.

Особливості реакцій гіперчутливості до тканинних антигенів у хворих на гіпертонічну хворобу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 3479
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д. Стражеска

Сергієнко Ольга Павлівна

УДК 616.12-008.331.1:616.017:616-018:616-097

Особливості реакцій гіперчутливості до тканинних антигенів у хворих на
гіпертонічну хворобу

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті

ім. М.І.Пирогова МОЗ України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Жебель Вадим Миколайович,

Вінницький національний медичний університет

ім.М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри

терапії медичного факультету №2,

м. Вінниця

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Свіщенко Євгенія Петрівна,

Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Cтражеска

АМН України, завідуюча відділом

гіпертонічної хвороби, м. Київ

доктор медичних наук

Єна Лариса Михайлівна,

Інститут геронтології АМН України,

керівник відділу клінічної та

епідеміологічної кардіології, м. Київ

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1

та профпатології, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться 30.03.2004 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології
ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України (03680, м.Київ-151, вул. Народного
ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології
ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України за адресою: 03680, м.Київ-151, вул.
Народного ополчення, 5.

Автореферат розісланий 28.02.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається найбільш
розповсюдженою хворобою серед серцево-судинних захворювань, її частка в
структурі серцево-судинної патології серед населення України становить
близько 41% і на даний час продовжує зростати [Свищенко Е.П., Коваленко
В.Н., 2002]. В той самий час гіпертонічна хвороба (ГХ) є однією із
основних причин виникнення та прогресування хронічної серцевої
недостатності (ХСН). За даними Фремінгемського дослідження АГ в
етіології ХСН займає друге місце (37% для жінок та 30 % для чоловіків)
[Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., 2000]. Приблизно у 50 % хворих на ГХ
смертність обумовлена саме розвитком та прогресуванням ХСН [Мала Л.Т. та
співавт., 1994].

Вивченню причин та механізмів розвитку ГХ присвячено велику кількість
робіт, але уточнення та доповнення даних механізмів, як і раніше, є
актуальною проблемою сучасної медицини. Ряд досліджень вказують на певну
роль порушень у стані імунітету та аутоімунітету в патогенезі ГХ [Моспан
М.П., 1996; Fu M.L., 1995; Luther H.P. et al., 1997; Suzuki H. et al.,
1999; Peeters A.C. et al., 2001; Derhaschnig U. et al., 2002]. Як у
експериментальних тварин, так і у хворих на ГХ різних стадій,
спостерігається депресія клітинної та активація гуморальної ланки
імунної системи, що може створювати умови для розвитку аутоімунних
реакцій [Жарова Е.А. та співавт., 1993; Малов Ю.С. та співавт., 1995;
Rosskopf D. et al., 1995; Sharma N. et al., 1996]. Зокрема, в
експерименті та в клінічних дослідженнях у хворих на різних стадіях ГХ
виявлено гіперчутливість уповільненого типу до антигенів судинної стінки
та ряд органоспецифічних і органонеспеціфічних антитіл [Olsen F., 1991;
Cui H. et al., 1992; Hilme E. et al., 1993; Fu M.L. et al., 1994;
Ofosu-Appiah W. et al., 1997]. Дискутується можлива роль антикардіальних
антитіл в розвитку гіпертрофії лівого шлуночка [Boudonas G. et al.,
1994; Lefkos N. et al., 1995]. Однак значення подібних аутоімунних
реакцій остаточно не з`ясовано.

