.

Особливості ортопедичного лікування знімними пластинчастими протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
111 2659
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СЕВЕРІНОВА Світлана Костянтинівна

УДК 616.31-089+616.314-089.28/29+616.233-002

Особливості ортопедичного лікування знімними пластинчастими протезами
хворих на хронічний обструктивний бронхіт

14.01.22- стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ –2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

на кафедрі ортопедичної стоматології Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського Міністерства охорони здоров’я
України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Жадько Сергій Ігоревич,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського,
кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,

кафедра стоматології, завідувач

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Лабунець Василь Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, відділ
ортопедичної стоматології, завідувач відділу

Провідна

установа Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
кафедра пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії, м. Полтава

Захист відбудеться “ 15 ” квітня 2004 р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05, Національний медичний
університет ім. О.О. Богомольця: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема біосумісності синтетичних матеріалів досить
актуальна в ортопедичній стоматології, де ускладнення та захворювання
слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів при користуванні знімними
пластинчастими протезами з акрилових пластмас, виникають у 60-65%
випадків, а кількість осіб, що потребують зубного протезування, щорічно
зростає (Гожая Л.Д., 1988; Киндий Л.Д., 1999; Бобкова С.А., 2001).
Перспективи підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень
при протезуванні в сучасній стоматології пов’язують із підвищенням
біологічної індиферентності акрилових пластмас, що залежить від способу
їхнього виготовлення, та необхідністю урахування захворювань внутрішніх
органів в осіб, що протезуються (Давиденко Г.М., 1998; Жадько С.И.,
1996; Миронова И.В., 2001). Хронічні неспецифічні захворювання легень
(ХНЗЛ) займають у загальній структурі захворюваності, інвалідності і
смертності населення розвинутих країн третє місце після серцево-судинних
і онкологічних захворювань (Фещенко Ю.И. с соавт., 1998). Перебіг ХНЗЛ
супроводжується істотним дисбалансом у системі імунітету, гемостазу та
інших гомеостатичних систем (Чучалин А.Г., 1998). Відомо, що системні
зрушення імунного і гемокоагуляційного потенціалів впливають на
виникнення, перебіг і наслідки будь-якого локального (включаючи
порожнину рота) запального процесу. З іншого боку, патологічні процеси в
порожнині рота, в тому числі викликані компонентами акрилових пластмас
ортопедичних конструкцій, можуть обтяжувати перебіг соматичного
захворювання (Жадько С.И., 1996; Бобкова С.А., 2001). Підвищення
ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на
хронічний обструктивний бронхіт та профілактика запальних проявів
слизової оболонки протезного ложа у них є актуальними.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок
наукових досліджень є фрагментом планової науково-дослідної роботи
кафедри ортопедичної стоматології Кримського державного медичного
університету ім. С.І.Георгієвського “Особливості ортопедичного лікування
хворих із супутньою патологією при несумісності до акрилових пластмас”
(№ державної реєстрації 01984009093). Дисертант в комплексній темі
виконала окремий фрагмент.

Мета дослідження: профілактика запальних проявів слизової оболонки
протезного ложа, підвищення ефективності ортопедичного лікування
знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

Основні завдання дослідження:

Вивчити стан слизової оболонки порожнини рота у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт, що користуються знімними пластинчастими протезами
з акрилових пластмас.

Визначити цитохімічні показники нейтрофільних лейкоцитів у змивах з
ротової порожнини у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, які
користуються знімними пластинчастими протезами.

Дати оцінку змінам гемокоагуляції, фібринолізу в системному кровотоку та
імунітету в хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ), при
користуванні протезами з пластмасовим базисом.

Дослідити місцевий (локальний) вплив акрилових пластмас на
прокоагулянтну, фібринолітичну і цитохімічну активність лейкоцитів у
пульмонологічних хворих.

Вдосконалити технологічний цикл виготовлення і дослідити
фізико-механічні властивості, зокрема, кількість залишкового мономеру, в
знімних пластинчастих протезах з акрилових пластмас, виготовлених з
використанням сорбентів.

Розробити комплекс клініко-лабораторних досліджень для прогнозування
ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у
хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

Об’єкт дослідження: хворі з хронічним обструктивним бронхітом, що
потребують ортопедичного лікування знімними протезами.

