МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
ШЕВЦОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА
УДК:616-053.31:616-003.96:618.56-007.281
Особливості ранньої неонатальної адаптації та корекція порушень у дітей
від матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти
14.01.10-педіатрія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пясецька Наталія
Михайлівна
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
МОЗ України, професор кафедри неонатології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Андрущук Аліса Афанасіївна,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
професор кафедри педіатрії №1
доктор медичних наук, професор Набухотний Терентій Кирилович,
Українська військово-медична академія, професор кафедри
військової загальної практики – сімейної медицини (дитячі хвороби)
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України,
кафедра педіатрії інтернів і неонатології факультету післядипломної
освіти,
м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться “ 4 “ листопада 2004 р. о 13 год. на засіданні
спеціалізованої
ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця
(01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 10)
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету
ім. О.О. Богомольця (01004, м. Київ, вул. Зоологічна, 3).
Автореферат розісланий “ 2“ жовтня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04.
доктор медичних наук
А.Я. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема перинатальної захворюваності, смертності та
ранньої інвалідизації дітей набула особливої уваги та актуальності через
погіршення здоров`я жінок репродуктивного віку та породіль, збільшення
частоти патологічного перебігу вагітності та пологів (Н.Г. Гойда, 1999;
Г.К. Степанківська, 2000; В.И. Дуда, 2001; О.Г. Суліма, 2002; 2003,
Є.Є. Шунько, 2003, 2004).
Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти (ПВНРП) належить
до важкої акушерської патології, яка призводить до порушення
матково-плацентарного кровообігу з розвитком гіпоксії плоду та асфіксії
новонароджених, а також гіповолемічних станів через плодово-плацентарну
кровотечу та/або через порушення розподілу крові (В.И. Грищенко, 1990;
А.Г. Антонов та співавт., 2000; Е.Н. Байбарина, 2000; В.И. Дуда, 2001;
О.Г. Суліма, 2001).
Відомо, що перинатальна асфіксія та гемодинамічні розлади значно
порушують адаптацію дітей після народження з можливим розвитком
критичних станів та поліорганної недостатності (А.А. Андреева, 1999;
Г.М. Дементьева, 1999; Е.Н. Байбарина, 2000; Л.В. Симонова, 2001; Т.А.
Домарева, 2003; О.С. Третьякова, 2003). Тому діти від матерів з ПВНРП,
складаючи групу ризику щодо розвитку перинатальної патології, потребують
ретельного вивчення.
Останнє десятиріччя ХХ-го віку пов`язане з активним пошуком підвищення
якості інтенсивної терапії критичних станів, в першу чергу, за рахунок
розробки ефективних засобів та методів інфузійно-трансфузійної терапії в
загальній схемі терапевтичних дій (Дж. Морей, 1995; А.Г. Антонов, 1997;
О.А. Гольдина, 1998; В.Ф. Альес, 1999; Е.Б. Жибурт, 1999; И.Н.
Лейдерман, 2003). Сучасний підхід до рішення цієї проблеми включає
використання інфузійних розчинів на основі гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) в
корекції гемодинамічних порушень у дорослих і дітей різних вікових груп
(О.А. Гольдина, 1998; В.Ф. Альес, 1999; А.Г. Антонов, Е.Н. Байбарина,
2000; И.Д. Беляева, 2002, В.В. Королева та співав., 2001; В.Т. Довгих та
співавт., 2003).
У зв`язку з вищевикладеним, теоретична та практична актуальність
наукової роботи визначається необхідністю поглибленого вивчення
особливостей ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів
з ПВНРП та удосконалення медичної допомоги, зокрема складу інфузійної
терапії.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно плану науково-дослідних робіт Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика і є фрагментом
комплексної НДР “Розробка та вдосконалення методів клінічної
діагностики, інтенсивної терапії та виходжування новонароджених,
профілактика пери- та постнатальної патології” (№ держреєстрації
0100U000618), яка виконувалась кафедрою неонатології (2000-2004 рр) в
рамках приоритетної програми з питань інтенсивної терапії, затвердженої
МОЗ України, та наукових досліджень з проблем охорони здоров(я матері та
дитини програми 1.6.1. Державного Комітету з питань науки і технологій
України.