В останні роки одним із напрямків вивчення механізмів виникнення та
прогресування ХСН також є з`ясування ролі змін у імунній системі.
Зокрема, вказується на значення у патогенезі ХСН прозапальних цитокінів,
у тому числі фактору некрозу пухлин, хемокінів та ін. [Беленков Ю.Н. та
співавт., 2000; Волков В.И. та співавт., 2002; Амосова Е.Н. та співавт.,
2003; Shan K.et al., 1997; Aukrust P. et al., 1998; Blum A. et al.,
1998; Anker S.D. et al., 1999; Sharma R. et al., 2000; von Haehling S.
et al., 2004]. Зазначені наукові знахідки дозволили висловити
імунозапальну концепцію формування та прогресування ХСН [Визир В.А.,
Березин А.Е., 2000]. Питанням щодо наявності аутоімунних реакцій
присвячені поодинокі роботи, які стосуються головним чином ХСН на тлі
ішемічної хвороби серця або дилятаційної кардіоміопатії
[Baranovskii P.V., 1986; Jahns R. et al., 1999; Wallukat G. et al.,
1999]. При ХСН, яка є ускладненням ГХ, подібні дослідження не
проводились.

В літературі нами не знайдено повідомлень щодо комплексної оцінки
реакцій гіперчутливості до антигенів з тканин органів-мішеней та
органів, що беруть участь у механізмах регуляції артеріального тиску
(АТ) (міокарду, стінки аорти, печінки, нирок, щитовидної залози, легенів
та наднирників), у хворих на ГХ та при її ускладненні ХСН, а також
співвідношення даних реакцій з різними варіантами ремоделювання серця.
Певний інтерес являє собою також питання співвідношення аутоімунних
реакцій з клінічним перебігом АГ, особливо у осіб молодого віку. Все
вищезазначене стало передумовами проведеного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
є фрагментом планової наукової теми кафедри факультетської терапії
Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова МОЗ
України “Оцінка гемодинамічних, імунологічних і біохімічних порушень та
розробка методів їх корекції у хворих на серцево-судинну патологію”, №
держреєстрації 0198V002706 та кафедри терапії медичного факультету №2
Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ
України “Вивчення клініко-антропометричних, інструментально-лабораторних
особливостей та можливостей їх корекції у хворих з терапевтичною
патологією та постраждалих від Чорнобильської катастрофи” №
держреєстрації 0102U000841. Автор є співвиконавцем зазначених тем.

Мета дослідження: визначити клініко-патогенетичну характеристику реакцій
гіперчутливості до тканинних антигенів на різних стадіях розвитку
гіпертонічної хвороби.

Задачі дослідження:

Вивчити наявність та вираженість реакцій гіперчутливості негайного
(ГЧНТ) та уповільненого (ГЧУТ) типу до антигенів з тканин міокарду,
стінки аорти, печінки, нирок, щитовидної залози, легенів та наднирників
у практично здорових осіб.

Вивчити особливості реакцій гіперчутливості до тканинних антигенів у
осіб з нейро-циркуляторною дистонією (НЦД) по гіпертонічному типу та у
хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій.

Оцінити стан гіперчутливості до тканинних антигенів у хворих на
гіпертонічну хворобу, ускладнену хронічною серцевою недостатністю.

Виявити характер можливого зв`язку між наявністю реакцій гіперчутливості
до тканинних антигенів і різними варіантами ремоделювання лівого
шлуночка (ЛШ) у осіб з нейро-циркуляторною дистонією по гіпертонічному
типу та у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій.

Проаналізувати показники добового моніторування артеріального тиску
(ДМАТ) в залежності від наявності реакцій гіперчутливості до тканинних
антигенів у осіб з артеріальною гіпертензією молодого віку.

Об`єкт дослідження – гіпертонічна хвороба різних стадій,
нейро-циркуляторна дистонія по гіпертонічному типу.

Предмет дослідження – реакції гіперчутливості негайного та уповільненого
типу до антигенів з тканин міокарду, стінки аорти, печінки, нирок,
щитовидної залози, легенів та наднирників.