Предмет дослідження: клініко-лабораторна оцінка стану порожнини рота у
хворих на ХОБ, що користуються акриловими знімними протезами,
фізико-механічні властивості пластмасових базисів, показники гемостазу
та імунного статусу.

Методи дослідження: Клініко-лабораторні (для оцінки стану слизової
оболонки порожнини рота під впливом знімних протезів з акрилових
пластмас у хворих на ХОБ); фізико-механічний (для вивчення властивостей
пластмас); гемокоагуляційні, імунологічні (для прогнозування ризику
розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на
ХОБ); статистичні (для визначення достовірності отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено, що хронічний
обструктивний бронхіт в ортопедичних хворих є чинником ризику розвитку
запальних змін слизової оболонки протезного ложа за рахунок формування
системно-регіонарного дисбалансу згортаючої і протизгортаючої систем
крові, які характеризується розвитком передтромботичного стану.

Встановлено, що акрилові пластмаси диференційовано впливають на основні
показники гемокоагуляції, фібринолізу та імунної регуляції гемостазу.

Вперше розроблено лабораторні методи прогнозування можливості розвитку
запальних змін слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) в ортопедичних
хворих без бронхолегеневої патології та у таких, що хворіють на ХОБ.

Доведено, що використання сорбентів при виготовленні знімних
пластинчастих протезів дозволяє істотно знизити негативний вплив базисів
протезів з акрилових пластмас на слизову оболонку протезного ложа в
пульмонологічних хворих. Розроблено методику виготовлення знімних
протезів з використанням сорбенту, на яку отримано деклараційний патент
України.

Практична значимість одержаних результатів та їх впровадження. Для
профілактики запальних змін протезного ложа хворих на хронічний
обструктивний бронхіт найдоцільніше протезування знімними протезами з
металевим базисом. Для протезування пластинчастими протезами з
пластмасовим базисом розроблено спосіб їх виготовлення з використанням
сорбентів, на який отримано деклараційний патент України (№ 49652 А від
16.09.2002 р.).

Розроблено і впроваджено в клінічну практику: лабораторний спосіб
прогнозування ризику розвитку запальних змін СОПЛ в ортопедичних хворих
із хронічною бронхолегеневою патологією.

Результати роботи запроваджені в лікувальну практику Республіканської
клінічної стоматологічної поліклініки (м. Сімферополь), міських
стоматологічних поліклініках (м. Сімферополя, Алушти, Євпаторії), в
навчальний процес кафедри ортопедичної стоматології Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проводився добір хворих, їх
стоматологічне обстеження та ортопедичне лікування. Проведено аналіз
отриманих результатів, їх математичну обробку, сформульовані основні
положення дисертації, висновки і практичні рекомендації. Комплекс
імунологічних і цитохімічних досліджень, а також клінічне обстеження
хворих на хронічний обструктивний бронхіт проведені автором спільно з
співробітниками імунологічної лабораторії кафедри пульмонології (зав.
кафедрою професор Хренова О.А.) Кримського медичного університету ім.
С.І. Георгієвського. Фізіко-механічні дослідження якості пластмас
проведені спільно із співробітниками лабораторії ВАТ “Сімферопольський
завод пластмас” (керівник – Москвітіна Л.І.).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження
доповідалися на: науково-практичній конференції м. Полтава (24-25 жовтня
1993 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю
стоматологічного факультету Львівського ДМУ ім. Д.Галицького (Львів,
1998); І (VIII) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999);
науково-практичній конференції, присвяченій 20-річчю стоматологічного
факультету Харківського державного медичного університету (Харків,
1998); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю СЦКЛС (Саки,
2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, із
них 5 – у виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у наукових
збірниках, матеріалах наукових конференцій, з’їздів, отримано 2
деклараційні патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 164
сторінках комп’ютерного тексту, робота ілюстрована 46 таблицями і 9
рисунками. Список використаних літературних джерел складається з 303
робіт, в тому числі латиною – 126, кирилицею – 177.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилося 145
хворих (65 жінок, 80 чоловіків) віком від 40 до 70 років, з них 106
пацієнтів страждали на ХОБ. Діагноз ХОБ ставився лікарем-пульмонологом
на підставі даних комплексного клініко-рентгенологічного обстеження з
урахуванням показників функції зовнішнього дихання. Стоматологічне
обстеження та ортопедичне лікування хворих на ХОБ здійснювалося в стадії
ремісії основного захворювання. Обстеження хворих проводили за
загальноприйнятою схемою: опитування, огляд стану зубощелепної системи,
додаткові і спеціальні методи дослідження. Отримані дані заносилися в
спеціально розроблену карту обстеження, яка доповнює загальноприйняту
форму історії хвороби стоматологічного хворого (№ 043).

