину.

Вищевикладене свідчить, що в результаті недоотримання тиреоїдних
гормонів від матері у новонародженого відбувається перевантаження
гіпофізарно-тиреоїдної системи та виснаження її функціональних резервів.

Призначення розроблених лікувально-профілактичних заходів із
застосуванням енсоралу та спіруліни кримської, що містить йод, і
загальновизнаного лікування L-тироксином дозволило покращити перебіг
вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у
пацієнток з субклінічним гіпотиреозом у порівнянні з нелікованими.
Виразність отриманих змін при призначенні запропонованої терапії, яка є
альтернативою гормонального впливу, за деякими параметрами більш висока,
ніж при лікуванні L-тироксином. Тому призначенню негормональної терапії
може бути надана перевага перед гормональною.

Отримані результати свідчать про необхідність проведення профілактики
акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним
гіпотиреозом, що в значній мірі сприяє поліпшенню здоров’я матері та
дитини.

Висновки

В дисертаційній роботі доведено, що субклінічний гіпотиреоз у юних
вагітних має несприятливий вплив на перебіг та завершення вагітності, на
підставі чого була розроблена науково обґрунтована схема профілактики
акушерських та перинатальних ускладнень, яка дозволила покращити перебіг
вагітності, пологів і стан новонародженого.

Факторами ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних
вагітних є обтяжений інфекційно-соматичний, акушерсько-гінекологічний
анамнез (порушення менструального циклу — 50,8%, самовільний аборт —
25,9 %), попередня тиреоїдна патологія (дифузне збільшення щитовидної
залози в пре- і пубертатному віці — 17,5 %, операція на щитовидної
залозі — 5,0 %) та спадкова схильність (40,8 %).

Тиреоїдний стан у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом
характеризується достовірним (P Підписано до друку 25.11.2003. Формат 60*84 1/16. Умовн. друк. арк. 0,9. Замовлення № 78456. Тираж 100 примірників Надруковано на обладнанні Rank Xerox DocuTech 135 ТОВ “Комп’ютер Норд” Адреса: б. Пушкіна, 23, м. Донецьк, 83000 Телефон: (062) 337–43–06 PAGE 11 PAGE 13 PAGE 12 PAGE 14 PAGE 21 11 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020