Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького
Сенечин
Василь Васильович
УДК 619:612.3:636.084:636.2
Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців
за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів
03.00.13 – фізіологія людини і тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,
заслужений діяч науки і техніки
України
Кравців Роман Йосипович,
Львівська національна академія
ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно –
санітарної та радіологічної експертизи, ректор.
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, с. н. с.
Стояновський Володимир Григорович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри патологічної фізіології;
кандидат біологічних наук, с. н. с.
Волторністий Володимир Михайлович,
Інститут біології тварин УААН, провідний науковий
співробітник лабораторії обміну речовин.
Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра нормальної та патологічної
фізіології сільськогосподарських тварин Міністерства аграрної політики
України.
Захист відбудеться “10” червня 2004 року о 16 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.823.01 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.
Львів, Пекарська, 50, аудиторія № 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.
Львів, Пекарська, 50.
Автореферат розісланий “ 7 ” травня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук, доцент
Головач П.І.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дефіцит мікроелементів у раціонах тварин та їх
невисока засвоюваність (1-25%), антагоністичні властивості між ними,
утворення нерозчинних комплексних сполук та неадекватність стандартних
преміксів до господарств і біогеохімічних зон є однією з причин низької
продуктивності тварин та невисокої якості одержаної від них продукції
(Кальницкий Б.Д., 1985; Лебедев Н.И., 1990; Кузнецов С.Г., 1991).
Надзвичайно важливе значення в підвищенні біологічної доступності
мікроелементів і забезпеченні ними тварин належить їх хелатним сполукам
з незамінними амінокислотами, які є найоптимальнішою формою біогенних
металів. При застосуванні хелатних сполук усуваються антагоністичні
взаємовідношення між окремими мікроелементами (МЕ), вони транспортуються
до місця абсорбції не дисоціюючи і перетворюються в органах у
метаболічно активну форму.
Внесення МЕ до преміксу для комбікормів у формі металоорганічних сполук
з амінокислотами значно підвищує рівень їх засвоєння та посилює сумарний
біологічний ефект, що проявляється інтенсифікацією метаболічних
процесів, підвищенням продуктивності та покращенням якості одержаної
продукції (Deetz L.E., 1985; Oke B.O., 1986; Кравців Р.Й., 1989-2003;
Насолодін В.В., 1994; Осередчук Р.С., 1998; Біленчук Р.В., 1999; Куциняк
І.В., 2002). Проте немає досліджень, присвячених вивченню впливу
підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів з незамінними
амінокислотами (метіоніном і лізином) на їх фізіологічний стан,
продуктивність і якість отриманої від них яловичини. Необхідність
вирішення вказаного питання послужила основою для проведення наших
досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є розділом комплексної теми Міністерства аграрної політики
України 0102V001331 39-ДДР “Фундаментальна” Науково-дослідного інституту
біоекологічного моніторингу “Екологічний моніторинг біологічно активних
речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції
з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення якості їх
продукції”, № 9/6.
Мета і задачі дослідження. З’ясувати вплив хелатних сполук
мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіонатів і лізинатів) на
інтенсивність фізіологічних процесів і продуктивність бугайців. Для
досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:
Вивчити вміст мікроелементів в кормах ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького
району львівської області. Встановити процент забезпечення ними тварин
господарства.
Синтезувати хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і
селену) з незамінними амінокислотами – метіоніном (метіонати) і лізином
(лізинати).
Вивчити вплив окремих доз метіонатів і лізинатів мікроелементів (Fe, Co,
I, Se) на гематологічні показники дослідних бугайців.
дослідити вплив хелатів МЕ на кількісні і якісні показники м’яса
(забійні якості, морфологічний і хімічний склад туш) та його біологічну
цінність.
Вивчити вплив метіонатів і лізинатів мікроелементів на продуктивність
тварин.
Обєкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси та продуктивні якості
бугайців за впливу хелатних сполук мікроелементів.
Предмет дослідження: активність АсАТ, АлАТ, ЦХО, СДГ в крові бугайців та
ветеринарно-санітарні показники м’яса при підгодівлі їх метіонатами і
лізинатами МЕ.