Методи дослідження – загальноклінічні методи – для оцінки стану
хворих; імунологічні методи: реакція інгібіції міграції лейкоцитів
(РІМЛ) для виявлення реакцій гіперчутливості уповільненого типу,
імунотермістометрія (ІТМ) – для виявлення реакцій гіперчутливості
негайного типу; ультразвукове дослідження серця (УЗД) з
доплер-ехокардіографією – з метою визначення структурно-функціональних
параметрів серця та показників діастолічної функції лівого шлуночка;
ДМАТ – з метою встановлення діагнозу нейро-циркуляторної дистонії по
гіпертонічному типу та ГХ I стадії та оцінки показників АТ впродовж
доби.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне вивчення
наявності та вираженості реакцій гіперчутливості до антигенів з тканин
органів-мішеней та органів, що беруть участь у механізмах регуляції АТ,
у осіб з НЦД по гіпертонічному типу та хворих на ГХ різних стадій.

Виявлено, що у осіб з НЦД по гіпертонічному типу реєструється
гіперчутливість негайного типу до антигенів з тканин стінки аорти та
уповільненого типу до антигенів з тканин міокарду та наднирників. У
хворих на ГХ I стадії спектр реакцій гіперчутливості розширюється –
реєструється гіперчутливість негайного типу до антигенів з тканин
міокарду, стінки аорти та наднирників та уповільненого типу до антигенів
з тканин міокарду, стінки аорти, нирок та наднирників.

Вперше визначено, що у осіб з НЦД по гіпертонічному типу та хворих на ГХ
I стадії відмічаються асоціації між наявністю реакцій гіперчутливості до
тканинних антигенів та клінічним перебігом (більш високими показниками
АТ).

Уточнено, що зростання тяжкості ГХ супроводжується збільшенням не тільки
частоти виявлення та вираженості реакцій гіперчутливості до окремих
антигенів, але й розширенням спектру антигенів, до яких виявляється
гіперчутливість.

Показано, що у хворих на ГХ наявність ХСН асоціюється з розширенням
спектру реакцій гіперчутливості за рахунок виявлення реакцій ГЧНТ до
антигенів з тканин щитовидної залози, легенів, наднирників та реакцій
ГЧУТ до антигену з тканин печінки.

Виявлено зв`язок між частотою і вираженістю реакцій гіперчутливості до
тканинних антигенів та ремоделюванням ЛШ у хворих на ГХ.

Практичне значення одержаних результатів.

Показано, що визначення реакцій гіперчутливості до тканинних антигенів
дозволяє більш детально оцінити стан хворих з артеріальною гіпертензією.

Обґрунтовано можливість та доцільність використання методів ІТМ та РІМЛ
для виявлення реакцій гіперчутливості негайного та уповільненого типу до
тканинних антигенів у осіб з НЦД по гіпертонічному типу та хворих на ГХ.

Результати дослідження впроваджені в клінічну практику в Вінницькій
обласній лікарні ім. М.І.Пирогова, Вінницькому обласному диспансері
радіаційного захисту населення, Хмельницькому обласному кардіологічному
диспансері, Центральній міській клінічній лікарні №3 м. Донецька та
використовуються у навчальному процесі на кафедрі терапії медичного
факультету №2 Вінницького національного медичного університету ім.
М.І.Пирогова, кафедрі терапевтичних дисциплін Хмельницького факультету
післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету
ім. М.І.Пирогова, кафедри внутрішніх хвороб №2 Донецького державного
медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто обґрунтовані
актуальність даного дослідження, сформульовані мета та основні завдання,
проведено аналіз літератури по темі дисертації та здійснено підбір
хворих. Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих. У
більшості хворих автором особисто виконано ультразвукове дослідження
серця з використанням доплер-ехокардіографії та проведено добове
моніторування артеріального тиску. Дисертантом самостійно виконані
імунологічні методи дослідження у всього контингенту обстежених.
Статистична обробка даних здійснювалась спільно з лабораторією
математичних методів Інституту гігієни та медичної екології
ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ (зав. лабораторією – д.б.н.
Антомонов М.Ю.) Дисертантом проведено аналіз та узагальнення одержаних
даних, особисто написано всі розділи дисертації, сформульовані висновки
та впроваджено результати дослідження в практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи
були представлені в матеріалах III Національного Конгресу геронтологів і
геріатрів України (Київ, 2000), на Українській науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез
до фактів” (Київ, 2001). Результати роботи доповідались на Українській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в
діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її
ускладнень” (Харків, 2002). Апробація дисертації відбулася на
об`єднаному засіданні кафедри терапії медичного факультету №2, кафедр
факультетської, госпітальної, пропедевтичної терапії, клінічної
фармакології, фізіатрії з курсом імунології та алергології Вінницького
національного медичного університету ім. М.І.Пирогова 25.04.2003 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з
них 5 статей у зареєстрованих ВАК України виданнях, 4 тези доповідей у
матеріалах наукових конгресів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінці
друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
аналізу та обговорення одержаних результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 229 джерел, із них
79 кирилицею та 150 латиницею. Робота ілюстрована 39 таблицями та 10
малюнками, що займають 20 повних сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика обстежених осіб та методи дослідження. Для
вирішення поставлених задач було обстежено 231 особу, із них 49 – з НЦД
по гіпертонічному типу, 38 хворих на ГХ I стадії, 96 – на ГХ II стадії
та 48 – на ГХ III стадії.