Мета дослідження. Покращити надання медичної допомоги новонародженим від
матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти на
підставі вивчення особливостей ранньої неонатальної адаптації та
удосконалення інфузійної терапії.
Задачі дослідження.
1. Вивчити зустрічаємість порушень з боку соматичного та
акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також морфо-гістологічний стан
плацент у породіль з передчасним відшаруванням нормально розміщеної
плаценти.
2. Дослідити особливості перебігу раннього неонатального періоду у
новонароджених від матерів з ПВНРП у залежності від важкості асфіксії та
ступеня недоношеності.
3. Визначити динаміку проявів перехідних і патологічних процесів
упродовж ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з
ПВНРП.
4. Вивчити стан гематологічних та біохімічних показників у обстежених
новонароджених у динаміці раннього неонатального періоду.
5. Обґрунтувати та оптимізувати інфузійну терапію новонароджених від
матерів з ПВНРП на підставі використання розчину гідроксиетилкрохмалю
(рефортан-6%) та визначення його клінічної ефективності.
Об`єкт дослідження – новонароджені діти різного гестаційного віку від
матерів з ПВНРП.
Предмет дослідження – морфо-гістологічний стан плацент, загальний стан
новонародженого, клінічні симптоми, перехідні та патологічні стани,
основні показники метаболізму (лактат, глюкоза, гази крові,
кислотно-лужний баланс), основнi показники гемопоезу (еритропоетин,
еритроцити, гемоглобiн, гематокрит, ретикулоцити, тромбоцити),
інфузійний розчин гідроксиетилкрохмалю (ГЕК).
Методи дослiдження – загальноклінічні, бiохiмiчнi, гематологiчнi та
статистичні; макро-мікроскопічне дослідження плацент.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості
перебігу ранньої неонатальної адаптації дітей різного гестаційного віку,
які народилися у жінок з ПВНРП, в залежності від важкості асфіксії при
народженні.
Визначена інформативність ряду чинників з боку матерів, які призводять
до передчасного відшарування плаценти та впливають на стан плоду та
новонародженого.
Вперше за сукупністю умов антенатального розвитку, характеру пологів,
площі відшарування плаценти, частоти та вираженості перехідних та
патологічних станів впродовж раннього неонатального періоду визначені
типи компенсаторно-пристосувальних реакцій адаптації новонароджених від
матерів з ПВНРП.
Визначено, що динаміка перехідних та патологічних станів з боку
серцево-судинної, дихальної та нервової систем, а також перебудова
метаболічних процесів впродовж раннього неонатального періоду у
обстежених новонароджених залежать від характеру клінічного перебігу та
площі відшарування плаценти, важкості перенесеної асфіксії та ступеня
недоношеності.
Доведено, що відшарування плаценти частіше є причиною розвитку у
новонароджених гіповолемічного синдрому, ніж анемічного.
Вперше встановлено клінічну ефективність та науково обґрунтовано
доцільність застосування інфузійного розчину ГЕК (рефортан-6%) у складі
комплексної інтенсивної терапії новонароджених від матерів з ПВНРП для
корекції гемодинамічних порушень.
Практичне значення отриманих результатів.
Результати дослідження дозволяють виділити новонароджених, які
народилися від матерів з ПВНРП, до групи ризику щодо розвитку
перинатальної патології та смертності, внаслідок дії відразу декількох
несприятливих чинників:
– впливу різних видів гіпоксії (ізольованої хронічної внутрішньоутробної
та хронічної внутрішньоутробної в поєднанні з гострою асфіксією);
– виключення впливу механізмів фізіологічних пологів на
адаптаційно-компенсаторні реакції плоду внаслідок народження шляхом
кесарського розтину;
– морфо-функціональної незрілості органів та систем внаслідок
передчасного народження;
– гемодинамічних розладів, які потребують своєчасної та адекватної
корекції.
Визначено, що адаптація новонароджених від матерів з ПВНРП перебігає за
різними типами компенсаторно-пристосувальних реакцій організму.
Доведено високу інформативність динамічного контролю рівня лактату,
глюкози, кислотно-лужного стану (рН, ВЕ) та газового складу крові (рО2,
рСО2) для об(єктивної оцінки особливостей метаболізму у дітей від
матерів з ПВНРП.
Встановлено, що інфузійний препарат рефортан-6% сприяє нормалізації
показників гемодинаміки та є альтернативою препаратам крові (плазми
людини) при складанні програми інфузійної терапії в комплексі
інтенсивної допомоги новонародженим від матерів з ПВНРП (алгоритм
спостереження та надання допомоги новонародженим від матерів з ПВНРП).
Розроблений метод впроваджено в практичну діяльність відділень
інтенсивної терапії новонароджених пологових будинків №№ 1, 6, 7 м.
Києва, відділень інтенсивної терапії та виходжування новонароджених і
недоношених дітей УДСЛ “ОХМАТДИТ”, відділень інтенсивної терапії
новонароджених – мм. Миколаїв, Рівне, Чернівці. Матеріали дисертації
включені в навчальний процес на кафедрі неонатології КМАПО ім. П. Л.
Шупика.
Особистий внесок здобувача. Дисертацiйна робота є особистою працею
автора, яка самостiйно проаналiзувала вiтчизняну та закордонну
лiтературу з проблеми, що вивчалася, визначила мету роботи та завдання
дослiдження, провела пiдбiр дiтей, клiнiчне i часткове лабораторне
обстеження, вивчила клінічну ефективність застосування інфузійного
розчину рефортан-6%.
Автором виконано статистичну обробку та аналіз отриманих результатів,
написання дисертації, формулювання висновків та практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на: другому Конгресі неонатологів України
“Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії
новонароджених” (Харків, 2002); регіональній науково-практичній
конференції “Актуальні питання неонатології та дитячого харчування“
(Вінниця, 2002); науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю
Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика
“Актуальні питання в медицині: досягнення і перспективи” ( Київ, 2003);
Всеукраїнській науково-практичній конференції з неонатології “Стан
системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія” (Полтава, 2003).
Публікацiї. Результати дисертації опубліковані у 10 наукових працях (9
статей та 1 тези) у центральних фахових журналах та збірниках наукових
праць, які рекомендовані ВАК України.
Структура і обсяг дисертації. Дисертацiя викладена на 168 сторiнках
машинописного тексту, склада(ться iз вступу, огляду лiтератури, опису
матерiалiв i методiв дослiдження, 4 роздiлiв власних дослiджень, аналізу
і узагальнення результатів дослідження, висновкiв, практичних
рекомендацiй, двох додатків та списку лiтератури, який мiстить 275
джерел (186 вiтчизняних та країн СНД, 89 iноземних авторiв) i займа( 25
сторiнок дисертацiї. Робота iлюстрована 30 таблицями та 18 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням перебували 168
новонароджених (100 доношених та 68 недоношених) від жінок з ПВНРП, які
народилися живими та перебували у двох пологових будинках м. Києва
протягом 1998-2001 рр. Обстеження дітей проводилося з урахуванням
важкості асфіксії та ступеня недоношеності. В 1-у групу увійшли 68
дітей, які народилися без асфіксії (64 дитини мали ГВ 37-40 тиж та 4
дитини – ГВ 35-36 тиж); в 2 групу – 78 дітей, які народилися в помірній
асфіксії (27 дітей мали ГВ 37-40 тиж та 51 дитина – ГВ 32-36 тиж); в 3
групу – 22 дитини, які народилися у важкій асфіксії (4- мали ГВ 37-40
тиж та 18 дітей 28-35 тиж). Контрольну групу склали 100 новонароджених
від матерів з фізіологічним перебігом пологів.
Оцінку клінічної ефективності використання розчину рефортан-6 %
(реєстраційне посвідчення № П.09.02/05281) в комплексному лікуванні
новонароджених, які народились в асфіксії та мали клінічні симптоми
гіповолемії проводили в контрольованому проспективному дослідженні, до
якого було залучено 18 дітей (основна група). Контролем була аналогічна
група дітей (12), у складі інфузійної терапії яких використовувалась
плазма людини (в групу не включалися діти, які отримали СЗП з метою
корекції порушень гемостазу).
Клінічний перебіг відшарування плаценти вивчався за допомогою критеріїв
ступеня важкості (оцінка загального стану жінки, артеріального тиску,
ЧСС, анемії, гестозу, болі в животі, болючості матки, кровотечі,
серцебиття плоду), розроблених А.С. Мордухович (1989). Макроскопічне
дослідження плацент включало: огляд, зважування, визначення розмірів
відшарування. Мікроскопічне дослідження плацент проводилось за допомогою
мікроскопа МБР (Ок. 3,4; Об.20х). Величини площі відшарування плаценти
брали із протоколів макроскопічного дослідження. Для виявлення
патологоанатомічних змін у дітей, які народилися внаслідок ПВНРП,
вивчені протоколи патологоанатомічного розтину 20 перинатально померлих
дітей (9 – антенатально, 1 – інтранатально, 10 – постнатально).
Моніторування серцевого ритму плоду здійснювалося методом аускультації
та за допомогою кардіофетомонітору (“Фетокар Крансбюхлер”, SpaceLabs
Medical, USA).
У всіх дітей оцінювали стан при народженні за шкалою Сільвермана (для
недоношених), Апгар, Довнеса (для доношених). Асфіксію діагностували на
підставі тривалої низької оцінки за шкалою Апгар, значного ацидозу,
поліорганної дисфункцїї у ранньому неонатальному періоді. У обстежених
новонароджених протягом всього раннього неонатального періоду проводили
моніторинг частоти серцевих скорочень, дихання та артеріального тиску за
допомогою апарату Datascope (фірми “Datascope Corp”, USA).
Гіповолемічний стан визначався за клініко-функціональними показниками:
порушення перфузії тканин (акроціаноз та загальний ціаноз або блідість,
симптом білої плями (3с, слабкий периферичний пульс, олігурія, зниження
сатурації тканин), зниження систолічного та середнього тиску, зміни ЧСС,
збільшення шокового індексу.
Перебіг адаптаційних реакцій у обстежених дітей вивчали згідно фазам
адаптаційного синдрому за Г. Сельє: 1 фаза – фаза екстрених зрушень (0-6
година життя); 2 фаза – резистентна або суперкомпенсації (6 год-3 доби
життя); 3 фаза (4-5 доба життя) – спад функціональної активності
організму; 4 фаза (6-7 доба життя ) – стабілізації та нормалізації
функцій організму.
Типи компенсаторно-пристосувальних реакцій адаптації обстежених дітей
визначалися за сукупністю наступних ознак – умов антенатального
розвитку, характеру пологів, порушень плодово-плацентарного кровообігу,
частоти та вираженості перехідних та патологічних станів впродовж
раннього неонатального періоду (за рекомендаціями І.С. Цибульської,
1986).
Оцінювали результати стандартних обстежень (об`єктивного і додаткових),
включаючи визначення кислотно-лужного стану (концентрацію водневих іонів
– рН, надлишок основ – ВЕ) та газового складу крові, загального аналізу
крові, вміст глюкози, а також стандартні біохімічні дослідження.
Для уявлень про ступінь метаболічних процесів вивчали вміст лактату у
сироватці крові колориметричним тестом (мікрометодики) за допомогою
Kodak Ektachea D T60. Вміст сироваткового еритропоетину визначали за
допомогою твердофазного імуноферментного методу, використовуючи набір
ПроКон ЕПО 24 виробництва ТОВ “Протеиновый контур” (Санкт-Петербург).
Вплив несприятливих чинників на виникнення відшарування плаценти, а
також на стан дитини при народженні визначали за оцінкою інформативності
перинатальних чинників з боку матерів (Е.В. Гублер, 1990).
Результати проведених досліджень оброблені на персональному комп`ютері
за допомогою програм MS Exsel 7.0 і “Stat/Soft STATISTICA- 6,0” з
використанням критерію Стюдента і коефіцієнту кореляції (r). Усі
результати вважали вірогідними, якщо р 1/2 площі плаценти призводило до значного
внутрішньоутробного страждання та загибелі 87,5 % (7 з 8) дітей
(антенатальна загибель плоду склала – 3, інтранатальна загибель – 1,
загибель у ранньому неонатальному періоді – 3).
Аналіз зустрічаємості перехідних та патологічних процесів впродовж
раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з ПВНРП
дозволив виділити різні типи компенсаторно-пристосувальних реакцій
організму.
У дітей, які народилися без асфіксії (1 група) перебіг ранньої
неонатальної адаптації вірогідно відрізнявся від дітей контрольної групи
частотою перехідних процесів (63,2 % проти 50,0 %; р 0,05), з нормалізацією показників до 4-ї доби у
обох групах. Вміст молочної кислоти у першу добу життя був збільшений у
порівнянні з контрольної групою та склав (5,7(0,11) ммоль/л (р ( 0,05).
Зниження вмісту лактату до (3,4(0,15) ммоль/л відбувалось на 5-у добу
життя, що свідчить про адекватну оксигенацію тканин та ферментативну
функцію печінки. Рівень глюкози коливався у межах (3,6 – 4,2) ммоль/л
протягом раннього неонатального періоду, з помірним зниженням до
(2,7(0,11) ммоль/л у віці 12 год життя (фаза суперкомпенсації). Виявлені
метаболічні зміни були перехідні, але мали помірно затяжний характер.
Таким чином, морфофункціональна зрілість при народженні (94,1 % –
доношені діти) та відсутність вираженого анте-інтранатального страждання
(у всіх випадках площа відшарування плаценти була 3). У перші години життя
на перший план виступав синдром пригнічення ЦНС з м(язовою гіпотонією та
гіпорефлексією, який діагностувався у 76,5 % недоношених дітей. З 3-ої
доби життя синдром пригнічення відмічався у кожної 3-ї (33,3 %), а
синдром підвищеного нервово-рефлекторного збудження у кожної 2-ї (54,9
%) дитини.
Гіповолемічний стан діагностовано у 22 (28,2 %) дітей цієї групи (5
доношених дітей та 17 недоношених дітей, р 1/2 – 18,2 %), що розвинулась на
тлі тривалої та вираженої хронічної гіпоксії (ФПН – 100 %, анемія – 86,4
%, гестоз – 81,8 %) та вичерпала резерви функціональних систем плоду ще
до народження. З перших хвилин життя у дітей даної групи виявлялися
множинні патологічні процеси з боку дихальної, серцево-судинної і
нервової систем (важка дихальна недостатність, ціаноз, брадікардія або
тахікардія, атонія, арефлексія). Так, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС
розвинулось у 100 % (у кожної другої дитини розвинулись ПІВК), РДС у
54,5%, гіпоксична кардіопатія у 54,5%, гіпоксична нефропатія у 54,5%. У
всіх дітей асфіксія супроводжувалась гіповолемією (за гемодинамічними
показниками).
Відразу після народження метаболізм характеризувався різко вираженим
патологічним респіраторно-метаболічним ацидозом (рН -7,08(0,04, ВЕ =
-20,8(0,4 мекв/л, РСО2 – 57,9(2,3 мм.рт.ст.). Величина рН крові на 3-ю
добу після народження досягала норми, однак на 4-у добу у 63 % дітей
відмічалось повторне зрушення рН у бік кислої реакції (7,28(0,04), що
пов(язано з виснаженням енергетичних ресурсів (відповідає кінцю фази
суперкомпенсації і початку спаду функціональної активності). В наступні
дні (5-7 доба життя) зберігався помірний метаболічний ацидоз (показник
рН крові коливався у межах норми на тлі зниженого показника ВЕ). У
зв(язку з респіраторною підтримкою і збільшеним вмістом кисню у повітрі
на вдиху, зберігалась помірна гіпокапнія.
Щодо рівня глікемії, то характерним був різкий спад її впродовж 1-ї
години і збереження рівня в межах (2,1-2,7) ммоль/л до 4-ї – 5-ї доби,
що може бути пов(язано як з виснаженням енергетичних ресурсів, так і з
підвищеною реакцією на ендогенний інсулін та високою утилізацією глюкози
тканинами (М.П Шабалов, 2000).
Дослідження вмісту лактату серед доношених та недоношених дітей свідчило
про наявність вираженого лактат-ацидозу (6,4(0,4 – 5,7(0,09) ммоль/л
протягом перших 3-х діб з тенденцією до подальшого помірного, але
вірогідного зниження до кінця раннього неонатального періоду (р
1/2 площі плаценти призводить до анте- чи постнатальної загибелі.
4. Новонароджені від матерів з ПВНПР схильні у перші 6 годин життя (фаза
екстреної адаптації) до розвитку гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС,
респіраторного дистрес-синдрому, розладів гемодинаміки (гіповолемічний
синдром), частота яких знаходиться у зворотній залежності від ступеня
зрілості (r= -0,921) та оцінки за шкалою Апгар (r= -0,857), і
потребують проведення первинної реанімації новонароджених та інтенсивної
терапії.
5. Метаболізм дітей з асфіксією від матерів з ПВНРП характеризується
ацидотичною направленістю кислотно-лужного стану, присутністю
лактат-ацидозу, нестабільністю показників глікемії, що свідчить про
напругу компенсаторно-пристосувальних реакцій в ранньому неонатальному
періоді.
6. Постнатальна адаптація новонароджених від матерів з ПВНРП проходить
за наступними типами: нормативний тип адаптації зустрічався у 60,3 %
дітей без асфіксії; уповільнений – у 39,7 % дітей без асфіксії та 81,5 %
доношених дітей, народжених у помірній асфіксії; лабільно-виснажливий –
у 18,5 % доношених дітей і 100 % недоношених дітей, народжених у
помірній асфіксії, та 100 % дітей, народжених у важкій асфіксії.
7. Включення в комплексну терапію розчину гідроксиетилкрохмалю, як
об(ємвідновлюючого засобу (замість традиційного розчину – плазми людини)
у дітей з гіповолемічним станом, сприяє корекції гемодинамічних розладів
та підвищує ефективність постнатальної адаптації.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Діти від матерів з ПВНРП відносяться до групи ризику щодо зриву
ранньої неонатальної адаптації та потребують проведення профілактичних
та лікувальних засобів одразу після народження.
2. Для своєчасного проведення заходів інтенсивної терапії, поліпшення
адаптаційних можливостей новонароджених від матерів з ПВНРП, слід
застосовувати діагностично-лікувальний комплекс (алгоритм спостереження
та надання допомоги).
3. Для об(єктивної оцінки особливостей метаболізму у дітей від матерів з
відшаруванням плаценти та розробки раціональної терапевтичної тактики
надання допомоги у ранньому неонатальному періоді необхідно контролювати
кислотно-лужний стан, газовий склад крові, рівень глікемії та
лактатемії.
4. В комплекс терапії дітей для корекції гіповолемічного синдрому
доцільно призначати 6% розчин гідроксиетилкрохмалю (рефортан), який
сприяє нормалізації гемодинаміки та є альтернативою препаратам крові
(плазми людини).
Схема використання інфузійного препарату рефортан-6%:
– доза – 10-15 мл/кг (максимальна доза на добу – 20 мл/кг) маси тіла;
шлях введення – внутрішньовенний, крапельний (за 30-60 хвилин у
залежності від показників гемодинаміки та гестаційного віку).
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Особливості ранньої адаптації дітей, які
народились внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої
плаценти // Матеріали 2-го Конгресу неонатологів України.- Харків.- 2002
– С.66-67 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до
друку).
2. Шевцова Т.И., Пясецкая Н.М. Характер адаптационных реакций в первые 6
часов жизни у детей, родившихся в результате отслойки нормально
расположенной плаценты // Материалы региональной научно-практической
конференции.-Винница.- 2002.- С.120-124 (збір матеріалу, статистична
обробка, підготовка статті до друку).
3. Пясецкая Н.М., Щевцова Т.И. Анализ акушерско-соматического анамнеза
рожениц с преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты //
Здоровье женщины.- 2003.- № 2(14). – С.28-30 (збір матеріалу,
статистична обробка, підготовка статті до друку).
4. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Сучасний підхід до терапії гіповолемічних
станів у новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
ім.. П.Л. Шупика, Київ, 2003.-випуск 12.-книга 1.- С.726-733 (здобувач
провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку
матеріалу, написала та підготувала роботу до друку).
5. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Особливості адаптаційних реакцій у
ранньому неонатальному періоді у дітей, які народились внаслідок
передчасного відшарування нормально розташованої плаценти //
Перинатологія та педіатрія.- 2003.- № 4.-С.68-72 (збір матеріалу,
статистична обробка, підготовка статті до друку).
6. Пясецкая Н.М., Щевцова Т.И. Преждевременная отслойка нормально
расположенной плаценты и перинатальный исход // Репродуктивное здоровье
женщины.- 2003.- № 4 (16). – С.102-105 (збір матеріалу, статистична
обробка, підготовка статті до друку).
7. Шевцова Т.І., Пясецька Н.М. Характеристика деяких гематологічних
показників у дітей, які народилися внаслідок передчасного відшарування
нормально розташованої плаценти // Актуальні проблеми сучасної медицини:
Вісник медичної стоматологічної академії.- 2003.- Т.3, випуск 2.- № 6.-
С.105-108 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до
друку).
8. Щевцова Т.И. Преждевременное отслоение нормально расположенной
плаценты как причина внутриутробной гипоксии плода и асфиксии
новорожденного // Здоровье женщины.- 2004.- № 2(18). – С.45-50 (збір
матеріалу, підготовка статті до друку).
9. Пясецька Н.М., Шевцова Т.І. Вплив несприятливих анте-інтранатальних
чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при
народженні // Перинатологія та педіатрія.- 2004.- № 2.-С.16-19 (збір
матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).
10. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Досвід застосування 6% розчину Рефортана
у терапії гіповолемічних станів у новонароджених // Матеріали 4-ої
науково-практичної конференції” Актуальні проблеми фармакотерапії в
педіатрії”. Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.- № 3.- С.43
(збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку).
АНОТАЦІЯ
Шевцова Т.І. “Особливості ранньої неонатальної адаптації та корекція
порушень у дітей від матерів з передчасним відшаруванням нормально
розміщеної плаценти“- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спецiальнiстю 14.01.10. –“Педіатрія”. Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця, Київ, 2004.
Дисертація присвячена проблемі покращення медичної допомоги
новонародженим від матерів з передчасним відшаруванням нормально
розміщеної плаценти (ПВНРП), як важким ускладненням вагітності та
пологів, і вирішує задачі удосконалення комплексної терапії
новонароджених за рахунок нового тактичного підходу корекції
гемодинамічних порушень з використанням інфузійного розчину
гідроксиетилкрохмалю (6% рефортан). Досліджено особливості перебігу
адаптації новонароджених від матерів з ПВНРП в ранньому неонатальному
періоді, вивчено динаміку перехідних та патологічних станів, визначені
фактори ризику зриву адаптації. Доведена клінічна ефективність
інфузійного розчину гідроксиетилкрохмалю у складі
інфузійно-трансфузійної терапії щодо корекції гіповолемічних станів у
новонароджених.
Ключові слова: передчасне відшарування плаценти, перинатальна асфіксія,
адаптація новонароджених, гемодинамічні порушення, розчин
гідроксиетилкрохмалю.
АННОТАЦИЯ
Шевцова Т.И. “Особенности ранней неонатальной адаптации и коррекция
нарушений у детей от матерей с преждевременной отслойкой нормально
расположенной плаценты “- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.10. –“Педиатрия”. Национальный медицинский
университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2004.
Диссертация посвящена проблеме улучшения медицинской помощи
новорожденным от матерей с преждевременной отслойкой нормально
расположенной плаценты (ПОНРП) на основе изучения особенностей их
адаптации в раннем неонатальном периоде и усовершенствования комплексной
терапии за счет нового тактического подхода коррекции гемодинамических
нарушений с использованием инфузионного раствора гидроксиэтилкрахмала
(6% рефортан ).
Проведено комплексное клинико-лабораторное и инструментальное
обследование 168 новорожденных от матерей с ПОНРП. С помощью современных
статистических методов исследования определена информативность факторов
со стороны матери, которые приводят к ПОНРП и влияют на развитие плода и
новорожденного.
Исследована частота переходных и патологических состояний у
новорожденных, описаны компенсаторно-приспособительные реакции со
стороны организма ребенка, определены факторы риска срыва адаптации.
Выявлено, что динамика переходных и патологических состояний со стороны
сердечно-сосудистой, дыхательной и нервной системы в раннем неонатальном
периоде у исследуемых новорожденных зависит от клинического течения
отслойки плаценты, тяжести и длительности влияния острой и хронической
гипоксии, морфофункциональной зрелости. Показано, что основной причиной
развития критического состояния у новорожденных от матерей с ПОНРП в
первые дни жизни являются гипоксически-ишемическое поражение ЦНС,
респираторные и гемодинамические нарушения, что требует своевременной и
адекватной коррегирующей терапии. При ПОНРП возможна кровопотеря у плода
вследствие плодово-плацентарной геморрагии, приводящей к гиповолемии и
анемии.
Установлено, что для объективной оценки особенностей метаболизма у детей
от матерей с ПОНРП необходимо контролировать кислотно-щелочное состояние
(рН, ВЕ), газовый состав крови (рСО2, рО2), уровень гликемии и
лактатемии.
Проведенные исследования позволили выделить у новорожденных от матерей с
ПОНРП различные типы компенсаторно-приспособительных реакций в раннем
неонатальном периоде.
Изучена клиническая эффективность и научно обоснована целесобразность
применения инфузионного раствора гидроксиэтилкрохмала (рефортан-6%) в
составе комплексной интенсивной терапии новорожденных от матерей с ПОНРП
c целью коррекции гемодинамических нарушений. При его введении
отмечается нормализация артериального давления и улучшение
микроциркуляции. Побочных отрицательных реакций при применении препарата
не отмечено. Использование раствора 6% рефортана является альтернативой
свежезамороженой плазмы.
Ключевые слова: преждевременная отслойка плаценты, перинатальная
асфиксия, адаптация новорожденных, гемодинамические нарушения, раствор
гидроксиэтилкрахмала.
SUMMARY
Shevtsova T.I. – The manuscript. Peculiarities of the early neonatal
adaptation and correction disorders in children of mothers with
premature abruption of normally placed placenta.
The dissertation for a scientific degree of the candidate of medical
sciences in specialty 14.01.10. – “Pediatrics”. O.O. Bogomolets National
Medical University , Kyiv, 2004.
The dissertation is devoted to the problem of strengthening medical
support to newborns after premature abruption of normally placed
placenta as a serious pregnancy complication. The dissertation addresses
the tasks of improving the complex therapy for newborns with new
tactical approach to hemodynamic disorder correction and using infusion
6% solution of hydroxylised starch (Refortan-6%). Adaptation
peculiarities of newborns from mothers with placenta abruption in the
early neonatal period are investigated. Dynamics of transitional and
pathological processes is studied. Risk factors of adaptation breakdown
are determined. Clinical effectiveness of infusion 6% solution of
hydroxylised starch as part of infusion-transfusion therapy on newborns
hypovolemic states correction is proven.
Key words: placental abruption, perinatal asphyxia, newborn adaptation,
hemodynamic disorders, solution of hydroxylised starch.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АТд – артеріальний тиск діастолічний
АТс – артеріальний тиск систолісчний
ГВ – гестаційний вік
ГЕК – гідроксиетилкрохмаль
ОЦК – об(єм циркулюючої крові
ПВНРП – передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти
ПІВК – пери-інтравентрикулярний крововилив
САТ – середній артеріальний тиск
СЗП – свіжозаморожена плазма
ЦНС – центральна нервова система
ВЕ – надлишок лугів
рН – логарифмічний показник іонів водню
рСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу у крові
рО2 – парціальний тиск кисню у крові
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