Методи дослідження: фізіологічні, зоотехнічні, клінічні, гематологічні,
біохімічні і математичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено лабораторний регламент
синтезу лізинатів заліза, кобальту, йоду і селену. Вперше вивчено
інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців
за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів. Одержано нові дані, які
характеризують активність еритропоезу, стан білкового обміну та
ветеринарно-санітарної якості яловичини за згодовування різних доз
хелатних сполук мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіоніном
і лізином) на гематологічні показники, продуктивність і м’ясні якості
відгодівельних бугайців.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають
можливість проводити корекцію раціонів дослідних тварин за дефіцитними
мікроелементами (Fe, Co, I і Se). Доведено, що внесення у раціон
бугайців цих мікроелементів у вигляді хелатних сполук (метіонатів і
лізинатів) позитивно впливає на еритропоез, дихальну функцію крові,
окремі ділянки білкового, енергетичного та вуглеводневого обміну в
організмі молодняку великої рогатої худоби, призводить до підвищення їх
продуктивності та покращення якості одержаної від них яловичини.
Отримано деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18,
А01К67/02. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції
відгодівельних бичків: Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7
А23К1/18, А01К67/02 /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, А.Ю.Остап’юк,
Р.С.Осередчук, М.В.Ключковська, В.В.Герич, В.В.Сенечин. – №2001042340;
Заявлено 09.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9.
Особистий внесок здобувача. Підібрав та опрацював дані літератури,
освоїв методи досліджень, розробив схеми дослідів, організував та провів
лабораторні і виробничі експерименти, узагальнив результати досліджень
та провів статистичну обробку цифрових даних. Аналіз отриманих
результатів автором проведено самостійно з методичною допомогою
наукового керівника – доктора біологічних наук, професора, академіка
УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Р.Й.Кравціва.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались й отримали схвалення на щорічних підсумкових вчених радах
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Ґжицького у 2000-2003 роках і науково – практичних конференціях:
Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми зооінженерії та
ветеринарної медицини”, присвяченій 150-річчю з дня заснування
Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001); Міжнародній
науково-практичній конференції “Біологічні основи підвищення
продуктивності тварин” (Львів, 2002); Конференції молодих вчених і
спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в
Україні” (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції
молодих вчених та спеціалістів: “Молоді вчені у вирішенні проблем
аграрної науки і практики” (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній
конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”
(Полтава, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих
вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки
і практики” (Львів, 2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць в
журналах, тематичних і міжнародних збірниках, тезах конференцій, що
входять до переліку, затвердженого ВАК України, в тому числі 1 довідник
та 1 деклараційний патент на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація виконана на 149 сторінках
компютерного тексту та складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд
літератури”, “Власні дослідження”, “Аналіз і узагальнення результатів
досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву”, “Список використаних
джерел”, “Додатки”. Робота ілюстрована 30 таблицями та 7 рисунками.
Список використаних джерел літератури включає 270 найменуваннь, у тому
числі 82 іноземних публікації.
Матеріал і методика досліджень
Дослідження проведено в ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького району
Львівської області. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрах
фізіології тварин та в Науково-дослідному інституті (НДІ)
біоекологічного моніторингу Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького впродовж 2000-2002 років.
Метою першого досліду було вивчення мікроелементного фону кормів, які
використовувались в годівлі бугайців даного господарства. Вміст основних
мікроелементів в кормах (заліза, кобальту, йоду і селену) визначали на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS – 30 за методом Бріцке (1980).
Для досліджень були відібрані бугайці чорно-рябої породи другого періоду
відгодівлі живою масою 185-200 кг. Перший дослід включав 100 тварин,
підібраних за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку і
фізіологічного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та
дев’ять дослідних, по 10 бугайців у кожній. Перед початком експерименту,
впродовж і після завершення його проводили клінічний огляд бугайців
(вимірювали температуру тіла (Т), частоту пульсу (П) і дихання (Д)),
контрольне зважування та вивчення фізіологічних і біохімічних показників
крові (ці показники були в межах фізіологічної норми). Дослід тривав 120
днів: підготовчий період – 30 і дослідний період 90 днів. Впродовж
дослідного період тваринам дослідних груп, крім основного раціону (ОР),
згодовували хелатні комплекси мікроелементів з незамінними
амінокислотами: метіоніном і лізином з розрахунку мг/кг живої маси у
різних співвідношеннях (табл. 1). В кінці підготовчого періоду, першого,
другого та третього місяців досліду проводили клінічний огляд бугайців
усіх груп (вимірювали Т, П, Д) та відбирали проби крові з яремної вени.