Середній вік хворих на НЦД становив 18,41(0,39 роки, хворих на ГХ I
стадії – 18,68(0,33 роки. Дані дослідні групи порівнювались з
контрольною групою, яку склали 30 практично здорових осіб відповідного
віку.

Середній вік хворих на ГХ II та III стадії становив 50,68(0,64 роки.
Відповідно до цього було сформовано контрольну групу, яку склали 40
практично здорових осіб відповідного віку.

Діагноз НЦД формулювався згідно класифікації В.І. Маколкіна (1985).
Діагноз ГХ встановлювали на підставі анамнестичних даних, клінічного,
лабораторного та інструментального обстеження, після виключення
симптоматичних АГ згідно рекомендаціям ВООЗ (1999) з урахуванням
доповнень робочої групи Українського наукового товариства кардіологів
(2001). Наявність та ступінь ХСН визначали за класифікацією,
запропонованою М. Д. Стражеско – В.Х. Василенко із доповненням робочої
групи Українського наукового товариства кардіологів (2000).

Для оцінки гіперчутливості до антигенів з органів та тканин визначали
наявність реакцій ГЧУТ та ГЧНТ. Забори крові для досліджень проводились
натщесерце із кубітальної вени через 12-14 годин після останнього
прийому їжі в кількості 10-15 мл цільної крові. В якості антикоагулянту
використовувався гепарин. Прийом будь-яких гіпотензивних препаратів
виключався за 3-4 дні до проведення дослідження.

Наявність реакцій ГЧУТ визначалась за допомогою реакції інгібіції
міграції лейкоцитів в капілярах за методом [Лебедев К.А. Понякина И.Д.,
1990] у модифікації, що ґрунтується на феномені гальмування міграції
лейкоцитів фактором, який виділяють сенсибілізовані лімфоцити при
взаємодії зі специфічним антигеном. Розраховували індекс міграції
лейкоцитів:

величина міграції з антигеном

індекс міграції (ІМ) =__________________________________________

величина міграції без антигену

Вважали, що має місце гіперчутливість до даного антигену, якщо ІМ був
0,8 ум.од та менше.

Наявність ГЧНТ вивчалась за допомогою методу імунотермістометрії на
імунотермісторному аналізаторі ІТА-5, виготовленому Вінницьким МП
“Імунолог” (патент України №7178А). Сутність методу полягає в реєстрації
змінення коефіцієнту теплопровідності середовища внаслідок
імунологічної реакції за допомогою мікротерморезистора прямого
підігріву, який містять у біологічне середовище. Підвищення напруги
струму в колі пристрою на 30% і більше в досліді (біологічна
рідина+антиген) в порівнянні з контролем (біологічна
рідина+фізіологічний розчин) свідчило про наявність імунологічної
реакції, тобто, про наявність реакцій ГЧНТ свідчили показники 130 ум.од.
та більше.