Усі пацієнти потребували ортопедичного лікування: виготовлення часткових
знімних та повних знімних пластинчастих протезів з найбільш
розповсюджених вітчизняних базисних пластмас “Етакрил”, “Фторакс” і
кобальто-хромового сплаву. Протези виготовлялися за загальноприйнятою
технологією, а також розробленим нами способом з додаванням сорбентів у
гіпсову прес-форму (патент України № 38801 від 15.05.2001 р.).

Всі хворі були розподілені на три групи. 1-у (контрольну) групу склали
39 хворих без супутньої патології, 2-у групу – 52 хворих на ХОБ у фазі
ремісії з ДН

I і II ступеня. Зубне протезування в 1-й і 2-й групах проводилося
повними чи частковими знімними протезами, виготовленими з акрилових
пластмас компресійним пресуванням за загальноприйнятою технологією. В
3-ю групу ввійшли 54 ортопедичних хворих на ХОБ у фазі ремісії з ДН I і
II ступеня, які і раніше користувалися знімними протезами, що викликало
запалення СОПЛ, їм було виготовлено знімні протези за розробленою нами
технологією. Всі хворі були розподілені на підгрупи в залежності від
виду пластмаси, з якої було виготовлено базис протеза. “Етакрил”
застосовувався при виготовленні протезів хворим 1 (а), 2 (а) і 3 (а)
груп (16, 28 і 28 хворих, відповідно), “Фторакс” – при виготовленні
протезів хворим 1 (б), 2 (б) і 3 (б) груп (23, 24 і 26 хворих,
відповідно).

Матеріалом для лабораторних досліджень були: кров та змиви з порожнини
рота. Дослідження змивів із порожнини рота проводились до протезування,
а також через 1 тиждень, 1 місяць і 6 місяців. Дослідження крові
проводились до і через 1 місяць після протезування.

Вивчення фізико-механічних властивостей пластмас проводили шляхом
визначення межі міцності, іспиту на стиск, іспиту на статичний вигин,
іспиту на ударний вигин, іспиту на водопоглинання та визначення
залишкового мономеру (А.В. Павленко, 1997). Порівняльну характеристику
фізико-механічних властивостей зразків акрилових пластмас було проведено
шляхом іспитів на статичний згин (ГОСТ 4648-71), стиск (ГОСТ 4651-78),
розтягування (ГОСТ 11262-80).

Вивчення цитохімічних показників змивів порожнини рота та периферичної
крові проводилося за наступними методиками: визначення активності
мієлопероксидази лейкоцитів змиву з порожнини рота за методом
Грехєма-Кнолля, тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ) у
лейкоцитах змиву з порожнини рота за Б.С. Нагоєвим (1983), визначення
внутрішньоклітинного глікогену в нейтрофілах периферичної крові (А.Л.
Шабадаш, 1962).

Для вивчення гемокоагуляційних показників використовували визначення
агрегаційної активності, толерантності плазми до гепарину, часу
рекальцифікації плазми (Bergerhof H., Roka L., 1954), протромбінового
часу, тромбінового часу, активності фібринази, фібринолітичної
активності крові, вмісту фібриногену і продуктів деградації
фібрину-фібриногену, АТ Ш в плазмі крові (В.А. Белицер, 1988).

Для вивчення імунологічних показників використовували реакції
розеткоутворення для визначення лімфоцитарних рецепторів до тромбіну
(трЕ-РУК) (А.И.Кусельман, 1987), урокінази (уЕ-РУК), кров’яному (кЕ-РУК)
і тканинному (ткЕ-РУК) активаторам плазміногену (А.М.Братчик, 1993),
визначення тромбінозалежної, прокоагулянтної і фібринолітичної
активності лейкоцитів (Л.П. Малежик, 1983).

Результати дослідження та їх обговорення

В результаті стоматологічного обстеження 106 хворих на хронічний
обструктивний бронхіт у фазі ремісії у 42 (39,6%) з них діагностовано
повну відсутність зубів, а у 60,37% – часткову відсутність (певний клас
дефекту зубного ряду за Кеннеді).

При обстеженні порожнини рота у 16,6% хворих на ХОБ з I ступенем ДН при
повній відсутності зубів на верхній і нижній щелепі піддатливість
слизової оболонки відповідала 1 класу за Супплє, при II ступені ДН у 73%
хворих на ХОБ піддатливість слизової оболонки порожнини рота відповідала
3 класу за Супплє.

З анамнезу було з’ясовано, що 60 хворих протягом певного часу
користувалися знімними пластинчастими протезами. При опитуванні 20% з
цих хворих з I і II ступенем ДН пред’являли скарги на печію слизової
оболонки під базисом протеза, особливо в момент появи задишки.

Результати дослідження показали, що в хворих на ХОБ у фазі ремісії з I
ступенем ДН запальні зміни слизової оболонки протезного ложа виявлялися
в 72,6% випадках. З наростанням ступеня тяжкості основного захворювання
слизова оболонка порожнини рота, особливого твердого піднебіння,
зазнавала більш виражених запальних змін і характеризувалася гіперемією
та набряклістю в 86,1%. Саме такі хворі погано адаптувалися до протезів
і практично не могли ними користуватися. Таким чином, значна кількість
хворих на ХОБ I і II ступенями ДН відзначають дискомфорт при
користуванні знімними пластинчастими протезами.

Дані клінічного обстеження підтверджується комплексом лабораторних
досліджень змивів з ротової порожнини в хворих на хронічний
обструктивний бронхіт, що користуються знімними пластинчастими
протезами, а також в осіб, які не користувались протезами. У хворих на
ХОБ з I і II ступенями ДН, що користуються знімними протезами з
акрилових пластмас найбільшій змін досліджуваних показників виявлене у
пацієнтів з II ступенем ДН. Підвищується активність мієлопероксидази на
16,8%, НСТ-тесту на 9,3% (p¤?TH L " $ & & ( * , . 0 F ` t v ? ??a R B був вищим від вихідного рівня (р(0,01), в той час як в 3-й групі НСТ-активність підвищувалася всього на 24,6%, Через 6 місяців після накладання протезів у хворих 2-й групи, активність мієлопероксидази нейтрофілів змиву склала в підгрупі (а) 7,7% (р(0,05), а в підгрупі (б) 9,7% (р>0,05), що дозволяє говорити про
відсутність адаптації організму до знімних пластинчастих протезів. У
пацієнтів 3-ї групи протягом 6-ти місячного терміну спостережень
встановлено зниження активності мієлопероксидази до вихідних показників,
кількість лейкоцитів, показники НСТ-активності нейтрофілів в змивах
порожнини рота у них також наближались до вихідного рівня, найбільш
виразно в 3-й групі підгрупі (а).

Результати наших досліджень свідчать, що істотним фактором ризику
розвитку запальних змін СОПЛ у хворих на ХОБ є наявність у них
передтромботичного стану (тромбофілії), що характеризується порушенням
гемостатичного балансу між згортаючою і фібринолітичною системами крові,
включаючи зміни імунної регуляції гемостазу. Так, показник
гемолізат-агрегаційного тесту в хворих 1 групи до протезування не
виходить за межі рівня фізіологічних коливань цього показника в здорових
осіб, а в хворих 2 і 3 груп він був підвищений, відповідно, на 25,5% і
23,7% (р(0,01). При цьому підвищення агрегаційної активності тромбоцитів
у хворих 2 і 3 груп зумовлено наявністю соматичного захворювання. Після
ортопедичного лікування в хворих 1 і 3 груп досліджень цей показник
достовірно не змінювався, у той час, як у хворих 2-ої групи після
ортопедичного лікування він зріс на 14,4% (р(0,05). Встановлені факти
свідчать про те, що використання сорбенту при виготовленні знімних
протезів дозволяє попередити зростання агрегаційної активності
тромбоцитів за рахунок зменшення вмісту залишкового мономеру в базисі.

Нами встановлено, що ортопедичне лікування хворих на ХОБ здійснювалося
на тлі порушення третьої фази згортання крові – фази утворення фібрину,
що характеризується підвищенням вмісту в крові рівня фібриногену (ФГ) і
продуктів деградації фібрину-фібриногену (ПДФ). Так, у хворих 2 і 3 груп
рівень ФГ до протезування складав в середньому 5,5±0,4 мг/мл, ПДФ 2 і 3
груп – 94,9%. Після протезування дані показники зростали тільки в 2
групі – ПДФ на 24,8% (р(0,02), а ФГ до 7,1±0,02 мг/мл (р(0,001), що
підтверджує негативний вплив базисів протезів з акрилових пластмас,
виготовлених за традиційною технологією. У хворих 2 і 3 груп до і після
ортопедичного лікування виявлялось також зниження рівня універсального
інгібітору АТ III на 12,4 – 15,8% (р(0,01).

Встановлено також, що показник часу рекальцифікації плазми у хворих 2
групи був до протезування на 5,9% (р(0,02) знижений порівняно з
відповідним показником у хворих 1 групи. Після протезування виявлено
укорочення часу рекальцифікації плазми, як у порівнянні з вихідним
значенням на 4,7% (р(0,05), так і в порівнянні з нормою на 8,2%
(р(0,001). У хворих 3-ої групи показник часу рекальцифікації плазми
після протезування істотно не відрізнявся від норми, проте був на 1,8%
(р(0,05) укорочений порівняно з попереднім етапом дослідження. Таким
чином, розвиток запальних змін СОПЛ у хворих, що страждають на хронічний
обструктивний бронхіт, характеризуються укороченням часу рекальцифікації
плазми, порівняно з ортопедичними хворими без пульмонологічної
патології. Після протезування мали місце системні гіперкоагуляційні
зрушення, які характеризувались укороченням часу рекальцифікації плазми
і згортання крові, що свідчить про порушення першої фази – фази
утворення протромбінази.

Нами також установлено, що у хворих 1-ї групи до ортопедичного лікування
вміст трЕ-РУК не виходив за межі фізіологічного діапазону. У хворих на
ХОБ 2-ї і 3-ї груп до ортопедичного лікування відзначалося підвищення
вмісту в крові лімфоцитів, які експресують рецептори до тромбіну
(показник трЕ-РУК) ( відповідно, до 5,7±0,3% і 5,5±0,4% (р(0,001).

Після ортопедичного лікування вміст трЕ-РУК зростав у пацієнтів всіх
досліджених груп. Відомо, що тромбін у циркулюючій крові з’являється
тільки за наявності в організмі запальних змін будь-якої локалізації.
Якщо припустити, що на показник трЕ-РУК при протезуванні може впливати
механічна травма тканин протезного ложа, то цим можна пояснити динаміку
даного показника у всіх ортопедичних хворих на другому етапі
дослідження. Разом з тим, у пульмонологічних хворих досліджуваний
показник є вірогідно вищим порівняно з хворими 1-ї групи, а в хворих 2-ї
групи є вірогідно вищий, ніж у хворих 3-ї групи.

Таким чином, використання модифікованої технології виготовлення протезів
дозволяє вірогідно знизити експресію лімфоцитами рецепторів до тромбіну
в хворих із бронхообструктивною патологією.

Встановлено, що у хворих 1-ї группи на обох етапах обстеження показники
суттєво не відрізнялись від норми: уЕ-РОК складало 16,5±0,6, ткЕ-РОК –
21,0±0,6%, кЕ-РОК – 3,7±0,3%. У хворих 2-ї и 3-ї груп до протезування
дані показники були зниженими: уЕ-РОК – до 10,7±0,3% и 10,9±0,5%
(р 0,05) по
сравнению с группой контроля. Таким образом, комплекс цитологических и
ферментативных исследований в смывах из полости рта у больных ХОБ с I и
II степенями ДН свидетельствует о повышении активности миелопероксидазы,
активности НСТ-теста, количества лейкоцитов в смывах полости рта у
больных, страдающих ХОБ, и у пациентов, пользующихся съемными протезами,
изготовленными из акриловых пластмасс. Наиболее выраженные изменения
изучаемых показателях выявлены у пациентов со II степенью ДН.
Обследование больных ХОБ с I и II степенями ДН подтверждают токсическое
действие пластмассы, которое чаще всего вызывается избытком мономера в
базисе протеза.

Для уменьшения токсического влияния остаточного мономера в базисе
протеза на слизистую оболочку протезного ложа у больных с ХОБ I и II
степенях ДН, усовершенствована технология изготовления съемных протезов
с введением сорбента (активированного угля) в гипсовую пресс-форму. Это
способствует выведению остаточного мономера, не вступившего в реакцию
полимеризации пластмасс при постоянно действующем температурном режиме.

Проведена сравнительная оценка результатов ортопедического лечения в
различные сроки. Доказано, что у больных ХОБ уменьшается при
использовании металлического базиса, в сравнении с пластиночным базисом
из акриловых пластмасс – на 14,64%. При использовании протезов,
изготовленных по разработанной нами технологии, количество осложнений
СОПЛ уменьшается на 28,3%, что ускоряет процесс адаптации. Более
неблагоприятное воздействие на ткани полости рта у больных ХОБ оказывают
съемные протезы изготовленные из пластмассы “Фторакс”.

Доказано, что хронический обструктивный бронхит у ортопедических больных
является фактором риска развития воспалительных изменений слизистой
оболочки протезного ложа за счет формирования системно-регионарного
дисбаланса свертывающей и противосвертывающей систем крови,
характеризующегося развитием предтромботического состояния. Разработан
лабораторный прогностический симптомокомплекс риска развития воспаления
СОПЛ у протезируемых больных, страдающих ХОБ: исходное (до
протезирования) снижение показателей уЕ-РОК (на 10% и более), ткЕ-РОК
(на 15,7% и более) и кЕ-РОК (на 56,8% и более).

Установлено, что акриловые пластмассы дифференцированно влияют на
основные показатели гемокоагуляции, фибринолиза и иммунной регуляции
гемостаза.

Ключевые слова: зубные протезы адаптация, хронический обструктивный
бронхит, слюна, гемостаз.

ANNOTATION

Severinova S.K. Peculiarities of orthopedic treatment by removable
laminar dentures of patients with chronic obstructive bronchitis. –
Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in medical sciences in speciality 14.01.22
– stomatology. – National medical university named after O.O.
Bogomolets, Kiev, 2004.

The dissertation is devoted to increase of efficiency of orthopedic
treatment by removable dentures of patients with chronic obstructive
bronchitis (COB) and to prevention of inflammatory displays of a mucous
membrane of prosthetic bed (MMPB).

In the dissertation influence of removable orthopedic designs is
studied, toxic action of plastics which is caused by surplus a monomers
on a mucous membrane of orthopedic bed in patients with chronic
obstructive bronchitis depending on respiratory insufficiency I and II
degrees more often proves to be true.

The method of manufacturing of removable dentures with reduction of
toxic influence of residual monomers in bases of dentures on MMPB at
these patients is offered by introduction of a sorbent in plaster
press-form.

Results of hemocoagulated, immunological researches testify, that a risk
factor of development of inflammatory changes MMPB at patients with COB
is prethrombotic state, characterized by disturbance of hemostatic
balance between coagulant and fibrinolithic systems of blood, including
change of immune regulation of a hemostasis.

It is developed laboratory prognostic risk symptomocomplex of
development of inflammation СОПЛ at patients with dentures suffering
with COB: initial (before prosthetics) reduction in parameters уЕ-POK
(on 10% and more), ткЕ-POK (on 15,7% and more) and кЕ-POK (on 56,8% and
more).

Key words: dentures, adaptation, chronic obstructive bronchitis, mucous,
hemostasis.

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ-III – антітромбін Ш

ДН – дихальна недостатність

кЕ-РУК – реакція розеткоутворення для визначення лімфоцитарних
рецепторів до кровяного актіватора плазміногену

НСТ – тест нітросинього тетразолію

ПДФ – продукт деградації фібрін-фібріноген

СОПЛ – слизова оболонка протезного ложа

трЕ-РУК – реакція розеткоутворення для визначення лімфоцитарних
рецепторів до тромбіну

ткЕ-РУК – реакція розеткоутворення для визначення лімфоцитарних
рецепторів до тканинному активатору плазміногену

уЕ-РУК – реакція розеткоутворення для визначення лімфоцитарних
рецепторів до урокінази

ФГ – фібриноген

ХОБ – хронічний обструктивний бронхіт

Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в
проведенні досліджень

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020