Визначали такі морфо-біохімічні показники крові: кількість еритроцитів
фотоелктроколориметрично за методикою Є.С.Гаврилець, М.В.Демчук (1966);
вміст гемоглобіну за методикою Г.В.Дервіза та А.І.Воробйова (1969);
концентрацію глюкози з ортотолуоїдиновим реактивом – за методикою
В.В.Меншикова (1973); активність цитохромоксидази К.Ф. 1.9.3.1. (ЦХО) –
за методом В.А.Кетлінського і співавт. (1968); активність
сукцинатдегідрогенази К.Ф. 1.3.99.3. (СДГ) – за методом E. Kuhn i L.
Abood (1949).
У сироватці крові визначали: активність аспартатамінотрансферази К.Ф.
2.6.1.1. (АсАТ) та активність аланінамінотрансферази К.Ф. 2.6.1.2.
(АлАТ) – за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г.Капетанакі
(1962); вміст загального білка з біуретовим реактивом за методом
Л.М.Делекторської і співавт. (1978); співвідношення окремих білкових
фракцій плазми крові за експрес – методом Олла і Маккорда в модифікації
О.А. Карпюка (1962).
Таблиця 1
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід
1).
Елемент Доза мг/кг
живої маси Групи тварин
I –
Контрольна II III ІV V VI VII VIII IX X
Дослідні
Метіонат Лізинат Метіонат, Лізинат
Fe 0,02 – – – – – – – ++ – –
0,025 – – – – – – – – ++ –
0,03 – – – – – – – – – ++
0,04 – + – – + – – – – –
0,05 – – + – – + – – – –
0,06 – – – + – – + – – –
Co 0,015 – – – – – – – ++ – –
0,02 – – – – – – – – ++ –
0,025 – – – – – – – – – ++
0,03 – + – – + – – – – –
0,04 – – + – – + – – – –
0,05 – – – + – – + – – –
Se 0,0075 – – – – – – – ++ – –
0,01 – – – – – – – – ++ –
0,015 – + – – + – – – – ++
0,02 – – + – – + – – – –
0,03 – – – + – – + – – –
I
0,02 – – – – – – – ++ – –
0,025 – – – – – – – – ++ –
0,03 – – – – – – – – – ++
0,04 – + – – + – – – – –
0,05 – – + – – + – – – –
0,06 – – – + – – + – – –
Другий дослід (науково-виробничий) передбачав більш глибоке вивчення
фізіолого-біохімічних показників та продуктивності бугайців на
відгодівлі за згодовування хелатних сполук МЕ в оптимальних дозах. Для
цього було сформовано чотири групи тварин, по 15 бугайців у групі.
Дослід тривав 360 днів. Схема досліду наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід
2).
Групи тварин Кількість тварин у групі Вид і доза добавок до раціону,
мг/кг живої маси
І-Контрольна 15 ОР (основний раціон)
ІІ – дослідна 15 ОР + метіонати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05
ІІІ – дослідна 15 ОР + лізинати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05
ІV – дослідна 15 ОР + метіонати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025
+ лізинати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025
В кінці дослідів проводили визначення категорій вгодованості забійних
тварин (ГОСТ 5110-55), а після забою визначали вгодованість м’ясних туш
за (ГОСТ 779-87).
Статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О.І.
Ойвіним (1960). Результати середніх значень вважали статистично
вірогідними при Р0,02)
порівняно з контрольною групою у тварин VIII групи і на 12,5% (Р„?oe
?
&
F-
Ff]
d
d
d
d
d
?
1/4
?????y1/41/2
AeAe
A
I
I
I
OOO
O
ЦХО на 4,2%; 4,0 і 5,4% відповідно у тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп
порівняно з контрольною групою. Активність СДГ підвищилась на 9,5% у
другій групі, 8,8 – у третій і 14,8 % у четвертій групі відносно
контролю (Р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter