.

Біологія щитоносок бурякового агробіоценозу та обгрунтування захисних заходів проти них в умовах центрального лісостепу України (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 2305
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШУШКІВСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК:633.63:632.768/.934(477.41)

Біологія щитоносок бурякового агробіоценозу та обгрунтування захисних
заходів проти них в умовах центрального лісостепу україни

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ–2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент
УААН

Федоренко Віталій Петрович, Інститут захисту рослин, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент
УААН

Хоменко Іван Іванович, Мліївський інститут садівництва, директор

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий спів-робітник

Лапа Олександр Михайлович, ТОВ “Сингента”, експерт, науковий консультант

Провідна установа – Полтавська державна аграрна академія Міністерства
аграрної політики України, кафедра екології і ботаніки, м. Полтава

Захист відбудеться „ 23 ” квітня 2004 року о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус №3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус №4, аудиторія 41

Автореферат розісланий „ 19 ” березня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз
М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах у сільськогосподарських
підприємствах відбувається зниження загального рівня культури
землеробства, що призводить до погіршення фітосанітарного стану
агробіоценозів та спричиняє спалахи масових розмножень шкідливих
організмів.

Впровадження у виробництво токсикації сходів цукрових буряків зменшує
шкодочинність довгоносиків, блішок, крихітки, але менше впливає на
щитоносок, які з’являються на плантаціях значно пізніше і завдають
рослинам непоправної шкоди, знищуючи листкову поверхню до 75%.

Системний підхід до пізнання закономірностей динаміки чисельності
щитоносок, уточнення їх біології є підгрунтям для розробки
високоефективної та екологічно орієнтованої системи захисту від цих
шкідників.

Мета досліджень полягає у вивченні біологічних особливостей щитоносок та
вдосконаленні на цій основі контролю їх чисельності з урахуванням змін
та закономірностей, що проходять в агробіоценозах.

Дослідження спрямовані на вирішення таких завдань:

уточнення видового складу щитоносок;

вивчення біологічних особливостей щитоносок в сучасних умовах;

визначення сезонної та багаторічної динаміки чисельності щитоносок;

встановлення ролі і значення ентомофагів у зниженні щільності популяції
щитоносок;

уточнення шкодочинності, зокрема економічних порогів чисельності;

вивчення ефективності дії інсектицидів для захисту цукрових буряків від
щитоносок.

Об’єкт досліджень – рослини буряків, бур’янів, щитоноски та інсектициди
при різних способах їх застосування.

Предметом досліджень були особливості біології, їх шкодочинність та
заходи захисту цукрових буряків від щитоносок.

Методи дослідження –вегетаційні, лабораторні та польові.

Наукова новизна. Встановлено динаміку чисельності щитоносок на різних
стадіях розвитку і вплив погодних умов та ентомофагів на їх кількість і
шкодочинність. В личинках і лялечках щитоноски бурякової вперше виявлені
два види паразитичних перетинчастокрилих – Teleopterus erxias Walker,
родина Eulophidae (в літературних джерелах він значиться як внутрішній
паразит яєць) та гіперпаразит з родини Pteromalidae.

Встановлено співвідношення видів щитоносок в агробіоценозі і особливості
заселення ними бурякового поля.

Визначені параметри шкодочинності бурякової щитоноски залежно від її
чисельності, фаз розвитку і стану рослин.

Встановлена кореляційна залежність між ступенем пошкодження листкової
поверхні цукрових буряків щитоносками, масою коренеплодів та їх
цукристістю.

Доповнена система заходів захисту цукрових буряків від щитоносок.

Практичне значення. Встановлені строки з’явлення жуків нового покоління
бурякової щитоноски. Уточнені економічні пороги шкодочинності щитоносок
у другу половину вегетації: 10 комах на 1 рослину.

Для надійного захисту бурякових плантацій від щитоносок уточнено і
адаптовано до конкретних грунтово-кліматичних умов систему захисту.
Обгрунтована доцільність застосування у другу половину вегетації при
перевищенні порогу шкодочинності таких препаратів, як діазинон, 60% к.е.
(2 л/га або 1,5 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га), нурел Д, 55% к.е.
(0,8 л/га) та шерпа, 25% к.е. (0,1 л/га).

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто узагальнила результати
вітчизняних та зарубіжних досліджень. Провела лабораторні та польові
досліди, теоретичні і практичні узагальнення, статистичну обробку
отриманих даних на персональному комп’ютері “Graphics Series G655”.

Польові досліди проведені в науковій сівозміні Білоцерківської
дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН та дослідному полі
Білоцерківського державного аграрного університету.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались
щорічно на засіданнях кафедри захисту рослин, ради агрономічного
факультету Білоцерківського державного аграрного університету у
1997–2003 роках, на Всеросійській науково-практичній конференції,
присвяченій 100-річчю від дня народження академіка А.Л. Мазлумова
(Рамонь, 1996), Республіканській ентомологічній конференції, присвяченій
50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (Ніжин,
2000), науково-практичній конференції “Захист цукрових буряків від
шкідників, хвороб та бур’янів” (Біла Церква, 2002), науково-практичній
конференції “Новітні технології в рослинництві” (Біла Церква, 2002), VI
з’їзді Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 роботах, з них 4
наукові праці, 3 тези доповідей конференцій і з’їзду.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 132 сторінках
комп’ютерного набору, містить 27 таблиць, 26 рисунків. Список літератури
включає 183 джерела, у тому числі 16 зарубіжних авторів.

Робота складається зі вступу, огляду літератури, умов та методики
досліджень, аналізу їх результатів, висновків, рекомендацій виробництву,
списку використаної літератури і додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури розглядається систематичне положення, поширення на
земній кулі, морфологічна характеристика, цикл розвитку і спосіб життя
щитоносок агробіоценозу бурякового поля, їх господарське значення,
трофічні зв’язки та шкодочинність.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили впродовж 1996-2002 років на дослідних і виробничих
полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН, на полях
учгоспу Білоцерківського державного аграрного університету та інших
господарств Білоцерківського району. Вегетаційні досліди проводились в
інсектарії БДАУ.

Обліки чисельності імаго, яєць, личинок та лялечок здійснювали за
загальноприйнятими методиками (Косов и др., 1958; Омелюта, 1986).
Кількість яєць в кладках підраховували за методикою В.Я Слободенюка
(1977) та В.М. Бровдія (1983).

Вивчення кормових зв’язків жуків щитоносок, їхню плодючість, кормових
зв’язків личинок та тривалості розвитку, поведінки жуків нового
покоління та можливість появи другого покоління проводили в інсектарії
БДАУ. Спостереження за комахами в усі стадії їх розвитку з метою
виявлення паразитів та захворювань проводились в лабораторії кафедри
захисту рослин БДАУ. Токсичність дії сходів цукрових буряків на
щитоносок оцінювали в лабораторних умовах і визначали ефективність
препаратів (Федоренко,1998; Трибель, 2001). Площу знищеного листя
вираховували за допомогою міліметрового паперу. Польові досліди
закладали згідно загальноприйнятих методик (Вагнер, 1965; Гар, 1969;
Доспехов, 1985).

Обробку даних, отриманих при дослідженнях, проводили методом
дисперсійного аналізу та за програмою “Statistica” версія 5.0, Windows
-95 на персональному комп’ютері.

ВИДОВИЙ СКЛАД ЩИТОНОСОК АГРОБІОЦЕНОЗУ БУРЯКОВОГО ПОЛЯ

В агробіоценозі бурякового поля впродовж 1996–2002 рр. виявлено дев’ять
видів щитоносок: бурякову (Cassida nebulosa L.), лободову (C. nobilis
L.), темношовну (C. vibex L.), жовтувату (C. (s.str.) flaveola Thund.),
зелену (C. (Odontionycha) viridis L.), болотну (C. sanguinosa Suffr.),
осотову (C. rubiginosa L.), кропивну (C. (Cassidulella) vittata Vill.),
березкову (Hypocassida subferruginea Schrnk.).

Серед виявлених щитоносок домінантом є щитоноска бурякова, чисельність
якої складає 93,7%. Щитоноска осотова посідає друге місце (3,4%).
Цукровим бурякам вона не шкодить, живиться переважно на осоті і є
корисним фітофагом. Лободова і кропивна щитоноски у роки досліджень
спостерігались у незначній кількості (1,6 і 0,06 % від усіх виявлених
комах). Решта видів виявлені за межами бурякового поля в кількості від
0,36 до 0,03 екз./м2.

БІОЛОГІЯ ЩИТОНОСОК, ЩО ОСЕЛЯЮТЬСЯ НА ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Основними місцями зимівлі бурякової щитоноски є узлісся, а лободової і
осотової – лісосмуги. Пробудження починається, коли температура повітря
в денні часи на поверхні грунту досягає 15-200С. Першими навесні
з’являються щитоноски лободова та жовтувата, пізніше – осотова та
бурякова.

Впродовж 1996-2002 рр. вдалося встановити періоди відкладання яєць
Cassida nebulosa L. (табл. 1), вони значною мірою залежать від погодних
умов.

Таблиця 1 – Залежність початку і тривалості періоду відкладання яєць
Cassida nebulosa L. від метеорологічних умов у Білоцерківському районі
Київської області (1996 – 2002 рр.)

Рік По-ко-лін-ня Строки відкладання яєць СЕТ, 0С Кі тем-пера-тури
по-віт-ря Кі опа-дів

поча-ток за-кін-чен-ня трива-лість періо-ду, днів на поча-ток
відкла-дання яєць на кінець відкла-дання яєць за період відкладання яєць

1996 І 12.05 4.06 24 130 341 211 2,1 -0,7

ІІ 25.06 1.08 37 500 811 311 1,6 0,8

1997 І 16.05 9.07 55 115 528 413 0,2 0,7

1998 І І9.05 10.06 32 88 296 208 0,1 -0,6

1999 І 23.05 9.07 47 119 640 521 2,4 -1,3

ІІ 10.07 3.08 19 642 979 287 1,6 -0,2

2000 І 11.05 21.06 41 133 426 293 0,4 -1

2001 І 20.05 3.07 43 136 478 342 -0,5 1,8

2002 І 6.05 12.06 36 107 290 183 1,3 -0,2

ІІ 17.07 25.07 9 673 798 125 2,3 -0,8

Відкладання яєць щитоноскою буряковою навесні розпочинається за суми
ефективних температур вище 100С (СЕТ) 88–1330С і закінчується – в межах
316–5060С.

Чим інтенсивніше відбувається наростання температур, тим менше часу
потрібно для статевого дозрівання щитоносок. У 1996 р. цей період тривав
24 дні, а у 1997 –55, оскільки не було потужного наростання тепла.

Дозрівання гонад у жуків нового покоління відмічено: в кінці червня
1996 р. (СЕТ – 5000С), на початку липня 1999 р. (СЕТ – 6420С) та у
середині липня 2002р. (СЕТ – 6730С).

Найвразливішими і найчутливішими до зміни погодних умов є личинки
щитоносок, особливо молодших віків. Лялечки протистоять коливанням
температур і вологості, які відбуваються в період їхнього розвитку.

Кількість поколінь щитоносок залежить від метеорологічних умов
вегетаційного періоду. Можливість розвитку другого покоління залежить
від погодних умов у червні та на початку липня. Висока температура у
серпні не впливає на статеву активність комах. Скорочення тривалості
світлового дня є сигналом про наближення осені. Для завершення
послідуючого покоління може не вистачити часу і тепла. Дві генерації
бурякової щитоноски відбуваються за умови, якщо розвиток першої
завершиться до значного скорочення світлового дня (у межах 16 год. 27
хв. – 16 год.). Чим більша тривалість світлового дня, тим менше тепла
потрібно для статевого дозрівання і розвитку послідуючої генерації. У
період найбільшої тривалості дня для статевого дозрівання бурякової
щитоноски вистачає 5000С (1996 р.).

Встановлені строки появи і тривалості усіх фаз розвитку бурякової
щитоноски (табл. 2), що дає змогу суттєво покращити планування заходів
захисту плантацій цукрових буряків від цих шкідників і підвищити їх
ефективність. На посіви цукрових буряків мігрують жуки нового покоління
з 20 червня по 24 липня (крайні ранні і пізні строки відхилення). Саме в
цей період важливо проводити спостереження за поведінкою комах і
обстеження різних стацій, щоб у разі виявлення осередків високої
чисельності щитоносок поблизу цукрових буряків захистити посіви від
пошкоджень.

ТРОФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ БУРЯКОВОЇ ТА ЛОБОДОВОЇ ЩИТОНОСОК

На лободі, лутизі та цукрових буряках відмічено живлення і розвиток
бурякової та лободової щитоносок. Живлення бурякової щитоноски Caltha
sp. не відмічено. За всі роки досліджень лише в 1998 році імаго Cassida
nebulosa L. були виявлені ранньої весни на калюжниці, проте її листкова
поверхня була не ушкоджена комахами.

Залежно від кормової рослини спостерігається істотна різниця в
плодючості Cassida nebulosa L. Найбільша кількість потомків в інсектарії
від однієї самиці бурякової щитоноски отримана у 1997 році – 172
особини, лободової – у 1999 році – 89. Середня кількість яєць
відкладених однією самицею лободової щитоноски на цукрових буряках
становила 60,3 шт., максимальна – 136. На цукрових буряках яйцекладки
щитоноски бурякової траплялись в 1999 році. Їх відкладали жуки нового
покоління.

Повноцінне живлення личинок бурякової щитоноски відбувається на лободі
(Chenopodium album L.), лутизі (Atriplex hastata L.), а на цукрових
буряках (Beta vulgaris L.) – лише личинок ІV–V віків. На цукрових
буряках личинки C. nebulosa L. які виходили з яєць, гинули одразу, або
на другий-третій день. Ті, що залишилися, відставали в рості порівняно з
личинками, які розвивалися на лободі та лутизі.

Таблиця 2 – Строки з’явлення і розвитку першого покоління Cassida
nebulosa L. (Білоцерківський район Київська область)

Роки

Літ імаго Строки з’явлення

перших яйцекла-док масових яйцекла-док перших личинок масової
кількості

личинок перших лялечок масової кількості

лялечок першихжуків нового поко-ління масової кількості

жуків нового поко-ління яйцекла-док від жуків нового поколін-ня

1996 5.05 7.05 12.05 29.05 4.06 6.06 17.06 13.06 20.06 25.06

1997 7.05 12.05 26.05 20.05 30.05 17.06 3.07 3.07 24.07 –

1998 29.04 9.05 5.06 22.05 10.06 10.06 30.06 1.07 20.07 –

1999 15.05 21.05 26.05 2.06 9.06 16.06 25.06 23.06 5.07 10.07

2000 27.04 11.05 21.05 21.05 2.06 15.06 29.06 21.06 5.07 –

2001 30.04 20.05 10.06 30.05 15.06 22.06 1.07 6.07 15.07

2002 2.05 6.05 22.05 29.05 10.06 19.06 27.06 27.06 3.07 17.07

Середні (межі коли-вань) 3.05

(27.04-15.05) 12.05

(7.05-21.05) 26.05

(12.05-10.06) 26.05

(20.05-20.06) 8.06

(30.05-15.06) 15.06

6.06-22.06) 27.06

(17.06-3.07) 26.06

(13.06-6.07) 9.07

Встановлено, що повний розвиток C. nebulosa L. на цукрових буряках
можливий, але в обмеженій кількості. За чотири роки досліджень лише в
1999 році в інсектарії було отримано потомство (всього 3 особини) при
живленні комах тільки цією рослиною.

БІОТИЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЖИТТЯ

ТА РОЗВИТОК ЩИТОНОСОК

У щитоносок багато природних ворогів. В значній кількості виявлені
внутрішні паразити личинок і лялечок. Найбільша їх кількість виявлена в
1999 р. Із 555 обстежених личинок і лялечок 40,5% були уражені
ендопаразитами (рис. 1).

.

Рис.1. Вплив температури повітря на багаторічну динаміку чисельності
внутрішніх паразитів личинок і лялечок щитоносок (Білоцерківський район,
Київська область)

Спалаху чисельності внутрішніх паразитів сприяла рідкісно висока
температура повітря (Кі=2,4) та значно менша кількість опадів порівняно
з нормою (Кі опадів = – 1,3). У подальші роки внутрішні паразити
виявлялись у незначній кількості.

У 1999 р. за найвищого рівня паразитизму ендопаразити відіграли значну
роль в обмеженні чисельності щитоносок на стадіях розвитку личинок та
лялечок.

Усі виявлені внутрішні паразити належать до надродини Chalcidoidea,
підряду паразитичних перетинчастокрилих (Hymenoptera, parasitica).
Teleopterus erxias Walker (родина Eulophidae), виявлений вперше в
личинках та лялечках Cassida nebulosa L. Відомий він як первинний або
вторинний внутрішній паразит яєць C. nebulosa L. і деяких пильщиків
(Тряпицын, Костюков, 1978). Вперше виявлені в личинках C. nebulosa L.
гіперпаразити з родини Pteromalidae.

Найчисленішим із ентомофагів у зборах є Aprostocetus bruzzonis Masi.,
він складає 99% від усіх виявлених внутрішніх паразитів. Разом із ним в
заражених личинках і лялечках траплялись Teleopterus erxias Walker. та
Pediobius cassidae Erdos.

Визначення внутрішніх паразитів виконав провідний науковий співробітник
Інституту зоології Фурсов В.М.

СТАН ПОПУЛЯЦІЙ І ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЩИТОНОСОК

Встановлено, що серед щитоносок, які шкодять цукровим бурякам в зоні
досліджень, домінантом є бурякова. Ступінь охоплення шкідником
території, на якій проводились обліки, є досить високою. Спостереження
свідчать, що щільність бурякової щитоноски впродовж семи років
коливалась в межах від 0,63 до 10,9 особин на м2. Зниження чисельності
цього шкідника на найближчі роки не передбачається, оскільки після
загибелі значної кількості личинок через несприятливі погодні умови у
1998 р. і ураження ентомофагами у 1999 р., фітофагові вдалося за два
роки відновити чисельність особин у популяціі вище рівня 1996 р.

Для бурякової щитоноски характерним є кількісне зростання чисельності у
другу половину сезону оскільки вона нокопичується у значній кількості за
межами бурякового агробіоценозу – у лісосмугах, на перелогах та полях
зернових та зернобобових культур засмічених лободовими бур’янами.
Чисельність першого покоління цього виду на посівах цукрових буряків
незначна, його шкід-ливість стримує обробка насіння системними
інсектицидами, а трофічний зв’язок з лободовими бур’янами дає можливість
фітофагові уникнути контакту з токсикованими рослинами. Щільність
популяції бурякової щитоноски на цій культурі може швидко збільшитись за
умови масової міграції комах у другу половину вегетації.

На щитоносок на певних етапах розвитку і впродовж обмеженого періоду
можуть впливати вологість середовища, температурний режим і ентомофаги,
тому прогнози складаються з урахуванням оптимального та обмежуваного
станів погоди.

Для прогнозу чисельності щитоносок потрібні обстеження як весною, так і
літом, оскільки існує імовірність міграції жуків нового покоління на
плантації цукрових буряків, як було встановлено, з 20.06 по 24.07.

Алгоритми чисельності щитоносок:

Встановити чисельність та стан популяції в багаторічному циклі
розмноження, порівнюючи з чисельністю за попередні роки.

ae

*

¤

I

ae

¤

;*;,; =r=t=E??AoeF@HoeoeoeoeoeeoeoeoeoeeeaOOOEOOEEEE

„@&`„a$

U2UoeY

?

Y’YAeZd\A]T_neIiooooiooooooooooeaaaaOaa

) коефіцієнти заселеності полів минулого та поточного року, а також з
коефіцієнтами попередніх років. За тенденції зростання цих показників –
популяція на підйомі, зниження – на спаді.

Оцінити рівень загибелі шкідника від несприятливих метеорологічних умов,
ентомофагів та збудників хвороб.

ШКІДЛИВІСТЬ ЩИТОНОСОК ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Весною, оселяючись на посівах цукрових буряків, щитоноски живляться
буряками неохоче і перевагу надають лободі. Значної шкоди вони можуть
завдавати у другу половину вегетації. Наведені в табл. 3 дані свідчать,
що при пошкодженні щтоносками до 25% листкової поверхні, маса гички,
коренеплодів і цукристість фактично не змінюється. Істотне зниження
продуктивності відмічено за пошкодження рослин на рівні > 2 балів.
Навіть при 100% пошкодженні у рослин згодом відростає частина листків і
вони не гинуть, а закін-чують вегетацію, значно знизивши свою
продуктивність.

Таблиця 3 – Вплив пошкодження листкової поверхні цукрових буряків
Cassida nebulosa L. на масу гички, коренеплодів, та цукристість
(агрофірма “ДІМ”, 2002р)

Бал і ступінь пошкодження листкової поверхні Середня маса гички, кг/м2
Середня маса коренеплодів, кг/м2 Цукристість коренеплодів, %

Рослини не ушкоджені 3,62 5,21 15,4

1 бал (до 25%) 3,5 4,95 15,3

2 бали (26–50%) 2,66 4,11 14,8

3 бали (51–75%) 2,49 4,09 14,2

4 бали (76–100%) 1,93 3,89 14,1

НІР 05 0,4 0,2
0,5

Розрахунки кореляційної залежності між пошкодженням листкової поверхні
щитоносками, масою коренеплодів та їх цукристістю свідчать, що у 70%
рослин, що аналізувались, зміна маси гички впливає на масу коренеплоду.
Високою (r=0,87) є величина коефіцієнта кореляції, що характеризує
залежність вмісту цукру в коренеплодах від маси гички. Більше, ніж у
половини обстежених рослин (r=0,76) відмічена залежність цукристості від
маси коренеплоду.

Небезпечними слід вважати щільність шкідників, здатних спричинити
зниження урожаю на 3–5%, тобто 10 комах на 1 рослину. Отже, ЕПШ
бурякової щитоноски у другу половину вегетації становить 10
екз./рослину.

Встановлено, що ефективним прийомом надійного захисту сходів цукрових
буряків від шкідників, у тому числі і щитоносок, і ураження рослин
коренеїдом є токсикація сходів способом нанесення на насіння сумішей
інсектицидів і фунгіцидів: фурадан, т.пс. + тачигарен, 70% з.п. (30 л/т
+ 6 кг/т); гаучо, 70% з.п. + тачигарен, 70% з.п. (60 л/т + 6 кг/т);
гаучо, 70% з.п. + сульфокарбатіон К, 90–95% п. (60 л/т + 4 кг/т);
фурадан т.пс. + семафор, т.к.с. (15+2л/т) + сульфокарбатіон К, 90–95% п.
(4 кг/т); фурадан т.пс. + семафор, т.к.с. (25+2 л/т) + сульфокарбатіон
К, 90–95% п. (4 кг/т); фурадан т.пс. (30 л/т) + сульфокарбатіон К,
90–95% п. (4 кг/т); фурадан, т. пс. (30 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2
л/т); гаучо, 70% з.п. (60 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); круізер
350 FS, т.к.с. (15 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан, т. пс.
(15 л/га) + гаучо, 70% з.п. (45 кг/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т);
фурадан, т. пс. (15 л/т) + круізер 350 FS, т.к.с. (10 л/т) + апрон XL,
35% т.к.с. (2 л/т); фурадан т. пс. (15 л/т)+ промет 400, 40% т.п.(15
л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т).

Встановлено, що у другу половину вегетацїї цукрові буряки від пошкоджень
щитоносками можна надійно захистити способом обприскування рослин
інсектицидами. Доцільно застосовувати: діазинон, 60% к.е. (1,5 л/га або
2 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га), нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) та
шерпу, 25% к.е. (0,1 л/га) (табл. 4 ).

Таблиця 4 – Оцінка токсичності інсектицидів при обприскуванні рослин
цукрових буряків і підсадкою в садки жуків бурякової щитоноски, БЦДСС
(1997–1999 рр.)

Варіант досліду 1 доба 3 доби 5 діб 7 діб Ефек-тив-ність на 7 добу, %

ура-же-но, % в т.ч. заги-нуло, % ура-же-но, % в т.ч. заги-нуло, %
ура-же-но, % в т.ч. заги-нуло, % ура-же-но, % в т.ч. заги-нуло, %

Контроль (без обробки) 0 0 0 0 0 0 0 0 –

Діазинон, 60% к.е. (2л/га) 59 30 84 53 96 76 99 92 99

Діазинон, 60% к.е. (1,5 л/га) 50 26 78 47 90 63 95 80 95

Фастак, 10% к.е. (0,1 л/га) 60 23 88 59 96 78 99 92 99

Нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) 61 35 100 68 100 85 100 100 100

Шерпа, 25% к.е. (0,1 л/га) 53 26 90 56 95 73 100 88 98

Самим ефективним є нурел Д, 55% к.е., через три доби 100% комах були
ураженими, а 68% загинуло. На 7-му добу їх загинуло 100%.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБПРИСКУВАННЯ ПОСІВІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ
ЩИТОНОСОК

Використання у виробничих умовах для обприскування цукрових буряків у
фазу змикання листків у міжряддях інсектицидів: діазинон, 60% к.е. (2
л/га), нурел Д, 55% к.е. (0,5 л/га), нурел Д, 55% к.е.(0,8 л/га) (табл.
5) дало змогу захистити рослини від пошкоджень щитоносками і зберегти
урожайність коренеплодів на 4,8–8,0 т/га порівняно з контролем та
отримати чистий прибуток 1687,5–2007,8 грн./га.

Таблиця 5 – Господарська ефективність обприскування цукрових буряків
інсектицидами проти щитоносок (агрофірма “ДІМ”, виробничий дослід, 2002
р.)

Варіанти досліду Коефіці-єнт заселен-ня Густота рослин на період
збирання, тис. шт./га Урожай-ність корене-плодів, т/га Цукрис-тість,%
Збір цукру, т/га

Контроль

(без обробки) 1,8 129,6 38,4 14,1 4,3

Діазинон, 60% к.е.

(2 л/га) 0,53 128,7 45,8 15,1 5,5

Нурел Д, 55% к.е. (0,5 л/га) 0,22 132,4 43,2 15,5 5,4

Нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) 0,16 127,6 46,4 15,4 5,7

НІР 05

5,5 0,2

При застосуванні інсектицидів проти щитоносок в другій половині
вегетації рентабельність вирощування цукрових буряків зростає і
становить 40,6–48,7%. Найвищі економічні показники отримані при
обприскуванні посівів нурелом Д, 55% к.е. (0,8 л/га).

ВИСНОВКИ

1. У Центральному Лісостепу України у агробіоценозі бурякового поля
серед комах підродини Cassidinae Steph. домінантом є бурякова щитоноска.
Лободова і кропивна щитоноски виявлені у незначній кількості. Осотова
щитоноска оселяється на буряковому полі і є корисним фітофагом, оскільки
живиться осотом. Темношовна, жовтувата, зелена, болотна і березкова
щитоноски виявлені за межами бурякового поля.

2. Основними місцями зимівлі лободової щитоноски є лісосмуги, бурякової
– узлісся. Вихід щитоносок з місць зимівлі відбувається за СЕТ вище 100С
понад 390С.

3. Відкладання яєць буряковою щитоноскою розпочинається при СЕТ
88–1330С. Чим інтенсивніше відбувається наростання температур, тим менше
часу потрібно для статевого дозрівання. Залежно від погодних умов
відкладання яєць триває 24–55 діб.

Дозрівання гонад у жуків нового покоління відмічено: в кінці червня
1996 р. (СЕТ–5000С), на початку липня 1999 р. (СЕТ–6420С) та у середині
липня 2002 р. (СЕТ– 6730С).

4. У природних умовах бурякові щитоноски добре розвиваються за
середньодобової температури вище 180С. Найчутливішими до зміни погодних
умов є личинки, особливо молодших віків, які не витримують контакту з
водою.

5. Для розвитку від яйця до імаго для бурякової щитоноски достатньо суми
ефективних температур вище 100С – 3900С, а для початку розвитку другого
покоління –5000С і тривалість дня не менше 16 годин. При скороченні
світлового дня друге покоління не встигає завершити свій розвиток.

6. Значна кількість жуків нового покоління бурякової щитоноски
з’являється з 20 червня по 24 липня. Саме в цей період міграція жуків
нового покоління бурякової щитоноски на плантації цукрових буряків
найбільш вірогідна. Важливо проводити спостереження за поведінкою комах
і обстеження різних стацій, щоб у разі утворення осередків високої
чисельності щитоноски поблизу цукрових буряків прогнозувати захисні
заходи.

7. Повноцінне живлення бурякової щитоноски відбувається на лободі,
лутизі і цукрових буряках. Основною рослиною, на якій розвивається її
потомство, є лобода біла (Chenopodium album L.), придатними є лутига
списовидна (Atriplex hastata L.) і меншою мірою – буряки (Beta vulgaris
L.).

8. В окремі роки за значно високої температури повітря (1999 р.)
паразити відіграють значну роль в обмеженні числа щитоносок на стадії
розвитку личи-нок та лялечок. Вони належать до надродини Chalcidoidea,
підряду паразитичних перетинчастокрилих (Hymenoptera, Parasitica).
Найчисленішим є вид Aprostocetus bruzzonis Masi. Вперше виявлені в
личинках бурякової щитоноски: вид Teleopterus erxias Walker (родина
Eulophidae) та гіперпаразити з родини Pteromalidae.

9. З 1995 р. заселеність буряковою щитоноскою біотопа почала зростати і
залишається не меншою 15,9%. У лободової щитоноски в роки досліджень
спостерігався депресивний стан.

10. У другу половину вегетації цукрових буряків при пошкодженні
буряковою щитоноскою рослин в 3–4 бали істотно зменшується маса гички
(на 1,13–1,69 кг/м2), коренеплодів (на 1,12–1,32 кг/м2) і вміст цукру
(на 1,2–1,3%).

11. Пороговою чисельністю шитоносок слід вважати у фазу першої пари
листків – 0,65 жука на 1 рослину, у другу половину вегетації –10 комах
на 1 рослину.

12. Застосування інсектицидів у фазу змикання листків у міжряддях
забезпечило збереження коренеплодів 4,8–8,0 т/га і отримання прибутку
1687,5–2007,8 грн./га. Рентабельність дорівнює 40,6–48,7%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами фураданом т.пс. (30
л/т), круїзером 350 FS, т.к.с. (15 л/т) та їх сумішами з фунгіцидіами:
фурадан, т.пс. + тачигарен, 70% з.п. (30 л/т + 6 кг/т); гаучо, 70% з.п.
+ тачигарен, 70% з.п. (60 л/т + 6 кг/т); гаучо, 70% з.п. +
сульфокарбатіон К, 90 –95% п. (60 л/т + 4 кг/т); фурадан т.пс. +
семафор, т.к.с. (15 + 2 л/т) + сульфокарбатіон К, 90–95% п. (4 кг/т);
фурадан т.пс. + семафор, т.к.с. (25 + 2 л/т) + сульфокарбатіон К, 90–95%
п. (4 кг/т); фурадан т.пс. (30 л/т) + сульфокарбатіон К, 90–95% п. (4
кг/т); фурадан, т. пс. (30 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); гаучо,
70% з.п. (60 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); круізер 350 FS, т.к.с.
(15 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан, т. пс. (15 л/га) +
гаучо, 70% з.п. (45 кг/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан, т.
пс. (15 л/т) + круізер 350 FS, т.к.с. (10 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2
л/т); фурадан т. пс. (15 л/т) + промет 400, 40% т.п. (15 л/т) + апрон
XL, 35% т.к.с. (2 л/т) надійно захищає посіви цукрових буряків від
шкідників, у тому числі і від щитоносок, знижує ураженість рослин
коренеїдом і сприяє збільшенню урожаю коренеплодів.

2. У другу половину вегетації рослин (з 20 червня по 24 липня) бурякова
щитоноска заселяє спочатку краї плантацій. Тому, за порогової
чисельності 10 комах на 1 рослину, обприскування інсектицидами слід
проводити на крайових смугах шириною 40–60 м за периметром поля, або
тільки з двох-трьох боків, де відмічається загроза від шкідників і
тільки при необхідності обробляти усе поле. Доцільно застосовувати:
діазинон, 60% к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га),
нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) та шерпу, 25% к.е. (0,1 л/га).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федоренко В.П., Шушківська Н.І. Щитоноски. К.: „Світ”, 2003.– 27 с.
(Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, аналіз отриманих
даних та узагальнення матеріалу).

Шушківська Н.І. Щитоноски – шкідники цукрових буряків // Вісник
Білоцерківського ДАУ. – Зб. наук. праць, Випуск 24. – Біла Церква. –
2002. – С. 239-245.

Федоренко В.П., Шушківська Н.І. Бурякова щитоноска // Захист рослин.–
1997.–№8.–С.14. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків,
аналіз отриманих даних та узагальнення матеріалу).

Шушківська Н.І. Щитоноски і абіотичні фактори // Цукрові буряки. – №8,
2003. – С. 9.

Федоренко В.П., Шушковская Н.И. Щитоноски повреждающие сахарную свеклу
// Пути повышения эффективности свеклосахарного производства России в
условиях рыночной экономики. Тез. док. – Рамонь: ВНИИСС, 1996.– С. 86.
(Особистий внесок здобувача 15%. Аналіз даних та узагальнення
матеріалу).

Шушківська Н.І. Щитоноски агроценозу бурякового поля // Республіканська
ентомологічна конференція присвячена 50-й річниці заснування
Українського ентомологічного товариства. Тез. доп. – Ніжин: ТОВ
“Наука-сервіс”, 2000. – С. 145.

Шушківська Н.І. Щитоноски агробіоценозу бурякового поля та їх вороги //
VI з’їзд Українського ентомологічного товариства. Тез. доп.– Біла
Церква, 2003. – С. 148.

Шушківська Н.І. Біологія щитоносок бурякового агробіоценозу та
обгрунтування захисних заходів проти них в умовах Центрального Лісостепу
України.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських
наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія.– Національний аграр-ний
університет, Київ, 2004.

Вивчені особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу в умовах
Центрального Лісостепу України. Уточнений їх видовий склад. Виявлено 9
видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її частка в
обліках складає 93,7%. Трофічні зв’язки з лободовими бур’янами дають
можливість фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових
буряків ранньої весни. Характерним є кількісне збільшення особин у другу
половину вегетації. Масова міграція комах на плантації цукрових буряків
найбільш вірогідна з 20 червня по 24 липня.

Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості
середовища, температурного режиму і ентомофагів.

Встановлено, що в окремі роки щитоноски здатні розвиватися у двох
поколіннях за сезон. Початок розвитку другого покоління можливий при
сумі ефективних температур не менше 5000С і довжині світлового дня не
менше 16 годин.

Визначений вплив пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу
коренеплодів і їхню цукристість.

Вивчена ефективність дії деяких пестицидів при обробці насіння і
обприскуванні посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa i C.
nobilis L. В другу половину вегетації доцільно застосовувати: діазинон,
60% к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га), нурел Д,
55% к.е. (0,8 л/га) и шерпу, 25% к.е. (0,1 л/га).

Ключові слова: щитоноски, цукрові буряки, видовий склад, дія пестицидів.

Шушковская Н.И. Биология щитоносок свекловичного агробиоценоза и
обоснование защитных мероприятий против них в условиях Центральной
Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных
наук по специальности 16.00.10 – энтомология.– Национальный аграрный
университет, Киев, 2004.

Изучены особенности биологии щитоносок свекловичного агробиоценоза в
условиях Центральной Лесостепи Украины. Уточнен их видовой состав.
Выявлены 9 видов щитоносок: свекловичная (Cassida nebulosa L.), маревая
(C. nobilis L.), темношовная (C. vibex L.), желтоватая (C. (s.str.)
flaveola Thund.), зеленая (C. (Odontionycha) viridis L.), болотная (C.
sanguinosa Suffr.), осотовая (C. rubiginosa L.), крапивная (C.
(Cassidulella) vittata Vill.), вьюнковая (Hypocassida subferruginea
Schrnk.). Среди которых доминирует Cassida nebulosa L., ее доля в учетах
составляет 93,7%.

Изучено влияние на щитоносок на определенных этапах развития влажности
среды, температурного режима и энтомофагов.

В природных условиях свекловичная щитоноска хорошо развивается при
среднесуточной температуре воздуха в весенне-летний период выше 180С.
Повышение ее в июне и июле до 200С ускоряет постэмбриональное развитие
этих насекомых.

Наиболее чуткими к изменениям погодных условий являются личинки
щитоносок, особенно младших возрастов.

Установлено, что в отдельные годы щитоноски способны размножаться в двух
поколениях за сезон. Начало развития второго поколения возможно при
сумме эффективных температур не менее 5000С и продолжительности
световoго дня не менее 16 часов.

Созреванние гонад у жуков нового поколенния отмечено: в конце июня 1996
г. (СЭТ–5000С), в начале июля 1999 г. (СЭТ–6420С) и в средине июля 2002
г. (СЭТ–6730С). Чем продолжительнее световой день, тем меньше тепла
нужно для полового созревания и развития следующей генерации.

Выявлены внутренние паразиты щитоносок. Они относятся к надсемейст-ву
Chalcidoidea, подотряду паразитических перепончастокрылых (Hymenop-tera,
Parasitica). Самым массовым видом является Aprostocetus bruzzonis Masi.
Впервые выявлены в личинках свекловичной щитоноски: вид Teleopterus
erxias Walker (семейство Eulophidae) и гиперпаразиты из семейства
Pteromalidae.

Основными кормовыми растениями свекловичной щитоноски являются марь,
лебеда и свекла. Сахарной свеклой питаются в основном жуки нового
поколения в июне-июле.

Трофическая связь с маревыми сорняками дает возможность фитофагу
избежать контакта с токсичными растениями сахарной свеклы ранней весной.
Характерным является количественное увеличение особей во второй половине
вегетации. Массовая миграция насекомых на плантации сахарной свеклы
наиболее вероятна с 20 июня по 24 июля.

Определено влияние повреждения щитоносками листовой поверхности на массу
корнеплодoв и их сахаристость. Существенное снижение продуктивности
сахарной свеклы отмечено при повреждении более 25% ботвы.

Установлены сроки появления и длительности всех фаз роазвития
свекло-вичной щитоноски, что дает возможность существенно улучшить
планирова-ние защитных мероприятий и повысить их эффективность.

Изучена эффективность действия некоторых пестицидов при обработке семян
и опрыскивании посевов сахарной свеклы против Cassida nebulosa L. и C.
nobilis L. Во второй половине вегетации целесообразно применять:
диазинон, 60% к.э. (2 л/га или 1,5 л/га), фастак, 10% к.э. (0,1 л/га),
нурел Д, 55% к.э. (0,8 л/га) и шерпу, 25% к.э. (0,1 л/га).

Ключевые слова: щитоноски, сахарная свекла, видовой состав, действие
пестицидов.

Shushkivska N. The biology of beetles tortroises of beet agrobiocenosis
and substantiation of protective measures against them under conditions
of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine.– Manuscript.

The dissertation for candidate degree by speciality 16.00.10 –
Entomology.– National Agrarian University, Kyiv, 2004.

The biological featuries of beetles tortroises of beet agrobiocenosis
under conditions of Central Forest-Steppe zone of Ukraine is studied.
The species composition is specified. In the beet-agrobiocenosis 9
spesies of beetles tortroises is revealed. Among those Cassida nebulosa
L. dominated. A part of which in the accounts made up 93,7% of above
mentioned. The beetles tortroises can avoid contact with toxic plants of
sugar-beet thanks to trophic tie with Chenopodia weeds spring early. The
quantitative increase of insects takes place in the second half of
vegetation. In all probability, mass migration of insects on sugar-beet
fields will observe from 20th of june till 24th of july.

The influence moisture, regime of temperature, trophic tie on the
beetles tortroises is studied.

It has been established, that the beetles tortroises can to make two
generations. The beginning of evolution the second generation is
possible according to sum of efficacious temperatures not the less of
5000C and the duration of daylight not the less of 16 hours.

The influence of injury the leaf of sugar-beet on the mass of roots and
contain sugar is defined.

It is shown the efficacy of some pesticides by processing the seeds and
sprinkling of the sprouts of sugar beet against Cassida nebulosa L and
Cassida nobilis L. It is useful to apply such pesticides as diazinon,
fastak, nurel D, sherpa in the second half of vegetation.

Key words: beetles tortroises, sugar-beet, species composition,
influence of pesticides.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020