АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім.Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО
С п і р і д о н о в а
Т е т я н а Б о р и с і в н а
УДК 616. 921.5 – 084
Ефективність вакцинопрофілактики грипу в сучасних умовах
14.02.02 – епідеміологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровському медичному інституті народної
медицини
Науковий керівник:
доктор медичних наук
Деміховська Олена Володимирівна,
Дніпропетровський медичний
інститут народної медицини,
завідувач кафедрою інфектології та профілактичної медицини
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Прилуцький Олександр Сергійович,
Донецький державний
медичний університет,
завідувач кафедрою клінічної імунології та алергології
кандидат медичних наук
Липатникова Клавдія Іванівна,
Національний медичний
університет ім. О.О.Богомольця,
доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України
Захист відбудеться „_18_”__березня_____2004 р. о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при Інституті
епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (
03038, м. Київ, узвіз Протасів Яр,4 )
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України ( 03038, м. Київ,
узвіз Протасів Яр,4 )
Автореферат розісланий „13_”___лютого____2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук С.І.Доан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції
(ГРВІ) – це найбільш розповсюджені інфекційні захворювання людини. Вони
складають до 80% усієї інфекційної захворюваності. Грип асоціюється з
великою кількістю ускладнень з боку серцево-судинної системи,
респіраторного тракту [Simonsen L.,2000, Nicholson K.G., 1998], а також
значною летальністю, яка в ряді випадків може бути заниженою або не
доведеною [В.А.Исаков с соавт., 1994; Neuzil K. M., 1999; Thompson W.W,
2003]. Завдяки унікальній розповсюдженості грипу важко переоцінити його
соціально-економічне значення. Щорічно під час сезонних підйомів або
епідемій грипу хворіють від 5 до 25% населення. Це призводить до
значного зростання кількості днів тимчасової непрацездатності і, як
наслідок, до прямих і непрямих збитків як окремої людини, так і
суспільства в цілому [Nichol K., 1994]. Серед медичної спільноти на
сьогодні вже існує загальне усвідомлення того, що єдиним надійним
засобом профілактики цієї хвороби, а також важкого перебігу, ускладнень
та смерті від грипу є вакцинація. Як свідчать численні закордонні
дослідження, економічна ефективність профілактики грипу є однією з самих
корисних щодо бюджету стратегій превентивної медицини [Nichol К.L.,
1999, 2003].
Державним підприємством “Центр імунобіологічних препаратів”
зареєстровані і дозволені для широкого застосування чотири компонентні
грипозні вакцини: дві розщепленого типу – “Флюарикс” виробництва
компанії “ГлаксоСмітКляйн” і “Ваксігрип” виробництва компанії “Авентис
Пастер”, і дві – субодиничного типу: “Інфлувак” виробництва “Солвей
Фарма” і “Гриппол” – “Иммунопрепарат”, Уфа, Росія. Усі вакцини
містять антигени трьох епідемічно актуальних штамів вірусу грипу (2 –
типу А, 1 -типу В), які щорічно рекомендує Рада експертів ВООЗ для
поточного епідемічного сезону.
Проблема специфічної профілактики грипу полягає у тому, щоб
запропонувати найбільш ефективну в епідеміологічному та економічному
плані стратегію вакцинації і визначити її доцільність у нових
соціально-економічних умовах України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках Програми клініко-епідеміологічного вивчення вакцини “Флюарикс”
Комітету з питань імунобіологічних препаратів Міністерства охорони
здоров’я (1999 р.), а також договірної теми Дніпропетровського
медичного інституту народної медицини №537020912 від 24.05.2002 р.
”Вивчення епідеміологічної ефективності імунопрофілактики грипу в
трудовому колективі відкритого акціонерного товариства
”Нижньодніпровський трубопрокатний завод ”.
Мета і задачі дослідження.
Мета дослідження: визначити епідеміологічну, імунологічну та
соціально-економічну ефективність вакцинопрофілактики грипу серед
дорослих, зокрема, працівників великих трудових колективів.
Для реалізації вказаної мети вирішувались такі задачі:
Проаналізувати епідемічний процес грипу та ГРВІ у Дніпропетровській
області за багаторічний період.
Визначити епідеміологічну та соціально-економічну ефективність
вакцинопрофілактики грипу при застосуванні компонентних вакцин серед
працівників великих трудових колективів, в тому числі промислових
підприємств.
Вивчити реактогенність та імунологічну ефективність сучасних
компонентних вакцин проти грипу (”Флюарикс” та ”Інфлувак”).
Розробити рекомендації щодо планування і проведення передепідемічної
вакцинопрофілактики грипу серед дорослих у великих трудових колективах.
Об’єкт дослідження: епідемічний процес грипу і ГРВІ, протигрипозний
імунітет співробітників промислових підприємств і банків, реактогенність
та імунологічна ефективність компонентних грипозних вакцин.
Предмет дослідження: статистичні звіти про захворюваність на грип та
ГРВІ, сироватки крові щеплених та нещеплених осіб, карти медичного
спостереження та анкети опитування щеплених щодо побічних реакцій.
Методи дослідження: у роботі використані епідеміологічні, серологічні,
статистичні методи дослідження, а також метод клінічного спостереження
за щепленими.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше в Україні визначена економічна ефективність протигрипозної
вакцинації, проведеної за кошти промислового підприємства, за схемою
“витрати-ефективність” .
Показана відсутність достовірної різниці у рівні реактогенності
спліт-вакцини (“Флюарикс”) і субодиничної вакцини (“Інфлувак”) при
вакцинації дорослих осіб.
Визначено динаміку утворення і термін збереження протигрипозних антитіл
після імунізації дорослих спліт-вакциною “Флюарикс”.
На підставі швидкої сероконверсії до вакцинних антигенів, які
співпадають з вірусами грипу, що циркулювали серед населення в попередні
сезони, рекомендовано подовжити строки передсезонної вакцинації аж до
початку епідемії.
Практичне значення та впровадження наукових розробок.
Теоретичне обґрунтування епідеміологічної та економічної доцільності
вакцинопрофілактики грипу у великих трудових колективах за кошти
підприємства покладено в основу організації практичної діяльності
щеплювального кабінету Дніпропетровської обласної клінічної
лікарні ім. І. І. Мечнікова.
Отримані результати були використані Комітетом з питань імунобіологічних
препаратів МОЗ України для післямаркетингової оцінки епідеміологічної
ефективності та нешкідливості спліт-вакцини “Флюарикс” (Протокол
засідання Комітету №5\99 від 17 червня 1999 р.).
Розроблені Методичні рекомендації з планування та організації щеплень
проти грипу серед дорослих, затверджені Головним державним
санітарним лікарем Дніпропетровської області 24. 07. 2003 р.
Результати досліджень використані при обґрунтуванні та розробці
міжрегіонального, міжвідомчого проекту “Вакцинопрофілактика грипу”.
Теоретичні положення роботи втілені в учбовий процес на кафедрі
інфекційних хвороб та епідеміології Дніпропетровської державної медичної
академії, а також на курсі епідеміології Дніпропетровського медичного
інституту народної медицини.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено ретроспективний
аналіз епідемічного процесу грипу та ГРВІ у Дніпропетровській області за
період 1980-2003 рр., вивчена періодичність, сезонність, інтенсивність
та структура захворюваності в різних вікових та соціальних групах
населення. Проаналізовано захворюваність на грип та ГРВІ щеплених і
нещеплених проти грипу, розраховано показники епідеміологічної та
економічної ефективності вакцинації проти грипу, проведеної за кошти
підприємств. Проаналізовано результати імунологічних досліджень
сироваток крові до та після щеплення вакциною “Флюарикс”. Усі дані
оброблені статистично, самостійно проаналізовані, результати
інтерпретовані з формулюванням висновків.
За безпосередньою участю автора здійснювалась робота по плануванню,
організації та проведенню вакцинації проти грипу працівників підприємств
Дніпропетровської області, спостереженню за поствакцинальними реакціями,
захворюваністю імунізованих, відбору сироваток крові для серологічних
досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
оприлюднені та обговорені на: засіданні Комітету з питань
імунобіологічних препаратів МОЗ України (червень 1999), Першій та Другій
науково-практичних конференціях “Профілактика грипу на великих
промислових підприємствах” (Дніпропетровськ, вересень 2002; Нікополь,
вересень 2003), розширеному засіданні кафедри інфектології та
профілактичної медицини Дніпропетровського медичного інституту народної
медицини (травень 2003), 10-му Конгресі Європейського товариства
хіміотерапії інфекційних хвороб (Відень, липень 2003).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 праць, у тому
числі 6 статей у наукових журналах, що відповідають вимогам ВАК України,
2 тези доповідей наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 110 сторінках,
ілюстрована 8 рисунками і 34 таблицями, має 2 додатки. Дисертація
складається із вступу, 3 розділів власних досліджень, обговорення і
висновків. Список використаних джерел містить 170 публікацій (67
вітчизняних і 103 закордонних).
Основний зміст роботи
Матеріали та методи досліджень. При виконанні роботи були використані
статистичні звіти про інфекційну захворюваність на грип та ГРВІ за
1980-2003 роки, а саме кон’юнктурні річні звіти Дніпропетровської
обласної і Дніпропетровської міської СЕС згідно з формами №85 СЕС, №1,
№2 (за 24 роки), галузеві звіти про обсяги імунізації (форма №5), а
також форма 23-ТН “Тимчасова непрацездатність” на промислових
підприємствах за 2000-2003 рр.
Вакцинація була проведена компонентними грипозними вакцинами:
спліт-вакциною “Флюарикс” виробництва компанії “ГлаксоСмітКляйн”
(Німеччина – Бельгія – Велика Британія) і субодиничною вакциною
“Інфлувак” виробництва фірми “Солвей Фарма” (Нідерланди). Вакциною
“Флюарикс” було імунізовано 63 тисячі осіб протягом 4 сезонів, вакциною
“Інфлувак” – 12 тисяч осіб протягом 2 сезонів. Штамова характеристика
використаних вакцин наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Склад вакцин “Флюарикс” та “Інфлувак” на сезони 1999-2003 рр.
“Флюарикс”
Сезон А(H3N2) А(H1N1) B
1999/2000 A/Сідней/5/97 A/Бейчжінг/262/95 B/Бейчжінг/184/93
2000/2001 A/Панама/2007/99 A/Нова Каледонія/20/99 B/Яманаші/166/88*
2001/2002 A/Панама/2007/99 A/Нова Каледонія/20/99 B/Йоханенсбург/5/99
2002/2003 A/Панама/2007/99 A/Нова Каледонія/20/99 B/Шангдонг/7/97**
“Інфлувак”
2000/2001 A/Панама/2007/99 A/Нова Каледонія/20/99 B/Яманаші/166/88*
2001/2002 A/Панама/2007/99 A/Нова Каледонія/20/99 B/Сичуань/379/99
Примітки: 1. * – B/Бейчжінг/184/93 – подібний штам
2. ** – В/Гонконг/330/2001 – подібний штам
Протягом 4 сезонів (1999 – 2003 рр.) щеплювальним кабінетом
Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова було вакциновано
проти грипу 75 тисяч здорових дорослих осіб, робітників 143 закладів і
підприємств недержавної форми власності. Серед них 65 тисяч робітників 7
великих промислових підприємств Дніпропетровської та Запорізької
областей з кількістю співробітників більше 5 тисяч на кожному. У 1999 і
2000 роках були також вакциновані співробітники 2 банків у місті
Дніпропетровську (всього 3 тисячі осіб). Для порівняння бралися
колективи, де щеплення не проводились: колективи одного банку (300 осіб)
і 4 промислових підприємств із загальною кількістю працівників 19
тисяч.
Епідеміологічна ефективність вакцинації оцінювалася за допомогою
індексу ефективності (ІЕ) і коефіцієнту ефективності (КЕ), розрахованими
за формулами:
ІЕ = Б:А; КЕ= (Б-А):Б х 100%,
де Б – показник захворюваності на 100 нещеплених;
А – показник захворюваності на 100 щеплених.
Епідеміологічна ефективність підраховувалась відносно внутрішнього
контролю – членів того ж колективу, які не були імунізовані з якихось
причин, і відносно зовнішнього контролю – невакцинованого колективу
іншого підприємства, схожого за віковою структурою працюючих і умовами
праці.
Економічну ефективність вакцинації оцінювали по-різному для виробничої і
невиробничої сфери. Для невиробничої сфери підраховувався показник
неефективного використання працездатного населення, спричиненого
хворобою, та відповідне зниження його у вакцинованих (R) (Шаханина И.Л ,
1982, 1986). Для виробничої сфери враховувався непрямий збиток, тобто
витрати підприємства у зв’язку з відсутністю працівника на робочому
місці, основані на середній вартості змінної виробки на 1 працюючого.
Виплати по бюлетенях і витрати на медичне обслуговування при розрахунку
не враховувалися.
Реактогенність компонентних вакцин “Флюарикс” і “Інфлувак” оцінювалась
трьома методами:
1 – пасивний метод – реєстрація побічних реакцій при зверненні щеплених
за медичною допомогою з приводу виникнення цих реакцій протягом двох
тижнів після вакцинації ( враховувались усі вакциновані протягом 4
сезонів);
2 – анкетування за допомогою спеціально розробленої спільно з ДП
“Центр імунобіологічних препаратів” анкети, яку щеплені заповнювали
через місяць після вакцинації (проаналізовано 1542 анкети вакцинованих
протягом 4 сезонів);
3 – активне опитування щеплених медпрацівниками оздоровчих пунктів
підприємств через 2 тижня після вакцинації. Щепленим пропонували
докладно відповісти на конкретні питання для виявлення побічних ефектів
будь-якого ступеня важкості, навіть у випадках, коли вакцинований не
звертав уваги на них (опитано 7002 щеплених, які були вакциновані
протягом сезону 2002-2003 рр. вакциною „Флюарикс”).
Для визначення імунологічної ефективності вакцини “Флюарикс” було
проведено 2 серії експериментів. У листопаді 2001 року (сезон 2001/2002
рр.) у 25 добровольців до вакцинації, через 7 і 30 днів після вакцинації
була забрана венозна кров для визначення динаміки зростання рівня титру
антитіл до гемаглютинінів вакцинних штамів. Наприкінці серпня 2002 року
(через 10 місяців після останньої вакцинації) в колективі металургійного
підприємства у 194 вакцинованих була забрана кров із вени. Контрольну
групу склали 102 особи, з них 13 нещеплених осіб з того ж колективу, а
також 89 донорів, сироватки крові яких були одержані в Обласній станції
переливання крові. У грудні 2002 року після чергової вакцинації була
забрана кров у тих обстежених осіб, у яких титр антитіл до
гемаглютинінів вакцинних штамів залишався низьким після трьох щорічних
сезонних щеплень (16 осіб). Всього досліджено 387 сироваток венозної
крові в реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з трьома грипозними
діагностикумами, які містили актуальні штами, ідентичні або
подібні до вакцинних, а саме: A/Нова Каледонія/20/99(H1N1);
А/Воронеж/511/2000(Н3N2) – подібний до А/Панама/2007/99; В/Токіо/53/99
– подібний до В/Гонконг/330/2001. Титр антитіл до гемаглютинінів
вакцинних штамів 1:40 вважали захисним; 1:80 – 1:320 – середнім; 1:640 и
вище – високим.
Обробка одержаних результатів, створення діаграм та графіків
проводилась за допомогою програми Exel на Рentium-ІІ. Достовірність
результатів дослідження перевірялась розрахунком стандартних
відхилень, а також t- критерію Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз епідемічного процесу грипу та ГРВІ у Дніпропетровській області за
1980-2003 роки. У багаторічній динаміці при наявності загальної слабкої
тенденції до зниження (R2=0,016) в епідемічному процесі грипу і ГРВІ
спостерігалася виражена періодичність у 2-4 роки (рис.1). Характерна
для грипу та ГРВІ сезонність у холодний період року була дещо згладжена
(коефіцієнт сезонності – 54,8%), бо мала два підйоми: перший – у жовтні
за рахунок ГРВІ, другий – у січні за рахунок грипу. Протягом останніх
десятиріч спостерігається підвищена захворюваність міського і дитячого
населення. Один з найвищих рівнів захворюваності на грип у
першому кварталі
Рис.1. Динаміка захворюваності на грип та ГРВІ у міського населення
Дніпропетровської області у 1980-2003 рр.
2003 року в Дніпропетровській області за багаторічний період пояснюється
спалахом серед дітей. Дорослі в цей сезон потерпали від грипу значно
менше, ймовірно тому, що частина дорослих останніми роками
вакцинується, а для дітей масові протигрипозні щеплення ще не
впроваджені. Проте зростання загальної захворюваності у попередні
роки епідемічних підйомів було зумовлено, перш за все, втягненням в
епідемічний процес дорослого населення.
Аналіз стану етіологічної діагностики сезонних респіраторних
захворювань за 8 останніх років показав, що питома вага розшифрованих за
допомогою імунофлюоресцентного методу ГРВІ складає в середньому 27,4%,
а за допомогою РГГА в парних сироватках – 30,3%. В етіологічній
структурі розшифрованих за допомогою імунофлюоресцентного методу
випадків ГРВІ віруси грипу А(H1N1), А(Н3N2) і В склали 40,6%.
Трудоємкість та неоперативність лабораторної діагностики грипу та ГРВІ
є основною причиною того, що діагноз цих інфекцій, особливо під час
епідемічних підйомів, є суто клінічним.
Епідеміологічна ефективність вакцинації. Згідно зі спостереженнями за
75 тисячами щеплених проти грипу протягом 4 епідемічних сезонів різної
інтенсивності, вакцинація дорослих працездатного віку компонентними
вакцинами продемонструвала їх виражену епідеміологічну ефективність
(ІЕ=2,6-9,5; КЕ=60,7%-68,4% відносно внутрішнього контролю; ІЕ=2,9 –
49,0; КЕ= 65,0% – 98,8% відносно зовнішнього контролю).
Протягом перших двох сезонів (1999-2001 рр.) епідеміологічна
ефективність вакцинації проти грипу була вивчена серед банківських
співробітників; у наступних 2 сезонах – у колективах великих
промислових підприємств.
Однією з найважливіших умов успішної вакцинації у великих колективах був
достатній обсяг щеплень – не менше 85% членів колективу. Коефіцієнт
епідеміологічної ефективності вакцинації в сезоні 2002-2003 рр. складав
відносно зовнішнього контролю 81,6%-82,0% (ІЕ=5,4-5,6) і відносно
внутрішнього контролю – 71,4% (ІЕ=3,5) (табл.2).
Таблиця 2
Показники епідеміологічної ефективності вакцинації проти грипу
на підприємствах Дніпропетровської області в сезоні 2002-2003 рр.
Відносно зовнішнього контролю
Підпри- Кількість Обсяг Грип Грип + ГРВІ
ємство 1 працю-ючих щеплень Захворюва-ність 2 ІЕ
КЕ Захворюва-ність 2 ІЕ
КЕ
НЗФ 8631
98,5 %
0,035±0,01**
5,4
81,6%
18,11±0,40
1,2
18,6%
НПТЗ
7547
Не- щеплені
0,19 ± 0,05
22,24± 0,50
НТЗ 9900
85 %
2,30±0,15*
5,6
16,50±0,40*
1,4
ЗП
7855
Не- щеплені 12,80 ± 0,40 82,0%
23,50± 0,50 30,0%
Відносно внутрішнього контролю
НТЗ 8300
(Щеплені)
1,60±0,10*
3,5
12,40±0,40*
3,1
1600
(Нещеплені)
5,60±0,90 71,4%
38,30±1,00 67,6%
Примітки: 1. Назва підприємств: НЗФ – Нікопольський завод
феросплавів; НПТЗ – Нікопольський південно-трубний завод;
НТЗ – Нижньодніпровський трубопрокатний завод;
ЗП – Завод ім. Петровського (м.
Дніпропетровськ).
2. На 100 працюючих; достовірність різниці з
контролем
* – pP8 ^ ? TH 1/4 a P†3/46 8 ^ ? TH `„7 & F & F o9b:AEd@pANCoHFKeOTQ?SOeSFW1/4Z?ZN[P[f[oeaeoeaeaeaeUoeoeoeoeNaeaeA?««
?
?
?
?
?
?
?
?“uoeYYYYYIYA?°°°??e¤
^„H`„H
`„?a$
-різному в залежності від того, до виробничої або невиробничої сфери
вони належали.
Серед щеплених працівників банку (невиробнича сфера) показник
неефективного використання працездатного населення, спричиненого
хворобою, був менший у 5,7-6,3 разів (p0,1;
p 3 – 4 0,1).
Реактогенність, що визначена пасивним методом, становила 0,08-0,11%;
методом анкетування – 7,8-9,6%; методом активного опитування – 2,8%
(p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