Вираженість реакцій гіперчутливості виражали в умовних одиницях. При
індексі міграції 0,8 – 0,6 ум.од. вираженість реакцій ГЧУТ вважали
помірною, при 0,59–0,3 ум.од. – вираженою, при ІМ 180 ум.од – гіперергічною.

Реакції гіперчутливості визначались до антигенів з тканин міокарду,
стінки аорти, печінки, нирок, легенів, щитовидної залози, наднирників.
Вищезазначені антигени були виготовлені за допомогою методів екстракції
антигенів тканинного ряду, що запропоновані Ch.Southerland (1962), та
методів очищення по I.Yamazaki зі співавт.(1964) [Фрадкин В.А., 1990] із
інтактних тканин дитини, яка померла при народженні і не мала ніяких
ознак природжених вад або ознак будь-якої соматичної патології.

Для оцінки параметрів системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки
застосовувалось УЗД серця, яке виконувалось на ехокардіографі SIM 7000
“Challenge” (Італія). Маса міокарда ЛШ розраховувалась за методикою Penn
Convention із послідуючим вираховуванням її індексу (іММЛШ).
Гіпертрофією ЛШ (ГЛШ) вважали підвищення іММЛШ більше 125 г/м2 для
чоловіків та 110 г/м2 для жінок. Типи геометричного ремоделювання
визначали за A.Ganau (1992) – концентричною ГЛШ вважали підвищення іММЛШ
більше нормативних значень при відносній товщині стінки лівого шлуночка
(ВТС) більше 0,45; ексцентричною ГЛШ – підвищення іММЛШ при ВТС 0,45 – визначали концентричне
ремоделювання ЛШ.

Добове моніторування АТ проводили за допомогою системи моніторингу тиску
АВР-01 АОЗТ “Солвейг” (Україна) з наступною комп’ютерною обробкою
одержаних даних. Визначали середні, максимальні, мінімальні показники
систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, амплітуду
САТ і ДАТ, а також індекси часу САТ і ДАТ за добу, активний (денний) та
пасивний (нічний) періоди.

Математична обробка одержаних результатів виконувалась на ПК з
використанням стандартного статистичного пакету STATISTICA 5.0. спільно
з лабораторією математичних методів Інституту гігієни та медичної
екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ (зав. лабораторією –
д.б.н. Антомонов М.Ю.). Розраховувались середні показники та їх середні
стандартні похибки для кількісних величин, середній процент для бінарних
величин. Відмінності між вибірками оцінювали за t-критерієм Стьюдента
для незв`язаних вимірювань, ?2 Пірсона для бінарних величин та
U-критерієм Манна-Уітні.

Результати дослідження та їх обговорення. У практично здорових людей
віком до 30 років реакції гіперчутливості були виявлені у двох осіб: у
однієї особи реєструвались реакції ГЧНТ до антигену з тканин наднирників
і у однієї особи – реакції ГЧУТ до антигену з тканин стінки аорти.
Вираженість даних аутоімунних реакцій була мінімальною. У практично
здорових осіб у віці понад 30 років реакції ГЧНТ та ГЧУТ до дослідних
антигенів реєструвались в 5-15% випадків в залежності від виду антигену.

Оскільки НЦД по гіпертонічному типу при несприятливому впливі
фенотипічних факторів може призвести до розвитку АГ вже в молодому,
працездатному віці [Александров А.А., 1995; Жданова Л.А., 1998], що
відбувається в 25% випадків, дану групу було включено у проведене
дослідження. В групі осіб з НЦД по гіпертонічному типу гіперчутливість
до антигенів з тих чи інших органів та тканин була виявлена у 24
(48,98%) хворих, реакції ГЧНТ – у 12 (24,49 %) хворих, ГЧУТ – у 12
(24,49%) хворих. В даній групі, на відміну від практично здорових людей,
у 16,33% випадків (рp- ¶ U ? o X”o^   ¶ N%Oe,”1?7O8ue8O:Hpppp

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020